Законопроєкт про СБУ містить ризики для прав та свобод людини – заява громадського сектору

Громадські організацій вказали, що законопроєкт №3196-д про внесення змін до закону «Про Службу безпеки України», який Верховна Рада України прийняла в першому читанні 28 січня 2021 року, містить ризики для прав та свобод людини. Про це йдеться в спільній заяві, яку 1 лютого опублікував Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).

Громадський сектор зазначив, що цей законопроєкт дозволить СБУ отримати доступу до будь-яких баз даних, приладів аудіо- та відеоспостереження за згодою власників або суду, однак у документі не прописані чіткий обсяг інформації та правила її обробки. Якщо законопроєкт ухвалять, то спецслужба зможе за рішенням суду прослуховувати телефонні розмови, перехоплювати електронні комунікації без жодних обмежень – документ не визначає процедури зняття інформації̈.

Крім того, проєкт закону дозволяє анулювати ліцензію теле- чи радіомовника за поданням СБУ, при цьому не передбачає процедури доведення факту протиправної поведінки мовника у суді.

Громадські організацій закликали народних депутатів усунути ці недоліки при підготовці документу до другого читання або відхилити його, якщо ці недоліки усунути неможливо. Це звернення підтримали Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), ГО «Інститут масової інформації», ГО «Платформа прав людини», ГО «Лабораторія цифрової безпеки», ГО «Детектор медіа», ГО «Інститут розвитку регіональної преси» та ГО «Український інститут медіа та комунікації».

«Детектор медіа» публікує повний текст заяви.

Заява громадських організацій – усунути недоліки законопроєкту щодо Служби безпеки України

28 січня 2021 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроєкт №3196-д про внесення змін до Закону України “Про Службу безпеки України”, який містить ризики для прав та свобод людини.

Громадські організації вже неодноразово звертались до Верховної Ради України з проханням не підтримувати цей законопроєкт. Зокрема, із заявами про те, що законопроєкт загрожує свободі вираження поглядів та іншим правам людини і не містить ефективного механізму контролю діяльності СБУ, виступили Національна асоціація медіа, Правозахисний порядок денний та Коаліція за вільний інтернет.

Громадські організації, що приєднались до заяви, ще раз звертають увагу народних депутатів на таке:

1. Правоохоронні функції

Законопроєкт дозволяє співробітникам СБУ ефективно здійснювати правоохоронні функції (оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування злочинів, що становлять загрозу державній безпеці, застосування заходів примусу, включаючи затримання). Однак законопроєкт не містить гарантій проти зловживань при здійсненні таких функцій, встановлених міжнародним та національним правом. Це створює ризик систематичних порушень прав людини під час кримінального переслідування.

2. Збір та обробка інформації

Законопроєкт надає СБУ право доступу до будь-яких баз даних, приладів аудіо- та відеоспостереження та інших матеріальних носіїв інформації за згодою власників або суду. Однак він не містить чіткого обсягу інформації, яку можна обробляти для цілей національної безпеки, а також правил обробки.

Це створює ризик порушення права на повагу до приватного і сімейного життя, у тому числі неправомірного доступу до персональних даних. Адже таке широке право дозволить отримати дані мільйонів користувачів мобільного оператора чи інтернет-провайдера, а також вилучити особисті телефони, фотоапарати, ноутбуки для використання інформації на них.

Більше того, це можна буде зробити без відповідного рішення суду. А як зазначає у своєму висновку Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, велике занепокоєння викликає той факт, що СБУ буде дозволено посилатися на «згоду» осіб. Адже, зіткнувшись з озброєними співробітниками СБУ, люди, скоріше за все, не будуть відмовляти у наданні згоди.

3. Зняття інформації з телекомунікаційних мереж

Законопроєкт дозволяє СБУ за рішенням суду знімати інформацію з телекомунікаційних мереж та електронних інформаційних мереж (зокрема, інформацію про абонента, телекомунікаційні послуги, їх тривалість, зміст), однак не визначає процедури зняття інформації̈. Більше того, у проєкті відсутні будь-які гарантії, зокрема те, що інформація має збиратися у мінімально необхідному обсязі і лише з причин, що виправдовують втручання в приватне життя.

Це дозволяє СБУ прослуховувати телефонні розмови, перехоплювати електронні комунікації без жодних обмежень і може призвести до порушення права на повагу до приватного і сімейного життя.

4. Позасудове анулювання ліцензії на мовлення

Законопроєкт дозволяє анулювати ліцензію будь-якого теле- чи радіомовника за поданням СБУ, якщо мовник здійснює діяльність, що загрожує національній безпеці України. При цьому не передбачено процедури доведення факту такої протиправної поведінки мовника у суді, тобто СБУ може вимагати анулювання ліцензії будь-якого мовника лише на підставі власних підозр, з метою політичного чи фінансового тиску. Така підстава анулювання ліцензії загрожує свободі вираження поглядів.

Крім того, як зазначає у своїй заяві Національна асоціація медіа, анулювання ліцензії на підставі подання СБУ є порушенням конституційного статусу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення як незалежного регулятора.

5. Позасудове зняття з виборів кандидатів та політичних партій

Законопроєкт надає СБУ право втручатися у виборчий процес, а саме дозволяє вносити до Центральної виборчої комісії подання щодо здійснення кандидатами на виборах чи партією в цілому “сепаратистської, терористичної, диверсійної чи розвідувально-підривної діяльності або інших дій, спрямованих на порушення недоторканності державного кордону України, проти основ національної безпеки, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку”. Як і у випадку з анулюванням ліцензії на мовлення, така процедура є повністю позасудовою.

6. Процедура блокування сайтів

Законопроєкт надає СБУ повноваження щодо блокування веб-сайтів з досить широкого кола підстав, що включають недопущення терористичного акту, недопущення вчинення розвідувально-підривної діяльності на шкоду Україні та протидію проведенню проти України спеціальних інформаційних операцій. В той же час, процедура, закріплена законопроєктом, хоча і передбачає ухвалення рішення про блокування судом, є недостатньо чіткою та не стосується усіх підстав блокування, згаданих у проєкті.

Це, а також можливість прийняття рішення про блокування сайту на 7 днів одноосібно уповноваженим заступником голови апеляційного суду, створює ризики позасудового блокування сайтів, неприпустимого в демократичному суспільстві. Крім того, ця норма не враховує гарантій пропорційності та необхідності перед блокуванням сайту спробувати обмежити доступ до шкідливого контенту, а не до ресурсу. Також не передбачено гарантій залучення до відповідного процесу представників ресурсу, що блокується – що є вимогою до подібних процедур, зазначеною Європейським судом з прав людини у серії справ щодо блокувань у Росії влітку 2020 року.

7. Механізми нагляду за діяльністю СБУ

Законопроєкт не передбачає незалежного дієвого механізму нагляду за діяльністю СБУ, зокрема за дотриманням національного законодавства та міжнародних стандартів в галузі прав людини під час здійснення правоохоронних функцій та заходів зняття та збору інформації. А відсутність належної системи нагляду збільшує ризик зловживань і порушень прав людини.

Це не повний перелік ризиків, які містить законопроєкт. Проте навіть перелічені ризики свідчать про загрозу правам людини, зокрема свободі вираження поглядів та права на повагу до приватного і сімейного життя.

І навіть незважаючи на те, що під час першого читання ініціаторка законопроєкту Мар’яна Безугла запевнила, що до другого читання профільні комітети обов’язково унеможливлять досудове позбавлення ліцензій телеканалів і досудове зняття з виборів політичних партій, законопроєкт містить ризики порушень прав людини.

Громадські організації закликають народних депутатів України:

• усунути зазначені недоліки, що загрожують правам та свободам людини, у проєкті закону № 3196-д «Про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України до другого читання;
• у разі неможливості усунути недоліки, відхилити проєкт закону № 3196-д «Про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України».

Нагадаємо, законопроєкт № 3196 про зміни до закону про СБУ внесено 10 березня 2020 року президентом Володимиром Зеленським. У травні його передали на доопрацювання в профільний Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

26 жовтня 2020 року група народних депутатів зареєструвала доопрацьований законопроєкт № 3196-д.

2 листопада Національна асоціація медіа (НАМ) закликала депутатів повернути на доопрацювання законопроєкт № 3196-д. НАМ заявила про неприпустимість анулювання ліцензій ТРК за поданням СБУ без рішення суду. 17 листопада Інтернет-асоціація України (ІнАУ) закликала Верховну Раду доопрацювати цей законопроєкт, адже він безпідставно розширює повноваження СБУ, зокрема: у сфері телекомунікацій.

18 листопада 2020 року члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендували повернути авторам на доопрацювання проєкт закону № 3196-д. За словами голови Комітету Микити Потураєва, СБУ потребує оновленого законодавства, але комітет не може погодитися з правовими нормами щодо медіа.