Бюро економічної безпеки: Ще один непотрібний апендикс?

Бюро економічної безпеки: Ще один непотрібний апендикс?

Щойно створене Бюро економічної безпеки мало колись робочою назвою інші варіанти – Служба фінансових розслідувань, Фінансова поліція, Бюро фінансових розслідувань. Та, зрештою, перемогло словосполучення, винесене в заголовок, а також його трохи смішна абревіатура – БЕБ. Нова структура отримає функціонал відразу кількох відомств – СБУ, Національної поліції та Податкової міліції. Завдання перерахованих інституцій в частині економічних відносин переходить тепер до Бюро економічної безпеки. Та чи стане боротьба з фінансовими злочинами від цього ефективнішою? Про це говорити зарано, а от саме створення Бюро вже БЕБнулося держбюджету у чималу суму. На функціонування нової структури виділено 587 млн грн.

Попередня історія

Про потребу віддати розслідування всіх економічних злочинів в одні руки говорять давно. Але, можливо, до створення БЕБ справа не дійшла би взагалі, якби на цьому не наполягали наші західні партнери. МВФ та ЄС фактично пролобіювали виокремлення "економіки" з-під порядкування СБУ та МВС, пообіцявши нам за це черговий кредит. 

"З метою консолідації повноважень щодо розслідування економічних злочинів у єдиний слідчий орган ми приймемо закон про створення органу фінансових розслідувань, який набере чинності з 1 січня 2021 року", – пообіцяли в листі до МВФ президент Володимир Зеленський, прем’єр Денис Шмигаль, тодішній голова НБУ Яків Смолій та міністр фінансів Сергій Марченко іще в середині минулого року.

Прикметно, що влітку 2020-го всі ці чиновники не мали ані на йоту сумнівів у тому, що парламент вдасться примусити голосувати за створення БЕБ. Так і вийшло: Верховна Рада підтримала відповідний законопроект, хоча особисто я і моя фракція в цьому участі не брали. І я поясню чому.

Хто "танцює" БЕБ?

Перший момент, на якому варто наголосити: в процесі ухвалення закону зі статусом БЕБ відбулися значні зміни. Орган мав бути загальнонаціональним, але його творцям вчасно згадалася історія із НАБУ, а, точніше, із НАБУ та Конституційним Судом. КСУ визнав не відповідними Основному закону повноваження президента створювати НАБУ на підставі лише закону. Тому БЕБ передали під опіку Кабміну і назвали просто "державним".

Чому це створить додаткові проблеми? Тому що уряд має право щороку заслуховувати звіти голови БЕБ і визнавати роботу Бюро незадовільною. Із, відповідно, наступною відставкою його очільника. При цьому, не забуваймо, що й відставки самих прем’єр-міністрів відбуваються доволі часто. За 30 років Незалежності України глави уряду змінювалися 18 разів. А це означає, що кожен новий прем’єр може захотіти поміняти керівника БЕБ "під себе". Не обов’язково, що саме так і станеться, але така можливість неодмінно вабитиме кожного нового главу уряду. Хоча формально очільник БЕБ і призначається на 5 років.   

А якщо головний борець з економічною злочинністю буде щоразу поставлений в умови, коли свою лояльність прем’єр-міністру треба буде доводити "не словом, а ділом", далеко ми із таким БЕБом не заїдемо. Нова структура досить швидко перетвориться на розплідник нових "кумів" чи "любих друзів". Тож про розслідування економічних злочинів можна буде забути.

Ті ж "маски", і навіть не коронавірусні

А тепер розглянемо проблему під іншим кутом зору. Чому свого часу було так багато нарікань на дії Податкової міліції? Тому що ці дії не визначалися куртуазним стилем. Про "маски-шоу" часів Леоніда Кучми чули усі. Та й загалом: незалежно від імені керманича країни, податкова з усіма її відгалуженнями завжди виконувала роль ultima ratio regum – останнього доводу королів.

На того, хто чимось "завинив" перед владою, виказав неприпустиму фронду тощо, наїхати із допомогою фінансових перевірок було найпростіше. Це стосувалося як фізичних, так і юридичних осіб – від великого бізнесу до медіахолдингів. Де гарантії, що БЕБ, зібравши, як бджола мед, "найсмачніші" повноваження силових структур, не поводитиметься так само? Власне, ніде. Історія із "масками" може повторитися, благо, що грунт і "колективна пам'ять" для цього вже є.

Та окрім пам’яті, у Бюро є й значний людський ресурс. Кількість його "бойових одиниць" запланована на рівні 4 тисяч осіб (для порівняння: у Податковій міліції їх – 4,6 тис.). БЕБешники при "спілкуванні" із підозрюваними зможуть використовувати і спецзасоби, і вогнепальну зброю. А людині зі зброєю, в принципі, не складно переконати свого співрозмовника у багатьох речах.

Хоча на чолі Бюро стане, звісно, "ідеальний кандидат". Його призначатимуть за поданням прем’єра, який обиратиме з-поміж трьох найкращих кандидатур. А кандидатури ці запропонує конкурсна комісія з дев’яти осіб. А конкурсну комісію сформує в свою чергу РНБО, парламент та уряд.

Словом, все відбуватиметься за схемою "ось хатка, яку збудував собі Джек…" – от тільки на виході з цієї "хатки" не обов’язкова з’явиться той високоморальний та гідний "Джек", на якого усі сподівалися. Й історія з главою НАБУ – людиною сумнівних чеснот – зайвий раз ілюструє те, що багаторівневий спосіб обрання кандидати ще не гарантує позитивний результат. Недарма планується, що держава за певних обставин буде відшкодовувати збитки, завдані діями працівників Бюро під час здійснення їхніх повноважень.

Тобто до непрофесійної поведінки представників БЕБ готовими слід бути вже тепер?

Фактор грошей

Про те, що створення Бюро вже зараз "потягнуло" на більше, ніж півмільярда гривень, було сказано вище. Але, ймовірно, що це лише початок. Посадові оклади чиновників з БЕБу іще не затверджені остаточно. Хоча й відомо, що ті працівники, які мають спецзвання, отримуватимуть гонорар у розмірі не менше 20 прожиткових мінімумів. Зараз такий мінімум становить 2270 грн, і якщо помножити цю суму на 20, вийде 45400 грн, що вже зовсім непогано.

Але от що цікаво: найвище звання в Бюро – генерал-полковник, однак скільки прожиткових мінімумів становитиме його зарплата – поки що невідомо. Та в кожному разі, за весь цей "банкет" платитиме держава, а також проєкти міжнародної технічної допомоги. Іншими словами, ми отримуємо ще один "грантівський" орган, за який нам хоч і обіцяно транш МВФ, але невідомо, чи варта ця гра свічок. Бо видатки на утримання Бюро економічної безпеки бюджет має забезпечити вже. Що, власне, ним і зроблено.

І тут можна погодитися з главою Мінфіну, котрий говорить, що не факт, нібито ще один антикорупційний орган, який необхідно утримувати на гроші платників податків, зможе більш ефективно вплинути на показники розкриття економічних злочинів і, відповідно, на наповнення бюджету. "Є великі ризики, що, створивши монстра у сфері економічної безпеки… ми не вирішуємо проблему, ми тільки її мультиплікуємо", – говорить Сергій Марченко. І це, в принципі, є справедливим.

А Європейська Бізнес Асоціація тим часом нагадує: 15% скарг, які у 2020 році надійшли від бізнесу, були на дії правоохоронних органів. Із Бюро економічної безпеки подібна ситуація може повторитися, тим більше, що критерії економічних злочинів у законі виписані вкрай нечітко. Так що важливо, аби "монстр" не показував свої "клики". Годувати його за рахунок громадян та ще й терпіти хамське поводження – зависока ціна навіть за всі транші світу.

Антоніна Славицька

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected].