Der Spiegel: "Північний потік-2" - найбільша ганьба Німеччини в зовнішній політиці

"Північний потік-2" має надто високу політичну ціну для Німеччини / фото nord-stream2/Axel Schmidt

Наскільки дорогим може стати газопровід з Росії для уряду Німеччини? Чи вартий він того, щоб принести в жертву весь німецький престиж в зовнішній політиці? Чи вартий він того, щоб ізолюватися від Євросоюзу і зіпсувати відносини з новим президентом США Джо Байденом? Як взагалі "помирити" російську "трубу" з німецькими кліматичними цілями? І чи повинен німецький уряд підтримувати газопровід, який принесе користь режиму в Росії? Адже в усьому іншому Берлін протистоїть російській політиці.

Про це пише Der Spiegel. Роками уряд Німеччини тримається за економічно сумнівний і політично помилковий проект, який став дітищем президента Росії Володимира Путіна і його другу екс-канцлера Герхарда Шрьодера. Чим більше Європа чинить опір проекту, тим більш вперто німецький уряд чіпляється за нього. Дедалі важче знайти інше пояснення такої поведінки, окрім відчуття гордості.

"І це при тому, що Берлін постав перед більшим і важливішим питанням: чи може німецький уряд досягти самопроголошеної мети стати більш важливим гравцем у глобальній політиці? Його поведінка щодо "Північного потоку-2" говорить, що ні. Газопровід став найбільш принизливою зовнішньополітичною проблемою Німеччини", - йдеться в статті.

З самого початку твердження Берліна про те, що природа "Північного потоку-2" суто економічна, а не політична, були сумнівними. Газопроводи завжди мають політичний характер. І це особливо стосується "Північного потоку-2". Тому що він буде транспортувати газ з Росії в Німеччину через Балтійське море. Він дозволить "Газпрому" обійти газотранспортні системи в Україні й Білорусі, зробивши ці країни ще більш залежними від Росії. Тому що вони втратять транзитні доходи. Нова "труба" також забезпечить російський уряд додатковим потоком іноземної валюти.

Це суперечить духу санкцій, які Європа запровадила проти режиму в Кремлі, який роками не приховував своєї ворожості до Євросоюзу. А нещодавно отруїв ікинув за ґрати опозиціонера Олексія Навального. Найбільш ефективним виправданням адвокатів "Північного потоку-2" в останні роки був Дональд Трамп і санкції США проти проекту.

"Ми не дозволимо їм диктувати, де ми будемо купувати газ", - говорили прихильники російської ГТС.

Але Дональд Трамп програв на виборах і втратив свою посаду. До того ж, американці далеко не єдині, хто проти газопроводу. Насправді, найсильніший аргумент проти "північного потоку-2" навіть не має нічого спільного зі США. Цей газопровід - антиєвропейський. І уряд Німеччини стає все більше ізольованим в ЄС через цю проблему.

Майже кожна країна Східної Європи проти російського проекту, особливо Польща і країни Балтії. Проект посилює критиків, які вважають Німеччину дволиким гегемоном, який говорить про європейські цінності, але просуває лише власні інтереси. Минулого місяця Європарламент проголосував проти "Північного потоку-2". Єврокомісія теж критикували газопровід, бажаючи скоротити залежність континенту від єдиного постачальника. Навіть Франція скептично ставиться до нього.

"Північний потік-2" навіть не дає чіткої економічної вигоди. Він подвоїть поставки газу з Росії. Але споживання цього ресурсу падає. І це падіння продовжиться, якщо Німеччина хоче досягти своїх кліматичних цілей до середини століття. Тих ГТС, які вже існують, цілком вистачить. Росія тепер говорить про постачання екологічно чистий водень через "Північний потік-2" у майбутньому. Але такі перспективи не точні й вони не вирішують політичну дилему.

Звісно, приватні компанії, які беруть участь в проекті, можуть спробувати на свій страх і ризик добудувати останні кілька кілометрів "Північного потоку-2". Зрештою, вони інвестували мільярди доларів. Але лякає те, наскільки активно деякі політики в Німеччині захищають російську трубу. А особливо яро це роблять ліво-центристи з Соціал-демократичної партії, яку колись очолював Шрьодер. Мануела Швезіг, яка входить до СДПН, заснувала навіть фонд захисту довкілля, який повинен допомогти "Північному потоку-2" обійти санкції США. Такі авантюри шкодять міжнародним позиціям Німеччини.

Уряд Німеччини загнав сам себе в куток, підтримуючи російський газопровід. І це можна пояснити економічним егоїзмом або політичною наївністю. Але у всякому разі це рана, нанесена собі самостійно. Було б краще позбутися "Північного потоку-2" зараз, ніж понести політичні й економічні втрати через його добудову.

Канцлер Ангела Меркель повинна припинити підтримувати проект, навіть якщо це буде означати, що компаніям доведеться виплатити компенсації. З політичної точки зору, це буде боляче зробити. Але німецький уряд повинен розглядати це як розплату за допущені помилки, а також як урок на майбутнє.

Історія "Північного потоку-2"

Проектом "Північний потік-2" передбачені будівництво та робота двох гілок газопроводу загальною потужністю 55 мільярдів кубометрів газу на рік від узбережжя Росії через Балтійське море до Німеччини.
Новий трубопровід в обхід України планувалося завершити до кінця 2019 року поряд з уже діючим "Північним потоком-1".
Враховуючи санкції, які прийняла Палата представників Конгресу США в законопроекті про американський оборонний бюджет, компанії, що займаються будівництвом газопроводу "Північний потік-2", не змогли його добудувати.
Засновником компанії Nord Stream 2 AG є російський "Газпром". Фінансування проекту здійснюють європейські компанії-французька Engie, австрійська OMV, британо-Нідерландська Shell, німецькі Uniper і Wintershall.
За даними ЗМІ, новообраний президент США Джо Байден має намір зробити все, щоб "Північний потік-2" не був побудований.
4 листопада 2020 року в ЗМІ з'явилася інформація про те, що Конгрес США хоче розширити санкції проти "Північного потоку-2" і "Турецького потоку".
4 грудня 2020 року Глава Міністерства закордонних справ Німеччини Хайко Маас заявив про те, що сумнівається, що позиція США щодо "Північного потоку-2" зміниться після початку президентської каденції Джо Байдена.
6 грудня 2020 року виконуюча обов'язки посла США у ФРН Робін Куінвілл закликала ЄС і Німеччину оголосити мораторій на будівництво газопроводу "Північний потік-2".
9 грудня 2020 року Палата представників Сполучених Штатів схвалила оборонний бюджет на наступний рік з розширеними обмеженнями проти російського газопроводу "Північний потік-2".
Будівництво газопроводу "Північний потік-2" відновилося 11 грудня.
29 грудня 2020 року стало відомо про те, що Палата представників подолала вето Трампа на оборонний бюджет США з санкціями по "Північному потоку-2".
Сполучені Штати закликають європейських союзників і приватні компанії припинити роботи з побудови газопроводу "Північний потік-2", і готують більш широкі санкції щодо російського проекту.
Сенат США затвердив оборонний бюджет США на 2021 фінансовий рік, в якому передбачені нові санкції проти російського газопроводу "Північний потік-2".
7 січня 2021 року в Німеччині заснували фонд для підтримки добудови "Північного потоку-2".
13 січня 2021 року Держдепартамент США повідомив європейські компанії, причетні до будівництва газопроводу "Північний потік-2", про ризик введення нових санкцій.
18 січня 2021 року США попередили союзників у Європі про намір ввести санкції проти російського корабля" Фортуна", який бере участь у будівництві газопроводу "Північний потік-2".