Невизначеність із проєктом «Про медіа». Моніторинг роботи Комітету гуманітарної та інформаційної політики за друге півріччя 2020 року

Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики за перше півріччя 2020-го, друге півріччя 2019 року, Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики за перше півріччя 2019 року, друге й перше півріччя 2018-го, друге й перше півріччя 2017-го, друге й перше півріччя 2016 року.

У другому півріччі 2020-го комітет обговорював проєкт закону «Про медіа», вивчав ситуацію з мовленням Суспільного в регіонах, брав участь у процесах, пов’язаних із державним бюджетом та місцевими виборами. Комітет працював стабільно, не зірвавши жодного засідання через відсутність кворуму. Засідання проходили відкрито, здебільшого у змішаному форматі офлайн / онлайн. Працювала робоча група щодо регіонального мовлення Суспільного в контексті інформаційної безпеки, пройшли комітетські слухання щодо роботи творчих спілок. Комітету довелося змінити план роботи через місцеві вибори, зменшивши кількість засідань у жовтні.

У вересні та жовтні більшість членів комітету були заняті на місцевих виборах. Зокрема, голова комітету Микита Потураєв очолив виборчий штаб «Слуги народу» в Кіровоградській області. Микола Княжицький допомагав «Європейській солідарності» у Львові, а Володимир В’ятрович — на Івано-Франківщині. Ірина Констанкевич просувала «За майбутнє» на Волині, а Юрій Павленко від «Опозиційної платформи — За життя» був задіяний на виборах на Житомирщині. Троє з них навіть були обрані до облрад, зокрема, Ірина Констанкевич обрана депутаткою Волинської, Юрій Павленко — Житомирської, Володимир В’ятрович — Івано-Франківської облради. Але згодом відмовилися від цих посад, залишившись народними депутатами.

У пріоритеті комітету були законопроєкти щодо захисту дітей, а тих, які стосувалися медіагалузі та інформаційної політики, було набагато менше.

Рекомендований комітетом до розгляду в повторному першому читанні проєкт закону «Про медіа» так і не був винесений на голосування до сесійної зали. У комітеті не були впевнені в результативному голосуванні, тому вирішили поки продовжити консультації зі стейкхолдерами — переважно з представниками великих медіагруп. Таку ж робочу зустріч обіцяли провести з представниками онлайнмедіа, та ні робоча група, ні комітет із ними не зустрівся. Це призвело до публічних заяв медіа та журналістів, які протестували проти ухвалення закону про медіа.

Комітет має дуже широке коло повноважень. «Детектор медіа» продовжив аналізувати роботу у сферах медіа, інформаційної політики та кіновиробництва — рішення щодо:

• соціальних медіа та інтернет-видань;
• медійної індустрії (телебачення, ОТТ та ІРТV, інформаційні платформи, радіо);
• аудіовізуального ринку;
• рекламного ринку;
• розвитку кіноіндустрії та кінотеатрів;
• державної політики в сфері інформації та інформаційної безпеки;
• висвітлення діяльності Верховної Ради.

Склад комітету

У Комітеті гуманітарної та інформаційної політики більшість належить фракції «Слуга народу» (9 із 17 членів). Комітет очолює Микита Потураєв («Слуга народу»). Перша заступниця — Ірина Констанкевич (група «За майбутнє»); заступники — Євгенія Кравчук і Павло Сушко («Слуга народу»), Гео Лерос (позафракційний), секретар — Олександр Абдуллін («Батьківщина»). Члени комітету: Андрій Боблях, Єлизавета Богуцька, Олександр Кабанов, Дмитро Нальотов і Тетяна Рябуха («Слуга народу»); Олександр Качний, Ренат Кузьмін і Юрій Павленко («ОПЗЖ»); Микола Княжицький, Софія Федина та Володимир В’ятрович («Європейська солідарність»).

1 вересня 2020 року члена комітету Гео Лероса виключили із фракції «Слуга народу». Він розкритикував дії Зеленського, а Андрія Єрмака звинуватив у зловживанні владою, роботі на російські спецслужби та корупції. Після цього на засіданнях комітету він перестав голосувати суголосно із членами фракції «Слуга народу».

Раніше комітет гуманітарної та інформаційної політики створив п’ять підкомітетів: із питань культурної політики (очолює з літа 2020-го Микола Княжицький); інформаційної політики (Євгенія Кравчук), туризму та курортів (Дмитро Нальотов); у справах сім’ї та дітей (Тетяна Рябуха), з питань кінематографу та реклами (Павло Сушко); і влітку 2020-го створив іще один — із питань розвитку гуманітарної сфери в умовах децентралізації (Олександр Качний).

Засідання комітету й один прогульник

Комітет виборців України відзначив низьку продуктивність роботи Верховної Ради під час 4-ї сесії. Зокрема, кількість прийнятих законів зменшилася майже на половину, проведених засідань — на третину. Всього за вересень 2020-го — січень 2021 року народні депутати мали 28 робочих днів, під час яких працювали в сесійному форматі. Це на третину менше, ніж на попередній 3-й сесії, коли нардепи працювали 39 днів.

Таку ж тенденцію можна побачити й у роботі комітету гуманітарної та інформполітики. У вересні 2020-го — січні 2021 року комітет провів 12 чергових та позачергових засідань, і це набагато менше, ніж у першому півріччі. Кворум на засіданнях не зривали жодного разу. На всіх засіданнях були присутні Євгенія Кравчук, Володимир В’ятрович і Софія Федина. По одному пропустили Микола Княжицький, Микита Потураєв і Андрій Боблях. Третину засідань пропустили Олександр Абдуллін, Юрій Павленко, Єлизавета Богуцька і Тетяна Рябуха. А Ренат Кузьмін примудрився пропустити всі 12 засідань.

Засідання відбувалися у змішаному форматі офлайн / онлайн. Із 5 жовтня був змінений порядок допуску журналістів до будівель парламенту. Він став ліберальнішим порівняно з тим, який був запроваджений у березні, але допуск журналістів і представників громадськості на засідання комітету все ж був обмежений.

У другому півріччі в комітеті працювала робоча група щодо регіонального мовлення ПАТ «НСТУ» в контексті інформаційної безпекитощо. Голова робочої групи Ірина Констанкевич запропонувала організувати комітетські слухання з питань стратегічного розвитку Суспільного в контексті забезпечення доступності інформації в регіонах. Залучити науковців, медіафахівців до обговорення практик діяльності й регулювання суспільного мовлення, зокрема й регіонального сегменту в контексті рекомендацій ЄС та Ради Європи.

Також активно працювала робоча група при підкомітеті з питань інформаційної політики. 23 вересня відбулося перше засідання, де визначили напрями роботи. Робоча група поділилася на підгрупи, які працювали над гармонізацією із Тромською конвенцією, синхронізацією із законом «Про захист персональних даних», гармонізацією із законодавством у сфері відкритих даних, із законодавством щодо контролюючого органу та законодавством у сфері архівних даних, а також працювали з іншими законопроєктами, зокрема № 2381.

У січні 2021-го провели комітетські слухання на тему «Державна підтримка творчих спілок в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення». Рішення за підсумками обговорення комітет іще не ухвалив, але ідея першого заступника міністра культури та інформполітики Ростислава Карандеєва провести аудит інституційної спроможності спілок членам комітету сподобалася.

Комітет був співорганізатором кількох важливих онлайн-обговорень разом із Радою Європи. Зокрема онлайн-обговорення «Потужний та фінансово-стабільний суспільний мовник — невід’ємна частина демократичного суспільства»; обговорення «Вибори незалежної та професійної наглядової ради та її роль для успіху Суспільного мовника» тощо.

Робота над законопроєктами

На розгляді в комітеті в кінці січня 2021 року було 56 законопроєктів, за підготовку яких цей комітет є головним відповідальним. Із них 19 стосуються інформаційної галузі. Також на розгляді в комітеті 40 постанов та 178 законопроєктів, до яких він має подати пропозиції.

Наразі на розгляді у комітеті наступні проєкти з інформаційних, рекламних та мовних питань:

• проєкт № 2072 про внесення змін до Закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо вдосконалення механізмів забезпечення прозорості власності та фінансування аудіовізуальних (електронних) ЗМІ, внесений Миколою Княжицьким, Софією Фединою, Іриною Геращенко та іншими. Комітет підтримав і рекомендував на розгляд;
• проєкт закону № 2340 про українську жестову мову, внесений Іриною Борзовою. На розгляді в комітеті з жовтня 2019 року;
• проєкт закону № 2381 про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері доступу до інформації щодо вдосконалення їх окремих положень, внесений Ольгою Василевською–Смаглюк. На розгляді в комітеті з листопада 2019 року;
• проєкт закону № 2576 про внесення змін до Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення» (щодо підвищення ефективності роботи НСТУ), внесений Євгенією Кравчук, Олександром Ткаченком, Тетяною Рябухою та іншими Комітет підтримав і рекомендував парламенту ухвалити за основу у першому читанні;
• проєкт закону № 2693 про медіа, внесений Олександром Ткаченком, Микитою Потураєвим, Євгенією Кравчук та іншими. Комітет рекомендував парламенту ухвалити в повторному першому читанні;
• проєкт закону № 2693-1 про медіа в Україні, внесений Миколою Княжицьким, Володимиром В’ятровичем, Софією Фединою та ін. Комітет рекомендував відхилити;
• проєкт закону № 3079 про внесення змін до частини восьмої статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо забезпечення свободи слова та вираження поглядів. Комітет рекомендував парламенту відхилити;
• проєкт закону № 3427 про внесення змін до Закону «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі. На розгляді в комітеті з травня 2020 року;
• проєкт закону № 3660 про внесення змін до Закону «Про доступ до публічної інформації» щодо надання відповідей на запити. Комітет рекомендував парламенту відхилити цей проєкт;
• проєкт закону № 3749 про внесення змін до Закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо здійснення Національною радою з питань телебачення і радіомовлення наглядових повноважень у період дії обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). На розгляді в комітеті;
• проєкт закону № 3952 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості інформації про розмір оплати праці в державних компаніях. Ухвалено 29 січня у першому читанні;
• проєкт закону № 4107 про внесення змін до деяких законів щодо забезпечення незалежності Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Верховна Рада прийняла за основу в першому читанні 15 грудня 2020 року;
• проєкт закону № 4188 про внесення змін до Закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо протидії інформаційній війні. Комітет підтримав і рекомендував парламенту хвалити. Включено до порядку денного Верховної Ради;
• проєкт закону № 4212 про внесення змін до статті 22 Закону «Про рекламу» щодо реклами електронних сигарет і рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Комітет підтримав і рекомендував ухвалити цей проєкт за основу в першому читанні;
• проєкт закону № 4230 про внесення змін до Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення» щодо стимулювання ефективності роботи Національної суспільної телерадіокомпанії та оптимізації її державного фінансування. Направлено для ознайомлення в комітет;
• проєкт закону № 4348 про внесення змін до деяких законів щодо розміщення зовнішньої реклами. Надано на ознайомлення в комітет;
• проєкт закону № 4348-1 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Надано на ознайомлення в комітет;
• проєкт закону № 4413 про внесення змін до закону «Про суспільне телебачення і радіомовлення України» щодо усунення колізії в питанні призначення та звільнення членів Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії депутатськими фракціями і групами. Ухвалено парламентом за основу в першому читанні. Комітет рекомендував ухвалити в цілому;
• проєкт закону № 4638 про внесення змін до статті 57 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Надано в комітет для ознайомлення.

Протягом четвертої сесії так і не розглянули законопроєкту про медіа, епопея з ухваленням якого триває вже третє скликання парламенту. Досі проєкт обговорюється і доопрацьовується зі стейкхолдерами, хоча Рада вже скерувала документ на повторне перше читання. Низка громадських організацій і журналістів вимагає зняти з розгляду цей проєкт. Але голова комітету з питань гуманітарної політики та інформації Микита Потураєв наполягає на його ухваленні. «Ми будемо виносити проєкт на голосування, я не буду безкінечно тягти кота за хвіст. Ми будемо за нього битися. Сподіваюся, що зможемо перемогти і він пройде», — сказав він в інтерв’ю «Детектору медіа».

Фракція «Європейська солідарність» також готова загалом підтримувати законопроєкт про медіа, каже член комітету Микола Княжицький. За його словами, представники «ЄС» знайшли з авторами проєкту компромісне рішення щодо так званих «чорних списків», а також виступають за те, щоб регулятор був незалежнішим. У «ЄС» остерігаються цензури, водночас вважають, що коли певні обмеження стосуються антиукраїнських ЗМІ, які коштом країни-агресорки зловживають свободою слова, то такі норми потрібні. Шанси на ухвалення цього законпроєкту, на думку пана Княжицького, невисокі.

2 вересня 2020 року Верховна Рада ухвалила закон «Про ратифікацію Угоди про спільне виробництво аудіовізуальних творів між Кабінетом Міністрів України та Урядом Канади» (законопроєкт № 0040). Угода діятиме п’ять років з моменту набуття чинності, а потім автоматично продовжуватиметься на п’ятирічні періоди. Угода регламентує, зокрема, учасників спільного виробництва; мінімальний фінансовий внесок виробників; національність учасників; ключові посади; дублювання; авторське право тощо. Відповідно до статті 9 усі послуги дублювання твору українською, англійською та французькою мовами будуть здійснюватися на території держав спільного виробництва.

15 вересня 2020 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому зміни до закону «Про доступ до публічної інформації» щодо зменшення строку оприлюднення проєктів нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування (№ 2228). Відповідно до змін, органи місцевого самоврядування мають оприлюднювати проєкти своїх нормативно-правових актів і рішень не пізніш як за десять робочих днів до дати розгляду, а не за двадцять, як раніше передбачав закон. Водночас депутати не підтримали поправку Миколи Княжицького, підтриману профільним Комітетом гуманітарної та інформполітики, яка передбачала збільшити штрафи для посадовців за неоприлюднення інформації з 425‒850 до 1700‒3400 гривень. Закон ухвалили без цих змін до Кодексу про адміністративні правопорушення.

Верховна Рада 30 вересня прийняла в другому читанні та в цілому закон «Про електронні комунікації» (законопроєкт № 3014), який встановлює повноваження держави в управлінні діяльністю в сфері електронних комунікацій. Володимир Зеленський не підписав законопроєкт № 3014 про електронні комунікації, направивши його на доопрацювання. Верховна Рада 16 грудня ухвалила в закон про електронні комунікації з поправками президента.

4 листопада Верховна Рада ухвалили за основу законопроєкт, який передбачає посилення відповідальності за злочини проти журналістів. Законопроєктом пропонують внести зміни до статті 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) та статті 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста) Кримінального кодексу.

Верховна Рада 4 листопада підтримала в другому читанні та в цілому законопроєкт президента, який передбачає зменшення або звільнення від оподаткування проєктів і програм у культурній сфері. За проєкт закону № 3851 «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій». Серед іншого законопроєкт пропонує:

– запровадити пільгову ставку податку на додану вартість у розмірі 7 % для розширення доступності вистав, постановок, виступів мистецьких колективів, акторів та артистів, кінопрем'єр, культурно-мистецьких заходів, показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставок, проведення екскурсій у музеях, зоопарках та заповідниках;

– запровадити пільгову ставку ПДВ у розмірі 7 % на розповсюдження та показ фільмів, адаптованих в україномовній версії інклюзивного призначення та із субтитрами, призначеними для перегляду особами з порушенням зору та з порушенням слуху;

– із 1 січня 2023 року до 1 січня 2025 року — тимчасово звільнити від ПДВ операції з розповсюдження та показу національних та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, якщо ці фільми адаптовані в україномовній версії для осіб з порушеннями зору та з порушеннями слуху;

– звільнити від ПДВ ввезення товарів, що є національною кінематографічною спадщиною;

– продовжити до 1 січня 2025 року звільнення від ПДВ операцій із постачання та виробництва національних фільмів та фільмів, створених на території України; з розповсюдження національних та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України.

15 грудня парламент ухвалив держбюджет-2021. Комітет доклав максимум зусиль, щоб відстояти фінансування всіх сфер, за які відповідає. Зокрема, на фінансову підтримку НСТУ заплановано 2 млрд 274 млн 158 тис. гривень. Із загального фонду ‒ 1 млрд 874 млн 158 тис. гривень (із них видатки споживання — 1 млрд 838 млн 414 тис. гривень, видатки розвитку — 35 млн 743 тис. 300 гривень); зі спеціального фонду заплановано 400 мільйонів гривень (це видатки розвитку).

16 грудня Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому закон, який передбачає, що з 1 січня 2021 року рішення парламенту офіційно публікуватимуть у газеті «Голос України» та на сайті парламенту (законопроєкт № 4334). Раніше рішення парламенту публікувалися у газеті «Голос України», на сайті ВР та у «Відомостях Верховної Ради».

18 грудня 2020 року Верховна Рада України прийняла за основу проєкт закону «Про внесення змін до Закону України "Про суспільне телебачення і радіомовлення" щодо усунення колізії в питанні призначення та звільнення членів Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії депутатськими фракціями і групами». Формально ініціатори проєкту (представники фракції «Слуга народу») хотіли прибрати колізію, пов’язану з тим, що при перезавантаженні наглядової ради НСТУ в січні 2021 року там залишалися двоє представниць від попереднього скликання парламенту — БПП і депутатської групи «Воля народу». Тому й запропонували внести зміни, які передбачають, що депутатська фракція і група у разі дострокового припинення повноважень свого представника у наглядовій раді НСТУ, може делегувати іншого, одначе «строк повноважень такого члена визначається в межах невідбутого строку повноважень члена, що достроково припинив повноваження, з урахуванням положень цієї частини». І додатково запропонували збільшити строк повноважень членів наглядової ради з чотирьох до п’яти років. На думку представників монобільшості, це справедливо, бо не буде двох представників від Порошенка (від старої фракції БПП і нової «ЄС»). На думку ж представників від «Європейської солідарності», це порушення закону. «Якщо ми без будь-яких причин позбавляємо повноважень людей, яких раніше обрали до наглядової ради, то це є прямим політичним втручанням», — сказав Микола Княжицький.

29 січня в останній день 4-ї сесії парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт № 3952 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості інформації про розмір оплати праці в державних компаніях».

У грудні планувалося проведення парламентських слухань на тему: «Свобода слова чи свобода брехні: факти чи фейки», але через коронавірусну епідемію Верховна Рада перенесла всі слухання, в тому числі й ці.

Співпраця комітету з Нацрадою та Мінкультом

Комітет гуманітарної та інформаційної політики так і не розглянув питання про відбір кандидатур на три вакантні посади членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення, який кілька разівпереносив. На конкурс ще восени 2019-го подали документи п’ятнадцятеро кандидатів. Раніше комітет рекомендував ВР визнати річний звіт Нацради незадовільним.

У парламенті хочуть дещо змінити процедуру обрання членів Нацради. Зараз на розгляді у комітеті до другого читання законопроєкт № 4107, спрямований на забезпечення незалежності Нацради та розблокування роботи регулятора з урахуванням карантину. 15 грудня 2020 року Верховна Рада прийняла цей проєкт за основу в першому читанні. Водночас представники Нацради завжди беруть участь у підготовці різних профільних законопроєктів (про медіа, Суспільне мовлення тощо).

Комітет гуманітарної та інформполітики має налагоджену співпрацю з Міністерством культури та інформаційної політики, яке очолює їхній колишній колега по комітету Олександр Ткаченко. Восени комітет розглянув звіт Мінкульту за 2020 рік.

Представники фракції «Слуга народу» не завжди протягом 4-ї сесії голосували одностайно. Приміром, через внутрішні суперечки було зірвано голосування за проєкт № 4413. І тільки після перемовин, за тиждень вдалося повернутися до розгляду цього питання й рекомендувати парламенту ухвалити цей проєкт у цілому.

Громадська рада при комітеті, до якої увійшли понад сто людей, так і не запрацювала на повну потужність. Протягом четвертої сесії на засіданнях комітету від громадської ради не було озвучено жодного рішення чи рекомендації щодо законопроєктів. 22 грудня відбулося спільне засідання громадської ради та громадської ради при КМДА, присвячене розвитку культури меценатства в Україні.