Олена Нероба: Форвардні контракти на новий урожай пшениці стартують від $260 і вище

Україна входить у ТОП-10 найбільших країн – експортерів пшениці. Від її вартості на світовому ринку залежать прибуток вітчизняних аграріїв. Минулий рік показав, як пандемія та невідомість про наступний урожай можуть розігрівати  ринки та підтримувати високі ціни, а чого чекати у цьому році?

Agravery.com дізнався у менеджера з розвитку бізнесу компанії Maxigrain Олени Нероби, від яких факторів залежить ціна на зернові у світі, як вона впливає на кінцеву вартість хлібопродуктів, чи не буде в Україні дефіциту зернових на внутрішньому ринку і не тільки.

Читайте також: Аграрний 2020-й: квотами намагаються добити стабільно поганий ринок добрив

У 2020 році ми спостерігали за зростанням світових цін на пшеницю, так, наприклад станом на 10 квітня вона коштувала $231 за тонну (FOB). Чи тільки коронавірус так підігрівав ціни, можливо були й інші фактори?

- Стрімко зростати ціни на пшеницю почали у середині весни 2020 року. Спочатку це було пов’язано з пандемією COVID-19, оскільки основні імпортери хвилювалися, чи не буде перебоїв з логістикою. Потім до цього фактору додалися погодні ризики: зимова посуха, яка переросла у весняну. Тоді ж ми почали отримувати першу інформацію про те, що майбутні урожаї пшениці будуть нижчими не тільки в Україні, але і Європі. У зону ризику частково потрапив і найбільший експортер пшениці – РФ.

Ці два фактори разом спричинили стрімке підвищення цін на пшеницю. Стабільно високими вони залишалися до кінця року. Крім того, у 2020 році Росія ввела ліміт на експорт, що також вплинуло на світові ціни.

фото: facebook Elena Faige Neroba

Інвестиційні економічні аналітики прогнозують у 2021 році знецінення долара, з 15 лютого Росія вводить експортні мита. Чи якось це вплине на ціну пшениці?

- Дійсно, Росія застосувала такий інструмент як мито. Вони декларують, що основна мета даного інструменту – це здешевлення вартості пшениці на внутрішньому ринку. Як ми бачимо, на сьогодні ціна на пшеницю на російському ринку вже почала трохи знижуватись і експортний ринок звичайно на це відреагував. Для порівняння, на минулому єгипетському тендері 12 січня була заявлена пшениця російського походження $315 за тонн (FOB), а вже на тендері, який відбувся 2 лютого, ціна була нижчою і становила  $311 (C&F). Слід зауважити, що увесь ринок пішов униз. Ще один приклад, на турецькому тендері 29 січня, де серед учасників завжди є пшениця  російського походження, була заявлена ціна $325 за тонну, а фактично продана за $304. Тобто ми спостерігаємо за невеликим зниження цін за рахунок цього мита.

З 15 лютого буде діяти мито €25 з тонни, але ринок його уже абсорбував й відобразив у цінах. А от як ринок відреагує на мито, яке буде введено з 1 березня – це €50 з тонни, ми ще подивимось.

Читайте також: Анастасія Білич: Розширити земельний банк та стати найбільшим органічним холдингом в Європі – частина нашої стратегії

Але найголовніше у всі цій історії – це те, про що усі дружно забули. У РФ насправді мито, як таке було завжди. З 2015 року його обнулили і термін дії дозволу на нульове мито спливає з початком нового сезону і фактично з нового сезону його автоматично відновлюють. Потрібно розуміти, що у Росії діє дуже важка для розуміння плаваюча формула підрахунку мита, яку ще називають формулою Дворковича.

Сьогодні один з багатьох варіантів, який розглядається у російському уряді – це 70% мита на різницю між ціною і $200. Тобто, якщо ціна на пшеницю нижча за $200, то мито не сплачується, а якщо вища, то потрібно заплатити 70% мита з цієї суми. Сказати однозначно, коли і яка норма буде працювати, ми не можемо.

Читайте також: Блог агронома. Підсумки року: як посуха сплутала нам карти

Чому у них така невизначеність з митом?

- Є дві причини. Перша –погані прогнози щодо нового урожаю і друга - досить серйозна продуктова інфляція. В РФ намагаються стримати зростання цін на продукти харчування в середині країни. Це, звичайно, не ринковий механізм регулювання, але він у них працює.

У кінці січня ми спостерігали за здешевленням пшениці на американських біржах, хоча на фізичному ринку чорноморського регіону ціни залишалися стабільно високими, чи це якось вплинуло на активність продаж зернових?

- В принципі, ні. Якщо подивимось на звіти LINE UP на початку року, то темпи відвантаження пшениці були низькими, вони значно відрізнялися від минулорічних та «доковідних». На ринках південно-східної Азії була відчутна конкуренція з боку Австралії. Зараз ситуація трохи вирівнялася, попит є. Будемо дивитись як будуть проходити єгипетські тендери.

Цьогорічна оцінка експорту пшениці становить 17,5 млн т, чи не призведе це до дефіциту зернових на внутрішньому рикну?

- Цей показник розраховується з урахуванням необхідності формування перехідних запасів та попиту на внутрішньому ринку. Цю цифру ніхто не бери «зі стелі», вона вираховується з отриманого урожаю за мінусом прогнозних запасів та споживання на внутрішньому ринку.

Дефіциту зернових на внутрішньому ринку немає і, оскільки у нас постійно зростає врожайність, то і не буде.

Які ціни прогнозуються на пшеницю цього року?

- Форвардні контракти на новий урожай сьогодні стартували з ціни $260 і вище. Все буде залежати від якості та схожості.

фото: facebook Elena Faige Neroba

Тобто вітчизняні аграрії зможуть заробити не менше ніж минулого року?

- Традиційно у період збирання врожаю ціна знижується, це так званий «harvest pressure» , тиск на ціни в результаті збільшення пропозиції. На жаль, або на щастя, цього не відбулося у минулому році, оскільки були фактори підтримки ціни з боку погоди. Якщо цього року погода буде сприятливою, тоді під час збирання врожаю буде рости пропозиція з боку виробників, тому ціна знизиться.

Які б ви порадили фермерам заключати договори по продажі пшениці?

- Більшість вітчизняних аграріїв заключають форвардні контракти. У них одразу вказується дата та ціна відвантаження у майбутньому і прописуються конкретні умови та опис товару. Цей контракт  не обертається на біржі. Є ще ф’ючерс – це різновид форварду і відрізняється від нього тим, що по-перше, є абсолютно стандартизований, його вартість може змінюватися  з часом і по-друге, цей контракт обертається на біржі.

Не тільки великі фермери, але й підприємці, які не є виробниками можуть укладати як форвардні так і ф’ючерсні контракти. Останні, таким чином, спекулюють на ринку, але нічого кримінального у цьому немає. Ніхто нікому не забороняє щось купити, а згодом перепродати дорожче.

Щоб ще краще зрозуміти різницю між цими поняттями, уявіть ситуацію. Ви приходити у ресторан і купуєте бізнес-ланч, в який входить заздалегідь визначені блюда, а можете зробити замовлення відповідно з меню. От бізнес-ланч – це ф’ючерс, а замовлення – форвард.

Ще одна різниця – це те, що форварди укладаються на фізичному ринку, а ф’ючерси, де стандартизована якість і кількість товарів, обумовлені місце і час за ціною, яка була зафіксована в цьому контракті - на біржі.

Чи зростання світових цін суттєво впливає на вартість хліба? Деякі експерти говорять про те, що виробники хлібобулочних виробів спекулюють  цим фактом і піднімають ціни на свої продукти?

- Звичайно, зв'язок є, а от який саме – це вже залежить від виробника та структури собівартості. Борошно – це одна із складових собівартості хлібобулочних виробів. Якщо зростає його вартість, тоді ж зростає і кінцева ціна продукту. У кожного виробника доля борошна в структурі собівартості різна.

Якщо це відомий брендовий хліб, виготовлений за унікальною рецептурою, у якого яскраве, фірмове пакування, профінансоване просування у торгових мережах, дорога оренда приміщення у центрі Києва – це половина собівартості їх продукції. Тому від того, що борошно подорожчало на 30%, ціна їх продукцію суттєво не повинна зміниться.

Коли ми говоримо про звичайний хлібозавод, який виробляє соціальний батон – то цей зв'язок прямий. Крім того, піднялися у ціні й інші складові – електроенергія, витрати на оплату праці тощо. Різні виробники по-різному залежні від вартості борошна, тому говорити про спекуляцію цим фактом я не можу.