Шмигаль їде до Брюсселя. 5 питань, які він має вирішити з ЄС

9 лютого делегація уряду України на чолі з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем вирушає до Брюсселя, де візьме участь у засіданні Ради асоціації Україна-ЄС. За словами глави Кабінету міністрів, протягом кількох днів має відбутися низка зустрічей з «поважними представниками Євросоюзу». Тим часом до обговорення Радою асоціації запропоновано низку принципово важливих для безпеки і економіки України питань. пише Радіо Свобода.

Вакцина проти COVID-19

Під час обговорення з віцепрезидентом Європейської комісії Жозепом Боррелем ключових питань порядку денного відносин Україна-ЄС прем'єр-міністр наголосив:

«Для України є дуже важливою практична взаємодія з ЄС в питанні забезпечення доступу нашої країни до майбутньої вакцини проти COVID-19», – повідомляє пресслужба уряду.

Пізніше Денис Шмигаль написав у фейсбуці: «Вакцинація – це наш квиток для повернення до звичного життя: до подорожей, до звичних походів у кіно, до фестивалів та ярмарків».

Діалог з Європейським союзом щодо щеплень проти COVID-19, власне, є безперервним, зауважує у коментарі Радіо Свобода екснародна депутатка Світлана Заліщук. Водночас є шанс, що під час засідання Ради асоціації виникнуть і нові домовленості щодо забезпечення українців вакциною.

«Доступ до вакцин – одна з безпекових тем для кожної країни, для України зокрема. Ми ведемо діалог з Європейським союзом. Сподіваюся, будемо мати хороші новини», – каже Заліщук.

Втім, пандемія коронавірусу не є предметом Угоди про асоціацію, крім того, Європа навряд чи турбуватиметься про забезпечення українців вакциною раніше, ніж завершить щеплення своїх громадян, зазначає у коментарі Радіо Свобода громадський активіст, правник Геннадій Друзенко.

«Наш інтерес номер один – це потужності ЄС з виробництва вакцини. Це ж питання життя і смерті. Чи вони нам можуть допомогти? Бо це аж надто показово, коли солідарність закінчується дуже швидко і розмови про спільні цінності, коли бачимо, що життя українця коштує менше», – вважає Друзенко.

Протидія агресії Росії

Рада асоціації має обговорити також поточну ситуацію щодо російської агресії проти України. Зокрема, санкційну політику щодо агресора та гуманітарну ситуацію на окупованих територіях.

«Окрему увагу буде приділено протидії тривалій збройній агресії Росії», – повідомляє пресслужба уряду.

Щодо санкцій ЄС проти Росії не очікується особливих новин. Мова йде, в першу чергу, про те, що Україна має регулярно актуалізувати це питання, докладати зусиль щодо збереження запроваджених санкцій, адже Росія над їхнім пом’якшенням працює, зауважує Світлана Заліщук.

«Можливо, це формальність, але не для України. Росія працює зі свого боку. Але європейська сторона міцно стоїть на санкційних позиціях. Гадаю, ми збережемо цей порядок денний», – зазначає Заліщук.

Пріоритетним напрямком у санкційній політиці проти Росії лишається стримування будівництва газогону «Північний потік-2». Вирішення цього питання залежить, у першу чергу, від домовленостей Німеччини та США, зазначає директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень Сергій Толстов.

«Говорити про «Північний потік» – це нічого, крім роздратування німецького уряду, не вийде. Хіба що будуть домовленості між США і Німеччиною. Формула, яку пропонує американська адміністрація: вони хочуть отримати від уряду Німеччини дозвіл на блокування «Північного потоку-2», – каже Толстов.

Доступ до ринків Європи

Під час засідання у Брюсселі також обговорять норми Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Українська сторона має намір досягти домовленостей про розширення доступу до ринків країн Європейського союзу.

«Визначать спільні кроки, спрямовані на подальший розвиток політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС», – йдеться у повідомленні пресслужби Кабінету міністрів.

Про що йдеться, уточнив Денис Шмигаль.

«Стратегічна мета уряду незмінна – рух до європейських ринків та інтеграція з Європейським союзом», – написав прем'єр у фейсбуці.

«Цього року розпочнеться перегляд Угоди про асоціацію з ЄС, і на засіданні Ради асоціації в Брюсселі наступного тижня буде закладена основа для початку цього процесу», – додав Шмигаль у своєму дописі.

Україна має можливість домогтися від європейських чиновників збільшення квот на низку своїх товарів. Умови асоціації прямо передбачають можливість такого перегляду, нагадує у коментарі Радіо Свобода виконавчий директор міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко.

«Буде розглядатися оцінка виконання Угоди про асоціацію. А також перспективи оновлення угоди, які передбачені самою угодою. Після 5 років імплементації сторони мають право ініціювати оновлення до тексту угоди. Перемовини з цього приводу тривають. Рада асоціації уповноважена затверджувати такі рішення, коли вони будуть готові», – зазначає Сушко.

Крім того, до збільшення квот для українських товарів спонукають зміни на ринку, що відбулися за час існування угоди, зауважує Світлана Заліщук.

«Нам потрібне оновлення Угоди про асоціацію, тому що ми вже прожили 5 років з тією угодою, що була. Реальність вже інша, бізнес вимагає більшого. Прем’єр переведе політичні заяви у практичну площину. Має початися практична розмова між Україною та ЄС про те, яким має бути оновлення. Є ціла низка речей, які ми можемо оновлювати на рівні додатків до асоціації, що не вимагає ратифікації членами-країнами ЄС. Є і такі зміни, які мали би потрапити у саме тіло угоди, це довший процес. Україна буде вести комплексний діалог. Зокрема, квоти і тарифи – це ті теми, про які однозначно вестись мова буде. І це питання саме до додатків», – каже Заліщук.

Втім, на думку Сергія Толстова, економічна криза, викликана пандемією, схиляє Європу скоріше до захисту своїх ринків, ніж до відкриття кордонів для українських товарів.

«Мова може йти про перегляд квот на безмитний продаж української продукції. Пшениця, кукурудза, інша сільгосппродукція. Ми зацікавлені у постійному збуті гарантованих обсягів товару. Тут може бути достатньо гостра дискусія. Тому що Україна на сьогоднішній день ні на що від Європейського союзу серйозне розраховувати не може», – вважає Толстов.

Скепсис щодо бажання Євросоюзу збільшити квоти для продукції з України висловлює і Геннадій Друзенко.

«ЄС – найбільш привабливий ринок у світі, і нам треба шукати усі можливості, щоб продавати туди якомога більше. Але, на жаль, угода так була укладена, що найбільш цікаві для нас позиції, зокрема аграрні, перекриті. Вони зараз мають бажання закрити навіть чинні квоти торгівлі, які нас цікавлять. Хоч наші товари і конкурентоспроможні. Сама ідея Угоди про асоціацію була у тому, щоб зняти бар’єри, щоб наші товари туди потрапляли. І певні позиції потрапляють. Але іноді квоти не вистачає на один місяць», – каже Друзенко.

Енергетика і «зелений курс» Європи

У грудні 2020 року лідери країн ЄС підтримали запропонований Єврокомісією «зелений» курс, амбітний план перетворення Європи на перший кліматично-нейтральний континент до 2050 року. Зелена угода ЄС передбачає декілька напрямків «зеленої трансформації», в тому числі технологічний розвиток промисловості, інноваційні підходи до зниження обсягів шкідливих викидів, підвищення енергоефективності, запровадження циркулярної економіки, пошук поновлювальних та нових джерел енергії, наприклад, водневих технологій, які будуть альтернативою традиційним вуглецевим природним ресурсам.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що такий напрямок політики у сфері енергетики збігається зі стратегією очолюваного ним уряду. Про це він написав у фейсбуці.

«Справедливу трансформацію вугільних регіонів важливо супроводжувати створенням нових економічних стимулів, щоб на базі підприємств вугільної галузі з’явилися нові конкурентоспроможні кластери, нові інноваційно-технологічні галузі. Треба робити низку стратегічних кроків, щоб соціально забезпечити людей у цих регіонах. Тому для нас вкрай важливий досвід і підтримка Німеччини та Європейського союзу», – йдеться у дописі прем'єра.

Україна у цьому напрямку навіть може бути ініціативною стороною і вже передала європейським партнерам своє бачення «зеленого курсу» в енергетиці, повідомляє Світлана Заліщук.

«Це стосується не лише екології, енергетики. Це цілісна парадигма: економіка, енергетика, довкілля. Позиція України в тому, що ми не будемо пасти задніх. Ми не хочем доганяти Європейський союз у цих моментах. Ми готові до того, щоб рівно вести переговори про створення нових політик «зеленого курсу». Була європейській стороні передана позиція, як ми це бачимо», – розповідає Заліщук.

Україна, звісно, має «зелену» енергетику, втім, за її обсягами наздогнати Європу буде непросто, вважає Сергій Толстов.

«Тут вже європейці будуть диктувати. У Європі зараз – енергетична стратегія, у Німеччині – 47 відсотків енергії з відновлюваних джерел, а Україна палить вугілля. Очевидно, що тут будуть певні претензії, адже фактично Україна нічого не робить для модернізації економіки, для зменшення викидів», – зауважує Толстов.

Якщо Україна не зможе слідувати «зеленому курсу» в енергетиці, то може втратити і ті квоти на свої товари, що має, нагадує Геннадій Друзенко.

«Мають знизитися викиди, інакше товари обкладуть такими податками, що це стане невигідно. Це стосується і аграрного, і промислового виробництва. Щоб викиди дорівнювали нулю. Це довга стратегія. У ЄС є 100 мільярдів для перебудови власної індустрії. В Україні їх і близько немає. Перехід на нові технології – затратний процес», – наголошує Друзенко.

«Промисловий безвіз»

Рада асоціації Україна-ЄС нині має розпочати переговори про відповідність товарів. Якщо переговори будуть успішними, промислова продукція, сертифікована в Україні, не потребуватиме додаткової сертифікації для постачання в країни Євросоюзу.

«Йдеться, зокрема, про запуск процесу всеохоплюючого огляду досягнення цілей угоди, подальшого просування з питань […] укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (ACAA)», – повідомляє пресслужба уряду.

Вже відбулися попередні заходи, необхідні для початку таких переговорів, каже Світлана Заліщук.

«Є місія, яка вже почала працювати. Вона має зробити звіт. І на основі цього звіту буде зрозуміло, які зміни Україна має зробити, щоб ця угода була укладена. Це дуже важливо для виходу українського бізнесу на європейський ринок», – зауважує Заліщук.

Втім, саме звіт місії визначатиме не лише перспективи переговорів щодо «промислового безвізу», а й дату їхнього початку, наголошує Сергій Толстов.

«Підписання угод про відповідність промислової продукції – це головний виклик. Європейська комісія з великою неохотою йде на діалог з цього питання. Тим більше, що після саміту українсько-європейського у жовтні було визначено певні процедури, які можуть це наближати, але щодо цього ще доповіді немає», – каже Толстов.

Дату початку офіційних переговорів щодо Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів можуть визначити під час найближчого засідання Ради асоціації, а можуть і пізніше. Втім, так чи інакше переговори мають розпочатися цього року, припускає Олександр Сушко.

«Угода, яка дозволятиме в Євросоюзі не проводити повторну сертифікацію українських промислових товарів, коли вони вже отримали українську сертифікацію. Це буде дуже вагомий крок в економічній інтеграції України до Європейського союзу. Але для цього Україні треба впровадити велику низку технічних регламентів і вимог до нашого внутрішнього процесу сертифікації промислової продукції. Тобто цей процес перебуває на стадії консультацій на рівні експертів. Українська сторона сподівається, що їм буде даний старт. Ця робота може зайняти кілька років, але найважливіше, що цього року вона має офіційно початися», – зазначає Сушко.

Фізична зустріч

Рада асоціації Україна-ЄС мала відбутися у форматі відеоконференції 8 грудня, однак незадовго до визначеної дати стало відомо, що Європейський союз вирішив відкласти засідання.

Згодом віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина повідомила, що Україна та ЄС домовилися провести засідання Ради асоціації Україна-ЄС за фізичної участі делегацій у лютому 2021 року. За її словами, таке рішення було ухвалене у зв’язку з жорстким локдауном у Брюсселі, який не дозволяв провести візит у грудні.

За результатами засідання буде ухвалено спільну заяву.

У відповідності до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом та його державами-членами у 2014 році була створена Рада асоціації Україна-ЄС.

Рада асоціації замінила Раду з питань співробітництва між Україною та ЄС, яка діяла у відповідності до положень Угоди про партнерство та співробітництво.