Незалежна медійна рада вважає блокування «каналів Медведчука» легальним та легітимним

Незалежна медійна рада вважає легальним, легітимним та необхідним у демократичному суспільстві запровадження санкцій проти телеканалів «112 Україна», NewsOne та припинення їх трансляції. Про це НМР повідомила 10 лютого.

«Ми переконані, що припинення трансляції телеканалів ZIK, "112 Україна" та NewsOne не становить загрози свободі слова й функціонуванню плюралістичного медіа сектору країни, а також жодним чином не перешкоджає українському суспільству отримувати суспільно важливу інформацію», – йдеться в заяві.

Висновки НМР ґрунтуються на оцінці правових підстав для запровадження санкцій, дотримання міжнародних стандартів та законодавства, а також – результатах моніторингів каналів «групи Медведчука».

Зокрема, Незалежна медійна рада фіксувала, що в мовленні телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZIK простежується:

систематична риторика заперечення злочину агресії Російської Федерації на території України та заперечення тимчасової окупації частини українських територій Російською Федерацією;
розпалювання національної ворожнечі та ненависті;
підбурювання до дискримінації, насильства, порушення прав людини;
дегуманізація військових української армії.

«Детектор медіа» публікує повний текст заяви.

Позиція Незалежної медійної ради щодо застосування санкцій проти телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZIK

І. Обставини

Указом від 2 лютого 2021 року Президент України Володимир Зеленський затвердив рішення Ради національної безпеки та оборони (РНБО) «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» щодо телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZIK.

Зокрема, на зазначені телеканали накладаються такі санкції строком на п’ять років:

блокування активів — тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;
запобігання виведенню капіталів за межі України;
зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань;
анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності;
заборона користування радіочастотним ресурсом України;
припинення надання послуг з ретрансляції / розповсюдження телепрограм / надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування;
повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим З аконом;
заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;
припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;
заборона передання технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності;
припинення культурних обмінів, наукового співробітництва, освітніх та спортивних контактів, розважальних програм з іноземними державами та іноземними юридичними особами та інше.

У зв’язку з цим Незалежна медійна рада зазначає таке.

ІІ. Регулювання

1. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права

Стаття 19

1. Кожна людина має право безперешкодно дотримуватися своїх поглядів.

2. Кожна людина має право на вільне вираження свого погляду; це право включає свободу шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї, незалежно від державних кордонів, усно, письмово чи за допомогою друку або художніх форм вираження чи іншими способами на свій вибір.

3. Користування передбаченими в пункті 2 цієї статті правами накладає особливі обов’язки і особливу відповідальність. Воно може бути, отже, пов’язане з певними обмеженнями, які, однак, мають встановлюватися законом і бути необхідними:

а) для поважання прав і репутації інших осіб;

b) для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров’я чи моральності населення.

Стаття 20

1. Будь-яка пропаганда війни повинна бути заборонена законом.

2. Будь-який виступ на користь національної, расової чи релігійної ненависті, що являє собою підбурювання до дискримінації, ворожнечі або насильства, повинен бути заборонений законом.

2. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (Європейська конвенція з прав людини)

Стаття 10. Свобода вираження поглядів

1. Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

2. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов’язане з обов’язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Стаття 17. Заборона зловживання правами

Жодне положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

3. Конституція України

Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати й поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету й неупередженості правосуддя.

4. Закон України «Про телебачення і радіомовлення»

Стаття 6. Неприпустимість зловживання свободою діяльності телерадіоорганізацій

2. Не допускається використання телерадіоорганізацій для:

закликів до розв’язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті;

здійснення інших вчинків, за якими наступає кримінальна відповідальність.

5. Закон України «Про санкції»

Стаття 1. Суверенне право України на захист

1. З метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі — санкції).

2. Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи — нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність.

3. Застосування санкцій не виключає застосування інших заходів захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, її економічної самостійності, прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.

Стаття 2. Правова основа застосування санкцій

1. Правову основу застосування санкцій становлять Конституція України, міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, закони України, нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, рішення Ради національної безпеки та оборони України, відповідні принципи та норми міжнародного права.

Стаття 3. Підстави та принципи застосування санкцій

1. Підставами для застосування санкцій є:

1) дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб’єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод;

2) резолюції Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй;

3) рішення та регламенти Ради Європейського Союзу;

4) факти порушень Загальної декларації прав людини, Статуту Організації Об’єднаних Націй.

2. Застосування санкцій ґрунтується на принципах законності, прозорості, об’єктивності, відповідності меті та ефективності.

3. Підставою для застосування санкцій також є вчинення іноземною державою, іноземною юридичною особою, юридичною особою, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи — нерезидента, іноземцем, особою без громадянства, а також суб’єктами, які здійснюють терористичну діяльність, дій, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, стосовно іншої іноземної держави, громадян чи юридичних осіб останньої.

Стаття 4. Види санкцій

1. Видами санкцій, згідно з цим Законом, є:

1) блокування активів — тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;

2) обмеження торговельних операцій;

3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України;

4) запобігання виведенню капіталів за межі України;

5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань;

6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;

7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;

8) заборона користування радіочастотним ресурсом України;

9) обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування;

10) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб — резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом;

11) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України;

12) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом;

13) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;

14) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;

15) заборона здійснення Національним банком України реєстрації учасника міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент іноземної держави;

16) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;

17) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;

18) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;

19) заборона передання технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності;

20) припинення культурних обмінів, наукового співробітництва, освітніх та спортивних контактів, розважальних програм з іноземними державами та іноземними юридичними особами;

21) відмова в наданні та скасування віз резидентам іноземних держав, застосування інших заборон в’їзду на територію України;

22) припинення дії міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

23) анулювання офіційних візитів, засідань, переговорів з питань укладення договорів чи угод;

24) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення;

25) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.

2. Санкції, згідно з цим Законом, не є заходами захисту прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, порядок та умови застосування яких регулюються спеціальним законом.

3. У разі якщо на дії, вчинення яких потребує одержання дозволу органів Антимонопольного комітету України на концентрацію, поширюються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), передбачені частиною першою цієї статті, така концентрація забороняється і дозвіл на її здійснення органами Антимонопольного комітету України не надається.

Стаття 5. Застосування, скасування та внесення змін до санкцій

1. Пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд Ради національної безпеки та оборони України Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України.

2. Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо іноземної держави або невизначеного кола осіб певного виду діяльності (секторальні санкції), передбачених пунктами 1–5, 13–15, 17–19, 25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України, вводиться в дію указом Президента України та затверджується протягом 48 годин з дня видання указу Президента України постановою Верховної Ради України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту прийняття постанови Верховної Ради України і є обов’язковим до виконання.

6. Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 лютого 2021 року “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”»

Відповідно до статті 107 Конституції України постановляю:

1. Увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 лютого 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (додається).

2. Контроль за виконанням рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію цим Указом, покласти на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

7. Постанова Верховної ради України «Про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 4 жовтня 2018 року № 2589-VIII

Усвідомлюючи потребу невідкладного та ефективного реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України, з метою протидії реальним та потенційним загрозам національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, терористичній діяльності та порушенням прав і свобод людини і громадянина шляхом поширення інформаційної пропаганди;

виходячи з необхідності неухильного і всебічного забезпечення конституційних прав і свобод громадян на збирання, зберігання, використання та поширення інформації, захищеності людини, суспільства і держави від руйнівних інформаційно-психологічних впливів, захисту українського суспільства від агресивного впливу деструктивної пропаганди, протидії пропаганді війни, закликам до зміни конституційного ладу насильницьким шляхом та порушення суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення вільного обігу інформації, крім випадків, передбачених законом, розвитку медіакультури суспільства та соціально відповідального медіасередовища, формування ефективної правової системи захисту особи, суспільства та держави від деструктивних пропагандистських впливів, створення з урахуванням норм міжнародного права системи і механізмів захисту від негативних зовнішніх інформаційно-психологічних впливів, передусім пропаганди;

констатуючи, що у діяльності юридичних осіб, перелік яких наведено у додатку 1 до цієї Постанови, наявні системні ознаки наслідування дискурсивних практик російської імперсько-шовіністичної пропаганди, на постійній основі фіксуються прояви пропаганди і поширення ідеології тероризму;

відповідно до положень статті 4 та частини першої статті 5 Закону України “Про санкції” Верховна Рада України постановляє:

1. Схвалити та внести на розгляд Ради національної безпеки і оборони України пропозиції щодо застосування до юридичних осіб, наведених у додатку 1 до цієї Постанови, таких персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій):

1) блокування активів — тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;

2) запобігання виведенню капіталів за межі України;

3) зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань;

4) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності;

5) заборона користування радіочастотним ресурсом України;

6) обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування;

7) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно із Законом України «Про санкції»;

8) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;

9) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;

10) заборона передання технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності;

11) припинення культурних обмінів, наукового співробітництва, освітніх та спортивних контактів, розважальних програм з іноземними державами та іноземними юридичними особами;

12) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України «Про санкції».

2. Рекомендувати Раді національної безпеки і оборони України прийняти рішення про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо юридичних осіб, перелік яких наведено у додатку 1 до цієї Постанови.

ІIІ. Оцінка дотримання міжнародних стандартів та законодавства України

Під час розв’язання питання, чи правомірним є запровадження санкцій проти телеканалів, що де-факто перебувають під контролем Віктора Медведчука, необхідно розглянути питання про легальність, легітимність та необхідність таких заходів.

Очевидним є те, що введення санкцій проти телевізійних каналів та миттєве відімкнення їх від ефіру становить втручання держави в право на свободу вираження поглядів. Свобода вираження поглядів не є абсолютною і може бути обмежена, проте такі обмеження мають відповідати критеріям легальності, легітимності та необхідності. Зокрема, під час розв’язання питання про наявність або відсутність порушення статті 10 Конвенції, Європейський суд з прав людини проводить перевірку за так званим трискладовим тестом:

чи втручання держави в право на свободу вираження поглядів було передбачене законом (критерій легальності);

чи втручання становило «легітимну мету», визначену в частині 2 статті 10 Конвенції (зокрема, захист інтересів національної безпеки або територіальної цілісності) (критерій легітимності);

чи було втручання необхідним у демократичному суспільстві (критерій необхідності, який також охоплює вимогу пропорційності втручання).

Отже, Незалежна медійна рада вважає за доцільне свій аналіз ситуації, що склалася, ґрунтувати на зазначених вище критеріях (складових) трискладового тесту.

1. Втручання у свободу вираження поглядів передбачено законом

Закон України «Про санкції» визначає, що спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) можуть застосовуватися з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод і законних інтересів громадян України, суспільства та держави.

Санкції можуть застосовуватися з боку України щодо іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка перебуває під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи — нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які ведуть терористичну діяльність.

Законом визначено порядок застосування санкцій, який передбачає підготовку та ухвалення рішення про санкції колегіальним органом — Радою національної безпеки і оборони України, яке вводиться в дію указом Президента України та затверджується протягом 48 годин з дня видання указу Президента України постановою Верховної Ради України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту ухвалення Постанови Верховної Ради України і є обов’язковим до виконання.

Президент Володимир Зеленський підписав Указ № 43/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02.02.2021 “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”», яким увів у дію рішення РНБО від 2 лютого 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Рішення РНБО від 02.02.2021 ухвалено згідно з Постановою Верховної Ради України від 04.10.2018 № 2589-VIII, яка зазначає, що в діяльності юридичних осіб, перелік яких наведено в додатку 1 до цієї Постанови, наявні системні ознаки наслідування дискурсивних практик російської імперсько-шовіністичної пропаганди, на постійній основі фіксуються вияви пропаганди й поширення ідеології тероризму.

Вказані нормативні акти оприлюднено належним чином.

Відповідно, можливість втручання держави щодо блокування діяльності відповідних телеканалів передбачено чинним законодавством України та здійснено згідно з визначеною законом процедурою. Важливим є те, що встановлена законодавством процедура запровадження санкцій передбачає по суті трирівневий порядок ухвалення подібних рішень, у якому залучені як органи виконавчої влади, так і законодавчої, що створює додаткові гарантії проти свавільного та необґрунтованого втручання.

Отже, Незалежна медійна рада вважає, що втручання у свободу вираження поглядів цих мовників можна розглядати як таке, що було передбачене законом.

2. Втручання у свободу вираження поглядів передбачає легітимну мету

Частина 2 статті 10 Європейської конвенції передбачає, що здійснення права на свободу вираження поглядів, оскільки воно пов’язане з обов’язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб. Отже, обмеження свободи вираження поглядів має відбуватися виключно з метою захисту зазначених суспільних інтересів.

Легітимною метою втручання у свободу вираження поглядів у разі застосування санкцій щодо відповідних телеканалів є:

інтереси національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки;

запобігання заворушенням чи злочинам;

захист прав інших осіб (потреба в такому захисті виникає, наприклад, у зв’язку з поширенням серйозних форм мови ненависті, антисемітських та ксенофобських наративів, розпаленням ворожнечі тощо).

Закон України «Про національну безпеку» визначає, що національна безпека України — це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз. З лютого 2014 року національна безпека України зіткнулася з цілком реальними та значними загрозами у зв’язку з окупацією й анексією Криму та частковою окупацією Донецької та Луганської областей збройними силами Російської Федерації. Міжнародний збройний конфлікт між Україною та Російською Федерацією характеризується потужною інформаційною складовою: різноманітні інформаційні операції є постійною та систематичною практикою Російської Федерації в цьому протистоянні. Важливо, що для поширення російських інформаційних операцій використовуються не тільки російські ресурси, але й українські медіа, які де-факто перебувають під контролем номінально українських політичних сил, що, втім, фінансуються або в інший спосіб перебувають під впливом Російської Федерації.

У Постанові Верховної Ради України від 04.10.2018 констатується, що в діяльності юридичних осіб, до яких застосовано санкції, зокрема телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZIK «наявні системні ознаки наслідування дискурсивних практик російської імперсько-шовіністичної пропаганди, на постійній основі фіксуються прояви пропаганди і поширення ідеології тероризму».

Окрім того, відповідні телеканали систематично провадили діяльність із заперечення права на існування української політичної нації, поширення мови ненависті, потужних антисемітських наративів та розпалювання ворожнечі всередині українського суспільства.

Незалежна медійна рада як експертний моніторинговий орган, що покликаний сприяти утвердженню професійних стандартів в українському медіасекторі, неодноразово у своїх висновках фіксувала, що в мовленні телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZIK послідовно простежується^[1]:

систематична риторика заперечення злочину агресії Російської Федерації на території України та заперечення тимчасової окупації частини українських територій Російською Федерацією;
розпалювання національної ворожнечі та ненависті;
підбурювання до дискримінації, насильства, порушення прав людини;
дегуманізація військових української армії.
Отже, блокування телеканалів відповідало легітимній меті обмеження свободи висловлювань, встановленій у частині 3 статті 34 Конституції України та частині 2 статті 10 Європейської конвенції.

3. Втручання у свободу вираження поглядів є необхідним у демократичному суспільстві

Якщо перші два критерії трискладового тесту задовольнити зазвичай досить просто, значна увага приділяється дослідженню саме критерію необхідності в демократичному суспільстві. Для того щоб втручання у свободу вираження поглядів було визнане відповідним критерію «необхідності в демократичному суспільстві», таке втручання (обмеження) мусить відповідати нагальній суспільній потребі та бути пропорційним меті, яку воно ставить.

Як зазначалося вище, для втручання у свободу висловлювання відповідних телеканалів було кілька причин, які становлять легітимну мету: 1) захист національної безпеки; 2) захист територіальної цілісності та 3) захист прав людини. Таке втручання має бути пропорційним зазначеній легітимній меті та відповідати нагальній суспільній потребі.

Для того щоб належним чином оцінити пропорційність та необхідність втручання у свободу вираження поглядів відповідних мовників, необхідно розглянути обсяг та систематичність порушення ними інтересів національної безпеки та територіальної цілісності, а також прав та інтересів інших осіб.

Варто почати з того, що у своїй роботі відповідні телеканали суттєво відхилялися від загальновизнаних професійних стандартів журналістської діяльності. До прикладу, аналіз контенту цих телеканалів, проведений ГО «Детектор медіа» у вересні — жовтні 2020 року, засвідчив:

«Протягом семи тижнів загальнонаціональний моніторинг виявив 1641 матеріал із проросійськими дезінформаційними наративами. 22% від цієї загальної кількості вийшли в ефірі або були опубліковані на сайті телеканалу “112 Україна”, 20% — в ефірі каналу або на сайті ZIK, 14% — в ефірі або на сайті телеканалу NewsOne».

Також згадані телеканали брали активну участь у створенні та просуванні фейків і дезінформаційних кампаній, зокрема про «американські біолабораторії в Україні, де створили коронавірус», «створення британської військової бази в Миколаєві», «російську вакцину від коронавірусу, яку Україні заборонило купувати посольство США», «російські ПЛР-тести, які закуповує Україна» і багатьох інших. Під час виборчої кампанії вони повідомляли, що влада «вбиває опозиціонерів», на практиці посилаючись лише на один випадок природної смерті кандидата до ради сільської ОТГ. У поширенні цих фейків брали участь як герої ефірів (політики і політичні коментатори), так і ведучі-журналісти, які озвучували неправдиві факти або жодним чином не зупиняли гостей студії, коли ті дезінформували аудиторію.

Не кращою ситуація є і з онлайн-ресурсами цих телеканалів. Моніторинг ГО «Інститут масової інформації» зафіксував такі ознаки порушення критеріїв роботи медіа:

«Сайтами-антилідерами з розміщення матеріалів з ознаками замовлення стали “Знай.юа” (88 матеріалів), NewsOne (63 матеріали, виявлених протягом тижня моніторингу, переважно на користь “Опозиційної платформи — За життя”), 112.ua (48 матеріалів, переважно на користь “Опозиційної платформи — За життя”)».

Знову ж таки Незалежна медійна рада у своїх висновках фіксувала, що в мовленні телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZIK послідовно простежується ^[2]:

систематична риторика заперечення злочину агресії Російської Федерації на території України та заперечення тимчасової окупації частини українських територій Російською Федерацією;
розпалювання національної ворожнечі та ненависті;
підбурювання до дискримінації, насильства, порушення прав людини;
дегуманізація військових української армії.

Примітним є також те, що за допомогою використання різноманітних інформаційних атак на Джорджа Сороса та пов’язані з ним ініціативи, схожих на ті, що вже призвели до суттєвого перешкоджання діяльності Центрально-Європейського університету в Угорщині, телеканали намагалися підбурити ширші антисемітські настрої в суспільстві. З наведеним детальніше можна ознайомитись у висновках Незалежної медійної ради:

Національна Рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі – Нацрада або національний медіарегулятор) неодноразово встановлювала факти порушення національного законодавства телеканалом «ТРК “112-ТВ”» та застосувала попередження і штрафи за поширення закликів до розв’язування агресивної війни, пропаганди війни, розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті. Зокрема, підставою для накладення штрафів було порушення частини 2 статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» — заборона трансляції телепередач, які містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України.

Однак, незважаючи на негативні висновки громадських медіамоніторингів та саморегулівних ініціатив, а також попередження та штрафи, застосовані Нацрадою, телеканали продовжували послідовно діяти з порушеннями чинного законодавства.

Фактично напередодні накладення санкцій, 28 січня 2021 року, Нацрада розглянула матеріали перевірки ТОВ «ТРК “112-ТВ”» та застосувала дві санкції — оголошення попередження і штраф у розмірі 25% суми ліцензійного збору за поширення в його ефірі висловлювань, що містять заклики до розв’язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті.

14 січня 2021 року Нацрада призначила каналу NewsOne позапланову перевірку щодо дотримання законодавчих норм про розпалювання ворожнечі.

Відповідно, телеканали «112 Україна», NewsOne та ZIK систематично зловживали правом на свободу висловлювань, ігнорували правомірні й необхідні приписи національного регулятора про приведення мовлення у відповідність до чинного законодавства та поширювали та пропагували ідеологію агресивної війни, ксенофобії тощо. Повторюваність і послідовність просування однакових небезпечних наративів, запрошення спікерів, які висловлюють однобоку позицію, відсутність балансу джерел та позицій запрошених гостей у студії вказує на те, що така діяльність телеканалів не є випадковою. Навпаки, тут є очевидною наявність внутрішнього стратегічного підходу телеканалів щодо заперечення права на існування української політичної нації, заперечення територіальної цілісності України, пропаганди війни та розпалення ворожнечі всередині українського суспільства. Отже, відповідні телеканали систематично вели діяльність, спрямовану на підрив національної безпеки України та її територіальної цілісності, порушення прав і свобод людини в Україні.

Оскільки заходи реагування національного медіарегулятора не досягли своєї мети, тому що відповідні мовники їх просто ігнорували, державою застосовано інший механізм, а саме запроваджено санкції та зупинено дію ліцензій на мовлення телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZIK. Такий механізм видається цілком пропорційним втручанням у співвідношенні до поставленої мети з огляду на неефективність інших попередньо вжитих заходів.

Окрім того, відповідно до заяв органів державної влади, введення санкцій щодо мовників засновано, зокрема, і на доказах того, що ці телеканали довгий період фінансуються державою-агресором, тобто Російською Федерацією. Рішення РНБО ґрунтується на свідченнях і доказах про фінансування «пулу Медведчука» державою-агресором. Про це заявив заступник керівника ОП Ігор Жовква у відеокоментарі, який є в розпорядженні Укрінформу. «Підставою для блокування стали незаперечні свідчення і докази того, що ці телеканали вже довгий період часу фінансуються державою-агресором».

Незалежна медійна рада хотіла б наголосити, що структура власності й фінансування телеканалів ZIK, «112 Україна» і NewsOne залишається непрозорою й містить ознаки фіктивності.

Оскільки ми могли спостерігати умисне, послідовне й систематичне порушення вказаними телеканалами як стандартів професійної журналістської етики, так і норм міжнародного та національного права, зокрема щодо поширення серйозних форм мови ненависті, пропаганди військової агресії і підбурювання до дискримінації та насильства, є підстави стверджувати, що в цьому випадку відбулося так зване зловживання правами і, зокрема, зловживання правом на свободу вираження поглядів.

Так, стаття 17 Європейської конвенції передбачає заборону зловживання конвенційними правами. Європейським судом з прав людини у справі «Lawless v. Ireland» зазначено, що «метою статті 17 є неможливість отримання з Конвенції права здійснювати будь-яку діяльність або дії, спрямовані на знищення прав і свобод, гарантованих Конвенцією. Ніхто не може скористатися положеннями Конвенції для здійснення дій, спрямованих на нівелювання згаданих вище прав і свобод». Уперше цю статтю суд застосував у контексті холодної війни в справі «Communist Party (KPD) v. Federal Republic of Germany», зауваживши, що створення «комуністичного порядку за допомогою пролетарської революції та диктатури пролетаріату» суперечить Конвенції.

Таким чином, у цій справі критерій необхідності в демократичному суспільстві необхідно розглядати також і крізь призму наявного зловживання правами з боку відповідних телеканалів, що випливає з етичного та юридичного аналізу їхньої діяльності протягом значного періоду. Отже, зважаючи на все вищесказане, Незалежна медійна рада вважає, що втручання у свободу вираження поглядів відповідних мовників є необхідним у демократичному суспільстві серед іншого й через те, що це є єдиним можливим способом припинити порушення ними статті 17 Європейської конвенції.

ІV. Висновки

З огляду на вищезазначене Незалежна медійна рада вважає, що обмеження свободи вираження поглядів відповідних мовників є легальним, легітимним та необхідним у демократичному суспільстві. Ми переконані, що припинення трансляції телеканалів ZIK, «112 Україна» таNewsOne не становить загрози свободі слова й функціонуванню плюралістичного медіа сектору країни, а також жодним чином не перешкоджає українському суспільству отримувати суспільно важливу інформацію.

НМР послідовно виступає за розвиток незалежного, професійного, прозорого й збалансованого медіа простору України, належним чином захищеного від інформаційних операцій та втручання у виборчі кампанії з боку країни-агресора.

Додаток до Позиції Незалежної медійної ради:

Висновки Незалежної медійної ради щодо телеканалу «112 Україна»:

1. Розпалювання ворожнечі в ефірі телеканалу «112» протягом 4 вересня – 7 жовтня 2018 року

2. Трансляція телеканалом «112» документального фільму «Операція “Паспорт”»

3. Можливі зловживання свободою слова на телеканалі «112» протягом 4 вересня 2018 року — 4 липня 2019 року

Висновки Незалежної медійної ради щодо телеканалу NewsOne:

4. Висновок Незалежної медійної ради щодо передачі «Я так думаю» від 05.11.2019 в ефірі телеканалу NewsOne

5. Трансляція телеканалом NewsOne сюжету про розгляд комітетом з фінансових питань Конгресу США наявності корупції в НБУ

6. Розпалювання ворожнечі в ефірі телеканалу NewsOne протягом 31 серпня – 17 жовтня 2018 року

7. Дотримання стандартів висвітлення під час виборів та можливих зловживань свободою слова телеканалом «NewsOne»

Висновки Незалежної медійної ради щодо телеканалу ZIK

8. Телемарафон «Тхне Соросом», трансльований 28.02.2020 в ефірі телеканалу ZIK

9. Висвітлення теми грантоотримувачів (фонду «Відродження» та ін.) в ефірі телеканалу ЗІК 13 листопада 2020 р.

[1] 1) Наявність в ефірах телеканалу «112 Україна» ознак мови ворожнечі у висловлюваннях окремих промовців, недотримання вимог достовірності, точності й повноти інформації при поширенні неправдивих відомостей в передачі «LIVE» від 15.12.2018 та неспростування згодом такої інформації у своєму ефірі;

2) Недотримання телеканалом «112 Україна» стандартів достовірності, точності та збалансованості подання інформації;

3) Розпалювання телеканалом «112 Україна» національної ворожнечі та ненависті;

4) Наявність ознак мови ворожнечі в телепередачі «Я так думаю» телеканалу NewsOne щодо учасників АТО / ООС та учасників Революції гідності, а також недотримання вимог достовірності подання інформації у вищевказаному випуску передачі та систематичне недотримання вимог щодо об’єктивності (неупередженості), повноти й збалансованості подання інформації, зважаючи на формат передачі «Я так думаю»;

5) Порушення телеканалом NewsOne під час трансляції сюжету про розгляд комітетом із фінансових питань Конгресу США наявності корупції в НБУ стандартів точності, достовірності та збалансованості подання інформації, свідоме введення в оману своїх глядачів;

6) Розпалювання в ефірах телеканалу NewsOne національної ворожнечі та ненависті, а також трансляції телепередач, виготовлених після 1 серпня 1991 року, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, які виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України;

7) Недотримання телеканалом NewsOne стандартів висвітлення під час виборів та зловживання свободою слова, зокрема порушення вимог щодо точності і об’єктивності, сприяючи поширенню неперевіреної інформації або інформації, що є маніпулятивною, достовірності та збалансованості подання інформації;

8) Наявність ознак мови ворожнечі в ефірі телемарафону «Тхне Соросом» телеканалу ZIK щодо організацій, які отримують підтримку від західних донорів, а також підбурювання до антисемітизму;

9) Наявність ознак мови ворожнечі в ефірі телеканалу ZIK щодо організацій, які отримують підтримку від західних донорів, розпалювання ксенофобії та антисемітизму.

[2] 1) Наявність в ефірах телеканалу «112 Україна» ознак мови ворожнечі у висловлюваннях окремих промовців, недотримання вимог достовірності, точності й повноти інформації при поширенні неправдивих відомостей в передачі «LIVE» від 15.12.2018 та неспростування згодом такої інформації у своєму ефірі;

3) Розпалювання телеканалом «112 Україна» національної ворожнечі та ненависті;

6) Розпалювання в ефірах телеканалу NewsOne національної ворожнечі та ненависті, а також трансляції телепередач, виготовлених після 1 серпня 1991 року, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України;