Разъяснили, как оформить недвижимость на ребенка

Щоб передати нерухомість у власність дитини, можна скласти заповіт або скласти договір дарування. У той же час, за заповітом особа стане власником майна тільки після смерті заповідача.

Обидва варіанти досить широко поширені в світі. Важливо розуміти, що заповіт – не єдиний вихід із ситуації, адже діти – повноцінні члени суспільства і можуть також володіти майном, як і дорослі, з тією лише різницею, що власність дітей вимагає додаткової опіки і контролю з боку батьків.

Звернемо увагу на деякі правові особливості, пов’язані з віковою категорією дітей, та умови за яких дитина може набувати майно.

Так, згідно з українським законодавством, дитиною вважається людина, яка не досягла 18-річного віку. У свою чергу, до 14 років дитина вважається малолітньою, а з 14 до 18 – неповнолітньою. Цей поділ має принципову різницю і відрізняє їх один від одного об’ємом прав і обов’язків.

У чому ж полягають відмінності?

Якщо говорити про малолітню дитину, то вона може вчиняти дрібні побутові покупки невисокої вартості, які відповідають її розвитку і такі, що задовольняють її щоденні потреби.

Тобто для того, щоб передати майно своїй дитині, батьки неповнолітніх повинні спочатку отримати схвальне рішення (дозвіл) від органу опіки та піклування. Адже основним видом діяльності цієї установи є захист прав і інтересів кожної дитини, в тому числі захист від недобросовісних батьків. Особливо важливим моментом є отримання дозволу від даного органу, без якого неможливо укласти ряд серйозних правочинів на ім’я дитини, наприклад: укласти договори, що вимагають нотаріального посвідчення або державної реєстрації; договору щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; надання письмових зобов’язань від імені дитини; відмова від її майнових прав та інше. Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

Будь-яке відчуження нерухомості дитини може бути здійснено лише з урахуванням гарантування збереження її права на житло. Гарантією може бути, наприклад, переоформлення на дитину права власності іншої еквівалентної по пропорційності нерухомості, або ж, як варіант, укладення попереднього договору про купівлю нерухомості на дитину, і надання цього документа в орган опіки та піклування, як доказ про збереження її прав.

Але лише подача заяви для отримання дозволу не гарантує позитивного вирішення питання, оскільки органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що:

1) мати та/або батько дитини, які (яка, який) звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав;

2) судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків (або того з них, який звернувся за дозволом) без позбавлення їх батьківських прав;

3) до суду подано позов про позбавлення батьків дитини (або того з них, який звернувся за дозволом) батьківських прав;

4) особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;

5) між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини;

6) між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них);

7) вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.

Звичайно ж, дарування не має на увазі під собою передачу чогось натомість. Не можна передбачити в договорі дарування те, що, наприклад, квартира дарується в обмін на що-небудь або ж подарунок зобов’язує вчинити на користь дарувальника будь-які дії.

В договір можуть бути внесені деякі умови, такі як заборона на продаж, обмін, поділ та інші обтяження подарунка на певний термін.

Наприклад, батько може подарувати будинок своєму малолітньому синові, але за умовами договору дарування заборонити продавати цей будинок до настання певного віку або після закінчення визначеного в договорі терміну.

За замовчуванням, майном дитини керують його батьки, які зобов’язані забезпечувати його схоронність і використання виключно в інтересах дитини. Якщо між батьками не укладено спеціального договору, що розподіляє їх обов’язки з управління, то вважається, що вони роблять це спільно.

Тож не обов’язково чекати повноліття дитини, щоб передати у її власність майно. Скориставшись такою можливістю, батьки можуть бути спокійні вже сьогодні. Адже набагато простіше сконцентруватися на вихованні і моральних цінностях, коли ви заздалегідь подбали про матеріальну складову життя своєї дитини.