Комітет гуманітарної та інформполітики рекомендував парламенту прийняти в цілому проєкт про незалежність Нацради

Члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, що відбулося 10 лютого 2021 року, розглянули проєкт закону №4107 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення» та рекомендували Верховній Раді прийняти його у другому читанні та в цілому. За таке рішення проголосувала більшість членів комітету (Гео Лерос утримався, Микола Княжицький, Володимир В’ятрович, Софія Федина та Олександр Качний – проти).

Під час обговорення поправок член комітету Микола Княжицький наполягав виписати механізм підстав звільнення кожного члена Нацради. «Якщо це через незадовільну оцінку звіту Нацради, то у відставку мають піти всі члени Нацради. Бо за річний звіт вони голосують колегіально», – сказав він, додавши, що це дуже важливо для забезпечення незалежності Нацради.

Голова комітету Микита Потураєв зауважив, що такі правки треба вносити в ст.16, і згідно з регламентом це зробити неможливо, оскільки до першого читання ця стаття не змінювалася. Він запропонував напрацювати ще один законопроєкт і внести правки ст. 16 закону про Нацраду, наголосивши, що теж виступає за незалежність Нацради.

Також виникла дискусія щодо статусу оголошеного наприкінці 2019 року конкурсу на вакантні посади членів Нацради, який досі не відбувся, на який подалися 15 кандидатів. Микола Княжицький наполягав провести новий конкурс, але більшість його не підтримала.

Метою ухвалення законопроекту є необхідність вироблення дієвої процедури призначення та припинення повноважень членів Національної ради, оскільки наявна процедура не може повноцінно гарантувати принцип незалежності та ефективних і прозорих механізмів діяльності державного регулятора. Одним із головних завдань пропонованих змін є урегулювання порядку подання кандидатур на посаду члена Національної ради.

У проєкті вносяться пропозиції щодо:

• урегулювання порядку подання кандидатур на посаду члена Національної ради;
• утворення конкурсної комісії, з метою обговорення запропонованих кандидатур на посаду члена (членів) Національної ради і внесення на розгляд Президенту України;
• встановлення переліку вимог та обмежень до кандидатури на посаду члена Національної ради і до громадських об’єднань та творчих спілок, які можуть бути суб’єктами подання таких кандидатур;
• визначення підстав дострокового припинення повноважень члена Національної ради;
• вдосконалення оплати праці членів Національної ради та працівників Апарату;
• врегулювання деяких питань діяльності Національної ради під час дії карантину та інших обмежувальних заходів;
• створення механізму забезпечення проведення засідань без участі відповідних ліцензіатів, за умови, якщо ліцензіата було належним чином повідомлено про час та місце проведення засідання.

Цим документом пропонують внести зміни до законів «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», «Про телебачення і радіомовлення», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19» та «Про адміністративні послуги».

Нагадаємо, Верховна Рада 15 грудня 2020 року прийняла проєкт №4107 за основу в першому читанні.

Законопроект розроблено на виконання міжнародних зобов’язань щодо імплементації у національне законодавство норм Директиви Європейського парламенту та Ради 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіа послуги від 10 березня 2010 року зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2018/1808 від 14 листопада 2018 року в частині забезпечення незалежності державного регулятора в сфері телерадіомовлення.

Як писав ДМ, Комітет гуманітарної та інформаційної політики 11 листопада 2020 року  підтримав цей проєкт і рекомендував парламенту ухвалити його за основу. Члени комітету зазначали, що потребують доопрацювання й гендерні питання, запропонований порядок звітності Нацради перед суб’єктами призначення – Верховною Радою та Президентом України та прийняття рішень за результатами розгляду звіту, а також порядок оплати праці членів Нацради. Комітет підтримав вилучення норм, якими було призупинено проведення конкурсів.

Нагадаємо, 2 липня 2020 року у Верховній Раді зареєстрували доопрацьований законопроєкт «Про медіа» № 2693-д.

Під час експертних дискусій про законопроєкт конкретні зауваження та побажання щодо регулювання онлайн-медіа та повноважень регулятора та органу співрегулювання висловили українські та міжнародні експерти. Свою підтримку законопроєкту з деякими застереженнями щодо проблемних положень висловив медіарух «Медіа за усвідомлений вибір». Ухвалити законопроєкт у першому читанні закликали Незалежна медійна рада та Національна асоціація медіа, тоді як «Укртелемережа» та Асоціація правовласників і постачальників контенту запропонували його доопрацювати. Свої пропозиції до законопроєкту публічно надали «Детектор медіа» та Інститут масової інформації.

4 вересня дві великі медіагрупи – «1+1 медіа» та «Медіа Група Україна» – випустили спільну заяву з критичною оцінкою окремих норм законопроєкту. Зокрема, їх непокоїть розширення повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та запровадження нових санкцій. Водночас група «1+1 медіа» підтримала наміри народних депутатів уперше законодавчо відрегулювати сферу онлайн-медіа в Україні.

27 листопада заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко сказав, що в Україні ухвалять законопроєкт про медіа, коли виправлять у ньому всі недоліки й узгодять документ з представниками медіаринку.