«Слуги народу» хочуть скасувати або відтермінувати штрафи за порушення закону про мову

Народні депутати від «Слуги народу» зареєстрували два законопроєкти, якими пропонують скасувати або відтермінувати штрафи за порушення закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Законопроєкт №4638, ініціатором якого виступив Максим Бужанський, зареєстрували у Верховній Раді 25 січня. Ним пропонують вилучити зі статті 57 закону про мову пункти, які стосуються накладання штрафів, а також – дозволити оскаржувати в суді попередження та вимоги Уповноваженого із захисту державної мови або його представників.

«Законопроєкт має на меті забезпечити права національних меншин на вільне використання російської, інших мов національних меншин України у сфері обслуговування споживачів. Основні завдання законопроекту полягають у:  зменшенні напруги у питанні використання мов в Україні;- зменшенні тиску на суб’єктів господарювання у сфері обслуговування споживачів», – пишуть депутати від «Слуги народу» в пояснювальній записці.

Натомість інші нардепи від цієї партії – Микита Потураєв, Євгенія Кравчук, Тетяна Рябуха, Єлізавета Богуцька та Олександр Корнієнко – 9 січня зареєстрували законопроєкт №4638-2, яким просять відтермінувати штрафи за порушення закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» на півтора роки.

«Прийняття законопроєкту сприятиме полегшенню умов ведення господарської діяльності в умовах поширення коронавірусної інфекції COVID-19, а також уніфікує терміни набрання чинності нормами закону, що встановлюють штрафні санкції за порушення закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"», – йдеться в пояснювальній записці.

Громадянська спільнота «Мова об’єднує» закликала президента Володимира Зеленського та «Слугу народу» відкликати й зняти з порядку денного ці законопроєкти.

«Обидва проєкти знищують систему захисту мовних прав українців, яка вже діє. Закон перетворюється на декларацію, яку можна безкарно порушувати. Офіс Зеленського непублічно, але активно підтримує ці антиукраїнські проєкти – наступ на мову курується з найвищих державних кабінетів», – повідомили 11 січня в громадянській спільноті.

Народний депутат від «Європейської солідарності» Микола Княжицький, своєю чергою, 9 лютого зареєстрував у парламенті альтернативний законопроєкт №4648-1, яким пропонує посилити державні гарантії щодо вивчення державної мови в закладах освіти, а саме: у корпоративних. Пан Княжицький також просить уточнити в законі, що особам з порушенням слуху забезпечується право на навчання жестової мови відповідного корінного народу чи національної меншини України.

Як писав ДМ, в Україні з 16 січня 2021 року сфера обслуговування повністю перейшла на українську мову. В Україні запустили інформаційну кампанію щодо переходу сфери обслуговування на українську мову, у межах якої створили серію відеороликів з українськими зірками. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь розповів, що споживачі, яких відмовилися обслуговувати українською мовою, можуть протягом шести місяців подати йому скаргу.

З 16 по 23 січня Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови отримав 195 скарг про порушення статті 30 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Найчастіше скаржаться, що сайти інтернет-видань та інтернет-магазинів не мають української версії

Нагадаємо, Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект «Про функціонування української мови як державної». Закон підтримали 278 нардепів. Президент України Петро Порошенко 15 травня підписав цей закон. 16 травня його опублікували в газеті «Голос України». 

Згідно з документом, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, її статус як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Цей закон також регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя по всій території України.

Міфи та правду про «репресивність» українського законодавства, «мовні патрулі», штрафи та «утиски російськомовних» - читайте тут.

Європейська комісія «За демократію через право», більше відома як Венеціанська комісія, дійшла висновку, що Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не витримує балансу між захистом української мови та гарантуванням прав мов меншин.

У червні 2019 року стало відомо, що до КС звернувся 51 нардеп із вимогою визнати закон про мову неконституційним. Серед нардепів-підписантів - Нестор Шуфрич, Євгеній Мураєв, Наталія Королевська, брати Добкіни, Тетяна Бахтєєва, Вадим Новинський, Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Сергій Ківалов тощо. На думку підписантів, закон про українську мову начебто порушує конституційне право громадян на використання рідної мови, створює атмосферу нетерпимості до мовного різноманіття у багатонаціональній Україні. 3 листопада 2020 року Велика палата Конституційного Суду України розглянула подання щодо відповідності Конституції України закону про мову, проте рішення не ухвалила. 

Фото: rubryka.com