Про перспективу членства в ЄС поки не йдеться: Європарламент затвердив нову доповідь щодо України

Європарламент підготував нову доповідь щодо імплементації угоди про асоціацію Україна-ЄС, в якому оцінив перспективи членства України в Європейському союзі та стан українських реформ.

Як йдеться у матеріалі  DW, документ, підготований німецьким євродепутатом Міхаелем Ґалером (Michael Gahler), ухвалили на пленарному засіданні у середу, 10 лютого. Результати оголосили сьогодні, 11 лютого: «За» доповідь проголосували 526 євродепутатів, 79 – «проти», ще 71 євродепутат утримався.

Востаннє подібну доповідь Європарламент затвердив у 2018 році. Документ містить низку висновків стосовно України. Зокрема – щодо корупції, кризи навколо КСУ, ситуації на Донбасі та європейських перспектив України.

Перспектива членства України в ЄС

Зазначається, що Європарламент не визнає перспективи членства України в ЄС, не бажаючи будити сподівань на її швидкий вступ до об'єднання. Це пов’язано з тим, що найближчим часом ані Україна, ані ЄС не будуть до цього готові. Натомість Європарламент дотримується думки, що українцям потрібно дати реалістичну мету.

«Україна має європейську перспективу відповідно до статті 49 Договору про ЄС і може подати заявку на набуття членства у ЄС за умови виконання всіх копенгагенських критеріїв, а також принципів демократії, поваги фундаментальних свобод, прав людини та меншин і дотримання верховенства права", - йдеться у доповіді.

Як повідомляється, деякі євродепутати хотіли викреслити цей пункт, але за такий крок проголосували лише 82 парламентарі, тоді як 575 – проти.

Перегляд угоди про асоціацію Україна-ЄС

У Європарламенті відзначають "суттєвий прогрес" України в імплементації угоди про асоціацію та інтеграції до ЄС, а також закликають Київ цілковито втілити угоду та використати її потенціал. У доповіді вказується й на "необхідності оновити угоду про асоціацію, щоб врахувати еволюцію нормативної бази економічного розвитку".

Україна і ЄС домовилися провести всебічну оцінку угоди про асоціацію цього року. Вона стане темою Ради асоціації 11 лютого в Брюсселі. Європарламент радить в рамках цієї оцінки оновити пункти щодо торгівлі та секторальної інтеграції України до ЄС. Зокрема - у цифровій економіці, енергетиці та боротьбі зі змінами клімату.

Крім того, на думку євродепутатів, Єврокомісія та міжнародні фінансові організації мають зробити Україні детальну "економічну й інвестиційну пропозицію" для подолання наслідків пандемії COVID-19.

Боротьба з корупцією в Україні

В Європарламенті нагадали, що рівень політичної, технічної та фінансової підтримки України з боку ЄС залежатиме від того, «наскільки вона виконуватиме зобов'язання, взяті перед ЄС і його державами-членами».

Це передусім забов’язання у сфері верховенства права, ефективного врядування та боротьби з корупцією.

Констатується, що попри помітний прогрес, широко поширена корупція продовжує заважати процесу реформ.

Один із найжорсткіших пунктів доповіді стосується олігархії. Європарламент висловив «крайнє занепокоєння неприкритими спробами приватних інтересів підірвати досягнення країни в боротьбі з корупцією та загалом у демократичних реформах, зокрема, шляхом захоплення політичної влади деякими українськими олігархами, які ослабили орієнтовану на реформи більшість у Верховній Раді".

Втім є і позитив. Вони похвалили перезапуск Національного агентства з запобігання корупції (НАЗК) і винесення перших вироків Вищим антикорупційним судом, який, на думку Європарламенту, має "високі професійні стандарти". А Національне антикорупційне бюро (НАБУ) в доповіді називають "можливо, найбільш ефективною антикорупційною інституцією у країні".

Криза навколо КСУ

Євродепутати визнали конституційну кризу навколо КСУ однією з загроз для спроможності президента України Володимира Зеленського та Верховної Ради проводити реформи.

"Європарламент визнає активні зусилля, започатковані президентом Зеленським і вжиті політичними акторами для відновлення законодавства та довіри до антикорупційної архітектури в Україні", - зазначено у доповіді.

Зазначається, що ця фраза, запропонована литовським євродепутатом Пятрасом Ауштрявічюсом, виявилася найбільш суперечливою в сесійній залі. У підсумку її підтримали 334 парламентарі, тоді як 322 - проголосували проти.

Європарламент шкодує, що судова система має один із найнижчих рівнів довіри в Україні. І тому закликає українську владу прискорити її реформування та боротися з корупцією серед суддів.

Ситуація на Донбасі

Європарламент засудив незаконну анексію Криму Росією та де-факто окупацію частини Донбасу (ОРДЛО), а також закликав Росію вивести свої війська з території України.

Європарламентарі наголосили, що санкції щодо Росії повинні залишатися чинними доти, доки мінські угоди не будуть цілковито виконані, а територіальна цілісність України не буде відновлена у її міжнародно визнаних кордонах. ЄС має бути готовим посилити санкції проти РФ у випадку необхідності.

Європарламент вказав на важливість створення нових ділянок розведення сил на Донбасі, а також відкриття нових пунктів в'їзду-виїзду на лінії розмежування.

У доповіді констатують, що "умови для вільних і чесних виборів у Донецьку та Луганську відсутні за нинішньої ситуації".

Примітно, що доповідь визнає унікальний досвід і фахові знання України у безпековій і оборонній політиці, через що вона привітала участь країни у місіях і операціях ЄС.

Угода про асоціацію України з ЄС

• У 2014 році Європейський Союз і Україна підписали угоду про асоціацію, що стало початком нового періоду в розвитку відносин між ЄС і Україною.
• 1 вересня 2017 року Угода про асоціацію між Україною та ЄС набула чинності в повному обсязі в частині поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною з Європейським Союзом. До цього воно застосовувалося на тимчасовій основі з 2016 року.
• Угода є основним інструментом для тіснішого зближення України та Євросоюзу: вона сприяє поглибленню політичних відносин, посиленню економічних зв'язків та взаємної поваги спільних цінностей.
• Економічна частина Угоди, про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі, надає Україні можливість для розширення торговельних відносин та економічного розвитку, оскільки відкриває нові ринки, сприяє адаптації законодавства, стандартів і регламентів у різних секторах. Останнє допоможе інтегрувати стандарти ЄС у ключові сектори української економіки.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Автор: УНІАН