«Самоспалення» каналу «112». Моніторинг теленовин 1‒6 лютого 2021 року

Із блокуванням каналів Медведчука новинарі «112 Україна», схоже, вирішили, що втрачати вже немає чого. Дотепер випуски новин були чи не найпритомнішим контетом цього телеканалу, та із запровадженням санкцій новини «112» встановили рекорд із порушення стандартів. Один із праймових випусків новин цього каналу взагалі не висвітлював жодних інших тем, крім санкцій. Майже половина повідомлень мали ознаки замовності — здебільшого в інтересах своїх власників. А сумарна частка однобоких сюжетів у праймі за тиждень була понад 40 %.

Найпопулярнішою політичною силою тижня стала «Опозиційна платформа — За життя», нардепом від якої є номінальний власник «112 Україна», ZIK та NewsOne Тарас Козак. Найбільше матеріалів з ознаками замовності стосувалися захисту цих каналів. Більшість таких матеріалів були зосереджені на «112», але також виходили на «Інтері». Політичні новини були тематичним пріоритетом більшості каналів вибірки «Детектора медіа».

Крім головного політичного скандалу минулого тижня, резонанс викликала пожежа в запорізькій лікарні, що призвела до загибелі пацієнтів та лікарки, а також втрати на фронті. Паралельно на «Україні» хвалили реформу оборонки, а на «1+1» пліткували про особисте життя Олега Сенцова.

«Свобода слова» vs «ворожа пропаганда»

3 лютого — наступний день після відключення «112», ZIK та NewsOne. Із семи каналів вибірки «Детектора медіа», що інформували про цю подію (праймовий випуск «112» не виходив), усі повідомляли про хронологію подій, більшість повідомили про підтримку цього рішення посольством США, а також висвітлювали суперечки з цього приводу в парламенті. Загалом за тиждень крім президента Володимира Зеленського та секретаря РНБО Олексія Данилова, які коментували запроваджені ними санкції проти каналів Медведчука, найбільш цитованим на цю тему був соратник Медведчука Вадим Рабинович. Вочевидь, завдяки його незабутньому виступу з трибуни парламенту.

В перший день топкоментаторами цієї теми були представники фракції «Слуга народу» в особі Олександра Корнієнка та «ОПЗЖ» в особі Вадима Рабиновича на боці каналів Медведчука. Також у більшості сюжетів включали пояснення мотивів рішення від Данилова, Зеленського та міністра культури й колишнього медіаменеджера Олександра Ткаченка. Лише половина каналів («Україна», 5 канал, «1+1» та «Інтер») відзначили неоднорідність позиції в монобільшості, а саме окрему думку голови Верховної Ради Дмитра Разумкова. Ймовірно, така позиція одного з лідерів партії свідчить про глибші політичні процеси.

Найактивніше до обговорення рішення РНБО залучали представників «Слуги народу», «ОПЗЖ» та «Європейської солідарності». Значно менше було коментарів від партії «Голос» і майже не було від «Батьківщини». При цьому «Голос» у перші дні окреслив свою позицію, але про неї згадували лише у новинах 5 каналу та «Інтера». Наприклад, 3 лютого на «1+1»  кореспондентка сказала: «Більшість парламентських політсил взагалі утримались від коментарів на слизьку тему...» При цьому в сюжеті немає позиції «Голосу», який свого ставлення до заборони медведчуківських ЗМІ не приховував. Тож твердження про утримання від оцінки щонайменше не дуже коректне, адже представники чотирьох із п’яти фракцій оцінки давали. Лише «Батьківщина» справді оминала цю тему. Принаймні так виглядає з наповнення офіційних сторінок партії: жодних заяв чи коментарів про відключені канали, лише теми енергоринку, тарифів та соціального захисту. Цікавилися позицією партії Тимошенко тільки на 5 каналі 4 лютого: «Вперше за два дні на ситуацію відреагувала "Батьківщина". Але не сама лідерка Юлія Тимошенко — часта гостя заблокованих каналів, а депутат Олексій Кучеренко. Він пояснив: блокування каналів законним не вважає. Мовляв, це тиск на свободу слова». Втім не зрозуміло, чи це позиція партії, чи самого Кучеренка — частого гостя каналів Медведчука. Повне і збалансоване інформування про позиції різних партій важливе для формування політичної культури суспільства. Але новинарі схильні не так ставити питання самі, як передавати тих, хто найгучніше говорить.

Більшість акцентів у новинах зводилася до того, що канали були інструментами проросійської пропаганди, а їхній власник був фінансово залежний від країни-агресорки. Але на бізнес-зв’язках Козака та Медведчука з Кремлем наголошували значно менше, ніж на контенті відключених телеканалів. На 5 каналі в новинах активніше наголошували, що підвалини рішення РНБО заклали ще попередники, називаючи Петра Порошенка та Олександра Турчинова. А от на каналі «Україна» згадали іншого попередника: «"Закриті телеканали — це не засоби масової інформації, а засоби ураження населення проросійською брехнею." Так про заблокування ЗМІ висловився лідер партії "Народний фронт" Арсеній Яценюк. Саме їхня фракція внесла свого часу в парламент постанову про санкції проти трьох телеканалів».

Новини каналу «112» у праймі 3 лютого не виходили, 4 лютого складалися лише з повідомлень на захист своїх власників, а 5 та 6 лютого комбінували цю тему із кримінальними новинами. Зазвичай усереднений показник порушення балансу на каналах коливається в межах 10 %, цей показник за січень на «112» — 12 %. А за минулий тиждень погіршився майже в чотири рази: до 43 % незбалансованих новин. 20 із 47 аналізованих матеріалів були однобокими, і більшість із них просувала ідеї захисту каналів Медведчука, закидів про цензуру та «утиски» медіа, які вони навіть стали називати «незалежними», хоча в ніч після відключення називали «опозиційними».

Пікет каналу «Наш»

Окремою сюжетною лінією стали акції біля каналу «Наш». Такі акції відбулися 4 та 6 лютого, але висвітлювалися не всюди. На «Україні» та «1+1» про акції говорили, але не вказували назв організацій, які влаштували пікет і мали сутички з поліцією. На «Україні» пікетувальників описали так: «Біля будівлі зібралися ті, хто звинувачує канал у поширенні неправди про події в Україні. Працівники телеканалу це заперечують, пікетувальники не відступають».  А на «1+1» їх назвали «активістами правого спрямування». Конкретні організації назвали на 5 каналі та «UA: Першому»: «Основа майбутнього», «Сокіл», «Правий сектор», «Спілка ветеранів війни з Росією», а також «Невідомий патріот», «Традиції і порядок». У всіх матеріалах сказали, що акція супроводжувалася сутичками, на Суспільному також розповіли, що бачили, як один з протестувальників напав на працівника каналу «Наш». На 5 каналі про це повідомляли так: «В ефірі каналу тим часом розповідали про напади на своїх журналістів, а учасників протесту називали дармоїдами».

На «Інтері» протест назвали «заворушенням», самих активістів прямою мовою не включали. Підсумували новину коментарем керівника поліції Києва Андрія Крищенка, що він не допустить тиску на правоохоронців. Цьому коментарю передував опис подій від ведучої Катерини Лисенко: «Чотирьох активістів доправили у відділок поліції. Один із них виліз на підвіконня та погрожував вистрибнути з вікна, та потім передумав». Одразу за тим Катерина Лисенко сказала, що «ОПЗЖ» зробила заяву на підтримку Тараса Козака: «В опозиції вважають, що персональні санкції проти члена політради Тараса Козака та блокування трьох каналів є нападом на демократію та свободу слова». Тому фракція вирішила ініціювати імпічмент Зеленському. Бекґраунду про процедуру імпічменту, що дозволив би оцінити реалістичність ініціативи, «Інтер» не дав.

6 лютого, у день чергових протестів, на «112» поширили заяву працівників підсанкційних телеканалів, у яких лякали Стерненком: «Ми втратили почуття захищеності. Найбільше нас лякають наслідки кампанії, яку розпочав колишній керівник регіонального відділення військово-політичного руху "Правий сектор" Сергій Стерненко. Важливо зазначити, що його підозрюють у вбивстві людини, яке він транслював у прямому ефірі. Він закликає не приймати на роботу співробітників телеканалів NewsOne, "112 Україна" та ZIK». Правоохоронців звинуватили у відсутності реакції на «спроби переслідування незалежних медіа».

«Незалежні» та «чесні»

Тим часом ті самі «незалежні» медіа стали лідерами за кількістю матеріалів з ознаками замовності в новинному праймі. Як ішлося вище, найбільше таких повідомлень було на самому «112». Але частково долучився до його підтримки також «Інтер». У його ефірі на захист медіа Медведчука виступали власне Віктор Медведчук, його однопартійці Вадим Рабинович, Нестор Шуфрич, Сергій Льовочкін, Юрій Бойко та вся фракція «ОПЗЖ» із заявами про «наступ на свободу слова». При цьому ігнорувалися заяви профільних організацій та медіа, які наголошували на розмежуванні питання свободи слова та блокування фінансово залежних від Росії активів. Натомість новинарі просували заяви Міжнародної федерації журналістів, голови Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка, який потім визнав ці заяви особистою позицією, та європолітиків, які говорили в загальних рисах про неприпустимість утисків свободи слова. Позиції єврочиновників могли подавати неповно чи вирвано з контексту. Наприклад, з реакції речника ЄС Пітера Стано на «112» виділили: «Пітер Стано заявив, ЄС надає величезне значення незалежності засобів масової інформації, тож усі дії України задля захисту нацбезпеки цитую: "не повинні відбуватися за рахунок свободи ЗМІ"». При цьому у повідомленні не сказали, що ЄС визнає право України захищатися від дезінформації та маніпуляцій в інтересах національної безпеки.

Це були наймасовіші, але не єдині матеріали з ознаками замовності. Уже не перший тиждень в ефірі «112» активізувалися звіти про благодійність генерального продюсера каналу та лідера молодіжки «ОПЗЖ» Артема Марчевського. Причини такої активності стали ще більш зрозумілими після його висування у народні депутати по 50-му округу на Донеччині. На цьому тижні «112» двічі піарив свого керівника. До речі, Марчевський не виступав у ролі захисника свого каналу в новинах, але заступався за блогерку Таїсію Маламан, яка оскандалилася через відео, де «надає перевагу» Росії між нею та Україною. Також Марчевський у Покровську обіцяв ініціювати, аби діти з малозабезпечених родин отримали все необхідне для дистанційного навчання. На «Інтері» ж піарили здебільшого одеських депутатів від «ОПЗЖ», які вимагали не підвищувати тарифи, критикували владу за затягування з початком вакцинації від коронавірусу та збільшення зовнішнього боргу держави. Також на «Інтері» вперше за три місяці з’явився колись постійний герой Сергій Каплін.

Яскраву подію 4 лютого, пов’язану з претензіями Ігоря Коломойського на кошти держбюджету, висвітлювали тільки на 5 каналі та «UA: Першому». 5-й із цієї новини почав випуск, і подавав новин із неприхованою зловтіхою: «Україна-Коломойський — 1:0. Або нуль замість 6 мільярдів доларів отримає Ігор Коломойський та його колеги акціонери з "Укрнафти" Геннадій Боголюбов та Ігор Палиця». Рішення на користь України ухвалив Міжнародний суд, про це повідомив міністр юстиції Денис Малюська. «Малюська пише: три офшорні компанії намагалися стягнути з України суму, яка перевищує усі цьогорічні витрати на освіту та науку, або ж становить приблизно половину пенсійних виплат», — розповіли на Суспільному. Але більшість каналів зважили цю новину не такою важливою для своїх вечірніх випусків. Зокрема промовчав про цю подію і канал Коломойського «1+1».

Новинні пріоритети

Важливішим для «1+1» виявилося докопатися до подробиць особистого життя режисера Олега Сенцова. 5 лютого він виклав у фейсбуку світлину з новонародженою донькою. Про це крім «ТСН» повідомили також на каналі «Україна», додавши: «Після звільнення колишній бранець Кремля подробиць про своє особисте життя не розголошував». Ні це, ні кодекс професійної етики, що пропагує повагу до приватного життя, не завада, подумали на «1+1», і назвали на багатомільйонну аудиторію ім’я матері дитини: «Особисте життя режисер воліє не афішувати. Від "ТСН" прийняв привітання. На прохання додати більше інформації про поповнення, сказав "без коментарів". Однак знайомі режисера розповіли "ТСН", що доньку Емму народила Сенцову журналістка, активістка Юлія Бабич. Як видно з її сторінки у фейсбуку, народила доньку Юля ще в середині грудня. Відтоді в неї там багато світлин з немовлям і з хештегом "Крихітка Олегівна"». Наступного дня Юлія відреагувала на підвищену увагу до неї: «Всім іншим (особливо журналістам) скажу тут, щоб не відповідати кожному в приват: я — мама СВОЄЇ дитини; я її не народжувала КОМУСЬ. Прошу перечитати останнє речення ще раз».

У лідерах серед регіональних новин традиційно була Донеччина. За тиждень під час обстрілів там загинули троє військових при тому, що за весь минулий місяць було двоє загиблих. Тож традиційна п’ятнична хвилина мовчання за загиблими повернулася на СТБ, а новинарі активніше повідомляли про втрати та історії загиблих бійців.

Трагедія привернула увагу й до Запоріжжя. Там у пожежі в інфекційній лікарні загинули троє пацієнтів та лікарка. Тож протягом тижня у випусках розповідали про хронологію трагічних подій, розслідування пожежі та похорон загиблих.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».