Чи призведе енергокриза в Україні до “віялових відключень”. Експертне опитування

Журналістки Еспресо Ольга Чайка і Софія Когут запитали у експертів, як так сталося; як держава може вирішити ситуацію і чи будуть “віялові відключення”.

Святослав Павлюк, виконавчий директор асоціації “Енергоефективні міста України”:

Україна є енергодефіцитною країною. Тобто у нас не вистачає свого ресурсу: газу, вугілля. І ми завжди імпортували ядерне паливо — у нас нема власного, є тільки сировина.

А енергетика — це є сфера, котра потребує довгих циклів планування і виконання. І якщо їх порушувати, переходити на короткотермінові рішення і дії — то результатом стає певний розвал системи.

Минулого року у нас з’явився дефіцит грошей на ринку енергії. Ми закінчили 2019 рік з великим боргом — там, здається, було 27 млрд. Минулий рік ми також закінчили з десь близько 30 млрд грн тільки по побутових споживачах. Загалом сума боргів на ринку електроенергії за останні два роки зібралася близько 70 млрд грн.

На загальний дефіцит грошей і електроенергії впливає багато факторів. Перш за все — населення отримує електроенергію значно дешевше, ніж вона реально коштує. “Енергоринок” завжди продавав енергію “Енергоатому” для промисловості за вищим тарифом, а різницю вкладав в дотування електроенергії для населення.

У 2019 році об’єм інстальованої потужності відновлюваних джерел втричі був вищим, ніж за весь попередній період. Відновлювальна енергетика пройшла за “зеленим тарифом”. Я позитивно ставлюся до відновлювальних джерел енергії — вони є правильним, цивілізаційним шляхом. Але зимою, коли холодно, коли темно, коли нема вітру — вона дає дуже маленьку частку електроенергії.

Тобто дефіцит грошей виник на тлі цього “зеленого тарифу”, на тлі того, що великий бізнес домігся скорочення тарифу на транспортування, а доходи “Укренерго” впали.

Через дефіцит грошей “Енергоатом” не міг планово ремонтувати свої блоки. Тож ми зайшли в осінній період з недостатньою кількістю генеруючих потужностей і палива для нього.

А зараз у нас фактично кожен день відвалюється якийсь тепловий блок.

І разом з тим ще й ДТЕК грає в незрозумілу гру. Для мене є дивним, що велика кількість блоків ДТЕК зупиняється в ході опалювального сезону. І вони не модернізуються так, як мали б за приватизаційними умовами. Це може слугувати для держави підставою переглянути результати приватизації. А питання маніпуляції ціною — це вже швидше до Антимонопольного комітету, якому варто було б до цього приглянутися.

На цьому тлі окремі персонажі намагаються вкрасти гроші з цього ринку: вивести, або продати електроенергію своїм пов’язаним підприємствам нижче собівартості. Тобто відбувається пограбування і державних підприємств, і державної генерації, і “Енергоатому”. 

Через брак вугілля, котре не було накопичено в достатньому об’ємі для проходження зимового сезону, ми зараз використовуємо газ як резервне паливо. Ми зараз його палимо в електростанціях для того, щоб не допустити планових чи аварійних відключень. На піку опалювального сезону це паливо є найдорожчим — і коли рахунок за нього прийде, заплатити не буде чим.

Через відсутність оборотних коштів в української енергетики ми закуповуємо електроенергію за кордоном — імпортуємо з Білорусі і Росії. Станом на вчорашній день це було практично 1,3 гігавата потужності. За цю електроенергію треба буде заплатити. Знову ж таки, це валюта, її треба буде звідкись взяти.

Ми купуємо електроенергію в країни, з якою ведемо війну. А в Білорусі купуємо електроенергію, коли вся Європа думає про введення жорстких санкцій включно з розривом дипломатичних стосунків за той терор, котрий влаштовує ця держава своїм громадянам після виборів. Це абсолютно недалекоглядна політика, котра нам буде коштувати дуже дорого.

Але директори і “Енергоатому”, і “Центренерго” діють в рамках легітимних рішень. Ми можемо вважати їх бездарними, злочинними, але вони законні. Притягнути до відповідальності за таке буде дуже складно.

А у нас, нагадаю, вже близько року немає міністра енергетики — лише виконуючі обов’язки. Юрій Вітренко вже двічі не пройшов голосування у Верховній Раді. Навіть якщо його затвердять і враховуючи його репутацію кризового менеджера, який у складі команди витягав з дуже складної ситуації “Нафтогаз” — неможливо за короткий період  виправити системні промахи в енергетиці.

Багато процесів потребують часу.

Атомка на сьогоднішній день дає половину нашої енергетики. Але у 30-х роках у нас почне закінчуватися термін експлуатації атомних блоків. У нас їх 15 в роботі. Один атомний блок коштує близько 5 млрд доларів. На кожній атомній електростанції їх від двох до чотирьох. Тобто одна атомна електростанція — це 10 млрд доларів. Їх звідкись треба взяти. Окрім того, потрібні гроші на виведення з експлуатації існуючих блоків. 

Плюс цикл будівництва атомного складає близько 7 років. Це проектування, замовлення якихось матеріалів, будівництво, наладка, пуск, передача в експлуатацію.

Це означає, що десь на етапі 2025 року нам треба мати а) проект; б) гроші на початок будівництва нових блоків, а також розуміння, як ми далі розвиваємо енергетику.

На сьогоднішній день я не бачу усвідомленого плану, як ми будемо рухатись далі. Бо ми можемо просто поглибити цю кризу ще більше.

Олексій Кучеренко, нардеп від фракції "Батьківщина", перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг:

Приватні станції і компанія “Центренерго” накопичили вугілля — ще на початку опалювального сезону уряд звітував, що для проходження опалювального сезону були накопичені рекордні запаси.

Але потім через безпорадність керівництва “Енергоатома” свідомо, я так розумію, були порушені всі терміни виходу атомних блоків з ремонту. В результаті вони виходили з ремонту на 80-90 днів пізніше. Протягом цього часу спалювали вугілля на теплових станціях. Як на Центренерго, та і на приватних станціях. І сьогодні вугілля вже не вистачає.

Можу сказати, що свідомо зроблена така штучна ситуація, щоб відкрити повномасштабний імпорт електроенергії з Росії і Білорусії, країни-агресора і сателіта країни-агресора, до якої практично всі європейські країни застосували санкції.

Ми зараз кожного дня імпортуємо приблизно на $1 млн. А з початку року — приблизно на 0,5 млрд грн.

Я думаю, дуже велика маржа при перепродажу цієї електроенергії всередині України. Саме тому будуть штучно тримати цей імпорт. Бо за якою ціною вони купують, ніхто ж не знає.

Уряд, мені здається, пішов по простому хибному шляху, коли дав команду на завантаження станцій переходи газо-мазутних блоків на роботу на газу. Газ супер-дорогий. Електроенергія з газу вдвічі дорожча, ніж з вугілля. В результаті компанії заганяються в збитки. Я думаю, що після опалювального сезону уряд буде вчергове вимушений підняти ціни на електроенергію для населення, щоб покрити ці збитки. І буде вигадувати ще якісь там казки.

Натомість можна було б спробувати швидко купити вугілля. Це можна зробити або в Російській Федерації, або в Казахстані, і транзитувати через Росію — але тут можуть бути політичні фактори, як на мене. Але тоді ми хоча б завантажили в наші станції. Тобто генерували б електроенергію тут, і додатковий продукт тут би лишався, податки тут би спалачувалися.

Я не думаю, що Україні загрожують “віялові відключення”, враховуючи професійність диспетчерів компанії “Укренерго”. Більш прогнозований сценарій — це примусове обмеження споживання, як це робилося і в 2014-ому році, і раніше. Тобто коли обмежують бюджетну сферу, виробничі підприємства тощо. Цей сценарій може бути.

Галина Верцімаха, керівниця напряму адвокатування "Ліги антитрасту":

За уникнення “віялових відключень” у нас відповідає державне підприємство “Укренерго”. Воно є органом системи передачі, основним диспетчером на енергетичному ринку.

Обсяг електроенергії, який може виробити Україна, залежить від того, які енергоблоки в аварійному відключенні, а які працюють (в першу чергу йдеться про блоки теплоелектростанцій). “Укренерго” дивиться за таким от балансом на ринку електроенергетики.

Нестачу, яка в різних обсягах виникає кожного дня, покривають за рахунок імпорту електроенергії. Це швидке рішення проблеми — але це рішення сьогодні на сьогодні.

І ми говоримо про імпорт з країни-агресора та держави, пов’язаної з країною-агресором. Враховуючи наші відносини, вони в будь-який момент можуть припинити електропостачання — і тоді ми залишимося сам на сам зі своїми проблемами.

Вугілля могло б бути варіантом виходу з кризи. Але вугілля потребують теплоелектростанції, які у більшості випадків входять до приватних структур. Ці комерційні структури самі приймають рішення про збільшення на складах обсягу вугілля, про джерела постачання та їх диверсифікацію. Яким чином вийшло так, що ці комерційні структури не можуть забезпечити вироблення того обсягу електроенергії, який був погоджений з Міненерго? Відповідь на це питання мають дати відповідні комісії і органи влади; вони вже проводять відповідні перевірки.

Ситуація, яка склалася, може бути вигідною найбільшому гравцю на цьому ринку. Найбільша компанія на українському ринку енергетики — вертикально-інтегрована. Тобто вона забезпечує себе паливом, виробляє і постачає електроенергію. І на кожному з цих сегментів ринку вона займає вагому частку. Є ознаки того, що група компаній займають монопольне становище.

Наш ринок електроенергії взимку, у пікові періоди, залежний від теплових електростанцій, переважна кількість яких — а це більше 70% — знаходяться в приватній компанії, в групі ДТЕК.

ДТЕК може впливати на те, скільки він виробить електроенергії, коли піде в аварійні відключення — незалежно від того, якими є причини цих аварійних відключень. Є інформація про те, що це можуть робити, щоб відмінити або збільшити максимальні граничні ціни, які встановлює регулятор, НКРЕКП, на ринку продажу електроенергії (так звані прайскепи). Група компаній може мати бажання показати свою міць і силу на ринку, щоб зняти прайскепи і не обмежувати максимальну ціну, по якій може бути продана електроенергія.

“Ліга антитрасту” звернулася із заявою до Антимонопольного комітету. Саме він повинен надати висновки і сказати, чи є в діях компаній порушення конкурентного законодавства — і визначити покарання.

Антимонопольний комітет може накласти штрафні санкції — і минулоріч ми бачили мільйонні штрафи “ДТЕК Західенерго” за порушення конкурентного законодавства. Комітет може зобов’язати припинити порушення — у тому числі може застосувати такий механізм, як примусовий поділ.

У цьому випадку вертикально інтегрована компанія може бути розділена. Наприклад, щоб відділити сегмент видобутку вугілля від виробництва електроенергії. Або у разі підтвердження зловживань на ринку виробництва електроенергії — може йтися про поділ компаній саме на цьому ринку. Тобто у нас є пороговий показник, 35%. На сьогодні компанія займає 75%. І в Антимонопольного комітету є право на примусовий поділ для того, щоб залишити в групі компаній ДТЕК лише 35% і менше ринку виробництва електроенергії.

Михайло Волинець, нардеп від фракції "Батьківщина", представник комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг:

Сьогодні на складах теплових електростанцій знаходиться 374 т вугілля. А недоторканий запас має складати майже 1 млн т.

На окремих станціях залишається 2-4, 6 тис. т вугілля.  Це критична ситуація. А треба зрозуміти, що це в підошві складу. Це вугілля, яке заклалось туди давно, вже окислилось під дією атмосфери, під дією часу, і воно не має тієї теплотворності.

Крім того, замовчується те, що зараз спалюється багато імпортного газу й мазуту. Це утричі дорожче, ніж у разі спалення на теплових електростанціях вітчизняного вугілля. Вітчизняне вугілля продовжують забирати з українських шахт за копійки. Ну, наприклад, на шахті “Капітальна” відвантажили вугілля за ціною 800 грн “Центренерго”.

Зараз не всі блоки атомних станцій включені в роботу. Тому електроенергія у великих обсягах зараз постачається з Білорусії і з Росії. Це знову ж провал у підготовці до осінньо-зимового періоду 2020-2021 року.

Чогось замовчується, що у 2020 році в порівнянні з 2019-им населення спожило електроенергію на 1,3 млрд кіловат-годин більше. Це дуже велика цифра. А в той же час промисловість стала споживати на 2 млрд менше; комунальні підприємства стали споживати на 1 млрд кіловат-годин менше. Це що значить? Що знову на плечі населення все перекладено. Людей відправили на карантин. Люди стали працювати дистанційно, стали споживати більше електроенергії, тепла, води.

Плюс у промисловості в основі ціноутворення енергоносій є первинним. Щойно зростає ціна на газ, на електроенергію — відразу зростають ціни на перевезення, на продукти харчування, на товари першої необхідності.

Тепер ще один дуже важливий момент — це загроза “віялових відключень”. Вже складені графіки зупинок великих підприємств. Це ще раз вдарить по економіці, і люди знову втратять робочі місця, втратять свої доходи. 

“Віялові відключення” також можуть призвести до замороження систем опалення осель. Але ж зрозуміло, що не в Києві це будуть здійснювати. Будуть відключати села, районні центри, міста обласного підпорядкування.

Люди забули, як це відбувалося на початку 2000х років. Коли увійшло в систему роками відключали підприємства. І було так: на машинобудівельному заводі розігріли печі, раптом виключили електроенергію. Навіть якщо це по графіку. Затушили печі. Потім знову ввімкнули електроенергію, але закінчується робочий день. В такій ситуації не могла працювати наша промисловість.