Потураєв виступив проти законопроєкту про авіаційні правила, який спотворює закон про мову

Голова парламентського Комітету з питань гуманітарної й інформаційної політики Микита Потураєв виступив проти ухвалення законопроєкту №3683 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку розроблення, прийняття та впровадження авіаційних правил України», якщо з нього не будуть вилучені положення, що втручаються в закон про державну мову. Про це він сказав в ефірі Українського радіо.  

«Або ми виступимо проти цього публічно, або просто не будемо голосувати. Ми не звикли в нашому Комітеті, що до наших рекомендацій не дослухаються», – заявив він.

Урядовий законопроєкт №3683, який Верховна Рада може розглянути 16 лютого, стосується авіаційних правил, однак пропонує зміни до закону про мову. Ці зміни передбачають, що органи влади можуть ухвалювати нормативно-правові акти та вести документообіг не обов’язково державною мовою.

Науково-експертне управління Верховної Ради та Уповноважений із захисту державної мови у своїх висновках зазначили, що така пропозиція суперечить Конституції України.

У вересні 2020 року Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики одноголосно рекомендував при голосуванні в першому читанні вилучити з проєкту антиконституційні зміни, що втручаються в мовне законодавство. Однак профільний Комітет з питань транспорту та інфраструктури з проігнорував ці рекомендації і ухвалив рішення про підтримку законопроєкту без жодних змін. Низка громадських організацій та народних депутатів висловили обурення таких рішенням, розцінивши його як свідомий наступ на державну мову.

Нагадаємо, Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект «Про функціонування української мови як державної». Закон підтримали 278 нардепів. Президент України Петро Порошенко 15 травня підписав цей закон. 16 травня його опублікували в газеті «Голос України». 

Згідно з документом, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, її статус як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Цей закон також регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя по всій території України.

Міфи та правду про «репресивність» українського законодавства, «мовні патрулі», штрафи та «утиски російськомовних» - читайте тут.

Європейська комісія «За демократію через право», більше відома як Венеціанська комісія, дійшла висновку, що Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не витримує балансу між захистом української мови та гарантуванням прав мов меншин.

У червні 2019 року стало відомо, що до КС звернувся 51 нардеп із вимогою визнати закон про мову неконституційним. Серед нардепів-підписантів - Нестор Шуфрич, Євгеній Мураєв, Наталія Королевська, брати Добкіни, Тетяна Бахтєєва, Вадим Новинський, Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Сергій Ківалов тощо. На думку підписантів, закон про українську мову начебто порушує конституційне право громадян на використання рідної мови, створює атмосферу нетерпимості до мовного різноманіття у багатонаціональній Україні. 3 листопада 2020 року Велика палата Конституційного Суду України розглянула подання щодо відповідності Конституції України закону про мову, проте рішення не ухвалила. 

В Україні з 16 січня 2021 року сфера обслуговування повністю перейшла на українську мову. В Україні запустили інформаційну кампанію щодо переходу сфери обслуговування на українську мову, у межах якої створили серію відеороликів з українськими зірками. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь розповів, що споживачі, яких відмовилися обслуговувати українською мовою, можуть протягом шести місяців подати йому скаргу.

У січні-лютому 2021 року народні депутати від «Слуги народу» зареєстрували два законопроєкти, якими пропонують скасувати або відтермінувати штрафи за порушення закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Натомість народний депутат від «Європейської солідарності» Микола Княжицький 9 лютого зареєстрував у парламенті альтернативний законопроєкт, яким пропонує посилити державні гарантії щодо вивчення державної мови в закладах освіти, а саме: у корпоративних.

Фото: УП