MY.UAНовини
Саморегулювання: бути чи не бути в законопроєкті «Про медіа»?
Саморегулювання: бути чи не бути в законопроєкті «Про медіа»?

Саморегулювання: бути чи не бути в законопроєкті «Про медіа»?

Восьмого лютого коаліція «Реанімаційний пакет реформ», ГО «Детектор медіа» та «Інтерньюз-Україна» провели публічне обговорення на тему «Само- та співрегулювання медіа: виклики та рецепти для України». Протягом двох годин представники парламенту, уряду, медіарегулятора, автори та учасники робочої групи, яка працює над законопроєктом «Про медіа», а також незалежні експерти обговорювали, яким чином слід урахувати само- та співрегулювання в українському законодавстві.

Чи потрібно закріпити механізми саморегулювання в законі й чи спроможні українські медіа самостійно встановлювати спільні правила і грати за ними — питання справді дискусійне. З одного боку, за самою своєю ідеєю саморегуляція не підпадає під правове регулювання. З другого — нещодавно Комісія з журналістської етики запропонувала прописати саморегуляцію в законопроєкті «Про медіа»; є такі приклади і в інших країнах.

«Я прихильник того, щоби держава не регулювала те, що може не регулювати, щоби вона не втручалася в ті сфери професійної діяльності, в які може не втручатися. Тому в законопроєкті “Про медіа” прописані механізми співрегуляції: щоби професійні спільноти вирішували достатньо широке коло питань, які стосуються їхньої повсякденної діяльності.

Щодо саморегуляції. Я уважно ознайомився з пропозиціями КЖЕ і не бачу жодної проблеми, щоби внести в текст закону згадку про саморегуляцію. Хоча це виглядає, на мій погляд, дивним, коли держава визначає, як спільнотам саморегулюватися. Це як добровільний відпочинок у піонерському таборі. Крім того, закон “Про медіа — все ж закон про медіа, а не про журналістів. Я не переконаний, що медіа як юридичні суб'єкти можуть якось саморегулюватися. Давайте це обговоримо», — сказав на початку голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.

Про досвід Національної ради з питань телебачення і радіомовлення у підштовхуванні медіагруп до саморегуляції розповіла голова регулятора Ольга Герасим’юк.

«У 2015 році ми в Національній раді усвідомили, що наш інформаційний простір не має нічого подібного до того, що називається “Кодексом мовлення” і працює в багатьох європейських країнах. Ми зустрілися з медіагрупами, щоби підійти до цього питання, і зрозуміли, що ніхто до нього не готовий. Почалася велика сварка між колегами, які не могли знайти спільної мови, і це чітко відображало ситуацію в інформаційному просторі. Тому Національна рада вирішила зайти з іншого боку. Ми спробували створити спільно з ринком акти саморегуляції і взяли тему, яка може всіх об'єднати: захист прав дітей. Вона не політична, не дражлива, не ідеологічна, але не є незначною: в усіх країнах ця сфера належить до регуляції особливої важливості. У новому законі “Про медіа, до речі, порушення прав дітей пропонується називати значними, а Національна рада навіть схильна перенести їх у категорію грубих; але це дискутується, над цим працює робоча група.

У 2016 році ми створили робочу групу, куди ввели представників топменеджменту медіагруп, продюсерських кампаній, психологів, медіаекспертів. Представники Національної ради увійшли туди як модератори. На цей момент робоча група розробила чотири саморегулівних акти: щодо захисту дитини, яка зазнала сексуального насильства, при залученні до медіавиробництва; висвітлення теми суїциду; участі дітей у збройних конфліктах; а також випадків насильства і жорстокості. П'ятий акт, над яким ми досі б'ємося, стосується висвітлення випадків булінгу, цькування. Він досі не підписаний. Останнє засідання робочої групи відбулося в лютому минулого року — рік тому. Тоді “1+1 медіа” запропонували одну правку до цього проєкту, “Медіа Група Україна” зробила уточнення, які теж потребували узгодження, але від решти представників індустрії на це досі не було жодної реакції. На тому останньому засіданні ми також говорили про потребу в обговоренні висвітлення сексуалізації, жахів і дискримінації. Обрали тему сексуалізації, психологи взялися підготувати проєкт цього акту — і він досі до нас не надходив. Можливо, причиною став карантин, який потім нас усіх спіткав, хоча цей карантин не зупинив нікого в інформаційному просторі, який дожився до того, що РНБО мусила заблокувати певну діяльність. Галузь, можливо, очікувала й на ухвалення законопроєкту “Про медіа”, де передбачений орган співрегулювання», — розказала пані Герасим’юк.

За її словами, вся ця робота відбувалася надзвичайно важко, «з-під палиці». З 2016 року склад робочої групи постійно змінювався, що свідчило про необов'язковість цієї роботи для медіа, а новачкам потрібно було щоразу спочатку пояснювати багато нюансів. Національна рада мусила витрачати величезну кількість енергії на переконання медіа, що ця робота ведеться не для створення додаткового інструменту їхнього покарання, а щоби медіа самі для себе формували спільні правила гри. Під час обговорення саморегулівних актів представники індустрії неодноразово показували, що для них насамперед важливо не захистити дітей, а написати правила так, щоб у випадку їхнього недотримання убезпечити себе від відповідальності. Часом у цьому процесі до цілком адекватної новели, яку вже обговорили, додавались такі уточнення, які нівелювали її зміст.

«Фактично це був перший досвід співрегулювання, тому що ми пробували працювати разом — індустрія, громадськість і регулятор. Водночас створені документи не були обов'язковими для виконання, регулятор може на них лише посилатися, ухвалюючи свої рішення, — пояснила Ольга Герасим’юк. — Щодо згадки про саморегуляцію в законі: давайте загадаємо. Але, будь ласка, пам'ятайте, що це закон і в ньому не можуть бути просто декларації. Запропонуйте рядок, який працюватиме. Я більше схиляюся до того, що у самому слові саморегуляція все є: це етика, це зовсім інше (ніж закон. — Ред.). Дуже багато обговорюваних питань ми вирішимо з ухваленням закону “Про медіа. Там прописане співрегулювання. Європейські експерти, які працювали з нами над цим проєктом, сумнівалися в його доцільності, оскільки воно нібито відбирає трохи повноважень у регулятора. Можливо, це і так. Але ми погоджувалися на це, маючи історію спілкування за ці роки. Єдине, що і автори проєкту, і Національна Рада, і робоча група погоджуються, що ці норми треба відшліфувати».

На думку заступника міністра культури та інформаційної політики Тараса Шевченка, правове регулювання саморегулювання швидше не потрібне.

«На цей момент є законопроєкт “Про медіа, де саморегуляція фактично не згадана. Є позиція авторів законопроєкту, більшість яких вважає, що якщо це саморегуляція, то вона не є предметом правового регулювання. З іншого боку, зокрема, Комісія з журналістської етики стоїть на позиції, що саморегуляцію слід прописати в законі. На мою думку, позиції будуть значно чіткіші й прояснені, якщо з боку КЖЕ і інших, хто пропонує законодавчі норми, будуть конкретні, чіткі пропозиції, що саме має з'явитися в законі. Бо мені виглядає, що між цими сторонами діалогу немає повного розуміння, про що йдеться. Яка ж регуляція законом, якщо це само-? А з іншого боку, лунають аргументи от у Європі, у світі є.

Справді, наприклад, у Данії є досвід правового саморегулювання. Але величезне запитання: чи справді українські медійні організації хочуть данського досвіду? У Данії орган саморегулювання затверджується міністром юстиції. Ми точно саме це пропонуємо? І в Данії парламент голосує за Кодекс журналістської етики; ми точно хочемо цього? Якщо не цього, тоді чітко має бути сказано, чого саме», — пояснив посадовець.

Тарас Шевченко

Він нагадав, що саморегулювання — це об'єднання людей або організацій і встановлення правил для себе, всередині своєї спільноти. За цими ознаками ні Комісія з журналістської етики, ні Незалежна медійна рада не є класичними саморегулівними організаціями, хоча функціонування обох інституцій є надзвичайно важливим рухом убік саморегулювання. Тарас Шевченко додав, що деякі організації не підтримують законопроєкт «Про медіа» саме через відсутність згадок про саморегулювання. Важливо зняти ці застереження шляхом відкритого діалогу та дискусії.

У відповідь членкиня КЖЕ, почесна голова Національної асоціації медіа Тетяна Лебедєва запевнила, що КЖЕ не проти закону «Про медіа». Організація просить авторів законопроєкту принаймні просто згадати в ньому про саморегуляцію.

«Є десятки й сотні редакцій, які або від нестачі знань, або випадково роблять небезпечні речі. Наприклад, у їхніх матеріалах панує дискримінація за різними ознаками, не дають балансу думок, повної вичерпної інформації і так далі. Усе це — питання етики, і в більшості країн світу ними опікуються органи саморегулювання. Ви знаєте, як це виникло у Німеччині, коли уряд сказав галузі: “Або ви берете на себе відповідальність, або ми будемо жорстко вас регулювати”. Галузь обрала шлях саморегулювання, і вже багато років це дуже успішно працює», — сказала Тетяна Лебедєва.

Вона розповіла, що останнім часом КЖЕ розглянула більше 80 скарг і зробила декілька гучних заяв з приводу небезпечних тенденцій у медіа. Трапляються випадки, коли КЖЕ отримує позитивну реакцію: наприклад, «Радіо НВ» написало подяку за помічені комісією помилки. Але реакція буває й негативною.

«Наприклад, коли ми працювали над скаргою на NewsOne, їхні юристи весь час активно лякали КЖЕ, що ми взагалі не маємо права робити жодної експертизи і що вони готують проти нас судовий позов щодо захисту честі й гідності. Це дійсно загроза, тому що програти такий процес означає заборону будь-якої експертизи й оцінки журналістських матеріалів, редакційної політики з боку громадських експертних організацій.

Другий приклад: 31 грудня компанія “Журналісти проти корупції” подала заяву в поліцію проти членкині КЖЕ Оксани Романюк, котра насмілилася критикувати їх за незаконну видачу журналістських посвідчень за гроші. 26 січня на Волині було зареєстровано кримінальну справу щодо КЖЕ, яка зробила заяву з закликом припинити продаж журналістських посвідчень.

Я погоджуюся з необхідністю співрегуляції, яка була б описана дуже детально. Але мені здається, що просто згадка про те, що питання журналістської етики, правильної редакційної політики, дотримання стандартів редакціями належать до компетенції галузевого органу саморегулювання, легітимізувала би діяльність експертних організацій щодо цих питань. Був би зроблений важливий висновок, що експертиза колегіального органу саморегуляції не може бути заборонена чи засуджена в кримінальному процесі», — пояснила свою позицію пані Лебедєва.

Вона підкреслила, що КЖЕ не прагне розширення своїх повноважень. У комісії є два важелі впливу. Перший — дружнє попередження і публічний осуд. Другий — розповсюдження своїх оцінок, експертиз і порад у публічних заходах, кампаніях, публікаціях. Тобто КЖЕ йде шляхом навчання і поширення інформації, щоб аудиторія, можливо, задумалася, кому треба довіряти, а кому — ні.

«Ми дійсно не підготували варіанту цієї статті. У нас просто немає штату, юристи є лише для допомоги зі скаргами. Але, думаю, ми попрацюємо. Якщо нейтральна згадка можлива в законі, ми були би вдячні за розуміння і за підтримку такої позиції.

Микиті Потураєву я теж хотіла би заперечити: йдеться не про журналістів, йдеться про аудиторію. Будьмо чесними: хтось із нас повірить, що, наприклад, ZIK чи NewsOne — це самодіяльність журналістів, які вирішили робити такі матеріали? Абсолютно ні. Це така редакційна політика, це політика медіа, і треба розуміти, що це інформаційні спецоперації, проти яких треба рішуче виступати, і має бути відповідний закон. Можливо, окремий, але щось робити з цим треба, і я підтримую всі зусилля пані Ольги і того складу Національної ради, який зараз робить потрібні кроки», — підсумувала Тетяна Лебедєва.

Потрібні запобіжники проти переслідування експертних висновків різними гілками влади (зокрема судовою) — додав директор з програмної діяльності ГО «Інтерньюз-Україна» Андрій Кулаков.

Питання саморегулювання слід так чи інакше відобразити в законодавстві, однак це на має стояти на заваді ухвалення закону «Про медіа», — висловила свою позицію інша членкиня КЖЕ, виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікацій Діана Дуцик. Вона наголосила, що кінцевою метою інституту саморегулювання є захист прав аудиторії. Як приклад інструмента такого саморегулювання спікерка навела світову практику запровадження пресомбудсменів у медіахолдингах і редакціях.

Діана Дуцик

Ніна Кур’ята, експертка ОБСЄ, залучена до розробки стандартів роботи пресомбудсмана в українських медіа, розповіла, що вона та її колеги розглянули моделі саморегулювання близько 20 країн світу. Наприклад, у Великій Британії діє національний регулятор Ofcom. Це недержавна агенція, орган публічної влади з широкими повноваженнями, затвердженими державою. Зокрема, Ofcom нещодавно відкликав ліцензію на мовлення у Великій Британії у китайського телеканалу CGTN через те, що він знаходиться під контролем Комуністичної партії Китаю і тому не відповідає вимогам британського законодавства про редакційну незалежність. Діяльність цього органу не заважає паралельному саморегулюванню всередині редакцій.

Ніна Кур’ята

На саморегулювання варто залишити етичні та професійні стандарти, — вважає виконавча директорка ГО «Інститут регіональної преси» Людмила Панкратова. «Я не хочу, щоб у нас була відповідальність за невиконання рішення органу саморегулювання. Я проти того, щоб орган саморегулювання дуже чітко регулювався законодавством, тому що він стає державним. Але я все-таки за те, щоби включити статтю про саморегулювання в закон Про медіа», — сказала вона.

На думку директора з GR «1+1 медіа» В'ячеслава Мієнка, на відміну від співрегулювання, саморегулювання не має бути зазначене в законі.

«У законі “Про медіа” ми зупинилися на співрегулюванні як на моделі, яка може спрацювати. Є певний перелік порушень, який встановлює закон. Але часто ці порушення складно трактувати і пояснити. З іншого боку, є ризик, що ці порушення можуть тлумачитися суб'єктивно, перш за все самим регулятором. Основна мета створення органу співрегулювання — пояснити і деталізувати, що саме вважається порушенням, коли, наприклад, йдеться про пропаганду, заклики, жорстоке поводження з тваринами, шкідливий для дітей контент. Тобто це спроба розширити межі норми деякими уточненнями, поясненнями, прикладами, які мають бути напрацьовані в експертному середовищі і самою індустрією. Оскільки це орган співрегулювання, то це, безумовно, відбуватиметься за участю регулятора і акти співрегулювання мають бути погоджені обома сторонами. До речі, регулятор у незрозумілій ситуації щодо порушення так само матиме право звернутися до органу співрегулювання за експертною думкою і таким чином отримати додаткову інформацію перед тим, як ухвалювати рішення, застосовувати санкції чи ні. Ми вважаємо, що це правильний шлях.

Що до саморегулювання, то наша позиція полягає в тому, що воно жодним чином не має бути зазначене в законі. Саме слово “саморегулювання” передбачає, що ми як індустрія маємо самі збиратися, домовлятися і встановлювати правила, яким ми далі слідуємо. Визначати саморегулювання, його існування чи деталі законом немає сенсу, тому що його ніхто не забороняв», — вважає В’ячеслав Мієнко.

В’ячеслав Мієнко

На його думку, розділ про співрегулювання в законопроєкті «Про медіа» потрібно доопрацювати. Зокрема, чіткіше прописати порядок і принципи формування цього органу, а також яким чином він ухвалюватиме рішення. Потрібно і збалансувати медіа за різними сферами (радіо-, телемовлення, інтернет-ЗМІ, провайдери), тому що в кожної є особливості.

«Буде не дуже доречно, якщо провайдери прийдуть до органу співрегулювання і будуть розказувати, як має бути визначене порушення контенту в телеефірі або на радіо. Тому ми виступаємо за те, щоби кожна зі сфер мала окремі колегії, палати, експертні ради, які би враховували її особливості», — пояснив пан Мієнко.

Регулювання сфери медіа прямо стосується інтересів суспільства, тому є питання, чи здатна сфера сама захистити інтереси аудиторії, — зауважила голова Незалежної медійної ради Антоніна Черевко. На її думку, важливо зосередитися на моделі, яка ефективно контролюватиме виконання стандартів; у цьому плані співрегулювання може бути дієвішим, ніж саморегуляція.

На думку заступника директора Центру демократії та верховенства права Ігоря Розкладая, прописувати саморегулювання в законі не потрібно. «Навіщо писати в законі те, що ви можете робити самі? Що це за патерналізм?» — запитав він.

На думку експерта, одна з проблем полягає в тому, що за часи незалежності України медійне середовище не спромоглося заснувати Press Council. Друга проблема — відсутність довіри. «Співрегуляція в нашій ідеї — це спроба навчити нас усіх хоч трохи один одному довіряти. Це певна перехідна модель», — пояснив Ігор Розкладай.

Виконавча директорка Національної асоціації медіа Катерина М’ясникова нагадала, що на початку розділу про співрегулювання в законопроєкті «Про медіа» визначено вісім конкретних пунктів предмету спільного регулювання. За логікою авторів законопроєкту, все, що не прописано для регулятора чи співрегулювання, відноситься до саморегулювання в будь-якій доступній формі.

«Ми можемо, звичайно, вписати саморегулювання в закон, але потрібно дуже уважно працювати над фразою чи статтею. Я би закликала пам'ятати про суб'єктів. Тому що якщо ми напишемо, що медіа можуть мати різні форми саморегулювання, то це буде не про журналістів. Або треба ще окремо вводити поняття працівників і зрозуміти, як поєднати ці речі, — порадила вона. — Дуже хочеться, щоби ця історія не стала такою, яким є зараз проєкт закону “Про саморегулювання господарської і професійної діяльності”: Верховна Рада мала слухати його в першому читанні на позаминулому тижні, але не встигла. Подивіться і усвідомте жах реальності: це законопроєкт, який додає більше звітності таким організаціям, більше процедур створення і не надає жодного додаткового права. Фактично він дозволяє, наприклад, міністру створити організацію, загнати туди 25 % ринку і рішення будуть обов'язковими для виконання всіма гравцями. Тобто коли ми починаємо регулювати те, що природно регулюватися державою не має, дуже важливо, щоби ми поставилися до цього обережно. Тому що насправді медійна сфера також підпадатиме під це регулювання господарської та професійної діяльності. Якщо цей закон буде прийнятий, саморегулювання в нашій сфері також дуже ускладниться».

Підсумки дискусії підбила модератора Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа»:

Галина Петренко

  1. Варто внести в законопроєкт «Про медіа» продуману згадку про саморегулювання, щоб його легітимізувати. При цьому важливо врахувати мету цього рішення, суб'єктів і спектр охоплення саморегуляції. І тримати в полі зору законопроєкт «Про саморегулювання господарської та професійної діяльності».
  2. Є сенс включити в законопроєкт «Про медіа» поняття пресомбудсмена, а також подумати, як цей інструмент зробити доступним для малих медіа, яким дорого тримати в штаті таку окрему людину.
  3. Норми співрегулювання в законопроєкті «Про медіа» потребують уточнень у питаннях механізмів формування органу спільного регулювання, ухвалення ним рішень, контролю за їх виконанням, а також участі в ньому медіа, відмінних від телебачення, у тому числі невеликих гравців.
Теги за темою
ОбществоСтатьи
Поділитися
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
Згадувані персони
"Повний провал Трампа": що показала реакція США на операцію "Павутина"
24tv
2025-06-06T01:48:16Z
Росія атакувала Київщину ракетами та дронами: є руйнування
ГЛАВКОМ NET
2025-06-06T01:33:04Z
Сі Цзіньпін закликав Трампа скасувати торгові обмеження та застеріг стосовно Тайваню
УкраинФорм
2025-06-06T01:18:34Z
Макрон зробив селфі з Лулою на фоні Ейфелевої вежі
ГЛАВКОМ NET
2025-06-06T01:15:37Z
Штати оголосили санкції проти чотирьох суддів МКС
УкраинФорм
2025-06-06T01:15:19Z
У Росії оштрафували 19-річну дівчину, яку нещодавно засудили за вірш Шевченка
УкраинФорм
2025-06-06T00:57:00Z
У Вашингтоні перекриють аеропорт через парад у день народження Трампа
УкраинФорм
2025-06-06T00:36:51Z
Третя атака по Кримському мосту: які прецеденти в Росії це викликає
24tv
2025-06-06T00:36:46Z
Про що домовилися Дональд Трамп і Сі Цзіньпін під час телефонної розмови
ZN UA
2025-06-06T00:25:57Z
На Миколаївщині військові організували «бізнес» на поверненні із СЗЧ бійців
УкраинФорм
2025-06-06T01:45:01Z
У Тернополі безкоштовно виготовляють накладки на протези для військових
УкраинФорм
2025-06-06T01:42:28Z
Як сказати українською "макушка" і "челюсть": вчителька закликала уникати помилок
GlavRed
2025-06-06T01:39:19Z
Українцям розповіли, як змінилися правила призупинення та припинення трудових договорів
Хвиля
2025-06-06T01:15:57Z
Воєнний стан: з якими хворобами зору не можуть призвати
ZN UA
2025-06-06T01:04:35Z
У квітні-травні 8 людей в Україні звернулися по меддопомогу через укуси змій
УкраинФорм
2025-06-06T01:03:34Z
Перші тисяча дітей ветеранів отримали сповіщення про компенсацію вартості навчання
УкраинФорм
2025-06-06T00:06:18Z
Сан-Франциско бореться з бюрократією за допомогою ШІ
InternetUA
2025-06-06T00:01:43Z
Скільки є часу сховатися: експерт про орієнтовний час прильоту ракет
Факти ICTV
2025-06-05T22:09:16Z
У родині вагітної Ріанни сталося горе
TSN
2025-06-01T16:21:48Z
Полякова у день 46-річчя Єфросиніної показала їхні небачені фото з-за лаштунків і зробила зізнання
TSN
2025-05-25T09:51:41Z
Курс на природність: 51-річна Кейт Мосс прийшла на модну вечірку без макіяжу
GlavRed
2025-06-05T22:36:11Z
Vlad Darwin – "Амстердам" – 3 місце чарту FM-TV минулого тижня.
FM-TV
2025-06-05T21:08:25Z
Відійшли в минуле: 3 найкращі, але забуті серіали жахів
24tv
2025-06-05T20:42:19Z
Був золотою кліткою для української інтелігенції: де в Києві будинок "Роліт" і чим він особливий
Telegraf
2025-06-05T19:40:03Z
Від драм до комедій: 5 цікавих українських серіалів, які можна переглянути на Netflix
24tv
2025-06-05T19:27:56Z
"Обережні з прогнозами": хворий путініст Кіркоров перестав виходити на зв'язок
GlavRed
2025-06-05T19:27:48Z
"Я себе ненавиджу": Нікіта Добринін зробив відверте зізнання
GlavRed
2025-06-05T19:27:47Z
Відпустка 2025: які курорти українці обирають для відпочинку влітку
24tv
2025-06-05T20:09:12Z
Норвегія запроваджує туристичний податок
Европейская правда
2025-06-05T19:37:30Z
Французи на цьому знаються: готуємо ліонський салат – свіжість та ситність в одній тарілці
24tv
2025-06-05T19:27:32Z
У Європі є острів, що кожні пів року змінює громадянство: яка причина та де він розташований
24tv
2025-06-05T19:06:10Z
Пилососити чи підмітати спершу: відповідь вас здивує
24tv
2025-06-05T18:57:42Z
Як вивести крота з городу, не вбиваючи його: гумані способи боротьби з підземним гостем
Telegraf
2025-06-05T18:39:32Z
Комора є не у всіх: чи можна зберігати сиру картоплю в холодильнику
24tv
2025-06-05T18:27:08Z
Навіть за балконні прогулянки – штрафи й арешти: Майорка ввела жорсткі заборони для туристів
24tv
2025-06-05T17:30:10Z
Чому кіт "плюхається" на спину і показує живіт: експертка здивувала відповіддю
GlavRed
2025-06-05T17:27:50Z
РОПА Україна представила на AGRO Challenge найтехнологічніші машини HORSCH
AgroPortal
2025-05-27T09:00:44Z
Ця Ferrari настільки невдала, що навіть редіт вважав її підробкою
Топ Жир
2025-06-06T01:45:15Z
Тисячі електромобілів Cadillac відкликані через проблемну функцію, яка мала вражати
Топ Жир
2025-06-06T00:45:47Z
Нова доступна електрична модель Nissan розміром з Maxima вже завойовує Китай і виходить на світовий ринок
Топ Жир
2025-06-06T00:00:50Z
Kia Seltos готується до масштабного оновлення дизайну
Топ Жир
2025-06-05T23:15:12Z
Водії Hyundai скаржаться на неконтрольоване ковзання позашляховика на нерівностях та проблеми з гальмуванням
Топ Жир
2025-06-05T22:45:44Z
Конкурент Toyota Camry від Geely: 1300 миль на одному заправленні за вдвічі меншу ціну
Топ Жир
2025-06-05T21:30:03Z
Lotus зробив Emira доступнішою та підготував інші сюрпризи на 2026 рік
Топ Жир
2025-06-05T20:45:34Z
Форд і Дженерал Моторс стали причиною повернення двигунів Hemi
Топ Жир
2025-06-05T20:01:24Z
Його ніколи не буває забагато: полуничний зефір, який завжди зʼїдають на раз
24tv
2025-06-05T20:54:56Z
Чи справді бадьорить кава зранку: вчені провели дослідження та зробили неочікувані висновки
24tv
2025-06-05T19:12:28Z
Як проявляється психологічна травма та хто в зоні ризику? Пояснення фахівця
ГЛАВКОМ NET
2025-06-05T19:00:12Z
Чому люди заїкаються: вчені виявили нові причини
24tv
2025-06-05T18:06:26Z
В Україні зростає кількість випадків ботулізму
360ua.news
2025-06-05T17:12:13Z
У США вперше схвалили очний імплант для уповільнення втрати зору
24tv
2025-06-05T16:18:18Z
Черешня при діабеті: солодке задоволення з користю чи ризиком
TSN
2025-06-05T15:51:50Z
Кабмін схвалив нову модель медичної евакуації для поранених бійців
УкраинФорм
2025-06-05T15:15:48Z
Диплом з помилкою: фальшивий психіатр заплатить нечуваний штраф за обман громадськості
Фокус
2025-06-05T15:12:41Z
МАГАТЕ повідомляє про нові вибухи та обстріли поблизу Запорізької АЕС
ZN UA
2025-06-06T01:39:15Z
Падіння акцій Tesla через суперечку Маска з Трампом позбавило компанію $152 мільярдів
ZN UA
2025-06-06T01:25:07Z
Штучний інтелект і рої дронів: Україна представила на виставці в Японії розробки для армії
InternetUA
2025-06-05T21:16:52Z
Масштабна угода: Китай може замовити до 500 літаків Airbus
Хвиля
2025-06-05T20:37:35Z
Іран скорочує поставки нафти до Китаю через посилення санкцій
Хвиля
2025-06-05T20:04:15Z
Україна і Японія підписали угоду на 3 млрд доларів
360ua.news
2025-06-05T19:52:39Z
Кіровоградська ОВА спростувала інформацію про затоплення уранової шахти
1News
2025-06-05T19:51:04Z
Зростання тарифів, а не модернізація: Попенко пояснив, як позначиться на комуналці партнерство бізнесу та держави
Хвиля
2025-06-05T19:46:12Z
Яка країна є лідером з видобутку газу в світі
24tv
2025-06-05T19:33:35Z
Дрони атакували Енгельс та Рязань: палає НПЗ та житловий комплекс
Фокус
2025-06-06T00:45:42Z
В Енгельсі уражено нафтобазу: розгорілася сильна пожежа
ГЛАВКОМ NET
2025-06-06T00:45:12Z
У Брянську пролунали вибухи у районі аеродрому
ГЛАВКОМ NET
2025-06-06T00:27:00Z
В Одесі затримали вербувальницю жінок у сексуальне рабство під виглядом роботи в готелі
УкраинФорм
2025-06-06T00:06:39Z
Київ атакували вдруге за ніч: балістична ракета зруйнувала заклад освіти, є постраждалі
Telegraf
2025-06-06T00:00:04Z
Колишніх детектива БЕБ і слідчого поліції Київщини викрили на вимаганні $150 тисяч хабаря у бізнесмена
Украина Криминальная
2025-06-05T23:34:13Z
У Кількох районах Києва спалахнули пожежі - російські дрони продовжують атакувати столицю
ZN UA
2025-06-05T23:03:20Z
Поліція встановлює обставини підпалу транспортних засобів у Полтаві
Украина Криминальная
2025-06-05T21:57:46Z
ТЦКівці приїхали до центру при церкві: їм зламали щелепу і палець — деталі скандалу
TSN
2025-06-05T21:18:58Z
Комендантська година в Києві у 2025 році: коли починається та скільки триває
Факти ICTV
2025-06-06T01:15:34Z
Через підрив Каховської ГЕС було затоплено 600 квадратних кілометрів Херсонщини - Прокудін
УкраинФорм
2025-06-06T01:12:35Z
У Криму пролунали вибухи: росіяни повідомили про атаку ракетами «Нептун»
ГЛАВКОМ NET
2025-06-06T00:18:43Z
Росіяни почали наступ на Запорізькому напрямку - DeepState
Gazeta UA
2025-06-06T00:06:34Z
Росія атакує Київ «шахедами». У різних районах столиці зафіксовано пожежі
ГЛАВКОМ NET
2025-06-05T23:54:48Z
Вибухи в Києві: сили ППО працюють на Оболоні, є виклик медиків
Факти ICTV
2025-06-05T23:00:35Z
Окупанти атакували Чернігів: є пошкодження будинку
ГЛАВКОМ NET
2025-06-05T22:51:06Z
Київ під атакою російскьких "шахедів": в місті лунають сильні вибухи, є перебої з електрикою
Telegraf
2025-06-05T22:48:48Z
У Києві пролунали вибухи, над столицею та на підступах до неї - російські дрони
ZN UA
2025-06-05T22:31:53Z
X забороняє стороннім компаніям використовувати її дані для навчання ШІ
InternetUA
2025-06-06T01:00:13Z
Помер перший канадський астронавт Марк Гарно
УкраинФорм
2025-06-06T00:30:17Z
WhatsApp дозволить користувачам створювати ШІ-чатботів — деталі
InternetUA
2025-06-05T23:04:17Z
Вчені відновили рецепт фарби давніх єгиптян
Gazeta UA
2025-06-05T22:39:51Z
Що таке покеріссімо і як його отримати?
UAToday
2025-06-05T21:18:20Z
"Орєшнік" запустили не туди? Жителів Казахстану налякали дивні вогні в небі
Telegraf
2025-06-05T20:42:34Z
Asus запропонувала способи позбавитися бекдорів на маршрутизаторах
Portaltele
2025-06-05T20:07:10Z
Стрибки напруги: експерт розповів, як захистити домашню техніку від прихованої загрози
GlavRed
2025-06-05T19:43:04Z
Жінка дізналась, що її хлопець був одним з 1057, хто переспав з Бонні Блу за 12 годин
24tv
2025-06-05T19:33:06Z
Узбекистан і Йорданія вперше в історії пробилися на чемпіонат світу з футболу
ZN UA
2025-06-05T23:10:31Z
Шеркі відзначився голом та асистом у дебюті за збірну Франції
Football.ua
2025-06-05T21:37:16Z
Іспанія – Франція: відеоогляд шаленої перестрілки у 1/2 фіналу Ліги націй
24tv
2025-06-05T21:13:33Z
Мбаппе став рекордсменом збірної Франції
Football.ua
2025-06-05T21:12:34Z
Іспанія вижила в божевільній перестрілці проти Франції
Football.ua
2025-06-05T21:04:51Z
Барселона продовжить контракт із Щесни
Football.ua
2025-06-05T21:04:46Z
Збірна Іспанії перемогла зіркову Францію у матчі з дев'ятьма голами
24tv
2025-06-05T21:02:40Z
Йорданія та Південна Корея вийшли на ЧС-2026
Football.ua
2025-06-05T20:58:17Z
Карпати викуплять Бруніньйо на тлі інтересу з боку Динамо
Football.ua
2025-06-05T20:37:12Z