MY.UAНовини
Саморегулювання: бути чи не бути в законопроєкті «Про медіа»?
Саморегулювання: бути чи не бути в законопроєкті «Про медіа»?

Саморегулювання: бути чи не бути в законопроєкті «Про медіа»?

Восьмого лютого коаліція «Реанімаційний пакет реформ», ГО «Детектор медіа» та «Інтерньюз-Україна» провели публічне обговорення на тему «Само- та співрегулювання медіа: виклики та рецепти для України». Протягом двох годин представники парламенту, уряду, медіарегулятора, автори та учасники робочої групи, яка працює над законопроєктом «Про медіа», а також незалежні експерти обговорювали, яким чином слід урахувати само- та співрегулювання в українському законодавстві.

Чи потрібно закріпити механізми саморегулювання в законі й чи спроможні українські медіа самостійно встановлювати спільні правила і грати за ними — питання справді дискусійне. З одного боку, за самою своєю ідеєю саморегуляція не підпадає під правове регулювання. З другого — нещодавно Комісія з журналістської етики запропонувала прописати саморегуляцію в законопроєкті «Про медіа»; є такі приклади і в інших країнах.

«Я прихильник того, щоби держава не регулювала те, що може не регулювати, щоби вона не втручалася в ті сфери професійної діяльності, в які може не втручатися. Тому в законопроєкті “Про медіа” прописані механізми співрегуляції: щоби професійні спільноти вирішували достатньо широке коло питань, які стосуються їхньої повсякденної діяльності.

Щодо саморегуляції. Я уважно ознайомився з пропозиціями КЖЕ і не бачу жодної проблеми, щоби внести в текст закону згадку про саморегуляцію. Хоча це виглядає, на мій погляд, дивним, коли держава визначає, як спільнотам саморегулюватися. Це як добровільний відпочинок у піонерському таборі. Крім того, закон “Про медіа — все ж закон про медіа, а не про журналістів. Я не переконаний, що медіа як юридичні суб'єкти можуть якось саморегулюватися. Давайте це обговоримо», — сказав на початку голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.

Про досвід Національної ради з питань телебачення і радіомовлення у підштовхуванні медіагруп до саморегуляції розповіла голова регулятора Ольга Герасим’юк.

«У 2015 році ми в Національній раді усвідомили, що наш інформаційний простір не має нічого подібного до того, що називається “Кодексом мовлення” і працює в багатьох європейських країнах. Ми зустрілися з медіагрупами, щоби підійти до цього питання, і зрозуміли, що ніхто до нього не готовий. Почалася велика сварка між колегами, які не могли знайти спільної мови, і це чітко відображало ситуацію в інформаційному просторі. Тому Національна рада вирішила зайти з іншого боку. Ми спробували створити спільно з ринком акти саморегуляції і взяли тему, яка може всіх об'єднати: захист прав дітей. Вона не політична, не дражлива, не ідеологічна, але не є незначною: в усіх країнах ця сфера належить до регуляції особливої важливості. У новому законі “Про медіа, до речі, порушення прав дітей пропонується називати значними, а Національна рада навіть схильна перенести їх у категорію грубих; але це дискутується, над цим працює робоча група.

У 2016 році ми створили робочу групу, куди ввели представників топменеджменту медіагруп, продюсерських кампаній, психологів, медіаекспертів. Представники Національної ради увійшли туди як модератори. На цей момент робоча група розробила чотири саморегулівних акти: щодо захисту дитини, яка зазнала сексуального насильства, при залученні до медіавиробництва; висвітлення теми суїциду; участі дітей у збройних конфліктах; а також випадків насильства і жорстокості. П'ятий акт, над яким ми досі б'ємося, стосується висвітлення випадків булінгу, цькування. Він досі не підписаний. Останнє засідання робочої групи відбулося в лютому минулого року — рік тому. Тоді “1+1 медіа” запропонували одну правку до цього проєкту, “Медіа Група Україна” зробила уточнення, які теж потребували узгодження, але від решти представників індустрії на це досі не було жодної реакції. На тому останньому засіданні ми також говорили про потребу в обговоренні висвітлення сексуалізації, жахів і дискримінації. Обрали тему сексуалізації, психологи взялися підготувати проєкт цього акту — і він досі до нас не надходив. Можливо, причиною став карантин, який потім нас усіх спіткав, хоча цей карантин не зупинив нікого в інформаційному просторі, який дожився до того, що РНБО мусила заблокувати певну діяльність. Галузь, можливо, очікувала й на ухвалення законопроєкту “Про медіа”, де передбачений орган співрегулювання», — розказала пані Герасим’юк.

За її словами, вся ця робота відбувалася надзвичайно важко, «з-під палиці». З 2016 року склад робочої групи постійно змінювався, що свідчило про необов'язковість цієї роботи для медіа, а новачкам потрібно було щоразу спочатку пояснювати багато нюансів. Національна рада мусила витрачати величезну кількість енергії на переконання медіа, що ця робота ведеться не для створення додаткового інструменту їхнього покарання, а щоби медіа самі для себе формували спільні правила гри. Під час обговорення саморегулівних актів представники індустрії неодноразово показували, що для них насамперед важливо не захистити дітей, а написати правила так, щоб у випадку їхнього недотримання убезпечити себе від відповідальності. Часом у цьому процесі до цілком адекватної новели, яку вже обговорили, додавались такі уточнення, які нівелювали її зміст.

«Фактично це був перший досвід співрегулювання, тому що ми пробували працювати разом — індустрія, громадськість і регулятор. Водночас створені документи не були обов'язковими для виконання, регулятор може на них лише посилатися, ухвалюючи свої рішення, — пояснила Ольга Герасим’юк. — Щодо згадки про саморегуляцію в законі: давайте загадаємо. Але, будь ласка, пам'ятайте, що це закон і в ньому не можуть бути просто декларації. Запропонуйте рядок, який працюватиме. Я більше схиляюся до того, що у самому слові саморегуляція все є: це етика, це зовсім інше (ніж закон. — Ред.). Дуже багато обговорюваних питань ми вирішимо з ухваленням закону “Про медіа. Там прописане співрегулювання. Європейські експерти, які працювали з нами над цим проєктом, сумнівалися в його доцільності, оскільки воно нібито відбирає трохи повноважень у регулятора. Можливо, це і так. Але ми погоджувалися на це, маючи історію спілкування за ці роки. Єдине, що і автори проєкту, і Національна Рада, і робоча група погоджуються, що ці норми треба відшліфувати».

На думку заступника міністра культури та інформаційної політики Тараса Шевченка, правове регулювання саморегулювання швидше не потрібне.

«На цей момент є законопроєкт “Про медіа, де саморегуляція фактично не згадана. Є позиція авторів законопроєкту, більшість яких вважає, що якщо це саморегуляція, то вона не є предметом правового регулювання. З іншого боку, зокрема, Комісія з журналістської етики стоїть на позиції, що саморегуляцію слід прописати в законі. На мою думку, позиції будуть значно чіткіші й прояснені, якщо з боку КЖЕ і інших, хто пропонує законодавчі норми, будуть конкретні, чіткі пропозиції, що саме має з'явитися в законі. Бо мені виглядає, що між цими сторонами діалогу немає повного розуміння, про що йдеться. Яка ж регуляція законом, якщо це само-? А з іншого боку, лунають аргументи от у Європі, у світі є.

Справді, наприклад, у Данії є досвід правового саморегулювання. Але величезне запитання: чи справді українські медійні організації хочуть данського досвіду? У Данії орган саморегулювання затверджується міністром юстиції. Ми точно саме це пропонуємо? І в Данії парламент голосує за Кодекс журналістської етики; ми точно хочемо цього? Якщо не цього, тоді чітко має бути сказано, чого саме», — пояснив посадовець.

Тарас Шевченко

Він нагадав, що саморегулювання — це об'єднання людей або організацій і встановлення правил для себе, всередині своєї спільноти. За цими ознаками ні Комісія з журналістської етики, ні Незалежна медійна рада не є класичними саморегулівними організаціями, хоча функціонування обох інституцій є надзвичайно важливим рухом убік саморегулювання. Тарас Шевченко додав, що деякі організації не підтримують законопроєкт «Про медіа» саме через відсутність згадок про саморегулювання. Важливо зняти ці застереження шляхом відкритого діалогу та дискусії.

У відповідь членкиня КЖЕ, почесна голова Національної асоціації медіа Тетяна Лебедєва запевнила, що КЖЕ не проти закону «Про медіа». Організація просить авторів законопроєкту принаймні просто згадати в ньому про саморегуляцію.

«Є десятки й сотні редакцій, які або від нестачі знань, або випадково роблять небезпечні речі. Наприклад, у їхніх матеріалах панує дискримінація за різними ознаками, не дають балансу думок, повної вичерпної інформації і так далі. Усе це — питання етики, і в більшості країн світу ними опікуються органи саморегулювання. Ви знаєте, як це виникло у Німеччині, коли уряд сказав галузі: “Або ви берете на себе відповідальність, або ми будемо жорстко вас регулювати”. Галузь обрала шлях саморегулювання, і вже багато років це дуже успішно працює», — сказала Тетяна Лебедєва.

Вона розповіла, що останнім часом КЖЕ розглянула більше 80 скарг і зробила декілька гучних заяв з приводу небезпечних тенденцій у медіа. Трапляються випадки, коли КЖЕ отримує позитивну реакцію: наприклад, «Радіо НВ» написало подяку за помічені комісією помилки. Але реакція буває й негативною.

«Наприклад, коли ми працювали над скаргою на NewsOne, їхні юристи весь час активно лякали КЖЕ, що ми взагалі не маємо права робити жодної експертизи і що вони готують проти нас судовий позов щодо захисту честі й гідності. Це дійсно загроза, тому що програти такий процес означає заборону будь-якої експертизи й оцінки журналістських матеріалів, редакційної політики з боку громадських експертних організацій.

Другий приклад: 31 грудня компанія “Журналісти проти корупції” подала заяву в поліцію проти членкині КЖЕ Оксани Романюк, котра насмілилася критикувати їх за незаконну видачу журналістських посвідчень за гроші. 26 січня на Волині було зареєстровано кримінальну справу щодо КЖЕ, яка зробила заяву з закликом припинити продаж журналістських посвідчень.

Я погоджуюся з необхідністю співрегуляції, яка була б описана дуже детально. Але мені здається, що просто згадка про те, що питання журналістської етики, правильної редакційної політики, дотримання стандартів редакціями належать до компетенції галузевого органу саморегулювання, легітимізувала би діяльність експертних організацій щодо цих питань. Був би зроблений важливий висновок, що експертиза колегіального органу саморегуляції не може бути заборонена чи засуджена в кримінальному процесі», — пояснила свою позицію пані Лебедєва.

Вона підкреслила, що КЖЕ не прагне розширення своїх повноважень. У комісії є два важелі впливу. Перший — дружнє попередження і публічний осуд. Другий — розповсюдження своїх оцінок, експертиз і порад у публічних заходах, кампаніях, публікаціях. Тобто КЖЕ йде шляхом навчання і поширення інформації, щоб аудиторія, можливо, задумалася, кому треба довіряти, а кому — ні.

«Ми дійсно не підготували варіанту цієї статті. У нас просто немає штату, юристи є лише для допомоги зі скаргами. Але, думаю, ми попрацюємо. Якщо нейтральна згадка можлива в законі, ми були би вдячні за розуміння і за підтримку такої позиції.

Микиті Потураєву я теж хотіла би заперечити: йдеться не про журналістів, йдеться про аудиторію. Будьмо чесними: хтось із нас повірить, що, наприклад, ZIK чи NewsOne — це самодіяльність журналістів, які вирішили робити такі матеріали? Абсолютно ні. Це така редакційна політика, це політика медіа, і треба розуміти, що це інформаційні спецоперації, проти яких треба рішуче виступати, і має бути відповідний закон. Можливо, окремий, але щось робити з цим треба, і я підтримую всі зусилля пані Ольги і того складу Національної ради, який зараз робить потрібні кроки», — підсумувала Тетяна Лебедєва.

Потрібні запобіжники проти переслідування експертних висновків різними гілками влади (зокрема судовою) — додав директор з програмної діяльності ГО «Інтерньюз-Україна» Андрій Кулаков.

Питання саморегулювання слід так чи інакше відобразити в законодавстві, однак це на має стояти на заваді ухвалення закону «Про медіа», — висловила свою позицію інша членкиня КЖЕ, виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікацій Діана Дуцик. Вона наголосила, що кінцевою метою інституту саморегулювання є захист прав аудиторії. Як приклад інструмента такого саморегулювання спікерка навела світову практику запровадження пресомбудсменів у медіахолдингах і редакціях.

Діана Дуцик

Ніна Кур’ята, експертка ОБСЄ, залучена до розробки стандартів роботи пресомбудсмана в українських медіа, розповіла, що вона та її колеги розглянули моделі саморегулювання близько 20 країн світу. Наприклад, у Великій Британії діє національний регулятор Ofcom. Це недержавна агенція, орган публічної влади з широкими повноваженнями, затвердженими державою. Зокрема, Ofcom нещодавно відкликав ліцензію на мовлення у Великій Британії у китайського телеканалу CGTN через те, що він знаходиться під контролем Комуністичної партії Китаю і тому не відповідає вимогам британського законодавства про редакційну незалежність. Діяльність цього органу не заважає паралельному саморегулюванню всередині редакцій.

Ніна Кур’ята

На саморегулювання варто залишити етичні та професійні стандарти, — вважає виконавча директорка ГО «Інститут регіональної преси» Людмила Панкратова. «Я не хочу, щоб у нас була відповідальність за невиконання рішення органу саморегулювання. Я проти того, щоб орган саморегулювання дуже чітко регулювався законодавством, тому що він стає державним. Але я все-таки за те, щоби включити статтю про саморегулювання в закон Про медіа», — сказала вона.

На думку директора з GR «1+1 медіа» В'ячеслава Мієнка, на відміну від співрегулювання, саморегулювання не має бути зазначене в законі.

«У законі “Про медіа” ми зупинилися на співрегулюванні як на моделі, яка може спрацювати. Є певний перелік порушень, який встановлює закон. Але часто ці порушення складно трактувати і пояснити. З іншого боку, є ризик, що ці порушення можуть тлумачитися суб'єктивно, перш за все самим регулятором. Основна мета створення органу співрегулювання — пояснити і деталізувати, що саме вважається порушенням, коли, наприклад, йдеться про пропаганду, заклики, жорстоке поводження з тваринами, шкідливий для дітей контент. Тобто це спроба розширити межі норми деякими уточненнями, поясненнями, прикладами, які мають бути напрацьовані в експертному середовищі і самою індустрією. Оскільки це орган співрегулювання, то це, безумовно, відбуватиметься за участю регулятора і акти співрегулювання мають бути погоджені обома сторонами. До речі, регулятор у незрозумілій ситуації щодо порушення так само матиме право звернутися до органу співрегулювання за експертною думкою і таким чином отримати додаткову інформацію перед тим, як ухвалювати рішення, застосовувати санкції чи ні. Ми вважаємо, що це правильний шлях.

Що до саморегулювання, то наша позиція полягає в тому, що воно жодним чином не має бути зазначене в законі. Саме слово “саморегулювання” передбачає, що ми як індустрія маємо самі збиратися, домовлятися і встановлювати правила, яким ми далі слідуємо. Визначати саморегулювання, його існування чи деталі законом немає сенсу, тому що його ніхто не забороняв», — вважає В’ячеслав Мієнко.

В’ячеслав Мієнко

На його думку, розділ про співрегулювання в законопроєкті «Про медіа» потрібно доопрацювати. Зокрема, чіткіше прописати порядок і принципи формування цього органу, а також яким чином він ухвалюватиме рішення. Потрібно і збалансувати медіа за різними сферами (радіо-, телемовлення, інтернет-ЗМІ, провайдери), тому що в кожної є особливості.

«Буде не дуже доречно, якщо провайдери прийдуть до органу співрегулювання і будуть розказувати, як має бути визначене порушення контенту в телеефірі або на радіо. Тому ми виступаємо за те, щоби кожна зі сфер мала окремі колегії, палати, експертні ради, які би враховували її особливості», — пояснив пан Мієнко.

Регулювання сфери медіа прямо стосується інтересів суспільства, тому є питання, чи здатна сфера сама захистити інтереси аудиторії, — зауважила голова Незалежної медійної ради Антоніна Черевко. На її думку, важливо зосередитися на моделі, яка ефективно контролюватиме виконання стандартів; у цьому плані співрегулювання може бути дієвішим, ніж саморегуляція.

На думку заступника директора Центру демократії та верховенства права Ігоря Розкладая, прописувати саморегулювання в законі не потрібно. «Навіщо писати в законі те, що ви можете робити самі? Що це за патерналізм?» — запитав він.

На думку експерта, одна з проблем полягає в тому, що за часи незалежності України медійне середовище не спромоглося заснувати Press Council. Друга проблема — відсутність довіри. «Співрегуляція в нашій ідеї — це спроба навчити нас усіх хоч трохи один одному довіряти. Це певна перехідна модель», — пояснив Ігор Розкладай.

Виконавча директорка Національної асоціації медіа Катерина М’ясникова нагадала, що на початку розділу про співрегулювання в законопроєкті «Про медіа» визначено вісім конкретних пунктів предмету спільного регулювання. За логікою авторів законопроєкту, все, що не прописано для регулятора чи співрегулювання, відноситься до саморегулювання в будь-якій доступній формі.

«Ми можемо, звичайно, вписати саморегулювання в закон, але потрібно дуже уважно працювати над фразою чи статтею. Я би закликала пам'ятати про суб'єктів. Тому що якщо ми напишемо, що медіа можуть мати різні форми саморегулювання, то це буде не про журналістів. Або треба ще окремо вводити поняття працівників і зрозуміти, як поєднати ці речі, — порадила вона. — Дуже хочеться, щоби ця історія не стала такою, яким є зараз проєкт закону “Про саморегулювання господарської і професійної діяльності”: Верховна Рада мала слухати його в першому читанні на позаминулому тижні, але не встигла. Подивіться і усвідомте жах реальності: це законопроєкт, який додає більше звітності таким організаціям, більше процедур створення і не надає жодного додаткового права. Фактично він дозволяє, наприклад, міністру створити організацію, загнати туди 25 % ринку і рішення будуть обов'язковими для виконання всіма гравцями. Тобто коли ми починаємо регулювати те, що природно регулюватися державою не має, дуже важливо, щоби ми поставилися до цього обережно. Тому що насправді медійна сфера також підпадатиме під це регулювання господарської та професійної діяльності. Якщо цей закон буде прийнятий, саморегулювання в нашій сфері також дуже ускладниться».

Підсумки дискусії підбила модератора Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа»:

Галина Петренко

  1. Варто внести в законопроєкт «Про медіа» продуману згадку про саморегулювання, щоб його легітимізувати. При цьому важливо врахувати мету цього рішення, суб'єктів і спектр охоплення саморегуляції. І тримати в полі зору законопроєкт «Про саморегулювання господарської та професійної діяльності».
  2. Є сенс включити в законопроєкт «Про медіа» поняття пресомбудсмена, а також подумати, як цей інструмент зробити доступним для малих медіа, яким дорого тримати в штаті таку окрему людину.
  3. Норми співрегулювання в законопроєкті «Про медіа» потребують уточнень у питаннях механізмів формування органу спільного регулювання, ухвалення ним рішень, контролю за їх виконанням, а також участі в ньому медіа, відмінних від телебачення, у тому числі невеликих гравців.
Теги за темою
СуспільствоСтатті
Поділитися
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
Згадувані персони
Россия нанесла удар по пригороду Харькова: подробности от Терехова
Апостроф
2025-06-28T18:48:07Z
"Большая часть ляжет в могилы": Арестович шокировал новым прогнозом будущего Украины
Comments UA
2025-06-17T20:00:36Z
Путин готовится значительно усилить ракетный террор Украины: названы 5 наиболее опасных городов
Comments UA
2025-06-24T14:00:47Z
"Целых двое суток", - Путин "поддал" и проговорился о проблемах со здоровьем. ВИДЕО
Новости Украины
2025-06-15T15:36:59Z
США готовят новую ядерную сделку с Ираном: уран в обмен на снятие санкций
Gazeta UA
2025-06-28T20:36:49Z
Постепенно продвигаются и закрепляются на границах: россия пытается захватить еще одну область
Знай
2025-06-28T20:31:13Z
Воевать отправят всех: в Украине жестко взялись за уклонистов – к чему готовиться
Знай
2025-06-28T02:30:53Z
Хороших новостей ждать не стоит: эксперты назвали три сценария завершения войны в Украине
Знай
2025-06-22T20:30:05Z
Зеленский ответил Путину о встрече
Comments UA
2025-06-19T21:00:24Z
Почему нельзя спать с открытыми окнами: неожиданный ответ
Gazeta UA
2025-06-28T02:21:22Z
Как узнать, что у человека порча: основные признаки и советы
Comments UA
2025-06-24T06:15:10Z
Нужно мыть малину перед употреблением или перед замораживанием
TSN
2025-06-28T17:03:02Z
Эффективный способ выспаться: ученые назвали лучшую позу для сна
Фокус
2025-06-21T07:15:50Z
Понадобится всего 30 секунд: простое упражнение, которое избавит от храпа
Знай
2025-06-28T20:51:15Z
"Бомба замедленного действия": как популярная диета убивает молодых и здоровых
TSN
2025-06-28T17:06:55Z
Опасное заболевание: как уберечься от дифтерии
ZN UA
2025-06-27T22:24:41Z
Лайфгак, как хранить укроп свежим в холодильнике без замораживания
TSN
2025-06-28T17:03:08Z
Завтрак, который контролирует уровень холестерина: о каких продуктах идет речь
Gazeta UA
2025-06-27T08:27:43Z
Чому не варто залишати брудний посуд на ніч. Це варто знати
Gazeta UA
2025-06-28T15:51:36Z
Опасная окрошка: 3 признака, при которых ее нельзя есть, даже если вы ее утром приготовили
Знай
2025-06-17T16:51:59Z
Как американцы моют посуду: почему в США не используют губку
UAToday
2025-06-27T10:06:26Z
Зачем эксперты советуют брать с собой салфетку, когда идете покупать клубнику на рынок: хитрый трюк
TSN
2025-06-26T15:36:49Z
Три знака Зодиака, которым стоит быть осторожнее в июле 2025 года
Фокус
2025-06-28T19:51:27Z
Какой цвет волос может визуально омолодить
TSN
2025-06-28T19:18:16Z
Популярный курорт Украины атаковали насекомые. В сети показали впечатляющие кадры
Telegraf
2025-06-24T10:36:53Z
Куриные яйца могут вас убить: 8 бытовых ошибок с ними, которые вредят здоровью
Знай
2025-06-26T02:51:38Z
Гороскоп на 24 июня 2025 года по картам Таро для всех знаков зодиака
UAToday
2025-06-23T19:45:32Z
Дополнительные 2000 грн к пенсии: кто может получить
Знай
2025-06-27T18:36:38Z
Не будет ни света, ни газа: украинцы могут остаться без благ цивилизации
Знай
2025-06-15T15:36:16Z
Россия захватила второе из четырех месторождений лития в Украине – Le Figaro
ZN UA
2025-06-27T11:24:21Z
Готовьте до 2000 грн: "Нафтогаз" призвал украинцев установить важный прибор
Знай
2025-06-15T16:21:57Z
ПриватБанк начал блокировать счета с личными деньгами: как вывести средства – инструкция
Знай
2025-06-28T19:12:39Z
Банки могут сильнее урезать лимиты на переводы: чьи карточные счета под угрозой
Знай
2025-06-28T18:36:47Z
Снимут средства за другого человека: Ощадбанк насчитывает украинцам странные комиссии - как защититься
Знай
2025-06-28T18:21:17Z
Производители предупредили украинцев о значительном росте цен на хлеб
UAToday
2025-06-23T19:45:16Z
Минимальная пенсия: может ли вырасти с 1 июля
ZN UA
2025-06-27T03:43:14Z
Дополнительные выплаты от ООН: успейте оформить до конца июля
Знай
2025-06-28T08:21:47Z
Светлана Павелецкая рассказала, нашла ли общий язык с детьми Дмитрия Кулебы
Комсомольская правда
2025-06-23T06:52:55Z
Ожидается ночной удар: РФ готовит запуск крылатых ракет
Comments UA
2025-06-28T18:54:19Z
24 июня большой церковный праздник: что можно и нельзя делать сегодня
Comments UA
2025-06-24T05:33:57Z
29 июня 2025 года: Петра и Павла — что сегодня нельзя делать
Фокус
2025-06-28T21:00:47Z
Без суржика: как сказать на украинском "нахамить"
ZN UA
2025-06-28T21:00:40Z
Правительство обновило список: кому с 1 июля не грозит мобилизация
Знай
2025-06-28T17:07:14Z
"Здесь должны были спать дети": появились кадры разрушенной комнаты детей Тополи
GlavRed
2025-06-23T06:40:50Z
Игнат раскрыл детали ночной атаки дронами
Gazeta UA
2025-06-28T16:36:46Z
Россия пытается взять большой город в полукольцо: есть ли успехи у солдат Путина
GlavRed
2025-06-28T07:27:54Z
Льготы аннулируют: для кого проезд в общественном транспорте станет платным
Знай
2025-06-28T02:12:25Z
Еще один китаец попал в плен ВСУ: что рассказывает наемник об армии РФ
TSN
2025-06-27T16:33:46Z
Не хватит ни техники, ни людей: Коваленко оценил "размах" российского наступления
Новости Украины
2025-06-15T17:33:39Z
Гороскоп на 29 июня: день обещает быть спокойным и принести радость в простых вещах
Новости Украины
2025-06-28T20:57:38Z
Сырский рассказал о рабочей поездке на Донетчину
Корреспондент
2025-06-28T20:15:06Z
В Киеве на месте разрушенного подъезда многоэтажки произошло повторное разрушение
ZN UA
2025-06-23T09:57:04Z
Ситуация на фронте сложная: где оккупанты перешли к мясным штурмам
Comments UA
2025-06-28T06:54:13Z
В Одессе БПЛА атаковал многоэтажный дом – соцсети
Корреспондент
2025-06-27T21:36:42Z
В Одессе снова увеличилось число пострадавших из-за атаки РФ
Корреспондент
2025-06-28T07:21:48Z
В Харькове задержанного оставили умирать в камере - ГБР расследует. ВИДЕО
Новости Украины
2025-06-27T10:18:49Z
ОГП: В Одессе нашли убитой 7-летнюю девочку. Задержан 31-летний сосед – видео
Лига
2025-06-19T20:18:17Z
В Ивано-Франковской области нашли в лесу 5-летнего мальчика спустя трое суток поисков
Комсомольская правда
2025-06-21T07:57:23Z
В Швейцарских Альпах разбился вертолет
Новости Украины
2025-06-28T20:00:19Z
Беспилотники атаковали Харьков: горит жилой дом, есть раненые
Gazeta UA
2025-06-28T19:57:18Z
На Закарпатье пограничник сбежал в Словакию, где попросил убежище
Корреспондент
2025-06-28T02:48:46Z
Девятая жертва российской атаки на Киев - 11-летняя девочка
Корреспондент
2025-06-23T16:55:02Z
Удар по Киеву: разрушен подъезд, есть погибшие
Корреспондент
2025-06-23T04:18:26Z
Фигурка рыбки на автомобиле - что означает и зачем наклеивают - Главред
Gazeta UA
2025-06-15T04:18:53Z
Франция требует от Tesla прекратить рекламировать автомобили как беспилотные и угрожает штрафом
Европейская правда
2025-06-24T15:54:56Z
Названы мифы о снижении расхода топлива, которые не приносят пользу
UAToday
2025-06-28T14:03:36Z
BMW не планирует отказываться от двигателей внутреннего сгорания
Корреспондент
2025-06-27T17:45:07Z
Nissan представила обновленную гибридную технологию e-POWER
Корреспондент
2025-06-27T17:39:49Z
Маленький Prado: раскрыты подробности самого дешевого внедорожника Toyota
Фокус
2025-06-27T12:51:04Z
Надежные и недорогие: 5 брендов автомобилей, заставляющих надолго забыть о СТО
Знай
2025-06-27T11:51:00Z
Тест-драйв Opel Mokka: ставка на стиль и эмоции
Фокус
2025-06-27T11:45:02Z
Украинцы стали покупать меньше люксовых авто: какие марки и модели пользуются спросом
Фокус
2025-06-27T09:51:28Z
Камалия рассекретила, что стало последней каплей в ее браке с Захуром: "Умоляла год"
TSN
2025-06-27T09:21:29Z
В России умерла звезда фильма Ирония судьбы
Корреспондент
2025-06-21T09:09:23Z
Камалия шокировала, какие зависимости помогают ей успокаиваться: "Ужасная привычка"
TSN
2025-06-28T05:03:18Z
"Быстро растет и убивает": Камалия поделилась историей борьбы с раком груди
Апостроф
2025-06-27T15:51:58Z
Остапчук и его третья жена объявили, когда отгуляют свадьбу
Gazeta UA
2025-06-28T17:58:30Z
"Занимаюсь важными делами здесь, в Украине". Интервью с народной артисткой Аллой Кудлай/Знаменитость осовременивает свой репертуар
Апостроф
2025-06-28T14:48:31Z
Звезда Лиги смеха вернулась после кровоизлияния в мозг
Корреспондент
2025-06-24T08:24:02Z
"Все как и должно быть": бывшая жена Остапчука рассказала, как поделили дом после развода
Апостроф
2025-06-27T12:00:17Z
"Балерина" с Аной де Армас очень скоро выйдет в "цифре"
GameMag
2025-06-28T14:42:13Z
На дне Атлантического океана обнаружили более тысячи бочек с радиоактивными отходами
TSN
2025-06-28T09:06:55Z
Литиевая батарея будет служить рекордно долго: что придумали ученые
Фокус
2025-06-19T08:42:36Z
Лицензия на азартные игры от Мальты: преимущества и недостатки
Comments UA
2025-06-15T15:30:27Z
Клиенты "Киевстар" возмущены: вместо обещанной скидки сняли полную плату
Знай
2025-06-15T03:21:22Z
Более 500 видов птиц могут исчезнуть: ученые бьют тревогу
TSN
2025-06-28T19:33:21Z
Разработчики Final Fantasy присматриваются к успеху Clair Obscur: Expedition 33: классические пошаговые RPG возвращаются?
Знай
2025-06-28T18:51:34Z
Senua's Saga: Hellblade 2 приходит на PlayStation 5: владельцев других платформ ждут бесплатные подарки
Знай
2025-06-28T16:51:45Z
Как перелетные птицы знают, куда им лететь: ученые дали интересное объяснение
TSN
2025-06-28T15:36:24Z
SEGA решила вернуть деньги покупателям провального ремастера Warhammer 40,000: Space Marine
GameMag
2025-06-28T15:21:31Z
Звездный футболист Погба нашел себе новый клуб после дисквалификации за допинг
ZN UA
2025-06-28T19:27:30Z
Пакьяо возвращается: легенда бокса объяснил мотивацию
Корреспондент
2025-06-27T08:18:01Z
Саудовский гранд предлагает Эрнандесу феноменальный контракт
Корреспондент
2025-06-23T15:45:30Z
Внимание к Симеоне: новый клуб Серии А присматривает игрока атаки
Корреспондент
2025-06-15T17:42:27Z
У Ан-Насра новый главный тренер, португалец
Корреспондент
2025-06-28T20:36:24Z
Когда Усик оставит олимп: Консейсао о пути других тяжеловесов к вершине
Корреспондент
2025-06-28T19:54:45Z
Тренером клуба пятого дивизиона Испании стал звездный игрок Атлетика
Корреспондент
2025-06-28T19:06:41Z
Деньги, хорошая форма, и будет результат: Уайлдер готовится к бою 2026 года
Корреспондент
2025-06-28T18:33:52Z
Игрок Ювентуса размышляет над возможностью сменить клуб в рамках чемпионата
Корреспондент
2025-06-28T18:15:06Z