«МедіаЧек»: «Кременчук Today» дарма розголосив номер машини головреда «Кременчуцької газети»

ВИСНОВОК № 93

щодо матеріалу онлайн-видання «Кременчук Today» під заголовком «Поки кразівці сидять без зарплат, жевагівський агітатор Булашев купив кросовер за півмільйона»

І. Дані щодо скарги та оскаржуваного матеріалу

1. 18 листопада 2020 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянина на цей матеріал. Скаржник стверджує, що видання «систематично оббріхує опонентів», не перевірило інформацію, а в матеріалі є домисли та незаконно оприлюднені персональні дані.

2. Матеріал було опубліковано 29 листопада 2019 року без зазначення авторства та рубрики.

3. Матеріал повідомляє, що редактор «Кременчуцької газети» Олег Булашев купив новий автомобіль. Анонімний автор стверджує, що газета нібито фінансується бізнесменом Костянтином Жевагом, який водночас затримує зарплатню працівникам свого підприємства «АвтоКраз».

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов'язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом є вищою, ніж приватні інтереси особи.» (п. 3);

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

«Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано» (п. 10).

2. Законодавство

2.1. Закон України «Про інформацію» (в ред. 2011 р., 2657-XII):

«Конфіденційною є інформація про фізичну особу,.. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.» (ч. 2 ст. 21);

«Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини...» (абзац 1 ч. 2 ст. 11).

2.2. Закон України «Про захист персональних даних» (№ 2297-VI):

«Дозволяється обробка персональних даних без застосування положень цього Закону, якщо така обробка здійснюється:…

виключно для журналістських та творчих цілей, за умови забезпечення балансу між правом на повагу до особистого життя та правом на свободу вираження поглядів.» (п. 2 ч. 2 ст. 25);

Стаття 1:

«персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована;

…

згода суб’єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди…;

…

обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення.., знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем».

«Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.» (ч. 6 ст. 6).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

Керівники редакцій ЗМІ завдяки їхньому впливу на аудиторію можуть ставати публічними особами. Медіа мають право висвітлювати дії таких керівників ЗМІ, якщо ці дії, на їхню думку, мають ознаки зловживання, але з дотриманням професійних стандартів та законодавства.
Предмет розгляду. Ініціатива розглядає скарги на конкретні матеріали, тому не може оцінювати систематичності поширення недостовірної інформації про когось, як зазначено в скарзі. Також ми не перевіряємо достовірність інформації, адже не маємо для цього ресурсів. «МедіаЧек» оцінює дотримання стандарту посилання на джерела та перевірки інформації в матеріалі. Також Ініціатива не досліджує роботу редакції «Кременчуцької газети» та її керівництва, які критикуються в матеріалі, а лише сам цей матеріал.
Посилання на джерела. На початку матеріалу подано два фото автомобіля марки «Рено», вигляд спереду та ззаду; фото не має вигляду ілюстративного. Далі зазначено, що «“Кременчуцька газета”, як і сайт КГ фінансується олігархом Жеваго» з гіперпосиланням на матеріал «Кременчук Today» ще за 2016 рік. У ньому йдеться про запуск «Кременчуцької газети» та зокрема про матеріали в ній на підтримку КрАЗу (без конкретизації, які саме), а також щодо допомоги Костянтина Жевага дитячим будинкам (наведене фото матеріалу в цій газеті). Саме по собі таке посилання не можна вважати достатнім підтвердженням «фінансування» газети з боку бізнесмена, а надто що таке фінансування триває у 2019 році. Жеваго подається чи не як фактичний власник видання, хоча докази цього мінімальні і аж ніяк не достатні. Згідно з відкритими джерелами, власником ПП «Кременчуцька газета» є її головний редактор Олег Булашев. В умовах українського медіаринку ситуація, коли медіа формально належить одній людині чи компанії, а насправді його фінансує і/або контролює інша, доволі типова, однак журналісти повинні обґрунтовувати твердження про такий зв’язок.

Далі йдеться: «головні публікації – це чорний піар проти Малецького та міської влади». Це оцінкове судження, але й оцінка мала би базуватися на аргументах, доказах, яких у матеріалі немає. Поряд із цим є твердження про заборгованість із заробітної плати на заводі «АвтоКраз», знову ж із гіперпосиланням на власний матеріал із відео, де представник підприємства підтверджує, що борги є. Ця інформація перемежовується з переказами висловів неназваних людей: «Серед працівників КрАЗу навіть лунали пропозиції йти шукати їхні зарплати в редакції “Кременчуцької газети”»; «за велику кількість негативних матеріалів КГ в народі називають “Кіло гівна”»; «Як повідомив нам один з працівників “Кременчуцької газети”, їхня зарплата складає 4-5 тисяч гривень, і вони навіть уявити не можуть, скільки ж отримує Булашев, якщо дозволяє собі такі покупки. “100 відсотків, що отримує в конверті, який ховає від нас. У відомостях такі суми не проходять”, – відзначив працівник “Кременчуцької газети”».

Про заступника директора КрАЗу Геннадія Музику стверджують, що він «справно отримує зарплату понад 200 тисяч», натомість підлеглим зарплатню не платять; при цьому посилаються на дані за червень, хоча про борги йдеться станом на листопад. Тобто вказані дані не є підтвердженням «справного отримання» зарплатні на фоні заборгованості в інших. Таким чином, з огляду на невказані джерела інформації та їхню недостатність в окремих випадках (наприклад, щодо «фінансування» газети), Ініціатива констатує порушення професійного стандарту журналістики щодо посилання на джерела інформації.

Незбалансованість. Розглядуваний матеріал не містить позиції головреда «Кременчуцької газети», Костянтина Жевага і представників АвтоКразу. Немає також згадок про те, що редакція зверталась до них по коментарі й отримала відмову. Читачі розглядуваного матеріалу не отримали повної інформації з цього питання. Це порушення професійного стандарту збалансованого подання інформації.
Неповнота. Незбалансованість та відсутність/недостатність джерел інформації вже самі по собі становлять і порушення професійного стандарту щодо повноти подання інформації.

Крім того, в розглядуваному матеріалі згадуються інші люди, нібито наближені до Костянтина Жевага. Зокрема про пана Музику зазначено, що він «справно отримує зарплату понад 200 тисяч та колекціонує годинники вартістю двокімнатної квартири», знову-таки з гіперпосиланням на давніший матеріал сайту «Кременчук Today», який містить гіперпосилання на декларацію. На нашу думку, автор матеріалу мав би уточнити, що в декларації зазначається сума заробітку за рік, а не за місяць, що не є очевидним для пересічного читача.

Упередженість. Розглядуваний матеріал хоч і невеликий за розміром, але на позначений як новинний. З іншого боку, сам заголовок матеріалу «Поки кразівці сидять без зарплат, жевагівський агітатор Булашев купив кросовер за півмільйона» налаштовує читачів на негативне ставлення до Олега Булашева. Джерела такої негативної інформації далі в тексті не є достатніми, а позиції Олега Булашева та інших згадуваних людей подано не було. З огляду на це Ініціатива «МедіаЧек» констатує упередженість подання інформації в матеріалі.
Розповсюдження персональних даних. Закон фактично ставить можливість розповсюдження журналістом персональних даних у залежність від забезпечення балансу між правом на повагу до особистого життя та правом на свободу вираження, тобто від величини суспільного інтересу в конкретному питанні. Але для його оцінки в цьому випадку необхідно розуміти, наскільки надійними є джерела негативної інформації про редакцію «Кременчуцької газети». У матеріалі ці джерела не названі чи анонімні.

Персональні дані, які поширено в матеріалі, стосуються особи головного редактора газети: якої марки та моделі автомобіль він купив та який державний номер реєстрації цей автомобіль має. Номер машини не має жодної ваги для потенційного суспільного інтересу до Олега Булашева, тому його розголошення було безпідставним. Це порушення закону про захист персональних даних (частини 6 статті 6) та пункту 3 Кодексу етики.

Ініціатива «МедіаЧек» не оцінює редакційної політики «Кременчуцької газети» та особи її керівника, Ініціатива констатує, що редакція онлайн-видання «Кременчук Today» уматеріалі «Поки кразівці сидять без зарплат, жевагівський агітатор Булашев купив кросовер за півмільйона» порушила пункти 3, 6, 9 і 10 Кодексу етики українського журналіста та частину 6 статті 6 Закону України «Про захист персональних даних».