Офіс генпрокурора про справи Майдану: у 2020 році повідомлено втричі більше підозр та скеровано обвинувальних актів, ніж у 2019-му

Цими днями Україна вшановує пам’ять Героїв Небесної Сотні. Тож в Офісі генпрокурора відзвітували про підозри, повідомлені у справах Майдану в 2020 році.

"Торік ми значно активізували слідство в цих провадженнях. За процесуального керівництва прокурорів повідомлено про підозру 42 особам – це втричі більше, ніж у 2019 році. Серед них 24 працівники органів внутрішніх справ, троє прокурорів, п‘ятеро суддів, десятеро цивільних осіб", - йдеться у повідомленні прес-служби Офісу генерального прокурора.

Також, за словами Ірини Венедіктової, упродовж останнього року обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою (заочно) стосовно 31 підозрюваного, з яких 25 – колишні правоохоронці, 4 – колишні високопосадовці, 2 – цивільні особи. Ці цивільні підозрюються у вбивстві правоохоронців та замаху на вбивство військового. 

"Це рішення суду, що дають стороні обвинувачення процесуальну можливість розпочати стосовно підозрюваних процедуру екстрадиції та звернутися до суду за дозволом на здійснення спеціального досудового розслідування", - зазначила Венедіктова.

Заочне розслідування, як зазначила керівник Офісу генпрокурора, здійснюється щодо 10 колишніх співробітників полку "Беркут", які підозрюються у вчиненні 20 лютого 2014 року умисних вбивств 48 осіб та замахів на умисні вбивства 80 осіб, терористичного акту та інших злочинів.

"Лише за два останні місяці судом надано дозволи на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно 6 колишніх високопосадовців та 2 правоохоронців, які займали керівні посади якраз в провадженні щодо найкривавіших днів Революції Гідності – з 18 по 20 лютого 2014 року", - повідомляє прес-служба Офісу генпрокурора.

Заочне слідство дозволено щодо колишніх голови Служби безпеки України та його першого заступника – керівника Антитерористичного центру при СБУ, Міністра оборони України, Міністра внутрішніх справ України та його заступника, командувача внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та інших, що підозрюються в організації у складі злочинного угруповання з 18 по 20 лютого 2014 року незаконного перешкоджання проведенню мітингів, перевищенні влади та службових повноважень, умисних вбивств 62 осіб та замахів на умисні вбивства 80 осіб, умисного завдання тяжких тілесних ушкоджень 92 особам, терористичного акту, а також дезертирства.

Спеціальне досудове розслідування щодо 2 цивільних осіб, підозрюваних у викраденні та катуванні Ігоря Луценка та Юрія Вербицького, а також умисному вбивстві Вербицького, завершено й 11 лютого 2021 року обвинувальний акт скеровано до суду для розгляду за спеціальною процедурою, так званою «заочкою».

"Усього прокурорами Офісу Генпрокурора спільно зі слідчими ДБР за цей рік до суду скеровано також втричі більше, ніж минулого, обвинувальних актів - 27 стосовно 40 осіб. Вперше у 2020 році у справах Майдану прокурорами отримано дозвіл суду на заочний судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням «беркутівця» у перевищені влади та службових повноважень під час подій 1 грудня 2013 року на вулиці Банковій у м. Києві", - заявила Венедіктова.

Також вона додала, що у справі викрадення активістів Луценка та Вербицького в березні 2020 року вдалося затримати 2 цивільних учасників злочинного угруповання.

"Підтримання публічного обвинувачення прокурори Офісу Генерального прокурора наразі забезпечують у 95 судових справах Майдану за обвинуваченням 195 осіб", - повідомляють в Офісі генпрокурора.

Також Венедіктова окреслила перспективи на 2021 рік: завершення судового розгляду в суді першої інстанції щодо розстрілів на вул. Інститутській 20 лютого 2014 року.

Крім того, у планах Офісу генпрокурора - початок заочних судових процесів стосовно колишнього керівництва держави за події 18-20 лютого 2014 року, а також щодо членів злочинної організації так званих «тітушок», які на замовлення колишнього керівництва МВС України викрадали та катували учасників акцій протесту, у тому числі вбили Юрія Вербицького.

"Для цього нам надзвичайно необхідно законодавчо остаточно врегулювати процедуру «заочного засудження», щоб чітко визначити процесуальну категорію міжнародного розшуку і мати можливість повною мірою на практиці застосовувати інститут спеціального досудового розслідування та судового розгляду. Цього тижня Верховна Рада розгляне законопроєкт №2164 з цього питання. Прошу народних обранців його підтримати", - наголосила Венедіктова.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Автор: УНІАН