Юрій Продан: Кошти, сплачені населенням за електроенергію, тепер йдуть у Росію

Лютневі морози спричинили різке зростання енергоспоживання в Україні, але через не достатню підготовленість до зими теплові та атомні електростанції не можуть повністю задовільнити зростаючий попит. Причин цьому кілька. Зокрема, проблему створює масовий аварійний ремонт енергоблоків ТЕС. «Проходження осінньо-зимового періоду ознаменувалося роботою АЕС на занижених потужностях, рекордно низькими запасами вугілля на складах ТЕС і рекордною кількістю енергоблоків ТЕС, виведених в аварійний ремонт», – констатував голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький.

Зазвичай у таких випадках головна диспетчерська служба НЕК «Укренерго» запускає віялові відключення споживачів. Але цієї зими влада відмовилася від таких непопулярних методів балансування попиту і пропозиції, і кинулась за порятунком за електроенергією у ворожу Росію та Білорусь.

Через масштабну кризу в енергосистемі, розпочатий 1 лютого імпорт електроенергії з Росії через два тижні майже подвоївся і вже майже зрівнявся з обсягами постачання з Білорусі (імпорт з якої розпочався у січні). Європейський Союз вже висловив невдоволення імпортом з цих країн. Києву нагадали, що Україна має поважати зобов'язання, прийняті в рамках Енергетичного співтовариства, у частині імпорту електроенергії з електростанцій, що будуються без дотримання вимог міжнародних конвенцій. Про це йдеться у Резолюції Європейського парламенту від 11 лютого 2021 року про імплементацію Угоди про асоціацію ЄС з Україною.

«Главком» писав про те, що з 2021 року Національна комісії, що здійснює державне регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) втратила право обмежувати імпорт електроенергії з країн, які не є членами європейського Енергетичного Співтовариства (мова про Росію та Білорусь). Закон про ринок електроенергії наділяв НКРЕКП такими повноваженнями лише до 31 грудня 2020 року. Продовжити таке право можна було шляхом внесення змін до закону про енергоринок, але депутати зумисне не скористалися такою можливістю.

Які загрози енергетичній безпеці України несе імпорт російської електроенергії? Про це «Главкому» розповів двічі міністр енергетики (2007-2010 та 2014 рр) Юрій Продан. Його песимістичний прогноз щодо ситуації у галузі, зроблений нашому виданню ще в квітні 2020 року, тобто задовго до нинішнього опалювального сезону, на жаль, справдився.

У розпал лютневих морозів Україна відкрила шлюзи для імпорту електроенергії з Росії та Білорусі. І дехто з представників влади подає це як велике благо. Що буде, якщо раптом Росія в який-завгодно момент зупинить імпорт?

Ця ситуація склалася тому, що практично була провалена підготовка енергетики до зими. До такого провалу причетні практично всі органи державної влади: Міненерго, яке, по суті, не функціонувало, державний Регулятор (НКРЕКП) і Кабінет міністрів, який зовсім не приділяв уваги підготовці до осінньо-зимового сезону. Друга причина – бажання певних комерційних структур отримати зиск з імпорту, в новому енергоринку можна добре заробити на різних операціях. Все це призвело до того, що ми маємо на сьогоднішній день.

Як саме можна заробити нині на імпорті?

Закон зобов`язує продавати імпортну електроенергію споживачам в сегменті ринку на добу наперед, а там досить часто відбуваються маніпуляції з цінами. Звісно, на українському ринку імпортери продають електроенергію дорожче, ніж купили її в Росії, тому це досить вигідна операція.

Керівник енергетичного комітету парламенту Андрій Герус стверджує: якби парламент заборонив імпорт з Росії та Білорусії, то «зараз би в Україні вже були віялові відключення» через низькі запаси вугілля на складах ТЕС. Виходить, імпорт рятує українців?

Він виправдовує і говорить, що імпорт – це благо, тому що ми таким чином уникаємо віялових відключень і певним чином балансуємо нашу енергосистему. Але ж в період пікового споживання в наших сусідів можуть також виникати проблеми з балансом у власній енергосистемі. І тоді росіяни можуть припинити постачання електроенергії в Україну, а це вже серйозна загроза функціонуванню енергетики: щоб збалансувати енергосистему, в люті морози потрібно буде застосовувати віялові відключення.

Ще гірше може статися, якщо Росія взагалі захоче від`єднати нашу енергосистему від своєї, і тоді певні лінії електропередачі будуть відключені російською стороною, станеться перенавантаження інших ліній і енергосистеми роз’єднаються. А далі вже ситуація буде ускладнюватися. Звісно, будуть проблеми через падіння частоти. Якщо частота впаде нижче 49,2 Гц, ситуація буде ще більш серйозна.

«Необхідно вводити графіки віялових відключень»

Тобто українській енергосистемі реально загрожує каскадна аварія, так званий блекаут – коли вся країна може залишитися без світла?

Я сподіваюся, що в нашій енергосистемі автоматика буде чітко працювати і ми не допустимо виникнення каскадної аварії. Але й говорити сьогодні, що у нас все добре з імпортом, я б не став. Ситуація дійсно напружена, тому що постачання електроенергії з Росії може бути припинено навіть за бажанням російського керівництва і ми можемо перейти на самостійну роботу.

В дійсності енергосистема України може стабільно працювати окремо від російської, але в такому разі нам необхідно було б мати відповідні запаси вугілля на теплових станціях. Але ж зараз на ТЕС немає запасів, не достатньо енергоблоків АЕС введено в роботу, то, звісно, ситуація серйозно напружена. Ми вже проходили це в двохтисячних роках, але тоді ми справилися, системної аварії не сталося, хоча частота знижувалася і не обійшлося без віялових відключень.

Не дай Боже, щоб частота впала нижче 49,2 Гц, адже тоді автоматика почне розвантажувати атомні станції, піде так званий процес «лавина частоти», коли частота падає і падає. Думаю, ми цього не допустимо, адже тоді енергосистема України може бути роз`єднана на окремі локальні частини.

Ходять чутки, що вашу кандидатуру знову розглядають на посаду міністра?

Не знаю, мені цього не пропонували. Ніхто особливо зі мною не консультується. Я думаю, що енергетики, які працюють безпосередньо на енергетичному обладнанні, прекрасно знають, що потрібно робити в нинішній ситуації. Скажу відверто, що у сьогоднішній ситуації, можливо, необхідно вводити графіки віялових відключень. Звісно, підніметься велике невдоволення , але потрібно щоб станції накопичили певні запаси вугілля на складах. Щоб не дійти до критичної межі, коли може статися від`єднання від енергосистеми сусідньої країни і ми будемо працювати відокремлено від російської енергосистеми (робота в паралельному режимі дозволяє регулювати частоти за рахунок добових перетоків електроенергії – «Главком»).

Чому на складах ТЕС критично низькі запаси вугілля?

Тому що була провалена робота по підготовці до осінньо-зимового періоду, є ще питання планування ремонтів енергоблоків АЕС. В інформаційному просторі навіть дискутували цю тему керівництво «Енергоатома» і в.о. міністра Ольга Буславець.

За твердженням колишньої очільниці Міненерго Ольги Буславець, запаси вугілля були спрацьовані через те, що «Енергоатом» нібито зірвав літню ремонтну кампанію, затягнув її до опалювального сезону, а тому основне навантаження в енергомережі змушені були взяти теплові електростанції. Чому було зірвано літню ремонтну кампанію на АЕС?

Хто довів до такої ситуації? З одного боку, Буславець звинувачувала «Енергоатом», що атомники зірвали ремонтну кампанію, а з іншого боку, «Енергоатом» казав, що у них немає грошей на ремонти через те, що Буславець так невдало спланувала енергобаланс на 2020 рік.

Тому цілком очевидно: є криза управління і регулювання електроенергетики. Коли ми запустили цей ліберальний енергоринок (з 1 липня 2019 року – «Главком»), ми до цього не були готові. Мало того, що закон про енергоринок має вади, там ще й в нерівні умови поставлені різні виробники електроенергії: хтось забезпечує покладені урядом спецобов`язки, а хтось працює на якомусь вільному ринку. Водночас на цьому ринку допускається зловживання трейдерів – там є багато вад, які сприяють виведенню фінансових ресурсів з ринку.

Ми не були готові до запуску нової моделі ринку через те, що існувало перехресне субсидіювання, через те, що на ринку електроенергії діють монопольні структури і таке інше. І закон також недопрацьований: по суті, в законі про ринок електроенергії багато уваги приділено механізмам отримання прибутків енергетичними компаніями, а питання енергетичної безпеки , надійності енергопостачання , роботі в надзвичайних ситуаціях там дуже мало приділено уваги.

Вперше в історії державного Регулятора, НКРЕКП через низькі запаси вугілля на складах ТЕС проводить позачергові перевірки ліцензійних умов виробників щодо наявності необхідних резервів палива. І яке покарання їм загрожує?

Коли я чую про те, що відбудуться перевірки компаній через те, що вони не накопичили на складах вугілля, то впевнений, що ці перевірки нічого не дадуть. Тому що в умовах ліцензійної діяльності енергетичних компаній, скоріш за все, прописані вимоги для генеруючих компаній при функціонуванні попереднього ринку електроенергії (діяв до 1 липня 2019-го). Потрібно доопрацювати весь пакет нормативних документів, які регулюють всю діяльність на ринку, в тому числі потрібно внести зміни до законодавства.

Якби функціонувало відповідне управління у галузі, а Міненерго відслідковувало б ситуацію, то ми б не довели енергетику до такого стану. І тоді б не було імпорту з Росії та Білорусі.

Але ж крім перерахованих недоліків, ще є інтерес комерсантів: купити дешевше в Росії, продати дорожче в Україні. Як з цим боротися, адже імпорт з ворожої держави – реальна загроза енергетичній безпеці України?

Якщо виникає потреба в імпорті електроенергії з недружньої Росії чи Білорусі, то цим повинні займатися не комерсанти, має бути прерогатива державної компанії НЕК «Укренерго». Тобто імпортом електроенергії мала б займатися виключно компанія «Укренерго». Таке ексклюзивне право їй потрібно надати законом про енергоринок. Якби не було комерційного інтересу, тоді б не виникало таких питань, як лобіювання комерційних структур.

Компанія «Укренерго» виходила б у свої діях тільки з очікуваного балансу чи небалансу в енергосистемі. Якби ексклюзивне право на укладання контрактів на імпорт мала б лише «Укренерго», то, думаю, у нас взагалі не було б імпорту з цих країн, адже це може призвести до непередбачуваних наслідків.

Нагадаю, що «Укренерго» опікується перетоками електроенергії з сусідніх держав, є спеціальні укладені договори з Росією і Білорусією на здійснення таких перетоків.

«Немає віялових відключень, бо є імпорт електроенергії з Росії? Це омана»

Росія продає нам електроенергію за заниженими цінами, це діє як капкан, в який заманюють Україну?

Те, що ця оборудка вигідна для комерсантів, це зрозуміло. Росія ж свідомо робить занижену ціну, щоб втягти нас у ці взаємовідносини і прив`язати тісніше до російської енергосистеми. В такий спосіб росіяни намагаються якомога довше відтермінувати приєднання української енергосистеми до загальноєвропейської системи ENTSO-E.

А потім буде той же диктат, що вже був з газом. Спочатку будемо говорити, яке ж це добре діло, що ми балансуємо нашу енергосистему за рахунок імпорту, що вони ж нам дають нижчу ціну, а ми цю нижчу ціну на ринок виводимо, і за рахунок цього понижуємо ціну на ринку на добу наперед. Але ж коли ми вже не зможемо обійтися без російського імпорту, тоді, звісно, ціна почне підвищуватися.

Тому коли хтось розповідає, що в Україні немає віялових відключень, тому що є імпорт електроенергії з Росії, то це омана, тому що в будь-який момент ми можемо їх ввести, якщо Росія припинить імпорт. Дай Боже, щоб цього не сталося.

«Енергоатом» також прокручує «схеми» на енергоринку. 10 лютого НАБУ обшукало офіс компанії. Глава НАБУ Артем Ситник повідомив, що розслідуються схеми продажу електроенергії комерційним структурам за заниженими цінами. А депутат Гео Лерос назвав суму завданих збитків – 2,4 млрд грн. Що відбувається?

Чому «Енергоатом», який, по суті, знаходиться у фінансовій скруті, продає електроенергію за ціною, нижче собівартості? Для здійснення контролю є національна комісія (НКРЕКП), яка повинна була раніше, ніж НАБУ, зайнятися цим питанням. У нас же формально все ж таки є і профільне міністерство, якому «Енергоатом» в минулому році підпорядковувався. Сьогодні НКРЕКП має повноваження, щоб перевірити всіх суб`єктів енергоринку, які продають і купують електроенергію, і потім винести свій вердикт.

Перевірку потрібно було зробити ще до того, як «Енергоатом» почав виходити на ринок зі значними обсягами електроенергії і продавати їх в одні руки, тобто окремим суб`єктам. А потім ці суб`єкти з цими обсягами можуть здійснювати маніпуляції з цінами на різних сегментах ринку – на добу наперед, на внутрішньодобовому ринку, на балансуючому ринку.

Повинна нарешті запрацювати Комісія і якщо в неї не вистачає якихось повноважень, то потрібно вносити зміни в законодавство, або ж в умови про здійснення ліцензійної діяльності з метою посилення відповідальності суб’єктів електроенергетики. Необхідно відслідковувати ситуацію, щоб попередити такі зловживання.

Дивує те, що НАБУ розслідує зловживання, а НКРЕКП мовчить, Міненерго також нічого не говорить. Пригадую, спочатку Ольга Буславець щось повідомляла про ці продажі, а потім вже Міненерго перестало говорити за якою ціною «Енергоатом» продає електроенергію.

А от тепер уряд взяв на себе функції з управління компаніями «Енергоатом», «Укргідроенерго» та іншими. Чи доцільно було це робити?

Це ще погіршить ситуацію з функціонуванням «Енергоатома». Я вже не кажу про ці комерційні питання, які пов`язані з боргами, з реалізацією електроенергії окремим суб`єктам у великих обсягах. Є ж питання безпеки функціонування компаній, інвестиційної діяльності і таке інше. В міністерстві є відповідний департамент, який мав би слідкувати за цими процесами. А хто в Кабміні буде цим займатися? Я не знаю.

«Всі розслабилися і забули про Антикризовий штаб»

Наприкінці січня, коли через негоду були відразу знеструмлені майже 900 населених пунктів, президент Зеленський наказав прем`єру Шмигалю зайнятися модернізацією старих електромереж. Мережі дійсно зношені, але їх, схоже, ремонтують лише коли вони вже падають. В чому причина, адже тарифи постійно зростають, вже й RAB-регулювання запроваджено?

Перш ніж підвищувати ціни на електроенергію, спочатку потрібно посилити ту частину роботи НКРЕКП, яка пов`язана з відслідковуванням витрачання коштів компаній за цільовими напрямками. Чи справді будуть модернізуватися ці мережі, чи вони залишать в такому ж стані, як тепер, а тарифи все одно будуть підвищуватися?

Всі енергетичні компанії повинні надавати НКРЕКП чіткі звіти: куди використовуються кошти, зібрані зі споживачів. Це стосується не лише природніх монополістів, тих, хто займається розподілом е/е і газу, а й усіх генеруючих компаній, які працюють на ринку. Чому компанії не накопичували вугілля? Вони кажуть, що не було достатньо коштів, тому що Регулятор вводив цінові обмеження на ринку. Але ж НКРЕКП мала б перевірити будь-яку компанію і довести, що були кошти для того, щоб накопичити достатні обсяги вугілля.

Починаючи з листопада, на початок лютого запаси на ТЕС зменшилися у шість разів, тепер станції працюють з коліс. Але ж в морозні дні це недопустимо. Чи можна було попередити цю катастрофічну ситуацію?

Міненерго, всі генеруючі компанії, мабуть же, знали ще у жовтні чи в листопаді, що в опалювальний сезон не будуть працювати атомні енергоблоки? Тому потрібно було накопичувати вугілля. Вже тоді треба було вводити графіки віялових відключень, щоб обмежити споживання електроенергії і запасатися вугіллям. А як же можна було працювати зимою, якщо не створені запаси? Ми ж знаємо, що зима буде – нікуди не дінеться. А надіятися на імпорт – дуже небезпечна ситуація. Якби ми були приєднані до європейської системи мереж, було б не так небезпечно, як зараз.

Думаю, що всі розслабилися, тому що минулого опалювального сезону був великий профіцит вугілля. Тому потрібно у відповідних нормативних документах закладати жорсткі механізми, які б забезпечували надійність енергопостачання та сприяли б енергетичній незалежності країни.

В державі ніхто не відслідковував ситуацію з накопиченням вугілля, ми тільки в ЗМІ бачили звинувачення один одного. Але рішень, які б приймалися на рівні Кабміну, не було.

Минулого опалювального сезону, коли була призначена в.о міністра Ольга Буславець, в Кабміні був створений Антикризовий штаб. І де був цей штаб? Коли він останній раз обговорював ситуацію з накопиченням вугілля? Жодного разу їх не хвилювало питання підготовки до зими. Хвилювало тільки одне: як розрахуватися з «зеленими». Хіба там йшла мова про фізичні обсяги вугілля, чи про те, як компанії готуються до осінньо-зимового періоду. Про цей Антикризовий штаб вже всі забули.

«Ціна електроенергії буде підвищуватися. Процес не зупинити»

Після опалювального сезону тариф на електроенергію для населення знову зросте, але в Міненерго «Главкому» заперечили, що тариф зросте до 3 грн. за кВт-годину. Що змушує владу піднімати тариф?

Ціна дійсно буде підвищуватися, цей процес не зупинити. Тому що ціна не є економічно обґрунтованою, вона навіть менша оптової ціни на ринку. В тариф не закладені витрати на доставку електроенергії до споживача і тд.

Але ми не повинні спішити з підняттям ціни. Давайте спочатку наведемо порядок на ринку, організуємо контроль за цільовим використання коштів і генерації, і операторів системи розподілу, тобто обленерго. Отримали гроші від споживачів за певний період, наприклад, за півроку, квартал, відчиталися, куди ці гроші були потрачені. І тільки тоді ми всі будемо бачити, куди направляються кошти, які компанії отримують від підвищення ціни на електроенергію.

Мені, до слова, не подобається, що отримані від населення кошти йдуть в РФ, а ми не розвиваємо власну галузь. Хіба це нормально, що кошти, які сьогодні обертаються на різних сегментах ринку (на добу наперед, внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок), можуть отримувати структури, які просто «торгують повітрям». Хіба це нормально, коли ми сьогодні маємо серйозні проблеми з боргами «Енергоатома», з «зеленими» виробниками?

Це ненормальна ситуація. Має запрацювати Антикризовий штаб і разом з Міненерго він має стати ініціатором вирішення проблем на енергоринку. Можливо, нарешті буде міністр енергетики і водночас він буде й віце-прем`єром, який очолить урядовий Антикризовий штаб. Давайте розберемося, куди йдуть кошти – чи йдуть вони на підвищення надійності енергопостачання, модернізацію електричних мереж. А чи ми просто кошти направляємо в офшори і на зарплати наглядовим радам і менеджерам компаній. Ми не повинні за це платити.

Як «вирулити» з кризової ситуації і скільки часу знадобиться?

Криза носить системний характер, ситуацію необхідно терміново виправляти. Спочатку необхідно протягом двох тижнів розробити план заходів із врегулювання кризи. Цей план необхідно затвердити на РНБО. Якщо коротко, в цьому плані необхідно передбачити відновлення повноцінного управління та регулювання галузі, в тому числі, потрібно змінити членів наглядових рад в державних компаніях на професіоналів. План заходів повинен включати чіткий перелік змін в законодавстві та нормативних документах Кабміну та НКРЕКП з метою посилення функціонування компаній і забезпечення надійності енергопостачання, збільшення видобутку власних енергетичних ресурсів, встановлення стратегічних завдань на посилення енергетичної безпеки країни.

Наталка Прудка, «Главком»