"Російські міфи про експансію на схід": Кулеба розповів, чому Україна досі не в НАТО

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав країни-члени Організації північноатлантичного договору (НАТО) не тримати рішення про надання Плану дій щодо членства України в "заручниках" російських міфів про експансію на схід.

Про це йдеться в статті Кулеби "Чому Україна досі не в НАТО?", що опублікована на сайті американської неурядової аналітичної організації "Атлантична рада".

Очільник МЗС України заявив, що глибоко вдячний генеральному секретарю НАТО Єнсу Столтенбергу за чіткий сигнал, що жодна стороння країна не має права ветувати прагнення України та Грузії долучитися до НАТО, і що час поділу світу на сфери впливу завершився.

Кулеба підкреслив, що нещодавно Столтенберг на прес-конференції з прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем зазначив, що "двері НАТО залишаються відчиненими" і що НАТО залишається відданим рішенню Бухарестського саміту Альянсу у 2008 році про те, що Україна у майбутньому стане членом НАТО.

"Це важливо, але схоже, давно настав час для всіх країн-членів НАТО зробити довгоочікуваний крок вперед і надати План дій щодо членства Україні та Грузії. Не треба тримати це рішення у заручниках міфів і страхів, які затьмарюють наше стратегічне мислення і викривляють аргументи", - наголосив Кулеба.

Він заявив, що хибні міфи і страхи походять від російських дезінформаційних кампаній, які вона поєднує з військовими операціями, аби виправдати свої агресивні дії.

За словами міністра, РФ поширює міфи про начебто експансію НАТО, від якої Росія "захищається". На його переконання, саме такі міфи сформували російський аргумент, що Захід не повинен "провокувати" Росію розширенням на схід.

Водночас Кулеба звернув увагу, що ключовим уроком, починаючи з 2000-х років, має стати розуміння, що ніщо так не заохочує агресію Кремля, як саме російські заклики "не провокувати Росію".

"Ми повинні дослухатися до сигналів Росії обережно, але ми не повинні дозволяти цим сигналам спрямовувати нас у прийнятті стратегічних рішень", - наголосив Кулеба.

"Українці розуміють, що План дій щодо членства – це не те саме, що членство, але це, все-таки, надіслало би чіткий сигнал, що ідея майбутнього членства у НАТО не є лише декларацією. Цей крок довів би, що Альянс дотримується своїх власних зобов'язань, взятих у Бухаресті в 2008 році. Це надіслало би чіткий сигнал, що НАТО налаштоване захищати свої цінності демократії і свободи, відповідно до яких право держав обирати їхнє власне майбутнє є фундаментальним", - заявив очільник МЗС.

Україна-НАТО: що відомо

• 12 червня 2020 року Північноатлантичний альянс визнав Україну учасником Програми розширених можливостей НАТО (NATO’s Enhanced Opportunities Program – EOP).
• Як заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, Україна отримає користь від розширеного доступу до програм взаємосумісності військ і ширшу можливість брати участь у військових навчаннях НАТО та здійснювати обмін інформацією, в тому числі набутим досвідом.

• За його словами, Україна отримає можливість зблизитися з НАТО, як це роблять інші країни-партнери в рамках Програми розширених можливостей, - Фінляндія, Швеція, Грузія, Йорданія й Австралія.
• У Міністерстві закордонних справ планували провести з країнами-членами НАТО технічні консультації про детальніше визначення формату участі України в EOP.
• 25 листопада уряд спрямував президенту пропозиції щодо формату участі України в Програмі розширених можливостей НАТО.
• У грудні стало відомо, що президент України Володимир Зеленський незабаром передасть країнам-членам НАТО пропозиції щодо формату участі України у Програмі розширених можливостей.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Автор: Віталій Саєнко