Слідчі окреслили коло осіб, які можуть бути причетні до перших вбивств на Майдані у 2014 році

У лютому 2014 року під час зіткнень протестувальників з силовиками у центрі Києва загинули понад 100 осіб \ Фото УНІАН

Слідчі окреслили коло осіб, які можуть бути причетні до перших вбивств Героїв Небесної сотні у 2014 році.

Як передає кореспондент УНІАН, про це на прес-конференції повідомив заступник керівника Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань Артем Яблонський.

Він розповів про те, на якому етапі наразі перебуває слідство у справах Майдану, зокрема, щодо епізодів перших вбивств.

Яблонський нагадав, що першим було вбито Юрія Вербицького - його тіло виявили близько 10:00 22 сісня 2014 року, але, за висновками експертів, смерть настала о 5-ій ранку.

Вбивство Вербицького наразі вже розкрито - обвинувачені та підозрювані перебувають на лаві підсудних.

За словами слідчого, вбивства активістів Майдану Сергія Нігояна, Михайла Жизневського, Романа Сеника та Олександра Бадери були вчинені правоохоронцями, тому наразі слідство відпрацьовує підрозділи, які у той час отримували відповідну зброю та відповідні боєприпаси.

"Ми встановили точну кількість патронів, якими вони могли бути вбиті та які були видані правоохоронцям, і конкретну зброю, з якої могли бути здійснені ці постріли, і над цим працюємо. На жаль, відеоматеріали не дозволяють встановити вбивць, нарізних слідів на кулях також немає..., тому прив’язати їх до конкретної особи та зброї можливості немає", - зазначив він.

Як уточнив Яблонський, слідство перевіряє осіб, які можуть бути причетні до вбивств цих активістів, однак наразі повідомлення про підозри їм не передавали.

"Ми окреслили коло осіб, раніше це коло було невідоме. Невідома була й відстань вчинення пострілів, тому відбувалися певні спекуляції у ЗМІ, що наче чи не самі активісти вбили своїх побратимів. Ми цю інформацію слідчим шляхом виключили і окреслили коло осіб, які можуть бути причетні, і з цими людьми працюємо", - пояснив він.

На думку заступника керівника управління ДБР у справах Майдану, до створення цього управління та до передачі їм справ слідство у цьому напрямку майже не рухалася.

Щодо подій 18 лютого 2014 року у Маріїнському парку, то, за його словами, вдалося ідентифікувати більшість осіб, які там перебували.

"Там набагато більше коло, ніж у подіях січня, і кожна з цих осіб могла бути причетна до вчинення злочину. Відповідно працюємо з тими матеріалами, які є, але розслідування за цим епізодом також ведеться", - пояснив він.

Що передувало Революції гідності

Наприкінці листопада 2013 року відмова української влади від підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом стала першопричиною виникнення наймасовіших за всю сучасну історію держави протестів.

Зокрема, Кабінет міністрів 21 листопада 2013 року прийняв рішення призупинити процес підготовки до укладення Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом, яка мала бути підписана на Вільнюському саміті «Східного партнерства» 28-29 листопада.

Після побиття бійцями «Беркута» у ніч на 30 листопада 2013 року десятків студентів на Майдані Незалежності у Києві на вулиці українських міст вийшли сотні тисяч людей.

Акції протесту, які тривали з кінця листопада 2013 року до кінця лютого 2014 року, отримали назви Євромайдан, Майдан, а пізніше - Революція гідності.

Перші жертви Майдану

22 січня 2014 року на вулиці Грушевського від вогнепальних поранень загинули перші активісти Революції гідності - 25-річний Михайло Жизневський та 20-річний Сергій Нігоян. 45-річний Роман Сеник, який також отримав вогнепальне поранення 22 січня на вул. Грушевського, помер 25 січня у лікарні. Олександра Бадеру невідомі сильно побили 22 січня 2014 року. Після цього його привезли додому. Він боявся звертатися до медиків через те, що в лікарнях тоді чергували силовики і забирали постраждалих на Майдані. 28 січня від отриманих травм Бадера помер.

Розстріли на Майдані

У лютому 2014 року під час зіткнень протестувальників з силовиками у центрі Києва загинули понад 100 осіб, сотні були поранені, найбільше - 20 лютого. За даними Генпрокуратури, загалом під час Євромайдану постраждали 2,5 тис. осіб.

На початку 2020 року у Державному бюро розслідувань було створене Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках.