Справа Шеремета: ЦВК відреагувала на висунення Юлії Кузьменко у нардепи

Центральна виборча комісія відповіла на запит Радіо Свобода щодо того, чи дозволяє українське законодавство балотуватись у депутати від «Європейської солідарності» на довиборах у Верховну Раду Юлії Кузьменко, яка є фігуранткою справи про вбивство журналіста Павла Шеремета.

У ЦВК прямої відповіді не надали, але зацитували низку статей із виборчого законодавства. Згідно з частинами другою та третьою статті 76 Конституції України, частин першої та четвертої статті 9 закону «Про вибори народних депутатів України», парламентарем може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.

«Не може бути висунутий кандидатом та обраний народним депутатом України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку», - говориться у відповіді ЦВК.

Проте Юлії Кузьменко наразі не оголошено вирок, і за статтею 62 Конституції України вона вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено. За законом кожен, хто має право балотуватись, робить це як самовисуванець, або ж від певної партії.

Юлію Кузьменко висунула партія «Європейська солідарність» в окрузі №50 на Донеччині, тож саме політична сила, а не Кузьменко особисто, має подати відповідні документи до ЦВК.

Якби ж Юлія Кузьменко балотувалась як самовисуванець, то як кандидат була би зобов’язана особисто пред’явити ЦВК паспорт громадянина України та отримати визначені законом документи. І закон не дає самовисуванцям можливості надсилати документи поштою, електронною поштою або ж в інакший спосіб, що не передбачає особисту присутність.

Довибори у 50-му окрузі на Донеччині відбудуться 28 березня 2021 року.

Нагадаємо, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Його смерть кваліфікована прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

12 грудня 2019 року Нацполіція затримала і за згодою ГПУ оголосила підозру трьом фігурантам справи щодо вбивства Шеремета: лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта Андрія Антоненка, військову медсестру Яну Дугарь.   

За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко (волонтерка на прізвисько Лиса, працює дитячим хірургом в ОХМАТДИТі), разом з нею був Андрій Антоненко (ветеран ООС, музикант Ріффмастер), а Яна Дугарь (контрактниця Збройних Сил України) фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета. 

Усі затримані заперечують свою причетність до злочину та вважають переслідування політичним.  

22 травня 2020 року слідство у справі ймовірних виконавців вбивства було завершене. Розслідування щодо замовників виокремлене в іншу справу і наразі триває.

4 січня 2021 року «Білоруський народний трибунал», EUobserver та «Українська правда» опублікувала записи розмови від 11 квітня 2012 року, голоси на яких нагадують голос тодішнього голови КДБ Білорусі Вадима Зайцева та голоси працівників контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа», з якими проводили інструктаж. Вони обговорювали можливість підірвати вибухівкою журналіста Павла Шеремета.

У Міністерстві внутрішніх справ України кажуть, що ці записи відповідають нинішній версії слідства. Речник МВС Артем Шевченко додав, що на справі Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь ці записи не позначаться. Адвокат Юлії Кузьменко Тарас Безпалий висловив думку, що обвинувачених будуть намагатися прив’язати до «білоруських плівок», але цього зробити не вдасться.

2 лютого 2021 року Шевченківський районний суд Києва продовжив запобіжні заходи Андрію Антоненку, Яні Дугарь та Юлії Кузьменко. Останню залишили під цілодобовим домашнім арештом. 

Фото: Радіо Свобода