Кримське свавілля: коли Росія почне відчужувати землю і що робити українцям

У березні 2020 року президент РФ Володимир Путін видав указ щодо внесення змін до переліку прикордонних територій, на яких іноземним громадянам та особам без громадянства забороняється володіти земельними ділянками.

Згідно з ним, анексований у 2014 році Крим також підпадає під категорію “російських” територій, на яких володіти землею можуть лише громадяни РФ.

Указ глави РФ набуває чинності 20 березня 2021 року, після чого багато українців можуть просто “попрощатися” із земельними ділянками в Криму.

Факти ICTV розповідають які варіанти дій є в українців для того, щоб зберегти свою землю, і чому Росія продовжує тиранічну політику на анексованому півострові.

Земля українців

За даними так званого Держкомрегістру, на території Криму, згідно із зазначеним указом, під обов’язкове відчуження підпадають близько 11,5 тис. земельних ділянок. Більшість з них належить громадянам України.

У квітні 2020 року з боку окупаційної влади РФ лунали заяви про те, що близько 9,7 тис. земельних з цих ділянок в Криму належать українцям.

Цим громадянам потрібно до 20 березня за “власним бажанням” провести відчуження землі, яка перебуває на території:

• Бахчисарайського району;
• Кіровського району;
• Джанкойського району;
• Ленінського району;
• Красноперекопського району;
• Нижньогірського району;
• Роздольненського району;
• Сакського району;
• Чорноморського району;
• Радянського району;
• Сімферопольського району;
• Севастополя;
• Феодосії;
• Судака;
• Алушти;
• Армянська;
• Керчі;
• Євпаторії;
• Ялти;
• Інкерману;
• міста Саки.

Якщо ж українці самі не підуть на те, щоб продавати своє майно, легально придбане на території Криму, то цим з 20-го березня займатимуться “держоргани” окупантів.

Тобто вони планують виставити майно іноземних громадян на продаж, що можливо лише у випадках, коли воно не може перебувати у власності останніх. А продати його можуть за суму, яка значно відрізнятиметься від тієї, за яку майно купували.

Фактично, майно українців можуть продати за безцінь, якщо буде така потреба.

У громадян України мало варіантів для збереження прав власності на земельну ділянку після набуття чинності указу Путіна. Звичайно ж, можна продати її за ринкову ціну, однак на анексованій території вона точна не варта тих грошей, які за неї віддавали багато років тому.

У випадку деокупації Криму всі закони РФ перестали б діяти на території півострова, але чекати цього протягом найближчого місяця точно не варто, тому потрібно обирати, що робити зі своєю власністю.

Юридичне і реальне

Звичайно, рішення президента РФ щодо відчуження землі в анексованому Криму не залишилося без уваги української влади.

26 березня 2020 року Міністерство закордонних справ України опублікувало офіційну заяву, в якій йшлося про те, що рішення російської влади є незаконним і порушує не лише українське, але й міжнародне гуманітарне право.

– Україна використає всі можливості міжнародного права і міжнародних судових інстанцій для скасування Указу та притягнення Росії до відповідальності за це правопорушення, – йшлося у заяві МЗС.

Незадовго до реакції МЗС постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич висловив думку про те, що дії Росії можна трактувати як порушення положень щодо захисту прав власності.

У коментарі Фактам ICTV політолог Ігор Рейтерович заявив, що українці, майно яких опиниться у небезпеці, можуть звернутися до міжнародних інстанцій для того, щоб захистити своє право на володіння ним.

Держава, в свою чергу, має робити все, щоб допомогти громадянам повернути свою власність.

– Мають бути позови власників землі до Європейського суду з прав людини… Держава повинна допомагати цим людям, координувати цей процес. Ефективніше, якщо люди не самі подають позови, а натомість створять базу людей, які мають землю (в Криму, – Ред.) і подають позов проти РФ, – каже Рейтерович.

Адвокат Іван Ліберман також вважає, що найкращим виходом, якщо люди все ж втратять землю в Криму, є звернення до суду. Спочатку українського, а згодом – міжнародного.

Проте навіть в такому випадку не можна бути впевненим, що землю повернуть її законним власникам.

– Фактично, на території Криму діє інша юрисдикція. Оскільки немає іншого механізму впливу, окрім судової системи світу, то українцям, які вважають, що їхні права на землю порушують, можуть звернутися до судових інстанцій України і отримати там відповідне рішення.

Якщо вони будуть чимось незадоволені, то надалі можуть звернутися до міжнародного суду, який має встановити, що особа є власником конкретної земельної ділянки навіть на території Криму. Однак навіть рішення міжнародного суду буде лише на папері, – розповідає адвокат.

Водночас, юристи радять українцям із земельною ділянкою у Криму зареєструвати право власності на родичів в РФ, або створити там юридичну особу. Стосується це як тих громадян, які вже не проживають на непідконтрольній Україні території, так і тих, хто залишився жити на півострові після анексії, але не бажає отримувати російське громадянство.

Та й це далеко не найкращий вихід з цієї ситуації. На думку Лібермана, як переоформлення права власності, так і створення юридичної особи несе низку значних ризиків.

– Якщо громадянин передає у власність землю іншій людині, то всі норми визнаватимуть її як нового власника. Ніхто не знає, скільки ця людина ще проживе, що вона робитиме із землею. Це великий ризик.

А відкриття юридичної особи в РФ – постає питання, чи не притягнути таку особу до відповідальності, наприклад, за фінансування тероризму. Юридична особа в іншій державі дотична з фінансовою установою, яка фінансує озброєння, навчання військ, – пояснює ризики Ліберман.

Ще один крок в анексії

Звичайно, порушення міжнародних норм у питанні Криму для Росії не є чимось новим. Вона неодноразово порушувала права громадян на території півострова, зокрема кримських татар.

Проте приблизно сім років РФ не надавала уваги питанню власності землі, навіть якщо й говорили про “прикордонні” території.

– Указ, перш за все, спрямований проти громадян України, які володіють землею на прикордонних територіях. Таким чином їх змушують отримати російський паспорт, або в них заберуть землю за певну “компенсацію”.

На їхнє місце, найімовірніше, завозитимуть громадян Росії, які купуватимуть цю землю… Це продовження політики максимальної асиміляції українського населення, завезення представників РФ, перемішування етнічного складу АР Крим, – вважає політолог.

Те, що відбувається нині, можна порівняти з російськими паспортами на Донбасі. РФ штучно створює ситуацію, за якої перед громадянами постає вибір – втратити свою власність або отримати громадянство РФ, зареєструвати російську юридичну особу, подарувати землю родичам тощо.

Так держава-агресор показуватиме, що нібито самі кримчани “зацікавлені” у тому, щоб залишатися з Росією.

Однак дії РФ точно не залишаться без відповіді. Питання лише у тому, що саме чекає на агресора.

Найімовірніше, що з-поміж відповідей на відчуження майна українців будуть санкції. Проте не варто очікувати, що вони матимуть значний масштаб.

– Максимум, що ми можемо отримати – персональні санкції проти осіб, які, наприклад, ставитимуть підписи під актами, але робитимуть це з “адміністрації” на території Криму.

Глобально це не призведе до впровадження нових санкцій. Росія вчиняє подібні порушення чи не кожного дня, просто вони стосуються не землі, – каже Рейтерович.

На жаль, найближчим часом в українців буде не так багато варіантів для того, щоб зберегти своє майно в анексованому Криму.

Так, міжнародні суди мають визнати рішення місцевих органів про відчуження незаконним і зобов’язати їх повернути землю. Але і сам судовий процес може тривати не один рік, і всі в Україні чудово знають, як Росія може його “дотримуватися”.

Нашій державі залишається лише продовжувати тиснути на РФ своїми силами і за допомогою міжнародних партнерів.

Але допоки Крим залишається анексованим, найбезпечнішими варіантами для українців залишаються продаж землі або її повернення через суди.