New York Times: Байден хоче об'єднати сили США і Європи проти Росії, але це буде не просто

Байден хоче об'єднати сили США і Європи проти Росії й Китаю, але Європа проти / фото REUTERS

Через два тижні після інавгурації президента США Джо Байдена лідер Франції Еммануаль Макрон публічно заявив про важливість діалогу з Москвою. Він сказав, що Росія - частина Європи, від якої не можна просто відцуратися. І Європа повинна бути досить сильною, щоб захистити власні інтереси.

30 грудня, за лічені тижні до інавгурації, Євросоюз підписав важливу інвестиційну угоду з Китаєм. І це сталося всього через кілька днів після того, як радник Байдена з національної безпеки Джейк Салліван попросив Європу провести "консультації" щодо Китаю, натякнувши, що не варто поспішати з угодою.

"Тож попри те, що США "перезавантажуються" під лідерством нового Білого дому, Європа креслить власний курс щодо Росії й Китаю, який не обов'язково збігається з цілями Байдена. Це кидає виклик бажанню нового американського президента відбудувати союз з континентом після Трампа", - пише New York Times.

Видання нагадує, що Байден десятиліттями відвідував Мюнхенську конференцію з безпеки, що закріпило за ним репутацію адвоката трансатлантичної солідарності. Виступаючи на конференції два роки тому, Байден говорив про ту шкоду, яку адміністрація Трампа завдала колись потужним відносинам між США і головними столицями Європи, збудованим після Другої світової війни.

"Це повинно закінчитися. Ми повернемось", - сказав Байден, пообіцявши, що США знову візьмуть "на свої плечі відповідальність лідерства".

На цьогорічній конференції він повторив цю обіцянку й закликав до більш консолідованого західного фронту проти антидемократичних загроз з боку Росії й Китаю. З багатьох точок зору така риторика сприймається лідерами Європи як добрий сигнал після чотирьох років токсичної й часто зневажливої дипломатії Дональда Трампа. Але якщо під словом "лідерство" Байден має на увазі повернення старої американської формули "ми вирішуємо, ви підтримуєте", тоді багато європейців можуть не погодитися. Вони відчувають, що того світу більше немає. І Європа не повинна поводитися як молодший помічник Америки у битвах, які вирішує Вашингтон.

Демонстративна угода ЄС з Китаєм, а також примирлива риторика лідерів Франції й Німеччини щодо Росії натякають, що у Європи є власні інтереси й думки про те, що робити з двома головними ворогами США. І ці погляди й інтереси ускладнять дипломатію Байдена.

"Байден сигналізує про все більш жорсткий підхід до Росії й до Китаю, а також визначає нову глобальну Холодну війну проти авторитаризму", - сказав директор Європейської ради з закордонних відносин Джеремі Шапіро.

За його словами, це змушує багатьох європейських лідерів нервувати. А інші регіональні експерти кажуть, що Європа проявляє менший ентузіазм щодо цього, ніж адміністрація Байдена сподівалася.

"Завжди було чітке розуміння, що ми не зможемо просто прийти й заявити: "Агов, народе, ми повернулись. Але попри це, гадаю, лишався оптимізм, що це зробити буде легше, ніж здавалося", - сказала Андреа Кендалл-Тейлор, яка була кандидатом на посаду директора Ради національної безпеки США з питань Росії, але не погодилася на цю посаду з особистих причин.

"Після замороження відносин в часи Трампа, я очікував більшого потепління. Але поки його не бачу", - сказав старший науковий співробітник Німецького фонду Маршалла Ульріх Шпек.

Байден швидко зробив найлегші кроки до примирення й об'єднання з Європою. Зокрема, США повернулися до Паризької кліматичної угоди, зосередились на багатосторонньому підході й захисті прав людини, а також оголосили про намір повернути ядерну угоду, підписану з Іраном в 2015-му. Але утворення союзу проти Росії й Китаю буде значно складніше.

Китай може й головний суперник для США, але він вже давно важливий торговельний партнер для Європи. І хоч європейські лідери вважають Пекін систематичним суперником і конкурентом, вони також бачать в ньому партнера і точно не ворога. Росія лишається озброєним ядерним арсеналом сусідом. І цей сусід хоч і жорстокий, але має свої фінансові й емоційні важелі впливу.

За час, поки Байдена не було у Білому домі, Велика Британія, яка історично була найбільш надійним дипломатичним партнером США, вийшла з Євросоюзу. Тепер вона не так ефективно координує свою зовнішню політику з союзниками на континенті.

"Того вишуканого британського погляду на світ просто немає. Не думаю, що США вже дипломатично й стратегічно переплелися з Європою", - сказав колишній Держсекретар і посол США в НАТО часів адміністрації Джорджа Буша-молодшого Ніколас Барнс.