Будівництво російського газопроводу Північний потік-2 триває вже кілька років, і за цей час багато країн перестали сприймати його як економічний проект.
Протягом останніх місяців особливу увагу звертають на те, що він має скоріше геополітичний характер. Від участі у ньому почали відмовлятися деякі компанії, а завершення будівництва не гарантує початку постачання газу.
Україна розглядає Північний потік-2 лише як інструмент впливу на неї та країни Європи для досягнення певних політичних цілей Росією.
Факти ICTV розповідають, яке нині ставлення до російського газопроводу і який вплив він матиме.
Зміна ставлення
Росія анонсувала будівництво Північного потоку-2 у 2010 році, і відтоді триває робота з його реалізації. Після початку російської агресії проти України у 2014 році наша держава неодноразово наголошувала, що метою Кремля у цьому проекті є лише просування своєї політики.
Проте представники деяких європейських країн, зокрема Німеччини, заявляли про те, що російський газопровід потрібно добудувати.
У РФ сподівалися, що він почне працювати вже у середині 2020 року, проте цього не сталося. Нині триває прокладання газопроводу у водах Данії, що могло б свідчити про його завершення найближчим часом.
Та нині світ починає змінювати своє ставлення до Північного потоку-2. Зокрема, це пов’язано зі значною увагою Сполучених Штатів до проекту після приходу до влади Джо Байдена та його адміністрації.
І така “зацікавленість” російським проектом не випадкова. У спільній статті міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби та міністра закордонних справ Польщі Збіґнєва Рау йдеться про те, що Москва давно використовує енергетичну залежність держав для того, щоб підірвати демократичні процеси.
Україні довелося зіткнутися з цим у 2006 та 2009 роках, коли Росія без жодних попереджень і пояснень припинила постачання газу, через що частково постраждала і Європа.
Щоб подібне не повторилося у майбутньому, європейські держави почали шукати інші шляхи постачання газу, та потім знову повернулися до енергетичної залежності від РФ.
Однак на тлі останніх подій навіть в Європарламенті задумалися про те, чи варто нехтувати безпекою заради “дешевого” газу.
– Усвідомлюючи залежність від Росії і розуміючи, що коли цей газогін буде збудовано, вийти з цієї схеми буде важко, один з варіантів – це просто зупинити його. Але це коштувало б дуже дорого, – заявила на дискусії Київського безпекового форуму член Європарламенту Віола фон Крамон-Таубадель.
На її думку, можна було б ввести заборону на транспортування газу через Північний потік-2, але нині не зрозуміло, чи реально запровадити щось подібне.
Санкції та перспективи
Звісно, майбутнє російського газопроводу багато в чому залежатиме від США, а точніше санкцій, які вони можуть запровадити. Джерела західних ЗМІ часто говорять про те, що в адміністрації Байдена дуже негативно ставляться до Північного потоку-2.
Поки що справа дійшла лише до санкцій проти судна, пов’язаного із будівництвом газопроводу.
У коментарі Фактам ICTV експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп заявив, що майбутнє Північного потоку-2 багато в чому залежатиме від дій Сполучених Штатів.
– Нині США демонструють послідовність у тому, щоб не дати можливість добудувати Північний потік-2. Але гарантувати, що ці позиції залишаться незмінними, наприклад, через рік, не можна, – каже Прокіп.
У своїй статті Кулеба та Рау також звернулися до президента США Байдена з проханням посприяти тому, щоб будівництво газопроводу не завершилося.
– Ми поважаємо право Німеччини на власну думку у цьому питанні. Але ми вважаємо, що подібні проекти не можна розглядати лише через призму двосторонніх відносин. Їх потрібно подавати у широкій перспективі інтересів та безпеки Європи, – йдеться у статті.
Проте навіть перспектив санкцій достатньо для того, щоб компанії замислилися про те, чи варто долучатися до будівництва Північного потоку-2.
У звіті Держдепу США для Конгресу йдеться, що щонайменше 18 європейських компаній або вже припинили свою діяльність у будівництві російського проекту, або ж зобов’язалися найближчим часом вийти з нього.
Тобто у будівництві Північного потоку-2 навіть без санкцій буде багато проблем. Але добудувати газопровід одна справа, а запустити – зовсім інша.
– Мало збудувати газопровід. Потрібно ще запустити його в експлуатацію. Це не лише питання будівництва труби, а й сертифікації та можливого потрапляння під санкції тих, хто намагатиметься використовуватиме Північний потік-2, – висловлює думку експерт Українського інституту майбутнього.
Нині проект РФ перебуває в такому стані, що важко сказати, чи реально буде запустити його протягом найближчих років. Однак для України він точно не принесе нічого хорошого.
Вплив на Україну
Після 2014 року в України не залишилося ілюзій щодо намірів РФ у будівництві Північного потоку-2. Хоча в Росії й називають цей проект “виключно економічним”, зрозуміло, що його будують лише для того, щоб обійти Україну.
Газотранспортна система нашої держави доводить свою надійність, тому знайти адекватне обґрунтування російському “економічному” проекту майже нереально.
– Північний потік 2 – це передусім інструмент, щоб зробити Україну беззахисною перед російською військовою агресією. Тому для нього (президента РФ Володимира Путіна, – Ред.) цей економічно безглуздий проект має цілком відчутний геополітичний сенс, – пише у Facebook голова правління Нафтогазу Андрій Коболєв.
На його думку, українська газотранспортна система, через яку газ йде до таких важливих країн-клієнтів, як Франція, Німеччина та Італія, допомагає протидіяти агресії Кремля.
А щойно з’явиться нова “дорога” в обхід України, наша держава може стати більш вразливою до агресивних намірів РФ.
Крім того, українська ГТС може не так сильно використовуватися. Проте це визначатиме низка інших чинників.
– Найімовірніше, газопровід вдарить по українському маршруту. Звісно, що попит на нього визначатиметься такими чинниками, як попит на природний газ в ЄС, розвиток альтернативних технологій, цінова кон’юнктура на ринках.
Зрозуміло одне – це буде ударом. Питання в тому, чи буде попит на український маршрут після 2024 року, – каже Прокіп.
Не дивно, що нині Україна ставить собі за мету зупинити (або хоча б надовго відтермінувати) будівництво Північного потоку-2. Цей проект несе занадто багато ризиків не лише для нашої країни, а й для багатьох європейських держав, які ще не встигли “познайомитися” з підступністю РФ.
На жаль, важіль для цього знаходиться не у нас, а в руках нової адміністрації США.
Та навіть те, що будівництво Північного потоку-2 сповільнилося через чутки про нові американські санкції вселяє неабияку надію.
Проте лише час покаже, чи добудують цей газопровід і коли його запустять.