Команда «ПарламентUA»: «Нам не потрібен сайт із політичною пропагандою»

Влітку 2020 року медіаменеджер Дмитро Колот і двоє ІТ-підприємців — Богдан Прилепа та Микола Удянський — купили сайт із доменним ім’ям parlament.ua і заснували медіахолдинг Parlament Media Group.

Дмитро Колот починав як фахівець із реклами в інтернеті; брав участь у запуску сайту газети «Сегодня», онлайн-платформи телеканалу UBR; працював у «Обозревателе» керівником проєкту «Фінанс.Обоз». Під час мандрів Південно-Східною Азією познайомився з Олександром Щетиніним, громадянином Росії, який керував російським інформаційним агентством «Новий регіон». Після початку російської агресії «Новий регіон», як і низка інших російських медіапроєктів в Україні, постав перед вибором: підтримати дії Кремля чи втратити підтримку інвесторів. Щетинін переїхав до України та вирішив створити на базі київської редакції «Нового регіону» нову інформагенцію. Так 2014 року Дмитро Колот став співзасновником (із п’ятнадцятивідсотковою часткою, тоді як Щетиніну належали 70%) проєкту «Новий регіон Україна».

У серпні 2016 рокуЩетинін загинув, а сайтперейшов під контроль третього співзасновника, також із п’ятнадцятивідсотковою часткою, Костянтина Катишева. Дмитро Колотназвав дії Катишева «рейдерством і зрадою». Невдовзі український «Новий регіоін»

Після «Нового регіону» Дмитро Колот, за його словами, «відпочивав від політики», зацікавився криптовалютами та блокчейном, запустив міжнародне видання про криптовалюти Letknow.news. У Таїланді він познайомився з Миколою Удянським — IT-підприємцем, який займається блокчейном. Той, у свою чергу, познайомив Колота з ІТ-підприємцем Богданом Прилепою.

«Ми обговорили наші можливості і зрозуміли, що пазли зійшлися. У мене великі зв’язки у ЗМІ, досвід розробки нових проєктів, розуміння фінансової моделі. Я знаю, як формувати команду і просувати проєкт. Микола й Богдан могли надати повну технічну підтримку та залучити професійну команду розробників компанії Prof-it Blockchain. Розробка, адміністрування, безпека й усе, що стосувалося технічного боку, було сферою відповідальності Миколи й Богдана. Ідеальна комбінація, в якій кожен партнер робить те, що вміє найкраще», — розповів «Детектору медіа» керівник проєкту «Парламент UA» Дмитро Колот. На запитання про джерела фінансування він відповідає: «з власної кишені».

Видання «ПарламентUA» запустили за півтора місяці — у вересні 2020-го. Редакцію очолила Ольга Мещерякова, яка була головною редакторкою «Нового регіону — Україна», а до того працювала в інших проєктах, які запускав Дмитро Колот. Вже за кілька місяців видання має 50-60 тисяч унікальних відвідувачів на день. «Детектор медіа» поспілкувався з Дмитром та Ольгою і з’ясував, чим видання відрізняється від інших і що дає незалежність, яка, за словами засновників, така важлива для них.

Чому саме Parlament.ua?

Дмитро Колот: Шукаючи домен, ми розглядали різні варіанти — і проєкти, що вже працювали, і зовсім нові, нікому не відомі платформи. Зупинились на чистому сайті з хорошим доменом, який ще не працював як медіа й не мав стосунку до жодних бізнесово-політичних груп. Українські медіа — переважно політика, а не бізнес. Більшість онлайн-видань, телеканалів, радіостанцій працюють в інтересах політичних сил, політиків або бізнесменів. Ми ж прагнули запустити платформу з правдивими і неупередженими новинами, яким люди зможуть вірити.

Для кого це видання?

Дмитро Колот: Зараз видання має 50-60 тисяч унікальних відвідувачів щодоби. 65% — жінки. 90—95 відсотків читачів — з України. Далі Сполучені Штати Америки й лише потім Росія, що не може не радувати. Ще невеличка частка читачів — мешканці інших пострадянських країн. Маємо читачів навіть у Туркменістані.

Як проєкт зароблятиме?

Поки що видання молоде — йому ще не виповнилось півроку. До того ж, ми ще допрацьовуємо сайт. Я давно працюю на ринку медіа й не будую повітряних замків: такий проєкт не може окупитись за рік на ринку, перенасиченому виданнями й контентом. Зараз головне завдання — сформувати повноцінну постійну аудиторію. А потім будемо продавати аудиторію рекламодавцям. Продаватимемо рекламу і напряму, й через рекламні агентства. За рік повноцінної кропіткої роботи сподіваємось стати самоокупними.

Як формувалась команда?

Дмитро: Спочатку думали почати згори: знайти головного редактора, а він уже нехай сформує собі команду.  Але вийшло не так: поки робився сайт, я проводив до п’яти зустрічей на день, підшуковуючи найкращих журналістів і редакторів. З кимось домовились, когось перекупили, й команда почала формуватися «знизу». Врешті ми вирішили, що головною редакторкою буде Ольга.

Ольга Мещерякова: З частиною людей, які працюють у редакції, я знайома давно й співпрацювала в різних проєктах. Ми вирішили брати сформованих, професійних людей, хоча деякі проєкти йдуть іншим шляхом: набирають початківців і навчають їх. Нам важливо, щоб люди могли самостійно приймати рішення, розуміли, що добре і що погано. І  при цьому були виваженими, розуміли,  що таке журналістські стандарти, та не мали політичних упереджень.

Дмитро: На співбесіді ми запитували про політичні погляди кандидатів — і щоб розуміти, чи не схиляються вони в бік тієї чи іншої партії, і щоб знати, наскільки адекватно вони оцінюють політичну ситуацію в країні. Людей, які демонстрували сильну прихильність до певних політсил, не брали. Нам не потрібен ані сайт із політичною пропагандою, ані внутрішні конфлікти.

А яка ваша власна політична позиція?

Дмитро: Скажу як людина, яка довго жила в іншій країні й може подивитись на українську ситуацію ззовні. Дві головні проблеми України — це корупція/кумівство та російська агресія. Саме вони заважають повноцінному розвитку країни. Поза тим у нас величезний потенціал, ми можемо все, маємо безліч позитивних векторів розвитку. Мені б хотілося бачити в журналістиці більше об’єктивності й менше паніки. Надмір паніки у новинах — одна з речей, що заважає українцям бути солідарними і прагнути кращого.

Ольга: До політики ми ставимось як журналісти. Це значить — критикуємо владу, коли є за що. Уважно спостерігаємо за політичним процесом. Неупереджено й безсторонньо висвітлюємо події. Але важливий момент: ми розуміємо, що корисне для України і що ні, й не будемо переходити цю межу. В країні, яка веде війну, по-іншому не може бути.

Останнім часом образ журналіста втрачає повагу в суспільстві. Люди перенасичуються інформацією, не можуть упоратися з нею, й часто схильні звинувачувати тих, хто цю інформацію подає. А журналісти, які не дотримуються стандартів, дають їм для цього підстави. Тому для нас важливо поводитись відповідально, робити якісний контент і не вдаватись до самоцензури. Адже саме самоцензура — ключова проблема сучасної журналістики, більша, ніж тиск власників. Коли журналісти перестануть думати про своїх господарів, вони стануть вільними.

Яку мету ставлять перед проєктом його засновники?

Дмитро: Захмарних планів не будуємо. Хочемо допомагати людям розібратись у політиці, розповідаючи про неї простими і зрозумілими словами чесно й неупереджено. Ні я, ні мої партнери не маємо фінансових відносин із жодною політичною групою, тому ми вільні діяти так, як вважаємо за потрібне.