Удар перед посівною. Зеленський не пощадив фермерів

Президент України підписав закон №1115-IX, який знижує ставку податку на додану вартість на ряд сільськогосподарської продукції з 20% до 14%. Керівництво країни вважає це великим досягненням – мовляв, зменшується податкове навантаження, і значна частина аграрного виробництва вийде з тіні.

Однак прості аграрії вказують, що вони перед початком посівної, втратять 6% оборотних коштів. А у виграші залишаться тільки великі агрохолдинги, які займаються експортом сільськогосподарської продукції, і переробні підприємства. Всьому виною – половинчастість норм прийнятого закону.

Хто лобіював закон

Як писав «Главком», законопроект «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» був зареєстрований у Верховній Раді 15 червня 2020 року.

Ініціаторами законопроекту (всього в списку значився 21 депутат) були, зокрема, глава аграрного комітету парламенту Микола Сольський, відомі аграрні лобісти, депутати Мар'ян Заблоцький і голова депутатської групи «Довіра» Олег Кулініч.

Микола Сольський, представляючи депутатам проект закону, вказував на такий позитив – зменшення податкового навантаження для виробників сільгосппродукції дозволить зменшити вартість сировини для переробників. Міністр економіки Ігор Петрашко, в свою чергу, тоді говорив, що закон буде сприяти ліквідації схем ухилення від податків і виведенню частини аграрної економіки з тіні.

Але, як звертає увагу в бесіді з «Главкомом» президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса, зниження ПДВ стосується тільки виробників сільськогосподарської продукції, а для тих, хто виробляє кінцевий продукт, податок як і раніше залишається 20%.

«Якщо ми вже говоримо про західну практику, то повинен бути нерозривний ланцюжок на ПДВ, а не так, як тепер буде у нас – у одних 14%, а у інших – 20%. Це призведе до істотних перекосів у секторі виробництва сільгосппродукції, і звичайні фермери опиняться в програші», – підтверджує експерт.

Думка аграріїв

«Закупівельні ціни на продукцію тепер знизяться на суму зменшення податку, і ми будемо втрачати в виручці 6%. В цей же час ПДВ на техніку, добрива і так далі залишається незмінним. Тобто що виходить. Я при продажу 100 тонн зерна при ставці 20% міг отримати 1,2 млн грн, і мені цього вистачало б для купівлі трактора. А тепер при ставці 14% я отримаю 1,14 млн грн. А трактор скільки коштував – стільки і коштує. І де тепер мені взяти решту суми, 60 тис грн? Влазити в кредити?», – ставить у розмові з «Главкомом» риторичне питання керівник фермерського господарства «Рубін» Олександр Незнарадько.

Повністю згоден керівник компанії «Партнер Агро Груп» Олександр Коваленко, який також упевнений, що в результаті нового ланцюжка різних ставок ПДВ виробник сільськогосподарської продукції позбувається цілих шести відсотків доходу.

«Це все зроблено не для селян, а для переробників і експортерів. Ми продаємо цим нехорошим людям вирощений урожай, а вони наживаються. Добре, що нам вже продавати зараз поки нічого. Але якби продали в березні – втратили б в грошах 6%. Але що тепер буде далі?», – запитує Коваленко.

Виробник також переконаний: тепер великі компанії, які займаються експортом, будуть занижувати закупівельні ціни на зерно на ті ж шість відсотків.

«Але ж техніка, запчастини, посівний матеріал, добрива, різні послуги – там же податок 20% і залишився. При цьому у експортерів зерна, які купують вирощену нами продукцію і продають за кордон, взагалі нульова ставка ПДВ, – обурюється директор агропідприємства. – Якщо по справедливості, то податок повинен бути знижений до 14% абсолютно для всіх учасників аграрного ринку».

Керівник фермерського підприємства «Подільський аграрій» Микола Дячук визнає у розмові з «Главкомом», що поки проблем із зниженням ставки ПДВ він не відчуває – необхідна техніка є, запаси палива та добрива – теж. Але в майбутнє він дивиться з тривогою. «Я дивлюся, що преференції – тільки у експортерів та переробників. Ось я вивчав тему – за останні років десять ціна на пшеницю зросла в п'ять-шість разів, а на хліб – у двадцять разів. Але чому? Уже замислювався – може, краще було б зайнятися переробкою?» – каже Дячук.

На його переконання, держава як і раніше видає закони, спрямовані на підтримку великого олігархічного бізнесу, а не простих сільгоспвиробників.

Андрій Кузьмін, «Главком»