Дело Стерненко: как Зеленскому избежать катастрофы. Медведчук и Порошенко заходят с флангов

Дело Сергея Стерненко взорвало политический расклад Украины мощным возмущением патриотического лагеря. Протесты могут стать фатальными для президента Владимира Зеленского, который втягивается в борьбу сразу на несколько фронтов. Юрий Романенко и Геннадий Друзенко объясняют ключевые риски для Украина и режима Владимира Зеленского, а также базовый сценарий, как уйти от катастрофы.

Друзья! Привет всем, серферы, девианты, бездельники. Не буду ходить долго вокруг да около – Геннадий Друзенко в студии. Привет.

Радий тебе бачити. Диви, інформаційні приводи підкидають просто як гарячі пиріжки.

Да. И мы начнем сразу с ключевого дела – дела Стерненко. Без сомнения, от того, как оно будет разворачиваться в ближайшие дни – именно в ближайшие дни – зависит очень многое, вплоть до судьбы этого несчастного государства, о котором мы постоянно говорим.

Згоден. Тобто, дивись. Дійсно, Стерненко загострив ситуацію, яка і так набула динаміки після закриття каналів Медведчука, після санкцій проти Козака і Медведчука, ну і там Шарій пішов… якби так, причепом. З одного боку, у цій патріотичній мовній спільноті, у них був землетрус в голові, тобто що ж таке, Зеленський почав грати на нашому полі, а Пєтя тоді ж несправжній патріот… І тут усі заспокоїлись, що от він, вийшла його «зелена» сутність.

Але насправді є кілька питань. З одного боку, Стерненко ну це точно не є таке, знаєш, уособлення ветеранської, волонтерської спільноти. Це чоловік, який як мінімум контроверсійний. Я не суд, але всі ми там маємо своїх знайомих, спілкуємось, і знаємо, що це точно не абсолютно там невинно постраждалий жертовний агнець. По друге, є питання, що певні свої геройства він сам викладав в інтерв’ю, як от сміттєву люстрацію тоді називалась, щось виплило підчас справи…

Пам’ятаєш, ми минулий ефір починали з того, що я за Антоненко відніс заяву.

До речі, піду після ефіру перші процесуальні дії проводити. Тут я точно не готовий за Стерненко підписатися. Але. Зіграно дуже провокаційно. З одного боку, він доволі розкручений персонаж. З іншого боку, коли ти маєш справу з розкрученими персонажами, справа має бути дуже переконлива і чітка.

Десь заходять цього суддю одіозного, зі Сталіним і Леніним у дворі. Хоча, знову ж таки, ти правильно підкреслив, що перевів його з Донецька в Одесу ніхто інший, як головний захисник Стерненко – Петро Олексійович. Знову ж таки, доволі токсична оця жертва, яка так і не розповіла, депутат Комінтернівської районної ради – а де він п’ять років пропадав, чому він не з’являвся на суди. У мене є версія, але він це мав озвучувати, а не я в ефірі, а він на суді.

Знову ж таки, оцей символічний строк – 7 років і 3 місяці, тобто рівно стільки, скільки минуло від Революції Гідності. І ці абсолютно токсичні пости Портнова, які просто підливають масла у вогонь. Відповідно є справа, яка виступила тригером, і є, власне кажучи, величезна проблема, засаднича – страшна недовіра до судової системи.

І коли ти не довіряєш, не має арбітра, не має довіри до держави, ти відчуваєш, як кілька спільнот, що я можу бути наступним. І народ понісся. При чому, судячи з усього, добре цю акцію координували. Бо організувати з обіду до вечора в стількох містах таку двіжуху, ну, вона ж кондачка не робиться…

Ну там были объявления за день, где мы видели. Но мы понимаем, что для того чтобы быстро такой движ запустить, у тебя должна быть сетка, у тебя должны быть люди, которые…

Ну так, спливли давно забуті персонажі типу Парасюка. В чому факт – динаміка увійшла в дуже… машину почало вести юзом. Тепер владі потрібно довести, що закон працює для всіх. Ви там роздали, там роздали плюшки, і тепер довести, що плюшки це не вот того, того і того, на кого я вкажу, а що починає працювати закон.

А це їх вводить в логіку того, що ми говоримо – системного перезавантаження держави. Бо з цими судами, з цими, власне кажучи, інституціями, які не працюють, кого би не посадили, токсичного, не токсичного, завжди з’являється Портнов, пишуть пост, і це викликає що, власне кажучи, «русский реванш». І це абсолютно природньо.

Бо знову ж таки, є звичайно люди, які вважають, що Портнов великий юрист. Але він великий махінатор в юриспруденції. І до нього питань, до речі, дуже багато. Чому їх досі не задає слідство, питання залишається відкритим. Отже, в цій ситуації або влада піде шляхом Януковича, тобто почне грати м’язами і скаже – у нас є силовий ресурс.

Ну его же нет.

Ну умовно. Він не менший, ніж був в 2014 році. Ми бачимо, що МВС має все ж таки якісь структури, які можуть до певної міри стримувати вулицю. А це поганий шлях. Бо насправді без суспільної легітимності ти не стримаєш. Це просто провокація, яка буде тільки провокувати протестуючих.

Более того, как только прольется кровь…

Не дай Боже! Не дай Боже!

Если прольется кровь, она будет легитимировать вхождение в силовые…

Ну ти ж пам’ятаєш, з чого революція справжня… точніше Повстання, бо революція це назва яка не відповідає суті. Але повстання почалося не за євроінтеграцію, ні проти призупинення – коли просто Беркут абсолютно під камери хєрачив студентів, які жодної загрози не складали. І тоді вийшли люди і зрозуміли, що сьогодні їхніх дітей, завтра моїх дітей поб’ють, бо це свавілля, бєспрєдєл.

І вчора, звичайно, я спостерігав. Треба віддати належне, все ж таки, попри таку доволі агресивну поведінку тих хто вийшов на протест, все ж таки поліція тримала якийсь баланс. Були провокації. Очевидно, хтось хотів першої крові, такої, знаєш, серйозної. Слава Богу, вчора втримались. Що далі? Далі насправді єдиний вихід не в логіці провокації, що стінка на стінку. Бо стінка буде зростати, і в цій державі, на відміну від Білорусі, стінка держави як правило програвала згодом.

Логіка в тому, щоби апеляція має бути ідеальною. Повторююсь – справа Стерненко – це не справа Шеремета. Тобто, якщо вони щось копали, у них є справа, он прокурор сьогодні бив себе в груди, стверджував що все доведено. Ну продемонструйте це! Слухайте, зараз в прямому ефірі доведіть свою правоту.

Да.

Все. Суспільство розколоте що до Стерненко.

Если он там пальцы ломал, приведи этого свидетеля, покажи его…

Привели свідка… Розумієш, коли аргументи захисту, що висновок був, що 2015 рік, в одеській лікарні російською мовою, ну це не аргумент. Головне, якщо цей лікар має совість чи не має. Я розумію, чому в Одесі висновки писали російською. І насправді цей сюжет, цю історію треба розповісти.

Бо історія була. Чоловік зникає, білінги показують що вони були разом… Це не з пальця висмоктано, що зріст не збігається, телефони мовчали. Але розкажіть, і приберіть оцього токсичного суддю. І звичайно, треба Портнова закрити рот. Навіщо ви вугілля, яке і так жевріє, а тут хтось підходить із бочки поливає.

Кроме того, Портнов точно не помощник. Потому что он в аналогичной ситуации в 2013-2014 годах помог Януковичу дойти до цугундера. И все люди, которые довели Януковича до цугундера, они сейчас всплывают.

На одном телеграм канале читаешь, что Михаил Подоляк будет вести переговоры с протестующими, у него большой опыт именно в 2013-2014 годах… Офигеть, как говорится, кричали гости. Он тогда с Левочкиным работал как раз. Учитывая, какую роль Левочкин играл…

Виктора Федоровича похоронили – можем и вас.

Да, да. Профессиональные могильщики.

Так. І тут, знаєш, у президента, у найближчого оточення, в нього ж були інші люди. От вчора я був на презентації Сергія Нижнього, от відкривали школу. Зовсім іншої якості люди. Сьогодні у Зеленського сама логіка самозбереження, я вже не кажу там політичного успіху, штовхає змінити команду, показати що ОК, я почав грати як арбітр в цій країні, як дійсно головний в цій країні. Але тоді треба скидати увесь токсичний груз. Бо сам він цю гру точно не витягне.

І тут швидше його скинуть, бо насправді він вже навіть не володіє реальним силовими ресурсом і такому режимі, як володів Янукович чи навіть Петро Порошенко. Його вплив на силовиків геть-геть обмежений. Він дуже непопулярний там, особливо в армії. І в цьому плані його єдина можливість – це дійсно показати нову якість гри. А нова якість гри яка – або знову стінка на стінку, тобто портновці і медвечуківці проти ветеранів-патріотів. Ну і це біда. Це буде руйнувати цю державу і грати тільки на кремлівський наратив: бачите, хохли самі не можуть розібратися, потім ми прийдемо і врятуємо їх від самих себе.

Або він говорить: хлопці, певна епоха закінчилась (дівчата, звичайно, також), ми починаємо, це початок гри за правилами. Тобто насправді закон буде не тільки для ворогів – він буде в цій державі діяти. Але тоді йому треба закласти базові рамки закону, бо насправді все прогнило до самого фундаменту. І сказати, що стінка на стінку закінчується. Давайте домовлятися про те, як ми будемо далі жити в цій країні. У нього є такий мандат.

Ба більше – я сьогодні бачу, що він увійшов в ту динаміку політичну, в ту швидкість, де він просто буде змушений грати на підвищення ставок. Бо гра на те, що ми всім накостиляємо, вона його просто винесе на політичний маргінес дуже швидко. Бо він не є по своїй суті силовим президентом, яким, безумовно був Кучма, який міг. Янукович вже не зміг, бо він теж грав силу. Навіть Петро Порошенко грався з в силові варіанти, скажемо, з Саакашвілі.

Але чим це закінчилось? В цій країні не люблять отаких узурпаторів. Тут треба сідати і домовлятися. І якщо він, знову ж таки, зможе повернути оцей безпосередній мандат від народу, тоді йому легше буде з Медведчуком, легше буде з Коломойським, бо він знову знайде ту енергію мас. Це ж класична гра реформатора: я спираюсь на народі для того щоб подолати опір еліти.

Смотри, давай на уровне практических шагов. Вот представь, что мы в Офисе Президента на Банковой. Вот они там сидели вчера в кабинетиках со слушали этот рев. И как мне люди говорили, как они это слушали, что в принципе это впечатляло. Когда ты сидишь на втором этаже или на третьем и слышишь это, в общем-то ты понимаешь шаткость ситуации, что эти люди могут и подняться сюда.

Так. І вони ж знають. Досвід 2104-го що каже – що зупинятися дурне. Якщо ти вже прорвався, то проривайся до кінця.

Поэтому логика их действий должна сейчас быть направлена на что. Сейчас для них главная угроза – это суббота. На субботу, если будет обеспечена соответствующая мобилизация, то она может превратиться в побоище, которое приведет к потере ситуации.

Ти правий. Перша кров – все, усе зійшло з рейок.

Момент потери ситуации – это первый триггер, потому что в этот момент президент престает быть президентом. Он допустил побоище. А наши претензии к Януковичу, они же по поводу того. Я лично уверен, что Янукович просто как баранчика завели в эту ловушку, и дальше уже по накатанной. Но его вина заключается в том, что он допустил избиение невинных людей…

А потім захищав тих, хто бив. Злий він Захарченко тоді – і ситуація пішла б зовсім по іншому.

Да, да. Поэтому в этой ситуации отступить – это значит выиграть время, и это значит попытаться перегруппироваться и найти позицию, с которой можно продолжать наступление на Медведчука и на Порошенко.

Потому я хочу для всех донести критическое понимание ситуации, что вот эти два «твикса», Порошенко и Медведчук, они играют в паре.

На разрыв Украины.

Да. Это единое целое. Они друг без друга не могут. Я сегодня сформулировал утром в ролике формулу, что «без армовира нет русского мира».

Прекрасно. И без русского мира нет армовира. Працює і так, і так.

Это Инь и Янь. Вот просто убираешь Медведчука и Порошенко захиреет. Убираешь Порошенко – захиреет Медведчук.

Так, це ж стара формула, на якій зіграв Данилович, але він був таким сильним лідером, але треба було усіх налякати комуністичним реваншем. А тут я з тобою абсолютно згоден. Два СДПУ(о)-шника красиво накачують м’язи один одному. Просто розганяють як центрифугу електорат по радикальним краям. І тут президенту треба втримати центр. Його явно з цим рішенням підставили, і не з тим.

Знову ж таки, повторююсь, я за Стерненко не підпишусь. Але суддя безумно токсичний, по друге оцей символічний строк, який дали, і четверте – коли є факти, тобто ну покажіть, пред’явіть. Його, він маж вийти і сказати: ОК, хлопці. Його байка про те що я не втручаюсь в судову владу – а на хрена тебе вибирали? Тебе ж вибирали поміняти оцю гниль, яка лишилася. Я беру цю справу під контроль, я вам обіцяю абсолютно відкритий процес в апеляційному суді.

Є в Україні кілька суддів, які користуються чудовою репутацією. Знайти цих суддів, і ви будете всі в прямому ефірі. Я з вами прийду в суд, я буду дивитись. Я побачив, що так, пішла лажа – я беру під особистий контроль. І це ставка лідера. Давайте усі подивимося, і я, як і ви. Ми можемо, звичайно, зараз в’ємо 5-10, 20 українців, одні будуть в формі, одні без. Хто від цього виграє? Точно не Україна.

Наша развитие цивилизации здесь, наша европейская Украина, как любят говорить, «дотична до Заходу» и т.д., она начнется тогда, когда мы начнем в суде разбирать суть вопроса. А не то, что вылазит какой-то Парасюк – идем делать коллапс. Да ты уже сделал коллапс.

І знову питання – а Парасюк, черговий колапс… А де всі справи по товаришу «костяной ноге»? Тобто треба, якщо йому вдасться зараз продемонструвати що як мінімум якісь, як кочки на болоті, існують точки опору, де є справедливість… Бо суди з чого живуть – суди живуть не з поліції судової, яка їх охороняє, а з переконливості своїх рішень.

От якщо вдасться зробити кейс, де буде відчуття справедливості і доведеності вини якоїсь спів мірного покарання, якщо буде, він на коні. Він дасть те, чого так спрагла ця держава. І тоді він може не тільки от бритвою махать як санкціями, бо санкціями ми що – ми любимо Медведчука, ми раді, що його поронули по горлу. Але ж там з судовим процесом і не пахне. Десь в СБУ лежать якісь документи.

Давайте в суды. Вперед.

І насправді дуже небезпечно, якщо він почне грати в гру «самодержца». Ось це дуже небезпечний інструмент. Я це зажди порівнюю зі знаєш, коли людина травмована в аварії і непритомна, її ніхто не питає, тебе оперувати, не оперувати – привезли і рятують життя. Ось це от санкції. Але тільки людина прийшла до тями, треба підписати договір, треба щоби вона дала згоду, треба пройти всі процедури, бо ургентна медицина закінчилась.

І уявляєш, якщо ми всю медицину заведемо в формулу ургентної, тобто привезли, рятуємо, а потім щось спитаємо пацієнта, якщо виживе? Оце, власне кажучи, аналогія застосування санкцій. Це дуже небезпечний інструмент. Можна увійти в раж, от хто наступний там – суддя? Тупицький улюбленець, домік в Криму є..?

Смотри. Почему появились санкции? Санкции появились, потому что в рамках судебной системы невозможно запустить эти процессы. Потому что Портнов, тот же самый Медведчук в свое время, Петр Алексеевич, они выстроили систему такую.

Є дві логіки. З одного боку, умовно кажучи, революційна. Я беру все в свої руки, як товариш Ленін, ми робимо «трійки», бо суди не працюють, це всяка там демократична гниль, кожного десятого розстрілюємо, наводимо порядок в країні. Ну не знаю, які яйця треба мати, це точно не зараз і не в нашому становищі.

Друга логіка – ОК, це не працює, це тіньова держава, нею керують якісь сірі кардинали, Портнов, Порошенко, не знаю, Медведчук. Ми робимо як Рузвельт в 1936 році. Він знаходить одного чесного суддю, і товариш мафіозі, яки наводив жах на увесь Чікаго, їде на острів Алькатрас за несплату податків. Завжди в цьому великому болоті можна знайти кілька кочок.

І зараз Зеленському головне сказати, що ми починаємо жити, в цій країні з’являються правила. Не тільки оце, хто з ким вирішує. Продемонструвати один успішний кейс, і це, знову ж таки, для цього ж його і тягнули сюди. Ось так, як працює оця тіньова держава, всі відчули, і 99% в ній жити не хоче. Є оце телефонне право, де є судді, де відчуття беззахисності, а звідси і агресія перед цією несправедливістю.

А насправді, якщо Зеленському вийти в суботу і сказати – слухайте, я теж незадоволений, в мене теж є питання. Бачте, це не я призначав. Це сивочолий гетьман, ось його підпис. Але, слава Богу, судова система це не суд Божий, крапку не поставлено.

Тем более, сивочолый гетьман начал же судебную реформу. Вот и посмотрим. Пусть сивочолый гетьман приходит туда и в глаза посмотрит Стерненко, которого Стерненко обзывал брехлом.

Абсолютно вірно. І тут логіка має бути не та, яку нам пропонують західні партнери, що суди мають бути незалежні, відпустіть їх у вільне плавання… Оно відпустили. Тобто, вони стають незалежними від закону і від совісті, від здорового глузду врешті решт.

І навпаки – як людина, яка має найсильніший демократичний мандат в цій країні, якій ви доручили цю країну змінити, безумовно, його вибори були саме ці. Я беру всю відповідальність на себе. Так, ми знаходимо суд, так, в мене є апарат радників, ми зараз будемо радитись… І ви говоріть, кому ви довіряєте. Давайте навіть проведемо якесь опитування.

Бо знову ж таки, ми знайдемо того суддю, який посадить Аль Капоне, ми знайдемо. Ви побачите, що можливо по іншому. Уявляєш, який тріумф буде, навіть якщо Стерненко там якийсь строк дадуть – але у всіх буде враження, що це справедливо.

Даже если выпустят…

Ні, зараз же не головне. Ми відходимо від особистостей. Головне, щоби стало: «Вау! Так можливо».

Чтобы вся страна смотрела за этим. На самом деле, для Зеленского как раз вот сейчас этот же формат очень понятный. Это телевизионный формат.

Так. Ну це ж класика фільмів. Дивись, «Дванадцять» це класика американська, потім «Дванадцять» яке перезняв Міхалков. От зробіть «Дванадцять». Йому має ця порада бути зрозуміла, бо він медівник. Зробіть! Пам’ятаєш, який чудовий сюжет там. Починається, що він покидьок і закінчується все тим, що його виправдовують. І в даному випадку навіть неважливо, наскільки там чогось він мутив. От наскільки змогли довести – от настільки або покарайте, або випустіть.

І тоді починається якась точка відліку. З’являється зовсім інша якість. Просто стане символічним переходом Рубікону. Сьогодні він показав силу, що я можу по Медведчуку рубанути, що я можу… Але увійти в раж зі слабкими силами і засобами, це така вилазка дуже… Він виграв несподіванкою.

Да. Условно говоря, Порошенко и Медведчука, вот эту всю братию, их нужно перетягивать на прозрачное поле.

Так! Де вони не вміють грати.

Как только ты наводишь свет софитов – все, ты сразу начинаешь понимать, ты видишь все эти сифилитичные ручки.

Уявляєш, приходить в суд і починає… Так, він щось може сказати – йому ж є що сказати, він вміє. І ось цей прецедент закладе просто поворотну річ. Далі те, про о ми х тобою говорили. Насправді, до тридцятиріччя це символічний факт, який дозволяє перегорнути сторінку, знести нарешті цей зігнилий каркас. Нам треба зрозуміти, що ми робимо з судами, як ми устаканюємо взаємодію влади всередині влади. Конституційний суд це такий острів: зайти туди можна, а вийти неможна. Якісь базові питання.

Можливо, не треба виносити конституцію, це знову ж таки питання процесу. Але винесіть десь 5-7 базових питань: навіщо нам ця держава, чого ми від неї сподіваємося, де ми самі будемо давати раду, але вона до нам не буде приходити і потім нас намагатися обібрати як липку. І от якщо суд може дати оцей імпульс в зворотній бік, а там тільки треба розвивати успіх. Бо в системі координації, в яку він впав, він програє апріорі.

Сто процентов.

І цей суд над Стерненко показав, як навіть дуже контроверсійну справу (повторюсь, от хто-хто, а Сергій далеко не ангел) можна зробити токсичною для кого? Для президента. Куди пішли протестувати? Кому подзвонив Стерненко? Він правильно грає, хлопець. Він грає на підвищення ставок. Хто мій ворог – Америкка, як в Росії. А ти справді підозрюєш, що Зеленськйи взагалі про ту справу, якщо і знав, то вона точно не була перед ним…

Ну это же на самом деле точно также Янукович не знал про эти игры. Он в Китай полетел. Помнишь...?

І тут Зеленському дуже не завадить, він тоді вже займався зовсім іншим, тобто просто просити скласти бріфік ось такий, уже короткий, Бо він може зараз або піти сценарієм Януковича, або зробити висновки і стати справжнім реформатором в цій країні, на якого є величезний запит.

І оцей суд, який йому точно приніс, не він грав – його зіграли Стерненком. Тут або стане, або він далі їде по лижні донизу. Тобто його запустили, він зробив кілька кроків, показав олігархам що може з ними боротися, що знайшов інструмент, і вони його просто підштовхнули і він поїхав донизу. І може розбитися.

Я ж кажу, набагато більш системний і ресурсний Янукович за три місяці здувся і тікав, аж п’ятки сяяли. А може навпаки, зробити висновки і зрозуміти, що це для нього виклик. Бо тепер для нього це не просто чиясь гра – це для нього, врешті решт самозбереження. Він увійшов в динаміку, яка його примушує робити швидкі і рішучі кроки.

Если он пойдет в логике clash, то он проиграет. Более того, он проиграет с худшими, чем… У него могут быть последствия, он может сесть.

Так. Кого будуть скидати? Ну ти ж розумієш, хто реально володіє своїм ресурсом в цій країні. Ось ми сьогодні з другом говорили, звичайно, ідеально загубити Зеленського по дорозі, а не то… І потім усіх собак буде списати легко. Для нього це стає питанням не просто політичного успіху, не можливістю політичного успіху, а політичного виживання. Він не потягне війну на всіх фронтах. І знову ж таки, не захопитися інструментом бритви. Бритва добра, коли підголитись, але можна просто перерізати собі горло санкціями. А показати, що починаються в цій країні правила гри.

От нещодавно я дивився опитування, українці ж готові. З одного боку, тут є фантастичний запит на справедливість, але немає запиту на сталінські «трійки», що от прийшли і розстріляли. Тобто, люди хочуть порядку і правил гри, а не беспредела, як от прийшли якісь комсомольці, забрали там все і поділили. І цим треба користатися. Бо президент апріорі в позиції лідера, який може не просто почути це, а почати імплементувати. Він може або їхати по слизькій гірці, на яку його поставили, або задавати навпаки темп руху, цілі руху. Президент це ж інституція, це команда. Тут він просто змушений брати і символізувати не тільки от про суд ми сказали – йому треба кілька таких призначень.

Пам’ятаєш, той самий Кучма, коли в нього був ніякий Пустовойтенко. Дивишся – гоголівський персонаж – все правильно, тільки нічого не запам’ятовується. І тут з’являються такі яскраві тоді: Ющенко, красень який вміє розмовляти; Юля, яка вистроює олігархів, починають гроші з’являтись. І от він дозрів, пройшов свою половину шляху за менше ніж два роки.

І тепер йому потрібно почати, як говорив Кучма – я буду новим Зеленським. ОК, я зрозумів, тут я програю. При чому програю дуже швидко і тотально. Мало того, ти абсолютно правий. Він може стати першим президентом, який сяде. Слухайте, ну Альєнде не сів, тому що немає Альєнде. Хоча був бій, з автоматом, який йому подарував Фідель, так і помер в руках. Україна ж це не Росія, і він це має знати. Врешті решт, при всіх цих, він в цій країні виріс і зробив кар’єру.

Тому я думаю, на місці Зеленського йому час зрозуміти, що прийшов час ухвалювати рішення йому особисто. Так, всіх треба вислухати. Але ніхто ж не буде там Єрмака шукати. Це його хрест. Тут йому потрібно взяти відповідальність на себе, проявити лідерські якості, що він вміє, ми знаємо з його кар’єри. Бо випустити зараз просто Стерненко – це виявити слабкість, ти ніхто. Повернути це в парадигму гри по правилам. Точніше вивести з оцієї помсти русского міра в парадигму переграти з точністю до навпаки. Прямий ефір. Знайди, ну точно серед цих суддів є два-три порядних. Прийди сам, щоби вони тобі в очі дивились. Ми ж знаємо, як у суддів з нюхом добре. І це просто змінить. Бо так ніколи не було.

І одразу почнеться, знову ж таки, оцей когнітивний резонанс: слухайте, так ми ж обирали нову людину і він демонструє нові якості. А потім так, ти береш просто собі в команду нових людей і задаєш нові напрямки. Ти починаєш вибудовувати систему, а не гратися на цих дрібних противагах, які просто не працюють, бо все зігнило. Це як знаєш, коли шашіль з’їв повністю оці колоди, ти їх можеш переставляти, але вони просідають і просідають.

Ну тут. Звичайно, вибір за ним. Я бачив, що нас дуже депутати дивляться. Може, хтось добіжить в скаже – Володимир Олександрович, подивіться, люди щось недурне несуть.

Мы постараемся чтобы посмотрел, или как минимум послушал.

Бо іншого лідера на сьогодні в центральній позиції, такий, який зацікавлений в центрі, немає його. Насправді, ти абсолютно правильно сказав, цього би брата-акробата… Їм же цікаво розривати. Україна би для них це пастбище.

Это бабло.

Тобто це ресурс. Колись Мостова сказала чудову фразу: вони сюди приїздять на сафарі. Пополювали, той в Крим, той в Іспанію – і поїхали. І нового лідера в центрі на сьогодні не виросло, хто би отак зайшов і замінив. Де Голля не видно на обрії. Але буває таке, якщо Зеленський не подужає, ну тоді будемо говорити не про Де Голля, а про Ататюрка, який відроджував фактично мертву країну. Але це дуже поганий сценарій, бо це завжди дуже велика ціна.

Потому что возрождал мертвую страну в ходе ожесточенной войны с греками, с армянами, с курдами. Потому Турция тогда, по сути, на всех фронтах воевала.

Можна відродитися як Фенікс. Це не значить, що країна стає щасливою. Скільки потім ти відхаркуєш оце перенапруження сил. Тому на сьогодні є варіант стати великим реформатором.

Ми згадували Рузвельта, ми можемо згадати інших людей, які принесли нову систему координат. Він ще це може зробити. Але час настільки прискорився, що відлік пішов на дні і тижні, навіть не на місяці.

Два дня.

Так. До суботи йому треба як мінімум побачити стратегію. Або його грають і він, знаєш, їде по цій гірці по слизькому, або він перехоплює ініціативу, стає і говорить – так неможна. Далі нема куди. Ні ви, ні я, ніхто, всі ми програємо в цій ситуації. Ми всі скотимося в якийсь хаос, в українську руїну, класика жанру. А потім прийде нас рятувати старший брат…

Не дай Бог.

Не дай Бог. І ми тоді починаємо повертатись… А для чого ви мене обрали? Щоб так, щоб… Пам’ятаєш цей фільм, який він показав – ми шукаємо ці кришталики, ці кочки, з яких ми починаємо будувати нову українську хату, новий український дім. Який насправді не отой тіньовий, де шашіль там риється в усіх цих колодах. Він ззовні начебто існує, а всередині виїдений.

А нормальні, енергоефективні, сучасні матеріали, в яких буде жити добре людям. Так, не всім, так, когось буде покарано. А насправді з держави рекетира, як це називає, ми починаємо будувати республіку. Республіку як спільну справу.

У нього такий шанс є. Чи він ним скористається? До вас питання, Володимире Олександровичу.

Якщо станете на цей шлях, ми допоможемо.

На этой оптимистичной ноте мы заканчиваем. Я считаю, что беседа очень хорошо прошла. И на мой взгляд, самое главное – она своевременная, она рациональная. Это рациональный выход из той жопы, в которую мы сейчас залазим в турборежиме. Поэтому действовать нужно рационально.

Будь-який виклик – це шанс. Дасть Бог… Бог любить Україну.

Спасибо.

--------------------------------------------------------------------------------------------------

Рекомендуем к просмотру беседу Юрия Романенко с замом главы госагенства АРМА Владимиром Павленко, где рассматриваются вопросы собственности Медведчука и не только.

Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, на канал «Хвилі» в Youtube, страницу «Хвилі» в Facebook, канал Юрия Романенко на Youtube, канал Юрия Романенко в Telegram, страницу в Facebook, страницу Юрия Романенко в Instagram