Олексій Мацука: Канал «Дом» – це лобіст інтересів людей, які живуть на окупованих територіях України

Засновник інтернет-видання «Новости Донбасса», голова правління «Донецького інституту інформації», журналіст і ведучий Олексій Мацука 23 лютого 2021 року став шефредактором громадсько-політичного мовлення державного телеканалу для тимчасово окупованих територій «Дом». Раніше він вів блог «Донбасс: На самом деле» та редагував програми про Донбас і світ, нині його обов’язки значно розширилися – до 12-14 програм. Йому доведеться залишити посаду ведучого та зайнятися підвищенням якості контенту держмовника.

Мацука очолив єдиний ньюзрум телеканалу та відповідатиме за синхронізацію контенту з генеральною метою «Дому» – повернення окупованих територій. Телеканал вироблятиме контент відповідно до інтересів і потреб своєї аудиторії. Реалізовувати ці завдання будуть у межах уже існуючих проєктів, про запуск нових поки не йдеться.

«Дом» розуміє, що їх дивляться люди, які частково скептично налаштовані до уряду України. Тому собі за мету канал ставить інформувати їх про реформи та зміни в України, а також – що людина в центрі уваги держави.

З 1 березня 2021 року по периметру окупованих районів включать ще з десяток передавачів, що значно підсилить мовлення каналу. «Дом» планує нарощувати доставлення контенту на непідконтрольні території.

Олексій Мацука розповів «Детектору медіа» про завдання та цілі на посаді шефредактора, реформування ньюзруму, про потреби аудиторії, виробництво контенту, виклики та плани каналу «Дом» на 2021 рік.

– Олексію, ви стали шефредактором каналу «Дом». Ви й до цього були редактором низки програм каналу, що зміниться тепер? Чи чекає «Дом» переформатування або ребрединг?

– Я займався раніше конкретно функцією редагування випусків щодо Донбасу та міжнародною політикою, також у мене були блоги на каналі «Дом». Тепер у мене повна лінійка аналітично-інформаційної продукції – усі програми, окрім новин. Одна зміна, яка передбачається, – це єдиний ньюзрум для всього каналу, єдине навантаження та теми, які просувають мир та реінтеграцію Донбасу. Я очолюю цей єдиний ньюзрум – це і є громадсько-політичного мовлення телеканалу «Дом». У процесі він буде реформований. Фактично ньюзрум уже є, просто ми тепер робимо унікальне навантаження, щоб воно було через єдиний центр. Раніше були різні редактори, різні направлення програм, а тепер я маю відповідати за однорідність контенту.

– Які цілі перед вами поставили? Які ваші першочергові завдання?

– Головний лозунг шефредактора каналу «Дом» – це підвищення якості всього контенту. Мені треба синхронізувати випуск контенту з метою, яка декларується Україною, щодо повернення окупованих територій. Ця мета є генеральною для каналу «Дом». Це контроль за нашою риторикою та задоволення інтересів аудиторії, яка живе на окупованих територіях і знаходиться під серйозним впливом російською пропаганди. Власне тому було прийнято рішення більш детально вивчати запити аудиторії, детально розглянути її потреби. Це все буде лягати в контент, у ту лінійку, яка зараз є. Лінійка може бути реформована, але на сьогоднішній день працюємо з усіма продуктами, які вже є на каналі.   

– Ви лишаєтеся ведучим своїх блогів на каналі «Дом»? Скільки загалом на каналі зараз виходить власних проєктів? Які нові програми плануєте запустити найближчим часом?

– Будемо шукати нових ведучих. Я не думаю, що фізично потягну функцію ведучого на цей період, бо це дуже велике навантаження. Це 12-14 програм, які треба редагувати, контролювати якість тощо. Зокрема, «Код безпеки», програма «Официальный разговор/Неофициальный разговор», лінійка проєкту «На самом деле», яка включає п’ять днів на тиждень «Донбасс», «Украина», «Мир», «Крым», «Россия» тощо. Жодних нових програм запускати не будемо. Основний вектор – це покращення якості того, що є.

– Чи варто очікувати нових кадрових перестановок на каналі?

– Це дуже технічні питання. Люди приходять та йдуть. Усе залежить, власне, від виробництва. Усі підлаштовані під виробництво. Не думаю, що кадрові зміни заради кадрових змін можливі. Вони можливі, виключно, задля покращення якості виробництва.

– Як ви вимірюєте телеперегляди?

– У нас є два підходи до вимірювання. Перше – у діджиталі все вимірюємо. У нас є декілька ютуб-каналів. Телеканал «Дом» – це не лише один ютуб-канал з логотипом «Дом». Ми маємо окремі ютуб-канали – блоги Донбасу, блоги Криму, лінійку вечірніх ток-шоу. Ми сегментуємо різні канали під різну аудиторію. «Дом» – це велика організація з великою кількість контенту – як розважального, так і громадсько-політичного. Вимір іде відповідно до оцінювання аудиторії, до переглядів, до взаємодії аудиторії.  

Друге – ефірне мовлення через антени та передавачі. З 1 березня буде значне підсилення мовлення на окуповані території: встановлять з десяток нових передатчиків (вони стоять, просто будуть включені з нашим каналом) по периметру окупованих районів. Це покриє дуже багато територій. Ми сподіваємося, будемо й у Донецьку.

Окрема історія – це супутник, який працює з UATV. Іномовлення України російською мовою по всьому світу для аудиторій, які знаходяться під впливом російського пропагандистського контенту. Тобто, Україна бере на себе лідерську роль для всієї планети з виробництва російськомовного, адекватного, журналістського, неупередженого контенту. Фактично, це конкуренція «Останкіно» та їх RT. Зараз буде більше уваги до UATV російською мовою. Не виключаю, що колись з’явиться UATV іншими мовами, стратегічними для нашої країни. Однак для нас сьогодні стратегічний регіон присутності – це колишній Радянський Союз й аудиторії, які отримають сигнал із телевежі на Останкіно.  

– Чи вивчили смаки своєї аудиторії? Хто ваш глядач?

– У нас є виміри аудиторії, проводимо фокус-групи та інші заходи. Ми розраховуємо на більш точну деталізацію аудиторії протягом наступних місяців. Для кожної групи робимо окремий продукт. Ми розраховуємо, що це частково бувають дуже скептично налаштовані люди до уряду України. Хочемо їх інформувати про наші реформи; про зміни в України; про те, що людина в центрі уваги держави, а не – ідеологія, політичні партії чи лідери. Для нас головне людина, яка сьогодні потерпає від збройної агресії Російської Федерації на окупованих територіях. Вона або він є реальними жертвами цієї ситуації. Україна має тягнути руку допомоги їм, має забезпечувати якісний сигнал із повідомленням – ми в Києві пам’ятаємо, знаємо, допомагаємо, змінюємо ситуацію. Думаю, канал «Дом» – це лобіст інтересів людей, які живуть на непідконтрольних територіях.

– Каналу скоро виповнюється рік, з якими викликами зіштовхнулися за цей час?

– Зміни стосуються, у першу чергу, контенту, виробництва, досягнення сигналу. Ми стикаємося з тим, що нас блокують на непідконтрольних територіях, не дають нормально працювати, як усім українським медіа. Ми намагаємося, щоб наш сигнал повністю покривав окуповані райони й це буде так, рано чи пізно. Більше того, це діджитал-платформи, які дозволяють нам розвиватися та розвивати наш контент для цієї аудиторії. Зокрема, фокусуємося на YouTube та Facebook.

– Яку мету собі поставили на другий рік?

– Серед наших завдань на цей рік – збільшення доставлення контенту на непідконтрольні території. Це найбільший виклик для нас усіх. І над вирішенням цього в Україні працює не лише наш канал, а й суміжні служби, які доставляють сигнал. Так само, вироблення контенту для російськомовної аудиторії по всьому світу. Ми можемо говорити про те, що з України може виготовляти якісний російськомовний контент для людей, наприклад, у Каліфорнії, які дивляться RT. Людей, які знаходяться під впливом наративів, що з Москви їм пропонують російською мовою. Тепер з Києва ми скажемо правду цим людям щодо ситуації, у тому числі на Донбасі та в Криму.

Це виклики, звичайно. Зокрема, через те, що це державний канал. Це виклик персонально для мене, бо я прийшов з некомерційних проєктів, громадських. Однак місія державного каналу сьогодні повністю відповідає місії наших недержавних та громадських мовників щодо роз’яснення складних тем нашим аудиторіям. Усередині України теж є «агенти», які накладають на звичайну та пересічну людину різні інтерпретації, що не дозволяє людям точно розібратися в тому, що відбувається.

– Як можете оцінити досвід на державному каналі? Адже державним мовникам часто закидають неповороткість у багатьох процесах.

– Це відчувається інколи в менеджменті. Однак канал новий, це державне мовлення України, яке дуже швидко реформується. Чому реформи є в інших сферах, а тут не можуть бути? Вони вже наступають. У мене є певний оптимізм щодо цього, але є й перестороги, що все ж таки це держмовлення. Тим не менш, я налаштований позитивно та оптимістично, що нам вдасться.

Я з громадського сектору. Держава й громадськість в Україні, на щастя, паралельні, а не взаємовиключні поняття після Революції в 2014 році. Активістів та громадських організацій сьогодні значно більше на полісі-мейкерстві, ніж це було раніше. Чому державне мовлення має бути виключенням? Ні, думаю, воно має бути включено в процес впливу громадськості на те, що відбувається.

– Що змінилося для каналу після переходу під управління Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій?

– У нас з Мінреінтеграції, насправді, дуже схожі цілі та багато спільних завдань. Цей процес ще йде, він наразі не завершений. Загалом ці процеси відбуваються в межах одного уряду. Тобто, є профільні міністерства, але архітектура повернення Донбасу додому однакова для всіх відомств.    

– Ви маєте журналістів та джерела, які працюють на непідконтрольних уряду територіях. Як організована їх робота, зокрема – у питаннях безпеки? Як ви оцінює ризики для своїх журналістів?

– Ми не розповсюджуємо інформацію щодо роботи наших представників на окупованих територіях. Ризики для них ми оцінюємо як найвищі з можливих. Щодо безпеки ми все обговорили. Ми враховуємо всі рекомендації, які є від міжнародних організацій, що працюють з журналістами в зонах конфлікту.

Фото: Олексій Темченко