Північний потік-2 vs санкції США: хто кого зупинить?

Одна з головних економічних і геополітичних загроз для України – Північний потік-2 – знову в центрі уваги світових лідерів. Замість очікуваного згортання одіозного проекту через посилені санкції США, газогін почали активно добудовувати. А лобісти “особистого проекту Путіна” відчайдушно намагаються “помирити” Берлін і Вашингтон – і таки домовитися про завершення трубопроводу.

Такі тенденції не в інтересах України. Адже навіть якщо збудований морський газогін будуть “підключати” чи “відключати” залежно від ситуації в Україні, стратегічно це вже нічим не допоможе. Для нас хороший Північний потік-2 – це мертвий Північний потік-2. Та чи стане він таким?

Як Росія пішла в обхід України

Для тих, хто не слідкував за енергетично-геополітичними баталіями навколо обхідних трубопроводів Кремля протягом останнього десятиліття, нагадаємо коротку фабулу протистояння.

У квітні 2010 року Росія почала прокладати свій перший морський газопровід в обхід України – Північний потік-1. Уже в вересні 2011 року його офіційно відкрили. Газогін напряму з’єднав Росію та Німеччину дном Балтійського моря. Дві його гілки здатні транспортувати до 55 млрд кубометрів газу на рік.

 

Паралельно Кремль планував збудувати ще й Південний потік дном Чорного моря. Однак із часом цей проект трансформувався в Турецький потік, першу чергу якого ввели в експлуатацію в січні 2020 року. Дві нитки цього газогону здатні транспортувати 31 млрд кубометрів палива на рік (по 15,75 млрд кубометрів кожна). Тобто дві нитки Турецького потоку повністю заміщають Південний маршрут української ГТС, потужність якої – 30 млрд кубометрів газу на рік.

І наша ГТС уже відчула це на собі: Болгарія, Туреччина й інші країни в цьому регіоні вже не отримують газ через Україну. За минулий рік транзит Україною в південному напрямку становив лише 3,9 млрд кубометрів (0,9 млрд – у Румунію та 3 млрд – у Молдову). Це аж на 70% менше за 2019 рік.

Директор Оператора ГТС України Сергій Макогон вимушений був констатувати, що після запуску першої нитки Турецького потоку Україна фактично повністю втратила транзит газу з РФ до Туреччини і Південної Європи (Греції та Болгарії). А на черзі ризик втратити ще й частину транзиту через Україну до Угорщини й далі на південь.

У 2020 році була запущена перша черга Турецького потоку, в цьому році може вийти на проектний режим роботи Турецький потік-2. Це може призвести до втрати транзиту в 15 млрд кубометрів – обсягів, які раніше йшли в Угорщину, Сербію і Хорватію, – зазначив він.

Сергій Макогон нагадує, що в 2020 році Газпром скоротив транзит через Україну на 38% – до 55,8 млрд кубометрів (хоч і сплатив за прокачку 65 млрд кубів – мінімальні обсяги в контракті). Утім, у наступні 4 роки ці мінімальні річні обсяги становлять лише 40 млрд кубів.

Для порівняння: технічно ГТС України здатна транзитувати до країн Європи 146 млрд кубів газу! Але Росія свідомо знижує транзит до мінімуму, використовуючи менше третини її потужності.

Кремль пояснював необхідність будівництва морських потоків начебто як додаткових потужностей – для збільшення поставок газу до Європи.

Але натомість у 2020 році обсяг експорту газу з Росії до країн Європи (включно з Туреччиною) впав на понад 12%!

За даними Газпрому, торік він експортував менше 175 млрд кубів. Україною, нагадаю, – лише 55,8 млрд кубів. Хоча міг би майже втричі більше. Тож із економічного погляду будувати нові, дорогі морські газогони немає жодного сенсу. Але Москва вперто це робить.

Що не так із Північним потоком-2?

Щоб зрозуміти, які перспективи несе для України Північний потік-2 (ПП2), достатньо просто поглянути на його проектну потужність: 55 млрд кубометрів на рік. Тобто, якщо його таки введуть в експлуатацію, Росія зможе повністю відмовитися від українського маршруту й “осушити” нашу ГТС.

Для нас це буде дуже боляче, насамперед – економічно: чинний 5-річний контракт із Газпромом гарантує Україні близько 7 млрд доларів доходу (за весь період дії контракту). Але далі перспективи невтішні: не буде транзиту – не буде й грошей.

Тож добудова та введення в експлуатацію ПП2 може стати для газотранспортної системи України останнім, “контрольним” ударом, який “поховає” її стратегічну транзитну роль.

Крім того, за ймовірну втрату транзиту неминуче заплатять вітчизняні споживачі. Адже наша ГТС транспортує паливо не лише в Європу, а й Україною. Труби так чи так треба буде обслуговувати, але без транзиту витрати ляжуть лише на українських споживачів.

За даними Оператора ГТС України, з 2020 по 2024 рік компанія планує сумарно отримати близько 115 млрд грн доходів. І 60% з них забезпечить саме транзит.

Щоб зберегти працездатність ГТС, втрату десятків мільярдів гривень доходу довелося б компенсувати, тож це неминуче вплинуло б на зростання вартості транспортування газу та кінцеву платіжку за паливо та його доставку.

Утім, поряд із геополітичними ризиками економічні втрати здаються не такими вже й страшними.

Адже Кремль не просто так ціле десятиліття маніакально вкладав десятки мільярдів доларів у транзитні маршрути в обхід України. Москва свідомо будувала морські газопроводи, щоб нівелювати потребу в нашій ГТС. І завершення Північного потоку-2 стало б фіналом цього підступного плану.

ГТС як елемент нацбезпеки

На думку голови правління НАК Нафтогаз України Андрія Коболєва, ПП2 – це передусім спосіб зробити Україну беззахисною перед російською військовою агресією. Тому для Росії цей економічно безглуздий проект має цілком відчутний геополітичний сенс.

Поки Україна є важливим транзитером газу до Німеччини, Італії та Франції, українська ГТС є частиною нашої системи оборони. Щойно у Кремля з‘явиться фізична можливість перенаправити газові потоки в обхід України, наша ГТС стане просто мережею газопроводів. А сама країна стане набагато більш вразливою перед російською агресією, – попереджає Андрій Коболєв. – Саме тому зупинити Північний потік-2 – це, без перебільшення, питання життя чи смерті для наших громадян. Ні, Україна не зможе “жити з цим” і обійтися без жертв.

Крім того, запустивши ПП2, Кремль міг би отримати додаткові важелі тиску на Євросоюз. Адже Москва неодноразово використовувала газ як геополітичну зброю. Маючи монополію в транзиті свого газу до Європи, для дестабілізації ринку (й вигідного для себе зростання цін) Газпрому буде достатньо лише в певний момент “прикрутити” постачання.

Наприклад, під приводом ремонту. А великих підземних газових сховищ, які є в української ГТС, морські потоки не мають. Компенсувати втрачені обсяги буде нізвідки.

Завершення побудови Північного потоку-2 надасть Росії можливість повністю обійти Україну, позбавити Україну життєво необхідних фінансових надходжень, а також зробить її вразливою до подальших агресивних дій Росії. Це також надасть можливість використовувати природні ресурси як інструмент політичного тиску та зловмисного впливу проти Західної Європи, – заявив у січні державний секретар США Майк Помпео.

Саме тому США, а також Україна, Польща, та інші країни Східної Європи активно виступають проти цього проекту.

Натомість у разі краху ПП2 Росія фізично не зможе обійти українську газотранспортну систему. Відповідно, Європа збереже диверсифікацію джерел транзиту газу, а вітчизняна ГТС зможе зберегти своє стратегічне транзитне значення та доходи.

Це суттєво знизить ризики для національної безпеки: будучи залежним від транзиту газу Україною, Кремль навряд чи наважиться на масштабну військову агресію. Саме тому Північний потік-2 має бути не просто призупинений, він має повністю припинити своє існування й стати однією з найдорожчих у світі недобудов, – додає голова Федерації роботодавців нафтогазової галузі Віталій Щербенко.

Таким чином, одна з двох труб таки буде порожньою. Але буде це ПП2 чи транзитні магістралі ГТС України – залежить від результату протистояння між Москвою, Києвом, Вашингтоном і Берліном.

Чиїм планам – труба?

Нагадаємо, що із запровадженням першої хвилі санкцій США проти ПП2 і виходом з проекту швейцарського трубоукладача Allseas у 2020 році, будівництво підводного трубопроводу було практично заморожене.

Утім, росіяни підготували власний трубоукладальний флот і тепер намагаються завершити будівництво своїми силами.

Нині одіозний підводний газогін збудовано на понад 94%. Із приблизно 2460 км газопроводу укладено понад 2300 км. Але в останні кілька місяців росіяни помітно активізувалися – навіть попри технічні та погодні нюанси, а також американські санкції.

Вони так поспішають, що навіть нехтують технологічними процедурами й екологічними обмеженнями.

Як повідомили у Службі зовнішньої розвідки України, протягом останніх місяців судна Фінвал, Умка, криголами Владислав Стрижов та Юрий Топчев неодноразово проходили в німецьких територіальних водах через зону зимівлі птахів, рух суден якою заборонений.

За даними розвідки, причина – в ще радянській традиції здавати об’єкти до певних дат, у цьому випадку – Дня Росії, 12 червня.

Чи вдасться їм потішити гіперболізоване его Володимира Путіна? В Україні сподіваються, що ні. Завадити добудувати ПП2 покликані посилені санкції США.

Якщо в 2020 році запроваджені Вашингтоном заходи стосувалися насамперед компаній-власників суден, які задіяні в будівництві ПП2, то з початком 2021 року санкційне коло суттєво розширили.

Насамперед – на сертифікаційні та страхові компанії, які вирішать узяти участь у реалізації російського проекту, а також компанії, що згодяться допомогти обладнанням чи технологіями, модернізуючи російські трубоукладальні судна. Під загрозою санкцій опиняться навіть порти, в яких базуватиметься трубоукладальний флот проекту.

Цього цілком достатньо, аби трубопровід так і лишився недобудованим, вважають фахівці. Адже ПП2 стане занадто токсичним проектом для всього цивілізованого бізнесу. Ризикуючи втратити ринок США через співпрацю з росіянами, міжнародні компанії не захочуть мати з обхідним газогоном нічого спільного.

Від співпраці вже відмовилися норвезька сертифікаційна компанія DNV GL, данська інжинірингова компанія Ramboll, швейцарська страхова компанія Zurich Insurance Group, а також німецькі Bilfinger GreyLogix і Munich Re. Вони оголосили про розірвання контракту через загрозу потрапляння під американські санкції. Крім того, німецька компанія Wintershall Dea заявила, що припинила фінансування ПП2.

Загалом, за даними звіту Державного департаменту США для Конгресу, принаймні 18 європейських компаній припинили свою участь у проекті або перебувають у процесі виходу з нього через загрозу санкцій США.

А міжнародна група клубів взаємного страхування судновласників (International Group of P&I Clubs, IG P&I) застерігає своїх членів від участі в проекті, закликаючи добре оцінити всі ризики.

Крім того, до санкційного списку офіційно внесли й російський корабель-трубоукладач Фортуна, задіяний у будівництві газопроводу. Саме з його допомогою росіяни в грудні побудували 2,6 км труби в виключній економічній зоні Німеччини.

Санкції запроваджено також проти російської компанії KVT-RUS, яка є власником судна. Серед обмежень – заборона на експорт, банківські та валютні операції, блокування активів і майна.

У січні ймовірність недобудови обхідного трубопроводу нарешті офіційно визнав і Газпром. Російський монополіст у випущеному ним проспекті єврооблігацій повідомив про ризики зупинки чи згортання проекту.

Під час реалізації наших великих міжнародних проектів, таких як газопровід Північний потік-2, ми стикалися й можемо надалі стикатися з ризиками, пов’язаними зі зміною політичних умов у різних регіонах, пов’язаних із такими проектами, – цитує документ агентство Reuters. – У виняткових обставинах, зокрема через політичний тиск, такі зміни можуть призвести до призупинення або припинення проекту.

Однак, попри це Москва – а з нею й Берлін – усе ще відчайдушно намагаються врятувати проект, домовившись із адміністрацією новообраного президента США Джо Байдена. Там ПП2 й далі називають “поганою ідеєю”. Хоча із активним застосуванням санкцій досі зволікають. І це не може не турбувати Україну й інших противників обхідних газогонів Кремля.

Дипломатичний фронт

Північний потік-2 і Турецький потік-2 підривають трансатлантичну безпеку та зроблять країни Європи надто залежними від енергоносіїв РФ, – таку заяву нещодавно зробив прес-секретар Державного департаменту Нед Прайс. За його словами, США продовжать стежити за будівництвом трубопроводу. Якщо буде прослідковуватись якась активність чи спроби сертифікації, розглянуть можливість санкцій.

Утім, певний прогрес у будівництві вже є, а масштабного застосування санкцій – немає. Натомість лобісти проекту помітно активізувалися.

Офіційна підтримка ПП2 з боку Німеччини (навіть після отруєння та арешту Олексія Навального) вже мало кого дивує.

Але в прагненні переконати США скасувати санкції щодо проекту Берлін обговорює Україну навіть без участі України, запропонувавши механізм регулювання, який начебто обмежуватиме здатність Росії маніпулювати енергетичним ринком.

За даними європейських та американських медіа, Німеччина пообіцяла концепцію “швидких відмов” – механізму, який дозволить перекрити ПП2, якщо Росія чинитиме тиск на Україну (наприклад, довільно скорочуючи транзит газу через нашу ГТС).

А в якості додаткового “пряника” Німеччина планує запропонувати свою підтримку імпорту скрапленого газу зі США, збудувавши термінали для регазифікації скрапленого природного газу.

Експерти в Берліні сподіваються, що з приходом на посаду держсекретаря США Ентоні Блінкена питання ПП2 стоятиме менш гостро і суперечка вирішиться.

У мене таке враження, що Блінкен не вважає, що санкції – правильний спосіб мати справу з союзником. Іми йому довіряємо, – зазначив депутат від Християнсько-демократичного союзу канцлера Ангели Меркель Андреас Нік.

16 лютого адміністрація Байдена повинна була оприлюднити перелік пов’язаних із ПП2 компаній, які, на думку Білого дому, порушують закони США. Ці компанії могли б стати потенційними об’єктами американських санкцій.

Але інформагентство Bloomberg із посиланням на чотирьох близьких до адміністрації президента США  людей написало про те, що в Байдена, швидше за все, відмовляться від санкцій щодо будь-яких дотичних до будівництва газогону німецьких компаній. Адміністрація Байдена намагається зупинити проект, не створюючи неприємностей з близьким європейським союзником.

І справді – 19 лютого Державний департамент США в доповіді Конгресу не запропонував нових санкцій проти учасників проекту.

У списку лише ті компанії, які були визначені попередньою адміністрацією: російський корабель Фортуна та його власник – KVT-RUS.

У Конгресі вважають, що такі санкції мало на що вплинуть і навряд чи зможуть зупинити проект.

Простіше кажучи, сьогоднішнє призначення санкцій є абсолютно неадекватним, – заявив конгресмен Майкл Маккоул.

Така позиція Держдепу здивувала й українських фахівців.

У звіті йдеться про додаткові санкції лише проти двох суб’єктів господарювання, які залучені до проекту, а також перелічено 18 компаній, що залишили проект торік. І все б нічого, але є велике АЛЕ! Дві компанії, а саме баржа Фортуна та її власник, КВТ-РУС, уже були санкціоновані в січні. Так само й вихід 18 компаній з проекту відбувся за попередньої адміністрації. Отже, у Звіті йдеться лише про дії адміністрації Трампа. Це викликає занепокоєння Конгресу в зв’язку із відсутністю інформації щодо нових додаткових санкцій, – так на новину з Вашингтона відреагувала радниця голови правління НАК Нафтогаз України Лана Зеркаль.

Водночас, як наголосила Зеркаль, конгресмени публічно вимагають від адміністрації пояснень, наголошуючи, що санкції проти газогону мають потужну двопартійну підтримку обох палат Конгресу та повинні бути втілені якнайшвидше – для недопущення завершення ПП2.

Такі сигнали з Капітолійського пагорба свідчать про дуже високий рівень уваги до розвитку ситуації навколо ПП2 і протидію намаганням російських лобістів проекту знизити градус спротиву, – додала Лана Зеркаль.

Ситуацію прокоментували й міністри закордонних справ України та Польщі Дмитро Кулеба та Збігнєв Рау.

У спільній статті, оприлюдненій виданням Politico 22 лютого, вони закликали Захід і, зокрема, президента США Джо Байдена не допустити завершення будівництва ПП2.

Польща й Україна давно попереджали про небезпеки, пов’язані з будівництвом Північного потоку-2. Наші заклики до пильності й рішучості були почуті в Конгресі США, який наполіг на заходах, спрямованих на те, щоб зупинити цей небезпечний, суперечливий проект. Ми закликаємо президента США Джо Байдена використати всі наявні в його розпорядженні засоби, щоб не допустити завершення проекту, – йдеться у статті.

Захід, очолюваний США, не може дозволити собі відступити перед шантажем із боку Росії, наголосили Кулеба і Рау.

Місія (не)можлива?

Ще 2019 року зупинити будівництво ПП2 багатьом здавалося взагалі неможливою місією. Утім, вже 2021 рік, а росіяни досі не можуть завершити 6% проекту. Все – через санкції США, насамперед їхню першу хвилю.

Чи поставить остаточну крапку в епопеї з трубопроводом друга, посилена хвиля санкцій? Відповіді на це запитання нині з нетерпінням чекають не лише в Києві, а й у Москві, в Берліні та й у самому Вашингтоні.

Вітчизняні фахівці сподіваються, що США витримають тиск російських і німецьких лобістів і все-таки  “доб’ють” обхідний трубопровід посиленими санкціями.

Я скептично ставлюся до шансів Північного потоку-2 як до проекту, який буде реалізований, тому що не тільки я, але й багато людей на різних континентах роблять зусилля для того, щоб цей проект не відбувся, оскільки ми розуміємо всю загрозу, яку він несе в собі. Для нас газотранспортна система — це перш за все не про прибутки. Це про наше існування, оскільки це є запобіжником від прямої військової агресії на території України, — заявила в інтерв’ю Deutsche Welle Лана Зеркаль.

Утім, якщо навіть попри санкції росіяни таки прокладуть залишки трубопроводу, це не стане фіналом епопеї. Адже для введення в експлуатацію газогін треба сертифікувати та застрахувати. А через санкції зробити це бояться всі цивілізовані компанії.

До компаній, які проводять таку сертифікацію, вже зараз застосовують санкції. Про це Державний департамент повідомив ці компанії ще наприкінці минулого року. Від сертифікації відмовились декілька провідних компаній, які супроводжували згаданий проект, – навела приклад Зеркаль.

Схожої думки дотримуються навіть у Німеччині.

У вересні в нас відбудуться федеральні вибори, і в результаті наша Партія зелених може увійти до нової коаліції. І я сподіваюся, що ми матимемо гучний голос у новому уряді, який активно відстоюватиме рішення, що не дозволить транспортувати газ цим газогоном, – заявила член Європейського парламенту Віола фон Крамон-Таубадель під час онлайн-дискусії Київського безпекового форуму.

Таким чином, може статися, що ПП2 добудують, але газ по ньому постачатися не буде.

Я спостерігаю зростання спротиву цьому проекту. Зокрема, у лавах моєї партії. Ми були першими і єдиними, хто виступав проти нього – саме через Україну, з геостратегічних міркувань, — сказала євродепутат.

Але ще кращий варіант для України – якщо ПП2 все ж не добудують. І шанси на це все ще високі. На думку радника голови правління НАК Нафтогаз України Вадима Гламаздіна, про завершення проекту, а тим паче в 2021 році, не може бути й мови.

З урахуванням нинішньої швидкості прокладання труби Фортуною, добудувати проект росіяни зможуть хібащо до 2024 року. І то – якщо їм дадуть це зробити, – наголошує він.

На щастя для України, 24 лютого в адміністрації президента США пообіцяли, що готові “без вагань” впроваджувати санкції на спроби поновлення будівництва ПП2.

Ми продовжимо інформувати Конгрес, і якщо знадобляться додаткові політичні заходи реагування на виконання вимог законодавства – я б сказав, на виконання наших інтересів, коли йдеться про Північний потік-2 – ми без вагань зробимо це, – повідомив речник Держдепу США Нед Прайс.

 

Олексій Савіцький