Верховна Рада може розглянути нову модель фінансування Суспільного у 2022 році – Потураєв

Верховна Рада має змінити механізм фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України з метою забезпечення незалежності. І це реально зробити у 2022 році.

Таку думку висловив  голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв під час онлайн-дискусії «Суспільне мовлення: як продовжити ефективну реформу?», яку 25 лютого провела «Фундація Суспільність» за сприяння «Інтерньюз-Україна», «Детектора медіа» та Незалежної медійної ради.

«На сьогодні незалежний мовник немає фінансової незалежності. То про яку незалежність ми говоримо?», – сказав Микита Потураєв.

Він вважає, що Верховна Рада має розглянути нову модель фінансування, яка базується на фінансуванні суспільного мовлення за рахунок ренти за користування радіочастотним ресурсом.

Голова Комітету сказав, що наразі він не бачить жодних шансів протягнути нову модель фінансування у 2021 році, оскільки цей рік піковий щодо виплат зовнішніх боргів.

«Якщо у 2022 році у світі не буде глобальних негараздів, у державі з’явиться більше грошей і спаде нервовість, то я маю оптимізм щодо того, що можна буде говорити про більш новаційні фінансові рішення і спробувати змінити механізм фінансування Суспільного мовника», – зазначив Микита Потураєв.

Він сподівається, що у 2022 році на момент конструювання бюджету Верховна Рада може розглянути питання вдосконалення моделі фінансування НСТУ і забезпечення більшої незалежності мовника.  

Та до цього часу, на його думку, громадські активісти, народні депутати та іноземні партнери мають об’єднатися і почати заздалегідь лобіювати нову модель фінансування.

«Мають бути публічні обговорення нової моделі фінансування, мають бути спільні заяви, які я готовий підписувати. Маємо крапля за краплею добиватися того, щоб у 2022 році спробувати змінити у бюджеті модель фінансування. Давайте лобіювати хороші речі, за які нам не соромно», – сказав Микита Потураєв.

Він додав, що йому подобається ідея фінансування НСТУ за рахунок ренти за користування радіочастотним ресурсом.

«Ця ідея проста і дієва, зрозуміло, з якого ринку приходять гроші. Вони автоматично нараховується і мовник працює. Зменшення фінансування може залежати тільки від економічної кризи. Та це значно краще, ніж бути у залежності від доброї волі Міністерства фінансів, яке в Україні має фіскально-бухгалтерську психологію», – зазначив пан Потураєв.

Секретар наглядової ради НСТУ Вадим Міський, який свого часу запропонував нову модель фінансування НСТУ, додав, що та система фінансування, яка зараз є, нестабільна і залежить від політичних рішень.

Він згадав, що з 2017 року НСТУ жодного разу не отримувала повного фінансування. Згідно з Законом «Про суспільне телебачення та радіомовлення України»,  фінансова підтримка НСТУ становить не менше 0,2 % видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік. Та у Верховній Раді з року в рік порушували цю норму Закону.

«Лише коли цю шпаринку у Законі закриємо, змінимо механізм на надійний, стабільний, де буде не політичне рішення, а формула позаполітичного контексту, прив’язана до економічних процесів, тоді можна казати, що Суспільне мовлення стало повністю незалежним», – сказав Вадим Міський.

Нагадаємо, у держбюджеті на Суспільне на 2021 рік виділили 2,2 млрд грн. Із них 400 млн знаходиться у новоствореному спецфонді з непрогнозованим джерелом надходжень. Згідно з законом, це видатки розвитку.

 Як писав «Детектор медіа», у зв'язку з недофінансуванням НСТУ у 2018-2019 роках експерти Ради Європи розробили кілька варіантів фінансування НСТУ, у квітні 2019 року Мортен Енберг та експерти Ради Європи презентували їх у Комінеті свободи слова і Бюджетному комітеті.

Ознайомитися з повним текстом нової моделі фінансування НСТУ можна тут. Один із найоптимальніших варіантів нової моделі фінансування Суспільного мовника — за рахунок ренти (збору) за користування радіочастотним ресурсом. Вона могла б забезпечити стабільність і не залежала би від волі народних депутатів та Кабінету Міністрів України. 

Фото: сайт rada.gov.ua