Зміна модуляції сигналу «Зеонбуду»: чи розшириться покриття цифрової мережі?

Наприкінці минулого року цифровий провайдер-монополіст «Зеонбуд» продовжив свою ліцензію ще на десять років під низку гарантійних зобов’язань. Одним із них є зміна модуляції сигналу, яка має покращити покриття цифрового телебачення. При цьому регулятор галузі — Національна рада з питань телебачення та радіомовлення — має контролювати це, і якщо «Зеонбуд» не зробить, що обіцяв, має право скасувати рішення про продовження ліцензій.

«Зеонбуд» у січні подав заявку до Українського державного центру радіочастот. Однак, окрім зміни модуляції сигналу, провайдер нібито вирішив змінити ще кілька технічних параметрів, які можуть вплинути на покриття. Покриття зросте, але не настільки, наскільки могло б, якби йшлося тільки про зміну модуляції. Компанія ж може зберегти додаткові місця в мультиплексах. Втім у «Зеонбуді» заперечують вплив цих змін на покриття.

Навіщо змінювати модуляцію?

Зміна модуляції цифрового телевізійного сигналу в загальнонаціональній наземній цифровій мережі мовлення стандарту DVB-T2 (мультиплекси МХ1-3, МХ-5) з 256 QAM на 64 QAM має збільшити зону покриття передавачів.

Індустрія та держава не раз публічно висловлювали «Зеонбуду» претензії щодо покриття й модуляції сигналу. «Зеонбуд» запевняв, що діє відповідно до ліцензії, а медіагрупи скаржилися на покриття провайдера. У чинній ліцензії «Зеонбуду» прописане покриття 95 % населення України, але методики його визначення немає. У Нацради лише є розроблена методика для визначення покриття території (в ліцензії провайдера вказано покриття 85 % території). Перепис населення був двадцять років тому, скільки людей нині живе у країні, достеменно невідомо.

Наскільки може збільшити покриття «Зеонбуду» зміна модуляції?

Цього не знає ніхто. Генеральний директор групи «1+1 медіа» Ярослав Пахольчук свого часу оцінював можливе збільшення покриття на 15–20 %. Однак член Нацради Олександр Ільяшенко запевняє, що не все так просто — насправді відсоток збільшення цього покриття ніхто не рахував.

«Покриття має збільшитись, але ця модуляція не дає можливості побачити сигнал там, де він відсутній через місцевий рельєф. Тільки якщо сигнал десь не добиває, він може покращитись. Але чітко сказати, на скільки покриття можливо збільшити, не можна», — каже він.

За його словами, на ринку є лише прогнози. «Наприклад, їх робить УДЦР. Але фактично, щоб перевірити покриття, треба приїхати на місцевість і робити заміри за офіційною методикою, розробленою УДЦР», — каже Олександр Ільяшенко. Якщо ж немає чіткої, вирахуваної та погодженої зі всіма цифри щодо можливого збільшення покриття у разі зміни модуляції, то досить складно й оцінити, наскільки меншою буде користь від цієї модуляції у разі зміни інших технічних параметрів.

Які ще технічні параметри змінює «Зеонбуд» і на що це впливає?

Окрім зміни модуляції, за словами Олександра Ільяшенка, «Зеонбуд» змінює ще один або два параметри. За інформацією телеграмканалу TVpost, серед них відмова від додаткових фільтрів на передавачах, так званих критичних масок, зміна корекції помилок передачі даних та захисний інтервал. Ці зміни зменшать можливості розширення покриття.

«УДЦР каже, що у разі зміни модуляції можливе збільшення покриття. Але якщо збільшується і модуляція, і інші технічні параметри, так звані критичні маски, то збільшення покриття буде меншим, ніж якби воно було за зміни однієї модуляції», — розказав «Детектору медіа» Олександр Ільяшенко. За його словами, УДЦР вважає, що бажання компанії змінити свої технічні характеристики не суперечить закону, і ці зміни вона може вносити без погоджень із Нацрадою.

На уточнювальне запитання «Детектора медіа», чи не нівелює таке бажання компанії мету зміни модуляції — розширення покриття, яке було умовою продовження ліцензії «Зеонбуду», — пан Ільяшенко відповів: «Я лише бачу лист від УДЦР. Вони не кажуть, наскільки більше. Але є розрахунки “Зеонбуду”, який вважає, що це несуттєво вплине на покриття. Тому будемо вирішувати це питання».

До чого платний пакет «Зеонбуда» в історії з модуляцією?

Зміна модуляції унеможливить втілення планів «Зеонбуду» щодо запуску платного пакету телеканалів у цифровій мережі. Адже для цього потрібна ємність у мультиплексах. За теперішньої модуляції в мультиплексах є місце для 8–16 каналів. Після її зміни додати ще кілька каналів до мережі буде технічно неможливо.

Про наміри запустити платний пакет «Зеонбуд» оголосив у 2019 році. Тоді на додаток до 32 безкоштовних каналів у 2020 році в мережі Т2 планувався пакет з 24 платних пізнавальних каналів. Ці плани стали можливими, коли Нацрада наприкінці 2018 року внесла зміни до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору. Тепер «Зеонбуд» може запровадити платний пакет, звернувшись до Нацради із заявою про переоформлення ліцензії та отримавши згоду. План розвитку також не передбачає проведення конкурсу на місця у платному пакеті.

Проти запуску «Зеонбудом» платного пакету активно виступили, зокрема, медіагрупи, які останні кілька років націлені на розбудову ринку платного доступу до контенту. З усіх провайдерів, які надають платні послуги телебачення для користувачів, вони отримують роялті за право транслювати свої канали. «Зеонбуд» такої авторської винагороди не платить: канали доступні у цифровому ефірі безкоштовно. До того ж, дві з чотирьох медіагруп («1+1» та «Україна») мають своїх супутникових та ОТТ-провайдерів. Тож гравці платного ринку побоювались, що «Зеонбуд» відбере абонентів у інших провайдерів. Саме медіагрупи лобіювали і зобов’язання щодо зміни модуляції.

Однак окрім цього, як уже писав «Детектор медіа», на заваді запуску платного пакету є ще й інше технічне питання. У 2014 році «Зеонбуд» після наполегливих прохань Нацради розкодував свій сигнал. Усі телетюнери й цифрові телевізори Т2, які після того встановили собі глядачі, не зможуть приймати закодований сигнал, потрібний для перегляду платних каналів. Натомість глядачам потрібно буде купувати нове обладнання.

Ярослав Пахольчук в інтерв’ю «Детектору медіа» казав, що заміна обладнання потребуватиме великих інвестицій від цифрового провайдера: «У людей встановлено до п’яти мільйонів сет-топ-боксів. Всі вони не закодовані і закодувати їх не можна. Тих сет-топ-боксів, які завозилися до 2014 року, уже немає, бо в середньому вони працюють п’ять років. Хто замінить ці п’ять мільйонів приладів? Навіть по 10 доларів — це 50 мільйонів доларів. Відбити такі інвестиції навіть за величезної бази — це дуже довго».

Позиція «Зеонбуду»: Вплив зміни модуляції на покриття мережі — міф

«Детектор медіа» надіслав до компанії низку запитань і отримав відповіді. Проте з’ясувати, чи «Зеонбуд» досі планує запуск платного пакету, не вдалося.

— Компанія «Зеонбуд» у січні подала заявку зміну модуляції до УДЦР. Чи Держцентр радіочастот розглянув цю заявку?

— Термін розгляду заявочних документів спливає 4 березня. Жодних законних підстав для відмови УДЦР не має.

— На який відсоток, за вашими розрахунками, може збільшити покриття «Зеонбуду» зміна модуляції сигналу 256 QAM на 64 QAM? Чи справді цей відсоток співмірний з 15–20 %, на що сподівається ринок?

— Відповідно до інформації УДЦР покриття цифрової мережі становить не менше, ніж 90% території країни. Не будемо акцентувати увагу на тому, що за населенням цей відсоток буде ще значно більшим, адже мережа покриває в першу чергу густонаселені регіони. Якщо ж збільшити 90 % ще на 20 %, то отримаємо покриття вже 110 % території країни. Парадокс? Ні, маніпуляція.

Маніпуляція в тому, що «експерти» мовчать про те, що їхній прогноз стосується виключно ідеально- теоретичної ситуації, коли поверхня Землі гладка, як більярдна куля.

Це все одно, що стверджувати, що за збільшення потужності двигуна швидкість авта обов’язково збільшиться, не беручи до уваги покриття дороги. Очевидно, що по асфальту — так, але по бездоріжжю — ні, бо там інший головний чинник — рельєф місцевості. Саме він буде визначати швидкість, а не потужність двигуна.

Абсолютно аналогічна ситуація і з цифровою мережею, де саме рельєф місцевості (гори, низини річок, озер тощо) зумовлює проблеми з сигналом. У такому випадку зміна модуляції практично нічого не дає, адже це не впливає на дифракцію радіохвиль (огинання перешкод).

Тому надзвичайний вплив зміни модуляції на покриття мережі — це тільки міф від «експертів».

Тоді питання, а кому і навіщо потрібен цей міф? Відповідь проста: зміна модуляції дуже впливає на ємність цифрової мережі. І не теоретично, а фактично і обов’язково. В разі варіанту змін від «експертів» ємність мережі зменшиться на 30 %. І це назавжди поставить жирний хрест на подальшому розвитку цифрового телебачення в Україні. Про телебачення високої якості НD треба буде забути назавжди. Зараз понад 50 % телеглядачів країни підключені до цифрової мережі, тому ціна питання надзвичайна.

Кому це потрібно? Звісно ж не телеглядачам. Цифрова мережа — головний конкурент у першу чергу супутниковому телебаченню. Тому питання покриття — це тільки димова завіса, а фактично відбувається досить традиційна гра: «вбити конкурента» за допомогою адміністративного ресурсу. В такій грі головне придумати красиву обгортку для некрасивого задуму. Тема покриття і є саме такою обгорткою. До речі, в цифровій мережі транслюються виключно національні телеканали, в той час як на супутнику домінують інформаційні російські.

— Заразом «Зеонбуд» подав до УДЦР заявку на зміну інших технічних характеристик. Що це за зміни і на що вони впливають? Адже, приміром, відмова від використання додаткових фільтрів (критичних масок) та зміна параметру FEC (корекції помилок передачі даних) та захисний інтервал можуть вплинути на відсоток розширення покриття.

— Окрім зміни модуляції в наших заявках передбачена зміна ще тільки одного технічного параметру — коефіцієнту корекції помилок. На відміну від теоретиків-«експертів», фахівці компанії промоделювали на професійному обладнанні для радіопланування десятки варіантів впливу змін технічних параметрів на покриття та ємність мережі. Виїзні бригади зробили сотні вимірювань сигналу в реальних умовах. Так було визначено оптимальний варіант, коли і покриття збільшується, і ємність мережі зберігається. Саме такий варіант змін і передбачений в наших заявках.

— За словами Олександра Ільяшенка, в листі, який Нацрада отримала від УДЦР, ідеться про те, що якби компанія не відмовлялась від використання критичних масок, то модуляція б давала можливість більшого розширення покриття. Однак конкретні відсотки не вказуються. Чи дійсно це так? Якщо так, то з якою метою компанія змінює технічні параметри, які можуть зменшити розширення покриття, яке очікується від зміни модуляції?

— Це якесь непорозуміння. Ми не відмовляємося від критичних масок. І критичні маски взагалі не впливають на розмір покриття.