З чого почалася криза у Вірменії і хто допомагає опозиції

Генеральний штаб Вірменії  вимагає від прем’єр-міністра Нікола Пашиняна подати у відставку.

Але сам прем’єр не визнає вимог Генштабу і вважає це воєнним переворотом, хоча поки що він все ж залишається на своїй посаді.

На його думку, якщо хтось і має визначати питання його відставки, то це має бути народ Вірменії, що можна зробити під час позачергових парламентських виборів.

Факти ICTV розповідають, що передувало подіям, які нині відбуваються у Вірменії і кому вони вигідні.

Завершення і початок

Мабуть, найпершою подією, що передувала початку “військового перевороту” у Вірменії стало завершення так званої Другої карабаської війни, яка тривала 44 дні.

Після підписання тристоронньої заяви між Вірменією, Азербайджаном та Росією бойові дії на території Нагірного Карабаху припинилися. У результаті конфлікту Азербайджану вдалося відвоювати сім районів, які Вірменія тримала під своїм контролем ще з 1990-х років.

Водночас у Вірменії розпочалися протести через рішення Пашиняна про підписання документа.

Здебільшого на протести виходили представники опозиції та їхні прихильники. Але все одно ці акції збирати по кілька тисяч осіб.

А нещодавно сталося те, що могло підстьобнути противників нинішнього прем’єр-міністра Вірменії. За пропозицією Пашиняна звільнили першого заступника начальника Генштабу Тірана Хачатряна.

Приводом для цього міг стати коментар на критику прем’єр-міністром російських оперативно-тактичних ракетних комплексів Іскандер, які не допомогли у протистоянні з Азербайджаном. На це Хачатрян відповів лиш те, що довго сміявся із заяви Пашиняна.

У коментарі Фактам ICTV політичний експерт Олександр Мусієнко висловив думку про те, що така позиція прем’єра щодо російського озброєння сильно підриває позиції країни.

– Мені здається, що Пашиняном не дуже задоволені у Кремлі. В силу того, що він, наприклад, не поспішає підписувати угоди про ще більшу інтеграцію Вірменії в єдиний економічний простір з РФ. Він демонструє певний характер, щоб зберігати суверенність Вірменії…

Він критично відгукнувся про російські ракети Іскандер, які “не вибухають”. Як на мене, це є прямим ударом у больову точку РФ, яка постійно вихваляється “непереможним” військово-промисловим комплексом, – каже політичний експерт.

Можливо, саме звільнення заступника начальника Генштабу стало останньою краплею для відомства та його очільника Оніка Гаспаряна. Військові виступили з вимогою про відставку очільника уряду.

Варто зазначити, що за кілька днів до цього опозиція обіцяла протести в режимі нон-стоп, допоки прем’єр не подасть у відставку.

Останні події

Загострення ситуації відбулося після того, як Генштаб висловився проти Пашиняна. На думку військових, очільник уряду не здатен приймати рішення у критичній для країни ситуації.

– Прем’єр-міністр і уряд Вірменії відтепер не в змозі ухвалювати адекватні рішення в цій кризовій і доленосній для вірменського народу ситуації… У зв’язку з ситуацією, що склалася, Збройні сили Вірменії вимагають відставки прем’єр-міністра та уряду, одночасно попереджаючи, щоб вони утрималися від застосування сили проти народу, – йдеться у заяві Генштабу Вірменії.

Реакція не змусила себе чекати, і прем’єр-міністр Вірменії назвав заяву Генерального штабу спробою військового перевороту, а після цього подав президенту країни Армену Саркісяну пропозицію щодо звільнення Гаспаряна та ще кількох військовослужбовців. Поки що очільник держави не підписав відповідне прохання.

Також Пашинян закликав своїх прихильників виходити на вулиці, де і провів з ними зустріч, під час якої назвав ситуацію цілком керованою і закликав військових підкорятися.

Водночас активізувалися представники вірменської опозиції, які заявили, що готові ночувати на площі Свободи до відставки прем’єр-міністра.

Увечері 25 лютого опозиція встановила намети біля будівлі парламенту. Вочевидь, противники Пашиняна й справді мають намір мітингувати до того часу, доки він не подасть у відставку.

– Росія, вочевидь, певною мірою підтримує внутрішні опозиційні рухи. Вона намагається розхитувати прем’єра, щоб той більше йшов на компроміс. Рухи, які нині спалахують, зокрема серед військових, людей, які дорікають Пашиняну за підписання мирної угоди, –все це сильно тхне російським слідом, – каже політичний експерт.

Сам прем’єр каже про те, що не відмовляється від ідеї проведення дострокових парламентських виборів, які потенційно можуть призвести до зміни влади в країні.

Вони й досі заплановані на 2021 рік, однак їхню точну дату ще не визначили. Проте лише дострокові вибори є реальним важелем для відставки Пашиняна, адже завдяки більшості у парламенті його фактично не можуть звільнити не за власним бажанням.

Цілі Росії

Звичайно, першими контактами державних діячів Вірменії після початку кризи стали перші особи Росії. Зокрема, Пашинян обговорив телефоном ситуацію, що склалася, з президентом РФ Володимиром Путіним.

Однак очільник вірменського уряду може покладати занадто багато сподівань на російських колег, які роблять все, щоб відвертати увагу від своїх помилок.

– Росії потрібна фігура, яка змістить акценти від того, що рівень підтримки Росії у цій (Другій карабаській, – Ред.) війні був недостатній… Щоб змінити порядок денний, коли РФ дорікають, що вона поганий союзник, потрібно “зіграти” в акції протесту і змінити вектор з того, що Росія ненадійний партнер, до того, що Пашинян поганий прем’єр, – висловлює думку Мусієнко.

Росії вигідно, щоб при владі залишалися проросійські політики. Не варто забувати, що опозиція, яка вимагає відставки Пашиняна, є ще більше проросійськи налаштованою, аніж нинішній прем’єр.

Тому якщо Пашинян не “домовиться” к керівництвом РФ, то цілком імовірно, що РФ надалі висловлюватиме підтримку вірменській опозиції.

На думку Мусієнка, Україні важливо спостерігати за розвитком подій, адже будь-який політик на пострадянському просторі, який намагається чинити опір російському впливу, є важливим для нас.

Тобто, якщо нинішній прем’єр продовжуватиме таку політику, для України важливо, щоб він залишався на своїй посаді.

Важко сказати, чи варто очікувати швидкого завершення кризи у Вірменії. Але Пашинян і досі має доволі непогану підтримку суспільства, тому не виключено, що навіть дострокові парламентські вибори не приведуть до значної зміни позицій у владі.

Відносини Вірменії та Росії вже дали тріщину, і якщо Пашинян залишиться на своєму місці, то цілком імовірно, що він потроху зменшуватиме градус проросійської політики.

А це, у  свою чергу, піде на користь не лише Вірменії, а й стане ще одним важливим сигналом для багатьох країн пострадянського простору.