В Єревані напали на журналістів «Радіо Свобода»

В Єревані 23 лютого протестувальники напали на журналіста вірменської служби «Радіо Свобода» – «Радио Азатутюн» Артака Хуляна та оператора Карена Чилінгаряна. Про це 25 лютого повідомив Комітет захисту журналістів.

Журналісти вели прямий ефір з акції, на якій мітингувальники вимагали відставки прем'єр-міністра Ніколи Пашинян. Група протестувальників почала викрикувати образи та проклинати журналістів, кажучи, що «Радіо Азатутюн» «скоро закриють».

Хулян розповів, що його разом з оператором прослідувала близько 20 осіб. Чилінгарян попросив протестуючих не втручатися в їх роботу, але близько п'яти осіб почали бити Хуляна та Чилінгаряна на очах в правоохоронців. Артак Хулян уточнив, що силовики втрутилися лише після п'яти-десяти хвилин від початку нападу.

Мітингувальники зламали частину камери «Радіо Свобода», водночас журналісти не отримали серйозних травм, лише синці.

Генеральна прокуратура Вірменії повідомила, що вже «розслідує інцидент».

Комітет захисту журналістів закликав владу країну розслідувати цей напад. «Влада Вірменії повинна розслідувати напад на журналістів Артака Хуляна та оператора Карена Чилінгаряна, притягнути до відповідальності винних осіб та гарантувати безпеку журналістів, – заявила координаторка програми CPJ в Європі та Центральній Азії Гульноза Саїд. – Журналісти повинні мати можливість висвітлювати політичні події, не боячись переслідувань та нападів, а влада повинна серйозно сприймати напади на пресу».

Як пише «Радіо Свобода», 25 лютого 2021 року Збройні сили Вірменії закликали до відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна і його уряду. У відповідь Пашинян заявив про спробу військового перевороту в країні. Прем’єр-міністр Вірменії також закликав своїх прихильників зібратися в центрі Єревана. У столиці Вірменії одночасно відбуваються два масові мітинги ­– на підтримку голови уряду і на підтримку дій військових.

Нагадаємо, у Єревані в ніч на 10 листопада 2021 року невідомі напали на офіс вірменської редакції «Радіо Свобода» – «Радио Азатутюн». 

Вірменія та Азербайджан відновили бойові дії в Нагірному Карабасі вранці 27 вересня 2020 року, взаємно звинувативши один одного в обстрілі прикордонних територій і провокуванні насильства.

Міністерство оборони Азербайджану заявило, що Вірменія обстріляла села та позиції азербайджанської армії у прифронтовій зоні. Премʼєр Вірменії Нікола Пашинян заявив, що це азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Після цього він оголосив воєнний стан та мобілізацію. Згодом парламент Азербайджану ухвалив постанову про воєнний стан.

9 листопада Вірменія, Азербайджан і Росія уклали тристоронню угоду про зупинення бойових дій у Нагірному Карабасі. Ці домовленості передбачають: повне припинення вогню і всіх військових дій; під контроль Азербайджану переходить частина територій; лінію контакту сторін має контролювати «миротворчий контингент Російської Федерації». За даними ЗМІ, також там будуть присутні миротворці Туреччини. 

У вірменській столиці Єревані протестувальники, не згодні з рішенням прем’єра Ніколи Пашиняна, штурмували урядові будівлі і парламент. Протестувальники вимагають негайної відставки влади Вірменії, а опозиційні сили країни хочуть скасувати цю угоду.

Нагірний Карабах — це спірна територія між Вірменією та Азербайджаном. Після розпаду СРСР регіон увійшов до міжнародно визнаних кордонів Азербайджану, але від того часу фактично контролюється Вірменією, оскільки населення регіону переважно вірменське.

На фото Артак Хулян / CPJ