Як медична система переварює першу партію вакцини. Досвід Львова

Кампанія щеплення проти Сovid-19 в Україні почалась 24 лютого – це майже на три місяці пізніше, ніж у Великій Британії, і на тиждень пізніше, ніж, наприклад, в африканському Зімбабве. Така затримка ставила українську владу в дуже неоковирне становище. Тому доставка вакцини стала для уряду довгоочікуваною подією, чого не скажеш про громадян, які не виявляють гарячого бажання щеплюватися, і навіть про медиків, що не завжди готові прийняти такий цінний вантаж.

Про те, як розпочалося вакцинування у Львові, під час онлайн-конференції з медичним експертом ЮНІСЕФ Катериною Булавіновою розповіла епідеміолог, в.о. гендиректора Львівського обласного лабораторного центру МОЗ Наталія Іванченко.

Процес підготовки

По-перше, усі мої колеги, медперсонал, був задоволений тим, що 24 лютого до нас виїхала вакцина. Вона вирушила на базу «Спецмедпостачання». Вакцину ми отримали опівночі. Усі залучені до процесу люди були на місцях, чекали.

По-друге, опівночі того ж дня з Києва повернулась група медиків, які проходила навчання щодо роботи з вакциною AstraZeneca (Covishield). Всього ми сформували 14 мобільних бригад для вакцинації: 10 буде працювати у Львові та ще чотири – у адмінтериторіях області. Ми організували таким чином, щоб вакцинували тільки ті бригади, які пройшли відповідне навчання у столиці. Поки що таке навчання пройшла одна бригада, працює зараз тільки вона. Поступово решта 13 бригад теж пройде навчання і теж зможуть взятися за роботу.

Холодовий коридор

43200 доз вакцини привезла машина, на якій зверху знаходилось табло, що показувало температуру всередині автівки. На той момент, коли ми отримали вакцину, на табло висвічувалось +5°C (її потрібно зберігати при температурі +2…+8°C). Вакцину перемістили з машини на склад, на складі у нас є велика холодова кімната. Там розставили ящики з вакциною таким чином, щоб між ними вільно циркулювало повітря. На базі вакцину розташували так, що жодного дотику до холодових елементів не було (вакцина AstraZeneca боїться не лише зависокої температури зберігання, а й занизької – «Главком»).

Всередині автівки, де перевозилась вакцина, не було ніяких термоіндикаторів, і флакон теж не містив таких індикаторів. Тобто для нас свідченням дотримання холодового коридору був лише показник температури на табло машини, яка її транспортувала. Звичайно, довіра до дотримання холодового коридору значно більша, коли на упаковці є якісь термоіндикатори.

Чи достатньо доз?

Нам запропонували отримати 43200 доз вакцини і ми не відмовлялися. Таку кількість і навіть більше ми можемо зберігати у себе на складі. Йдеться про обласний склад «Спецмедпостачання». Нам пощастило, що ми отримали саме таку кількість, а не меншу – її вистачить на щеплення усього медперсоналу, люди будуть спокійні, що вакцина для них у наявності.

Щеплення. День перший

Зранку бригада отримала на базі сумочку-холодильник із тією кількістю вакцини, яка була розрахована на один день роботи. Ми очікували вакцинувати у перший день 50 людей, тому бригада отримала п’ять десятидозних флаконів.

Міське управління охорони здоров’я організувало супровід бригади від бази до місця проведення вакцинації поліцією. У центрі Львова вдень пробки, тому з поліцією пересування містом було простішим.

Бригада приїхала до спеціального приміщення, яке було підготовлене в інфекційній лікарні, розташувались там. Після цього запрошували людей, медперсонал, оглядали їх, робили щеплення, після чого вакциновані ще впродовж пів години перебували у сусідній кімнаті. Вакцинувався виключно персонал цієї лікарні та одна людина з бригади.

Коли розпочалася вакцинація, постало питання: якщо відкривати перший флакон для використання, то інші чотири треба лишати у сумці-холодильнику чи перекладати у холодильник у тому приміщення, де відбувалась вакцинація. Ми на тимчасовому пункті щеплення холодильник не використовували.

Теоретично у перший день можна було б зробити не 50, а 100 щеплень – наприклад, в Ізраїлі одна бригада на день вакцинує саме стільки людей. Однак багато часу забрали суто організаційні нюанси. Дані про щеплених людей в електронну базу заносила медсестра, а це займало багато часу. Крім того, це у нас перші щеплення таким препаратом, члени бригади хвилювалися, медики, яких вакцинували, теж хвилювалися… На кінець дня бригада була виснажена.

Фактично було два лікарі та три середні медпрацівника – це склад не однієї, а двох бригад. На місце щеплень поїхала основна бригада і запасна. Реєстратора (тобто людини, яка б заносила дані про вакцинованих в електронну базу) не було – цим займалась медсестра. Почали десь о 13.30 і закінчили близько 17.30.

На другий день було вже трохи легше. Досі питання із цією лікарнею не закрите, там вакцинувався не весь персонал – не всі змогли прибути в період роботи бригади. Лікарі там працюють позмінно, а не повний робочий день.

Гігієна приміщення

У цьому випадку пріоритетом є не прибирання приміщення, а його провітрювання. Кожні 20 хвилин бригада влаштовувала провітрювання: на 10 хвилин відкривала усі вікна, щоб утворювався протяг. Оскільки саме танув сніг, ми пропонували людям, які заходять, одягати бахіли, а також раз на годину протирали підлогу.

Безпечна утилізація

Вакцину ми отримали разом зі шприцами, бланками проінформованої згоди та коробками безпечної утилізації – літрові пластикові відра з червоними кришками. Ми туди кидали використані шприци, а от порожні флакони – ні. Ці коробочки малооб’ємні. Тому для флаконів ми окремо взяли ще одну коробку. По закінченні робочої зміни коробки закрили, мобільна бригада забрала їх з собою у Львівську міську поліклініку №2 – заклад, який формував цю бригаду. Такі контейнери будуть накопичуватися у поліклініці у спеціальному приміщенні, а пізніше їх віддадуть компанії з утилізації медичних відходів, з якою у поліклініки укладено договір.

Перестраховка

Лікарі, які вакцинувалися, попросили, щоб реаніматолог з їхньої лікарні весь час стояв поруч. Якщо об’єктивно, то потреби у тому не було, бо бригада була, так би мовити, озброєна до зубів, мали кілька епіпенів, але медперсонал цього вимагав. Тож двоє реаніматологів – зі своїми епіпенами, а також дексаметазоном, дефібрилятором – по черзі чергували у приміщенні, де відбувалось щеплення.

Фактично все пройшло добре, всім було комфортно, наразі вакциновані люди не відмічають жодних побічних реакцій. Хочу сказати, що при вакцинації від грипу шкірні прояви були більш виражені: почервоніння, біль і дискомфорт у місці уколу.

Повністю подивитися конференцію можна тут:

Наталія Сокирчук, «Главком»