Наскільки проросійська «Україна 24»?

За сім років війни з Росією в Україні з’явилася ціла купа майданчиків, які системно поширюють кремлівську пропаганду. Від покійних медіа Медведчука й телеканалу «Наш» до анонімних телеграм-каналів. 

До «України 24» в цьому контексті завжди виникали зрозумілі питання. По-перше, Рінат Ахметов історично пов’язаний із проросійськими політиками. По-друге, гостьова палітра «України 24» частенько нагадує канали кума Путіна. По-третє, тут буквально працюють колишні керівники NewsOne, ZIK та «Наш». І, забігаючи наперед, наразі всі підозрілі речі зосереджені якраз навколо Василя Голованова, Наталі Влащенко та Тиграна Мартиросяна. За межами їхніх програм «Україна 24» не поширює нічого проросійського чи антизахідного.

Бочка меду

Мабуть, найкраще антизахідні/проросійські наративи якогось каналу цього року були помітні на прикладі інавгурації президента США Джо Байдена. Адже американські вибори зібрали навколо себе цілу купу фейків: брехню про підтасоване голосування, маніпуляції про «цензуру» в твітері, спекуляції на штурмі Капітолія та просто історії про «зовнішнє управління» з боку демократів. Використання всіх цих наративів на повну чудово ілюстрували канали Медведчука. Але не «Україна 24». 

Тут інавгурацію без маніпуляцій висвітлювали у профільній програмі про міжнародну політику — Світогляд сьогодні. Про неї якісно, за участі Дмитра Кулеби, розповідали у програмі Реальна політика з Євгенієм Кисельовим. Адекватно показували в новинах. А саму трансляцію церемонії на «Україні 24» «Детектор медіа» назвав однією з найкращих. 

Крім того, на каналі Ахметова виходив спецефір про штурм Капітолія. І в ньому не давали слова пропагандистам (навіть маскуючи це під «баланс») і не озвучували фейків. Радше навпаки. Коментатори закликали не прирівнювати імідж Дональда Трампа до іміджу США (на противагу пропаганді про «падіння авторитету Штатів»). Заперечували фальсифікацію виборів. Казали, що Росія не може порівнювати свої протести з протестами у Штатах. Також важливо, що на цій програмі чітко ідентифікували людей, які брали участь у штурмі будівлі. Їх називали «прихильниками Трампа», «радикалами» та «фріками», але не пересічними виборцями й голосом народу, як це робили пропагандисти. 

Паралельно «Україна 24» активно й без особливих маніпуляцій висвітлювала перипетії навколо Олексія Навального. Хоча канали Медведчука про це мовчали. 

Ложка Медведчука

При цьому на «Україні 24» все ж присутні окремі приклади антизахідних/проросійських наративів. Вони зосереджені навколо трьох ведучих каналу: колишнього генпродюсера NewsOne Василя Голованова, колишньої генпродюсерки ZIK Наталії Влащенко та колишнього керівника каналу «Наш» Тиграна Мартиросяна. Ці «журналісти» продовжують кликати на свої програми гостей-пропагандистів, із якими працювали раніше. Крім того, сама Наталія Влащенко має яскраво виражені проросійські погляди. 

Узяти, наприклад, випуск «Народу проти» від 14 січня (ведуча Наталія Влащенко). Трохи менше години цієї програми присвятили ситуації в США. Центральними спікерами були Олег Волошин («ОПЗЖ») та Пітер Залмаєв (міжнародник, ведучий Прямого). Також у студії знаходилися інші гості, які представляли здебільшого проєвропейську позицію. Але в ефірі все одно озвучили величезну кількість антизахідних маніпуляцій: нечесна перемога Байдена; напівколоніальний статус України; дружба Сергія Лещенка із deep state;  цензура проти консерваторів; вбивство невинної жінки в Капітолії; рецидивіст Джордж Флойд; чому поліція не стріляла в тих, хто валив пам’ятники; лицемірство США. Ведуча не зупиняла пропаганду. І сама натякала на лицемірство та падіння авторитету США. Звісно, інші гості дещо збалансовували ці та інші маніпуляції своєю думкою. Але антизахідна позиція все одно була представлена непропорційно своїй важливості та поширеності в суспільстві. 

Схожу ситуацію можна було спостерігати в персональних інтерв’ю. Наприклад, Дмитро Співак, ведучий «112», під час розмови із Влащенко казав, що США для нас не партнер, а куратор. І демонізував протести у Штатах, просуваючи наратив, що вони дискредитують моральний авторитет та демократичність Америки. Василь Голованов брав інтерв’ю в Андрія Портнова. У цій розмові поплічник Януковича просував думку про зовнішній вплив на українську антикорупційну інфраструктуру (раз, два) та повторював пропаганду про те, що США заборонили Україні купувати російську вакцину.

Надалі подібна тенденція продовжилася. Наталія Влащенко досі запрошує до себе Дмитра Співака. Тепер він в ефірі, здається, порівнює українські мовні ініціативи з нацизмом. Сама Влащенко в інтерв’ю зі Святослав Піскуном жаліється на розгул активістів, який буцімто почався після 2014 року. Вадим Новинський разом із Тиграном Мартиросяном натякають, що США вигідне продовження війни України з Росією.

При цьому варто зазначити, що це вже далеко не той рівень трешу, який відбувався на програмах восени. Коли Олена Лукаш розповідала про «непокоренный Донбасс». Та й проросійських гостей все ж розбавляють розмови з Олександром Корнієнком, Юрієм Луценком чи Романом Безсмертним. Узагалі, значна частина інтерв’ю «України 24» — це просто піар улюбленців Ахметова. Таких як Ляшко, Смешко й залишки «Опозиційного блоку».  

Неприємний мікс

Отже «Україна 24» як телеканал не веде цілеспрямованої системної антизахідної/проросійської політики. Адже не інтегрує пропаганду в марафони, тематичні програми, стрічку та випуски новин. Не синхронізується з Кремлем. І, власне, тенденційно не просуває якісь ворожі наративи. 

Разом із тим «Україна 24» надає майданчик (причому йдеться про головні токшоу каналу) трьом ведучим, у програмах яких трапляється антизахідна риторика. Їхні ефіри частіше звичайного стосуються пропагандистських тем. Вони (особливо Наталія Влащенко) ставлять гостям тенденційні маніпулятивні запитання. І запрошують до себе яскравих представників антизахідної/проросійської пропаганди. Не зрозуміло, чому співробітники та власники каналу толерують подібне сусідство. 

Адже це далеко не типова ситуація для українських олігархічних інформаційних каналів. Зазвичай усі ведучі таких ЗМІ розділяють більш-менш одну ідеологічну позицію — публічну позицію власника. На каналах Медведчука не було ведучих прайм-тайму, які би просували українські позиції. На Прямому, 5-му чи «Еспресо» немає куточку любові до Росії. Навіть коли на умовні телеканали Порошенка запрошують депутатів «ОПЗЖ», ведучі відповідають на їхні проросійські маніпуляції. 

На щастя, останнім часом сумнівний контент на «Україні 24» трапляється все рідше. Сподіваємося, вже скоро телеканал повністю виправдає свою назву.