«Незалежний громадський мовник — ключова зброя в боротьбі проти дезінформації»

сайт ebu.ch

Що таке дезінформація, як Європа й Україна борються проти неї, яку допомогу можуть надати європейські партнери Україні в цій боротьбі. Про це та інше йшлося на міжнародному онлайн-семінарі «Відповідь дезінформації: європейські підходи та стандарти», організованому за підтримки медійних проєктів Ради Європи в Україні. «Детектор медіа» вже публікував найважливіше з виступів керівниці відділу медіадепартаменту інформаційного суспільства Ради Європи Уршки Умек та консультантки Ради Європи Крістіни Розґоні, члена групи Європейської комісії з підтримки України Танела Танґа.

У цьому матеріалі Ліз Корбін, заступниця директора Європейської телерадіомовної спілки (EBU), розповідає про роль громадських медіа у протидії дезінформації в Європі.

Я майже двадцять років працювала на Бі-бі-сі. Останнім часом очолювала новини BBC News і курувала фактчекінгову команду, покликану боротися з дезінформацією. Заступницею директора EBU стала близько року тому. Одна з моїх функцій — просувати громадських (public) мовників. До асоціації входить 115 теле- і радіокомпаній.

За двадцять років роботи у громадській телерадіокорпорації я зрозуміла, що нам потрібен новий підхід до журналістики. Раніше новини розповідали про те, що є правдою — і, сподіваюся, досі це роблять. Але при цьому вони ігнорували все, що було неправильним. Тепер ми більше не маємо цього привілею. Ми більше не можемо розраховувати, що ми чогось не покажемо — й люди про це не дізнаються. Ми більше не можемо блокувати поширення «неправильних» фактів. Ми більше не є єдиним джерелом інформації. Дезінформація буде поширюватися, хочемо ми того чи ні.

Тому тепер медіа мають не лише розповідати правдиві історії, а й розбиратись із неправдивими. А особливо — з частково правдивими.

Команди фактчекерів працювали в медіа й п’ять — десять років тому, але це була внутрішня справа редакцій. Розвінчанням фейків медіа займалися не завжди. Це дало змогу, наприклад, поширитись і вкорінитись теорії змови про технологію зв’язку 5G та коронавірус. Або фейкам про штучне походження коронавірусу. Попри те, що жодних доказів «штучності» не існує, натомість є багато доказів того, що вірус перейшов від тварин до людей, 29 % опитаних американців торік вважали, що вірус штучно створений у лабораторії. Такий рівень дієвості дезінформації свідчить, що ситуація вийшла з-під контролю.

Фактчекінг може допомогти в боротьбі проти дезінформації. Але важливо, щоб люди, які ним займаються, були вартими довіри. Зараз багато організацій беруть на себе роль фактчекерів: і адміністрація соціальних мереж, і комерційні компанії, й неурядові організації, й політичні партії, і державні органи. Коли фактчекінгом займаються всі, це непродуктивно, адже громадськість не може довіряти всім.

Ключова зброя в боротьбі проти дезінформації — незалежний і вартий довіри громадський мовник, доступний для всіх. В основі взаємин громадських мовників із суспільством лежить довіра, а більшість таких мовників ще й отримує від суспільства більшу частину або весь свій дохід. За результатами дослідження Reuters, у 62 % країн Європи громадські медіа мають найвищий рівень довіри серед джерел новин. Також громадські медіа мають найвищий рівень довіри як джерела інформації про коронавірусну пандемію.

Увага аудиторії до новин на громадських мовниках у пікові дні кризи, пов’язаної з коронавірусною епідемією, зростала в середньому у два з половиною рази. Молода аудиторія зросла на 44 %. Трафік сайтів громадських медіа зростає невпинно, оскільки люди прагнуть інформації з перевірених онлайн-джерел.

Втім загальна довіра до новин зменшується. Тут багато причин, це реальний виклик, і ми маємо почати цим перейматись. Хто ми, якщо аудиторія не має до нас довіри?

Довіра зростає й зменшується водночас. Збиває з пантелику, чи не так? Однак дослідження Reuters показує, що, попри зниження загального рівня довіри до новин, більшість людей хоче мати новини, яким може довіряти.

Йдеться не тільки про те, чи є громадські медіа чи будь-які інші медійні організації упередженими й заангажованими. Важливо, чи люди вважають їх такими. Можна ідеально дотримуватися балансу, але якщо люди вважають, що ви залежні від комерційних, політичних чи соціальних чинників, вони вам не повірять. Незалежність критично важлива для громадських медіа. Тому в EBU є перелік рекомендацій для членів спілки, які допомагають не лише залишатися незалежними, а й виглядати такими. Внутрішня структура, правила, корпоративна культура мають це відображати. Важливо дати змогу глядачам скаржитися, якщо вони вважають, що у вас щось не так.

Аби здобути довіру аудиторії, громадське медіа має робити контент найвищої якості. А для цього необхідно мати стабільне й достатнє фінансування. Попри економічне зростання в країнах Європи до початку пандемії коронавірусної хвороби, фінансування громадських медіа не зростало, а стояло на місці або зменшувалось. Тим часом конкуренція на ринку посилювалася.

Фінансування громадських медіа вкрай важливе для якості нашої демократії. Держави, які вкладають більше грошей у підтримку громадських мовників, стабільніші, а їхні громадяни беруть активнішу участь у політичному житті.

Політики в деяких країнах намагаються обмежити незалежність громадських медіа, аби підірвати довіру громадян. Тому майбутнє громадських медіа сильно залежить від їхньої здатності встановити зв’язок із різними групами суспільства, якому вони служать, і продемонструвати аудиторії свою цінність.

Громадське медіа — універсальне медіа для всіх. Не тільки для найрозумніших чи найбагатших. Не тільки для тих, хто поділяє точку зору більшості. Не тільки для тих, хто живе в містах і має доступ до інтернету. Тому ми маємо припинити ігнорувати певні типи аудиторії. Маємо приділяти увагу всім і поважати всіх. Можемо не поділяти їхні погляди й аргументовано дискутувати з ними. Можемо дбати про просвітництво людей у деяких сферах. Але все ж маємо поважати людей із будь-якою точкою зору. Поки всі не вважатимуть, що новини громадських медіа саме для них, ми не переможемо. Якщо люди відчуватимуть, що тут їх відкидають, вони підуть деінде — і там знайдуть дезінформацію.