Останній день Помпеї. Чи існує прокляття стародавнього міста

Поки сонячна Італія лише вирішує, чи пускати туристів цього року, у країні розгорівся гучний археологічний скандал.

Стало відомо, що у одному з найбільших музеїв під відкритим небом, на руїнах міста Помпеї туристи не лише щорічно викрадали артефакти, а ще й повертали їх поштою назад, супроводжуючи це дивним формулюванням, начебто вони приносять нещастя своїм володарям. Ганебна історія тривала роками, але її деталі стали відомі лише цьогоріч.

Скандал довжиною у 15 років

Першу посилку представники музею міста Помпеї отримали у 2005-му. Турист із США відправив декілька маленьких камінців. Разом з ними була й записка, в якій чоловік стверджував, що викрадені під час туристичної мандрівки до Італії артефакти, підібрані на території руїн, принесли йому нещастя в житті, великі збитки та банкрутство.

Мовляв, він просить вибачення та повертає їх. Саме тоді, 15 років тому, скандал вперше потрапив на сторінки газет.

– В Італії про це було відомо давно, писала місцева преса. А от для всього світу це стало чомусь здивуванням. Мене ж більше дивує те, що туристи, які виносять речі – це не завжди представники бідних країн, тобто такої закономірності немає взагалі.

Бандеролі приходять з США, Канади, навіть Індії та європейських країн, як-от Швеція, – розповідає італійський письменник Джованні Кателлі.

Саме історія з Канади нещодавно знову потрапила на перші шпальти світових газет. Жінка, що підписала себе як Ніколь, повернула декілька камінців і шматок мозаїки. Написала вона й величезного листа, де пояснила, що вкрала ці речі 15 років тому.

Вони принесли нещастя її родині, а сама Ніколь отримала великі проблеми зі здоров’ям. Лист надійшов представникам туристичної агенції, що передали речі карабінерам із жандармерії Помпеїв.

– Археологічний парк Помпеї – це величезна площа. Я розумію, коли туристи перебуваючи всередині, то не усвідомлюють значущість території. Для них це просто прогулянка – величезне місто, де вони гуляють вулицями.

Але ні, це музей, і те, що перебуває всередині – це музейні експонати. Часто предмети виносять шматочками, тобто уламками, не знаючи, що це є дуже важливим для пам’яті, – обурюється туристичний гід, що працює на півдні Італії, Світлана Мірошникова.

Історія міста Помпеї. Чому його вважають унікальною пам’яткою археології

Давньоримське місто Помпеї колись простягалося біля підніжжя вулкану Везувій і було, так би мовити, законсервоване, коли сталося виверження, що накрило місто разом із будівлями та мешканцями. Про те, що коїлося під час цієї катастрофи, відомо досить детально з листів свідків, що проїжджали поруч.

24 жовтня 79 року опівдні  вулкан прокинувся після тривалого мовчання, викинув у повітря стовп попелу, що згодом дістанеться навіть до Сирії та Єгипту. Але загине місто вночі.

– Некоректно вважати, що загинули всі. Жителі міста мали 12 годин для того, щоб покинути його. Хто бажав, той так і зробив. Та все ж у своїх будинках залишилося багато людей. Вулканічний попіл, що раптом впав на місто, накрив близько 2 тис. людей, у яких, за розрахунками вчених, був лише один подих.

Далі дихати у розпеченій газовій хмарі було вже неможливо. Напевне, одним з перших, що просять побачити туристи, є так звані форми людських тіл. Ми їх називаємо “зліпками” жертв трагедії, – пояснює Світлана Мірошникова.

У це важко повірити, але навіть місцеві забули про зникле місто майже на 2000 років! Спочатку будівники випадково знайшли лише частину міської стіни. Копати серйозно почнуть у 18-му столітті та з жахом зрозуміють, що окремі фрагменти – це величезне місто. У землі знаходитимуть пустоти, які спробують залити гіпсом і отримають так звані зліпки людей та навіть тварин, що загинули тієї трагічної ночі.

Сучасні випадки повернення артефактів. Чи існує прокляття?

Історію з поверненням артефактів адміністрація музею вирішила оприлюднити нещодавно. Виявляється, листи та пакунки їм надходять майже щотижня.

“Частинки історії” також передають прикордонники, карабінери та представники туристичної сфери. Гучний випадок трапився з іспанцем, що повернув аж 5 пакетів викрадених речей, зокрема й бронзову фігуру, що вважалася зниклою ще у 1987 році.

Фото одного з таких випадків на своїй сторінці нещодавно оприлюднив генеральний директор археологічного парку Массімо Oсанна. У записці – чергове каяття: 50 років тому я витяг цей фрагмент із будівлі в Помпеях. Мені соромно і я повертаю його господарям. Прошу вибачення!

Один подібний випадок трапився й у практиці гіда Світлани Мірошникової. Чоловік зателефонував, благаючи повернути попіл, який чомусь вкрав у Помпеях. Готовий був переслати його поштою, тільки б швидше! Мовляв, у його житті теж через це почалися великі проблеми. Обіцяв і грошову винагороду. Але скептик у жінці того разу переміг:

– Я йому говорила, що Помпеї – це чудове місце. Я працюю там і не відчуваю жодної негативної енергетики. До того ж, досить дивно брати щось і проносити через охоронців на територію музею, тож я відмовила, навіть не спитавши про гонорар. Здається, і його самого вдалося переконати у беззмістовності такого підходу.

Чи варто красти артефакти?

За подібні варварські дії вам може загрожувати не лише помста вищих сил. Вивезення за кордон  артефактів, вік яких перевищує 100 років, у будь-якій країні світу, безумовно, матиме суворе покарання. В Італії це €1500 штрафу та пожиттєва заборона в’їзду в країну. Тож чи варто перетворювати безтурботні прогулянки місцями римських патриціїв на проблеми у майбутньому? Містичні або ні.