Захист Кузьменко проситиме суд змінити їй запобіжний захід, щоб вона могла проводити агітацію на Донеччині

Адвокат Тарас Безпалий повідомив «Детектору медіа» про плани подати 9 березня клопотанням про зміну запобіжного заходу дитячій кардіохірургині, волонтерці, підозрюваній у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета, кандидатці в народні депутатки від партії «Європейська Солідарність» Юлії Кузьменко, щоб вона мала змогу проводити агітацію та зустрічатися з виборцями в 50-му окрузі, що на Донеччині.

Адвокат Кузьменко уточнив, що Цивільний процесуальний кодекс України не передбачає можливості апеляційного оскарження цілодобового домашнього арешту на стадії судового розгляду. Тому захист клопотатиме про зміну запобіжного заходу.

«9 березня ми плануємо подавати клопотання про зміну запобіжного заходу. Воно буде розглядатися трьома присяжними та двома суддями. Відповідно до вимог закону, особа, яка балотується в народні депутати має право проводити агітаційну програму, бути обраною в народні депутати тощо. Тому для того, щоб Юлія могла їздити в 50-й округ та проводити агітацію, спілкуватися з виборцями, їй потрібен дозвіл суду на весь цей період, що малоймовірно. Або ми будемо просити про зміну запобіжного заходу на будь-який інший, не пов’язаний цілодобовим домашнім арештом, бо це фактично позбавляє її права бути обраною», – пояснив Безпалий.

Адвокат називає «ексклюзивним» випадок Юлії Кузьменко та не наважується прогнозувати, яким буде рішення суду.

Як писав ДМ, 15 лютого 2021 року Юлію Кузьменко висунула партія «Європейська солідарність» в окрузі №50 на Донеччині. 1 березня Центральна виборча комісія зареєструвала Кузьменко кандидаткою в народні депутатки. На проміжних виборах до Верховної Ради по виборчому округу №50 у Донецькій області також балотуються генеральний продюсер «112 Україна» Артем Марчевський та Валентин Рибін, адвокат проросійського блогера Анатолія Шарія та бразильця Рафаеля Лусваргі, який воював на боці бойовиків на Донбасі. Довибори відбудуться 28 березня 2021 року.

Нагадаємо, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Його смерть кваліфікована прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

12 грудня 2019 року Нацполіція затримала і за згодою ГПУ оголосила підозру трьом фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.

За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко (волонтерка на прізвисько Лиса, працює дитячим хірургом в ОХМАТДИТі), разом з нею був Андрій Антоненко (ветеран ООС, музикант Ріффмастер), а Яна Дугарь (контрактниця Збройних Сил України) фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета.

На брифінгу правоохоронці, як докази провини Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь, навели уривки їхніх телефонних розмов. Після ознайомлення з матеріалами справи «Бабель» повідомив, що низку заяв поліція вирвала з контексту й неправильно трактувала. Водночас, як пише видання, жодна з розмов не стосувалася справи про вбивство журналіста Павла Шеремета. Крім того, 22 липня 2020 року адвокат Тарас Безпалий повідомив, що Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Бокаріуса, Одеський НДІСЕ Міністерства юстиції, Львівський НДІСЕ Мін’юсту та Київський міський центр судово-психіатричної експертизи відмовилися встановити психологічний портрет по відео зі справи про вбивство.

21 травня 2020 слідство змінило підозри фігурантам – Юлії Кузьменко, Андрію Антоненку та Яні Дугарь. Слідчі також відкрили окреме провадження щодо невстановлених осіб – організаторів вбивства.

22 травня поліція завершила розслідування щодо трьох підозрюваних у виконанні вбивства.

Досудове розслідування справи Шеремета тривало 1402 дні. Матеріали провадження налічують понад дві сотні томів: 38 томів – стосовно трьох підозрюваних, більше 200 – щодо встановлення інших фігурантів, організаторів та замовників цього злочину.

14 липня Національна поліція звинуватила захист підозрюваних у затягуванні процесу ознайомлення з матеріалами провадження. Адвокати відкинули ці звинувачення та заявили про затягування з боку слідчих.

4 вересня на засіданні Шевченківського районного суду Києва відібрали п'ятьох присяжних для розгляду справи про вбивство журналіста. 28 вересня суд присяжних Шевченківського райсуду Києва заслухав по суті справу за обвинуваченням у вбивстві. Андрій Антоненко, Яна Дугарь і Юлія Кузьменко у суді не визнали своєї вини.

4 січня «Білоруський народний трибунал», EUobserver та «Українська правда» опублікувала записи розмови від 11 квітня 2012 року, голоси на яких нагадують голос тодішнього голови КДБ Білорусі Вадима Зайцева та голоси працівників контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа», з якими проводили інструктаж. Вони обговорювали можливість підірвати вибухівкою журналіста Павла Шеремета, а також способи усунення колишнього начальника слідчого ізолятора №1 («Валадарка») Олега Алкаєва, експолковника Володимира Бороданя та ексвиконувача обов'язків начальника відділу по боротьбі з корупцією В'ячеслава Дудкіна. Їх передав бельгійському виданню EUobserver Ігор Макар, колишньій заступник командира спецпідрозділу «Алмаз» МВС Білорусі, нині представник громадянської ініціативи «Білоруський народний трибунал».

Нацполіція 4 січня повідомила, що в грудні 2020 року слідство за допомогою Служби зовнішньої розвідки України отримало «певну інформацію», яка «представляє інтерес в розслідуванні підриву журналіста Павла Шеремета в 2016 році». Ігор Макар підтвердив, що в грудні 2020 року передав Україні запис розмови силовиків Білорусі та погодився свідчити в справі про вбивство журналіста Офісу генерального прокурора України. Згодом він заявив, що Україні передали інформацію про загрозу життю Павла Шеремета ще в 2012 році. За його словами, інформація про небезпеку для журналіста була передана до РФ, України та білоруського МЗС.

У Міністерстві внутрішніх справ України кажуть, що ці записи відповідають нинішній версії слідства. Речник МВС Артем Шевченко додав, що на справі Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь ці записи не позначаться. Адвокат Юлії Кузьменко Тарас Безпалий висловив думку, що обвинувачених будуть намагатися прив’язати до «білоруських плівок», але цього зробити не вдасться.

Натомість адвокати Андрія Антоненка, обвинуваченого в цій справі, Дмитро Круговий, Віталій Галенченко та Станіслав Кулик розповіли, що правоохоронці раніше не розслідували причетність білоруських спецслужб, зокрема Комітету держбезпеки Республіки Білорусь, до вбивства журналіста. Вони вважають, що версія про «білоруський слід» мала бути найпріоритетнішою, зважаючи на позицію Павла Шеремета. Національна поліція відкинула звинувачення в ігноруванні цієї версії та розповіла, що так званий «білоруський слід» стосується виключно замовників, матеріали щодо яких відпрацьовують в окремому кримінальному провадженні. Поліція також повідомила, що направила на фоноскопічну експертизу записи розмов силовиків Білорусі щодо вбивства пана Шеремета. Арсен Аваков повідомив, що в січні 2021-го проведуть слідчі дії щодо «білоруського сліду» в справі Шеремета.

Ігор Макар 16 січня прилетів з Вільнюса до Києва та дав свідчення в справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Він надав українській стороні набагато більше інформації, ніж публікував у ЗМІ. Колишній силовик не розкрив деталі зустрічі з українськими правоохоронцями, оскільки це може вплинути на слідство. Міністерство внутрішніх справ сказало, що свідчення пана Макара можуть допомогти вийти на слід замовників.

19 січня 2021 року Білорусь уперше відреагувала на оприлюднення аудіозаписів та повідомила, що має свідчення у відповідь на ці аудіозаписи. Міністерство закордонних справ Білорусі звинуватило Ігоря Макара в нібито шахрайстів, а також розкритикувало українську сторону, яка не звернулася до них за «правовою допомогою».

2 лютого Шевченківський районний суд Києва продовжив запобіжні заходи Андрію Антоненку, Яні Дугарь та Юлії Кузьменко. Останню залишили під цілодобовим домашнім арештом.