Чи настане безпліддя та розсіяний склероз: у МОЗ спростували популярні фейки про вакцинацію від коронавірусу

Від початку вакцинації проти коронавірусу шириться чимало фейків про імунізацію. Найпопулярніші з них спростували у Міністерстві охорони здоров’я, де наголосили, що саме вакцинація – це один із найважливіших елементів для подоланняCOVID-19.

Про це йдеться на сайті МОЗ.

У МОЗ кажуть, що у світі, як і в Україні, існує недовіра до вакцин проти COVID-19 через поширення неправдивої інформації щодо імунізації. 

"Це попри те, що в історії сучасної медицини та фармацевтичних розробок ще не було настільки прискіпливої  уваги до окремого лікарського препарату, як до цих вакцин", - наголосили у МОЗ.

Найпоширеніші фейки щодо вакцинації, яким не варто їм вірити.

Перший фейк – це те, що вакцина Covishield є буцімто "генериком", який не має нічого спільного з препаратом  Oxford/Astrazeneca. Насправді, це не так. Адже Covishield виготовляють в індійському Інституті сироватки крові за ліцензією AstraZeneca. Фактично, Covishield є тією ж AstraZeneca, відмінність лише у тому, що виготовлена на індійському заводі.

Як зазначається, Covishield також отримала дозвіл від ВООЗ, Британії, Канади, ЄС та Індії на використання. В Україні після ретельного вивчення всіх документів 22 лютого зареєстрували цю вакцину для екстреного застосування.

Другим фейком є те,  що буцімто індійський Інститут сироватки (Serum Institute) не має української національної GMP-сертифікації, а тому вакцину його виробництва мовляв не можна застосовувати. У МОЗ запевнили, GMP (належна виробнича практика) — це процедура, яка гарантує, що продукцію постійно виробляють і контролюють за стандартами якості, які відповідають її призначенню.

"Дійсно вакцина Covishield не має української національної GMP-сертифікації. Але вона має її в Індії — країні, де її виготовили. Індійської GMP-сертифікації достатньо для того, щоб застосовувати цю вакцину в Україні", - сказано в повідомленні МОЗ.

Крім того, є неправдою те, що всі індійські вакцини значно гірші за європейські, адже Індія посідає третє місце на світовому фармринку і саме країна забезпечує приблизно 65% світового ринку вакцин.

"Індійський Serum Institute, який виробляє AstraZeneca (CoviShield), – це найбільше підприємство світу з виробництва вакцин, котре експортує свою продукцію до 140 країн. 65% всіх дітей на планеті хоча б раз робили щеплення вакциною від цього виробника. Препарати Serum Institute вже чимало років використовують в Україні. Всі вакцини від Serum Institute мають відповідний висновок ВООЗ щодо якості та безпечності", - йдеться в заяві.

Також у МОЗ заперечили інформацію про те, що ВООЗ рекомендує використовувати Oxford/AstraZeneca, коли держава не може закупити якісніший препарат, через буцімто низьку ефективність вакцини. Насправді ж усі вакцини наразі схвалені лише для екстреного медичного застосування і попри відсутність 100% ефективності, після процедури громадяни будуть захищеними і у разі можливого зараження хвороба буде легшою.

"Поки неможливо вакцинувати всіх охочих, ВООЗ рекомендує вакцину Oxford/AstraZeneca для щеплення медичних працівників та людей віком 65 років і старше. Жодних застережень, що цю вакцину можна застосовувати лише у крайньому разі, ВООЗ не давала", - наголосили у Міністерстві охорони здоров’я.

Ще однією неправдою є повідомлення про смерті саме від вакцинації. Таких випадків не зафіксовано наразі.

"Аналіз, здійснений Всесвітньою організацією охорони здоров’я, засвідчив, що летальні випадки відповідають очікуваному рівню смертності від різних причин для людей цього віку і немає підстав вважати, що вони пов'язані з вакцинацією. ВООЗ наразі не зафіксувала жодного випадку смерті після щеплення вакциною проти коронавірусу", - сказано в повідомленні.

Крім того, є фейком і те, що у результаті вакцинації мовляв можна заразитися COVID-19. Це неправда, бо жодна з вакцин не містить живого вірусу, здатного спричинити хворобу. Фейк і те, що вакцина AstraZeneca викликає розсіяний склероз. Експерти заявляють, що хвороба у двох волонтерів не мала стосунку до вакцинації.

Також вакцинація препаратом Pfizer/BioNTech не призведе до безпліддя в жінок. 

"Насправді якщо вакцина може викликати імунну відповідь проти плацентарного білка, те саме відбувалося б під час захворювання на COVID-19. Це означало б, що мільйони жінок дітородного віку по всьому світі, які перенесли COVID-19 за останній рік, не можуть мати дітей. А це неправда", - пояснили у МОЗ.

Нагадаємо, вранці 23 лютого до України прибулаперша партія вакцини Oxford/AstraZeneca (Covishield). Рейс із першими дозами індійського препарату приземлився у столичному аеропорту "Бориспіль".

Кампанію імунізації почнуть препаратом Covishield Oxford-AstraZeneca виробництва Індійського інституту сироватки (SII) в Пуне за ліцензією згаданої вище компанії. Усе, що відомо про вакцину Covishield, читайте у нашому матеріалі.