Covid-19. Що досі лишається таємницею?

Пандемія коронавірусу триває вже понад рік, але людству досі не все відомо про хворобу, яка отримала назву Covid-19, пише ВВС. Які глобальні наслідки матиме пандемія для фізичного та психічного здоров’я людей, наступних поколінь, для глобальної економіки?

По кому б’є коронавірус?

За даними вчених з різних країн світу, коронавірус вражає чоловіків серйозніше, ніж жінок, до того ж, темношкірі люди більш вразливі перед небезпекою цієї інфекції. Деякі люди також мають якийсь таємничий прихований імунітет, який вони, можливо, набули задовго до початку пандемії. Однією з версій було те, що такий імунітет мають люди, щеплені БЦЖ (бацили Кальмета-Герена), однак переконливих підтверджень ця версія не отримала.

Останній рік світ переконувався у тому, що найбільш вразливими є люди вікової категорії старшого віку: 50 років і більше. Щоправда, питання безпеки молоді нині відкрите. Днями лікар-інфекціоніст, позаштатний спеціаліст МОЗ України Ольга Голубовська повідомила, що клінічний перебіг Covid-19 в черговий раз зазнав істотних змін. Зокрема, частка молодих людей 30+ з важким перебігом захворювання помітно зросла; вірус виявляє резистентність до традиційних методів лікування.

Лікар-інфекціоніст зазначила, що пояснити такі особливості, що виникли буквально за кілька місяців, просто процесами адаптації мікро – і макроорганізму, не можна: швидше за все, йдеться про циркуляцію нового штаму.

По чому б’є коронавірус?

Covid-19 є респіраторним вірусом, однак він не обмежується пошкодженням лише легенів. Нині вчені знають, що він може вражати клітини, які вистилають стінки судин, і впливають на цілий ряд інших важливих органів: серце, мозок, нирки, печінку, підшлункова залозу та селезінку. Такі ускладнення спостерігаються навіть у молодих людей з міцним здоров’ям. Парадоксально, але передбачити, у кого з хворих ускладнення будуть, а у кого – ні, дуже важко.

Більше третини пацієнтів з Covid-19 повідомляють про неврологічні симптоми: головний біль, запаморочення, втрата запаху та смаку, а у деяких пацієнтів ускладненнями були інсульти. Для того, щоб простежити, як вірус потрапив до стовбура головного мозку, науковці вивчили численні ділянки черепа, які з'єднують очі, рот і ніс зі стовбуром мозку. Дослідники спеціально шукали не тільки генетичний матеріал SARS-CoV-2, а й білок, що міститься на поверхні вірусу. Найбільше вірусне навантаження вони виявили в нюховій слизовій – верхній ділянці носової порожнини.

Як довго страждатимуть люди від наслідків коронавірусу? Чи будуть його наслідки передаватися від перехворілого до нащадків, через покоління, і чи обмежаться ці наслідки фізичними проявами? Західна наука вже стурбована цими питаннями і вивчає тему Long Covid.

Окрема тема – як скоро після появи вакцини від Covid-19 світ повернеться до свого допандемічного стану? В інтерв’ю «Главкому»психотерапевт Ірина Демеркова висловила думку, що пережитий досвід – це те, що залишиться з нами назавжди. «Психічна пам'ять, як пам'ять поколінь, залишиться назавжди. Її неможливо обнулити винайденням вакцини», – підкреслила вона.

Як змінюється вірус?

Кожного разу, коли коронавірус переходить від людини до людини, він отримує крихітні зміни у своєму генетичному коді, а згодом вчені починають помічати закономірності того, як вірус мутує. Наразі по світу розповсюджуються кілька штамів, у які мутував вірус: найвідоміші з них британський та південноафриканький, однак точну кількість мутацій ніхто не готовий назвати. Тільки в Україні епідеміологи виявили п’ять різновидів нового коронавірусу.

Який вплив має пандемія на довкілля?

Викиди парникових газів та забруднювачів повітря значно зменшились на початку глобального локдауну (у першому і частково другому кварталах минулого року), протягом решти року вони швидко зросли. Загалом за рік показники викидів ё впали трохи більше ніж на 6% у 2020 році. Екологи намагаються з'ясувати, чи може режим реагування на кризу Covid-19 допомогти змоделювати глобальну реакцію на кліматичні зміни.

Які захворювання спричинять наступну глобальну пандемію?

Спираючись на останні дослідження епідеміологів, а також прогнози ВООЗ, можна припустити, що найбільшу загрозу становлять:

• вірус Ніпах – геніпавірус, зоонозна інфекція, якою людина може заразитися від свиней чи кажанів. Спричиняє запалення мозку. Смертність від хвороби, спричиненою вірусом Ніпах, дорівнює 75%. Нині відбуваються численні спалахи переважно у Південній та Південно-Східній Азії з високою летальністю. Вважається, що випадки хвороби і раніше відбувалися, але їх трактували як інші енцефаліти. Вакцини від хвороби немає.
• захворювання, які переносять москіти (малярія, лихоманка Денге, жовта лихоманка, вірус Зіка тощо) – щороку вони стають причиною смерті майже мільйона людей. Вчені на американській військовій базі в затоці Гуантанамо на Кубі виявили небезпечний вид комарів, якого ніколи раніше не бачили в Західній півкулі. Ймовірно, він випадково потрапив туди з Азії при перевезенні устаткування у контейнерах. Незабаром цей вид комах може поширити вірус Зіка та інші небезпечні хвороби по всій Північній Америці, а звідти на інші території.
• близькосхідний коронавірусний респіраторний синдром (MERS), з яким людство вже мало справу у 2013 році, і показники летальності якого вищі, ніж у Covid-19, знову може почати активно поширюватися. Одне з джерел поширення – верблюди, яких часто використовують у господарствах Африки та на Близькому Сході. Оскільки кліматичні зміни та перенаселення збільшують кількість людей, що перебувають у контакті з верблюдами, вчені побоюються, що спалах може бути неминучим.

• «свинячий грип» (H1N1) – ще одна вірусна інфекція, яка вже двічі охоплювала світ: у 2005-2006 та 2009 роках. Інкубаційний період свинячого грипу може тривати від двох до чотирьох днів з даними симптомами, а може й взагалі проходити безсимптомно. Однак потім у хворого різко підвищується температура до 40 градусів, починають виявлятися респіраторні симптоми. Складність у тому, що сьогодні в Європі фермери не зобов’язані робити щеплення ні собі, ні своїм свиням, ані навіть повідомляти про хворобу, якщо виявлять її.
• жовта лихоманка – найчастіше переносниками стають москіти та мавпи. Вакцина проти жовтої лихоманки існує, але попри це, хворобою інфікуються близько 200 тис. людей щороку, з них гине 30 тис. Вчені побоюються, що жовта лихоманка може поширитися з Південної Америки на світ.
• виразка Бурулі – інфекційне бактеріальне захворювання, що виникло в Уганді, однак якимось чином кілька років тому потрапило до Австралії, де кілька років поспіль фіксуються випадки цієї хвороби. Бактерія викликає виразки на шкірі, а коли захворювання прогресує, ураження може поширитися на прилеглі нерви, кровоносні судини, кістки. Нерідко провокує появу остеомієліту. Вчені вважають, що вона може поширюватися до людини від опосумів, і, ймовірно, вона має потенціал поширюватися між континентами.

Наталія Сокирчук, «Главком»