В Олесі створили особливий театр ляльок: до творчості залучають людей із ментальною інвалідністю

Особливий театр ляльок створили в Одесі. Виступають у ньому люди з ментальною інвалідністю. Вже почали репетиції. Ролі відпрацьовують під наглядом справжнього режисера. Долучилися до спектаклю й батьки молоді. Журналіста "5-го" Ольга Дунська завітала на репетицію особливого лялькового театру та поспілкувалася з акторами.

Актори особливого театру репетирують свою першу виставу - казку про лисицю. У Зураба - одна з головних ролей.

"Я граю козлика, який просто хотів пити, пішов до криниці і попався на хитрощі лисиці. Буває я хочу щось сказати швидко, а не виходить", - каже ляльковод Зураб Черегава.

Проблеми із запам'ятовуванням тексту не лише у Зураба, адже актори та ляльководи-аматори - особлива молодь із ментальною інвалідністю.

Рудою хитрюгою управляє 25-річна Карина. На відміну від інших акторів, текст у дівчини складнощів майже не викликає, а от над емоціями ще треба працювати.

"Найбільше мені подобається, що я бачу людей тут, на репетиції, потом подобається, що можна тут якось учиться володіти своїми емоціями. Складність в тому, що треба дать емоцію, а я людина малоемоційна", - пояснила Карина Верро.

Участь у виставі беруть і батьки. Кажуть, для молоді - це чудова соціалізація та можливість проявити себе.

"Я беру участь у виставі, як тьютор помічник своєї дочки: допомагаю вийти, зайти в куліси, заодно суфлюю, розповідаю нескладну роль. Для неї це великий колектив, який змушує і серце швидше битися і приносить масу позитивних емоцій", - розповів батько особливих дочок Віталій Верро.

Допомагає з виставою одеський театральний режисер. Він навчає молодь, як водити ляльку, підказує рухи і ставить акторську майстерність.

"Моя задача - навчити їх володіти лялькою, водити ляльку і навчити через цю ляльку розповідати свої думки, розповідати свої переживання і бажання. Те, чого, до речі, немає у звичайних дітей - їх дуже складно здивувати, ця молодь - горить, хочуть. Мені здається, це найголовніше", - зауважив режисер Олег Шевчук.

Репетиції проводять двічі на тиждень - один раз дистанційно, а щонеділі збираються на "прогон". Показувати вистави планують у будинках для літніх людей та інтернатах, де мешкають особливі діти. Таким чином хочуть заохотити їх займатися творчістю.

Втім, прем'єра спектаклю - не головна мета. Важливіше - допомогти людям із ментальною інвалідністю проявити себе.