Мирослава Ґонґадзе: Законопроєкт про медіа залишає за дужками проблему олігархічного впливу на медіа

Журналістка, головна редакторка і керівниця Української служби «Голосу Америки» Мирослава Ґонґадзе сказала, що законопроєкт «Про медіа» не вирішує проблеми прозорості фінансування та прозорості власності ЗМІ. Про це 9 березня вона повідомила на Всеукраїнському Форуму «Україна 30. Культура. Медіа. Туризм».

«Ми б мали задекларувати боротьбу з олігархічним контролем над головними каналами в Україні. Настав час ухвалення закону, який не формально, а реально вирішуватиме проблему фінансової прозорості, власності. Зафіксує гарантії незалежності редакційної політики, невтручання в редакційну політику з боку власників телеканалів і видань, сприятиме створенню справді незалежного регулятивного органу для модерування ситуації на медіаринку. Однієї з головних проблем медіа в Україні є їх олігархічна модель. В існуючому проєкті майже немає пропозицій, як цю проблему вирішувати. Прозорість власності та фінансова прозорість – це підвалина реформи медіа. Запропонований закон не адресує цих базових принципів для прозорості фінансування та незалежності медіа», – повідомила журналістка.

Вона уточнила, що цю проблему адресує законопроєкт №2072 про внесення змін до закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо удосконалення механізмів забезпечення прозорості власності та фінансування аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації».

Ґонґадзе додала, що ще однією підвалиною незалежності є забезпечення свободи слова й гарантія незалежності редакційної політики.

«На сьогодні в пропозиціях є формальна згадка про те, що серед інших, власник не може впливати на редакційну політику медіа. Але це на сьогодні альтернативна реальність. Законопроєкт не пропонує, яким чином змінити недосконалий зараз законодавчий механізм формування редакційних рад. Не створює можливостей для того, щоб редакційні статути були працюючими, а не формальними документами. Взагалі, практично залишає за дужками проблему олігархічного впливу власника на медіа. Ніяким чином не захищає журналістів від тиску власника та не дає їм можливості захищати редакційну незалежність», – стверджує керівниця Української служби «Голосу Америки».

Вона сказала, що стосовно цих питань є західні практики та механізми, зокрема – firewall. «Firewall – непроникна стіна, яка забороняє втручатися в роботу журналістів на Заході. Ми на "Голосі Америки" дотримуємося цих практик. Схожі практики існують у більшості західних медіа», – пояснила журналістка.

Крім того, Ґонґадзе каже, що в американському суспільстві, як загалом і в західному, є повна свобода слова, тому регулювання медіа там дуже обмежене. Водночас вона підтримує надання Національні раді з питань телебачення та радіомовлення ширших повноважень, однак за умови покращення механізму обрання членів регулятора.

«Надання широких повноважень Нацраді – це важливо, але разом з повноваженнями мають пропонуватися механізми, які б робили її незалежною від впливу з боку влади та олігархів. Треба створювати такий механізм обрання Нацради, який би нагадував обрання наглядової ради Суспільного, наприклад», – уточнила вона.

Журналістка також задалася питаннями щодо співрегулювання та інших норм законопроєкту про медіа.

«Є ще маса норм, які потребують вдосконалення. За результатами їх ухвалення українці, експерти й урядовці в світі будуть оцінювати серйозність президента Зеленського робити реальні реформи», – резюмувала Мирослава Ґонґадзе.

Нагадаємо, 2 липня 2020 року у Верховній Раді зареєстрували доопрацьований законопроєкт «Про медіа» № 2693-д.

Під час експертних дискусій про законопроєкт конкретні зауваження та побажання щодо регулювання онлайн-медіа та повноважень регулятора та органу співрегулювання висловили українські та міжнародні експерти. Свою підтримку законопроєкту з деякими застереженнями щодо проблемних положень висловив медіарух «Медіа за усвідомлений вибір». Ухвалити законопроєкт у першому читанні закликали Незалежна медійна рада та Національна асоціація медіа, тоді як «Укртелемережа» та Асоціація правовласників і постачальників контенту запропонували його доопрацювати. Свої пропозиції до законопроєкту публічно надали «Детектор медіа» та Інститут масової інформації.

4 вересня дві великі медіагрупи – «1+1 медіа» та «Медіа Група Україна» – випустили спільну заяву з критичною оцінкою окремих норм законопроєкту. Зокрема, їх непокоїть розширення повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та запровадження нових санкцій. Водночас група «1+1 медіа» підтримала наміри народних депутатів уперше законодавчо відрегулювати сферу онлайн-медіа в Україні.

27 листопада заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко сказав, що в Україні ухвалять законопроєкт про медіа, коли виправлять у ньому всі недоліки й узгодять документ з представниками медіаринку.

9 березня 2021 року голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв повідомив, що Верховна Рада може ухвалити законопроєкт «Про медіа» до кінця весни, щонайменше – у першому читанні. Депутат розповів, що нині допрацьовують окремі декілька положень документи. Заступниця голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко сказала, що новий законопроєкт про медіа треба ухвалювати. Водночас вона вказала, що в законопроєкті про медіа мають вдосконалити питання щодо регулювання друкованих та онлайн-медіа, ролі регуляторного органу, реєстрації іноземних медіа. Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко вважає, що законопроєкт можна буде допрацьовувати в другому читанні.