Мінкульт підтримує відтермінування штрафів за порушення мовного законодавства

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко підтримує відтермінування на півтора року застосування штрафів за порушення мовного законодавства.

Як передає кореспондент УНІАН, про це він сказав під час прес-конференції в рамках всеукраїнського форуму "Україна 30. Культура, медіа, туризм".

Ткаченко зазначив, що спроби змінити закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" відбувалися постійно з часу його прийняття.

"Можливо тому, що когось він не задовільняє, а хтось вважає, що є безперечно елементи, які потребують деякого уточнення", - додав він.

Міністр нагадав, що автором законопроекту з реєстраційним номером 4638, яким пропонується скасувати штрафи, є народний депутат Максим Бужанський (фракція "Слуга народу"). При цьому Ткаченко зазначив, що законопроектом 4638-2, серед авторів якого є ряд депутатів від фракції "Слуга народу", зокрема перший заступник голови фракції Олександр Корнієнко, передбачено відтермінувати до липня 2022 року застосування штрафів за порушення "мовного" закону.

Ткаченко наголосив, що підтримує законопроект, яким відтерміновується на півтора року введення штрафів.

"Ми підтримуємо другу поправку з однієї причини - в принципі до прийняття цього закону був указ колишнього президента, який пропонував, вірніше вимагав, промоції української мови - створення безкоштовних курсів, створення можливості залучення через діджитал вивчення української мови. І ці речі не були реалізовані", - зазначив він.

Ткаченко також повідомив, що зараз міністерство працює над реалізацією спільної платформи, яка б об’єднувала всі зусилля для популяризації української мови.

Він вважає, що на сьогодні безкоштовні курси в усіх регіонах, до яких можна залучити масово людей для вивчення української мови, не працюють.

"Якщо ми говоримо про те, що ми спершу ставимо необхідність виписування штрафів якійсь літній жіночці з Одеси чи з Харкова тільки тому, що вона в своєму магазині не вміє розмовляти українською мовою, то таким чином ми не переконаємо більшість населення, яке не володіє достатньою мірою українською мовою, в тому, що її потрібно вчити", - підкреслив міністр.

Ткаченко зазначив, що виступає за "лагідну українізацію", популяризацію української мови.

"І це не велике відтермінування, на півтора року. Я сподіваюся, що за цей час отой галас, який в російськомовних ЗМІ здіймається, якийсь страх, що ми когось оштрафували, перейде в дискусію і в розмову про те, як здорово і модно вивчати українську мову", - додав він.

Мовний закон в Україні: що було раніше

• В Україні з 16 січня 2021 року набули чинності норми закону про обслуговування споживачів українською мовою. Згідно зі статтею 30 закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", всі надавачі послуг, незалежно від форми власності, мають обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари й послуги українською мовою. За порушення цього положення передбачено штрафи. Цей закон Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року, а його статті впроваджуються поетапно.
• 11 лютого уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь виступив категорично проти ініціатив окремих народних депутатів, які шляхом внесення змін до "мовного" закону намагаються позбавити державу інструментів покарання за порушення цього закону.
• Він нагадав, що відповідно до статті 57 закону, яка вже набула чинності, штраф може бути накладений уповноваженим лише в тому разі, якщо на вимогу усунути порушення отримана відмова, і таке порушення фіксується повторно протягом року.
• У січні та лютому 2021 року депутати зі "Слуги народу" зареєстрували два законопроекти, в яких пропонують скасувати або відтермінувати штрафи за порушення закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
• Також розглядатиметься законопроект "Про внесення змін до статті 57 закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (№ 4638-1), автор - народний депутат України Микола Княжицький ("Європейська солідарність). Ним передбачено уточнити питання щодо назви протоколу, який складає уповноважений із захисту державної мови, та строку оскарження впроваджених на підставі цього протоколу заходів.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Автор: Надя Пришляк