/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F76%2F3f5bfd58f6e141d41ecfd106cab4a68b.jpg)
У Києві відкрили інсталяцію до роковин Куренівської трагедії у Бабиному Яру – включення
"Погляд у минуле". Інсталяцію з такою назвою до роковин Куренівської трагедії у Бабиному Яру відкрили у столиці. На церемонії була кореспондентка "5 каналу" Леся Головата.
13 березня 1961 року у Бабиному Яру прорвало дамбу, до якої 10 років звозили промислові відходи із Павлівських цегляних заводів. Трагедія трапилася о 8:30, коли на райони линула пульпа (суміш води та багна). Вона затопила житлові райони, трамвайні колії та стадіон "Спартак".
Основа меморіалу створена з-понад 100 цеглин з тих, з яких 200 років будували Київ. Найстаріша цеглина тут з 1843 року. На кожній цеглині є авторське клеймо того чи іншого заводу. На верхівці ж знаходиться пульпа, яка того дня затопила район Києва.
Окрім того там є монокуляр, тому кожен може подивитися, як міліціонери, рятувальники та прості кияни намагалися врятувати постраждалих.
Цей пам'ятник ставить знак тотожності між нацистським та радянскьим тоталітарними режимами, адже у Бабиному Яру було розстріляно від 70 до 150 тисяч мирних мешканців. А у 1950 році керівник київського міськвиконкому вирішив, що треба зрівняти усе це з землею для того, щоб знищити пам'ять про злочини нацизму.
Радянська влада намагалася замовчати наслідки і цієї трагедії. Лише на третій день, 16 березня 1961 року, українське радіо повідомило, що відбулося. За офіційними даними загинуло 146 людей, проте історики називають інші цифри. Вони говорять про півтори тисячі загиблих.
Завтра о 8:30 жертв Куренівської трагедії вшановуватимуть хвилиною мовчання.
Леся Головата, "5 канал"