Роковини Куренівської трагедії: Кличко та Меморіальний центр Голокосту відкрили пам’ятну інсталяцію в Бабиному Яру

У п’ятницю, 12 березня, Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» представив у Києві нову інсталяцію «Погляд у минуле», присвячену 60-м роковинам Куренівської трагедії. Артоб’єкт авторства українського художника Олега Шовенка розташований саме на тому місці, де у березні 1961 року прорвало дамбу цегельних заводів, після чого утворився смертоносний селевий потік, що забрав життя щонайменше 145 людей.

Участь у церемонії відкриття пам’ятної інсталяції взяли очільник Києва Віталій Кличко, перший президент України Леонід Кравчук, перший заступник міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв, в.о. генерального директора Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова, автор інсталяції український художник Олег Шовенко, відомий кінорежисер Сергій Лозниця та інші громадські діячі.

«Куренівська трагедія – одна зі сторінок історії Києва і України, про яку треба знати і пам'ятати. Бо без розуміння уроків минулого жодна нація не має майбутнього. Ми з вами сьогодні в Бабиному яру. Це місце можна назвати символом трагічних сторінок нашої історії. Ми все пам’ятаємо… І понад 100 тисяч розстріляних невинних жертв нацизму. І жертв радянської влади, що загинули внаслідок Куренівської трагедії», – підкреслив Кличко у вступній промові.

Перший заступник міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв наголосив, що відкриття інсталяції стало можливим завдяки ефективній співпраці Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», державної та місцевої влади. Своєю чергою, Леонід Кравчук зауважив про роль збереження історичної пам’яті.

«Більшовицька система замовчувала історію трагедії Бабиного Яру, Чорнобильської трагедії, Куренівської трагедії, замовчували усе. У людей не було права знати про ці події. Як людина, яка пережила дуже багато, я певний: ніщо не має бути забутим. Все має бути оціненим, і правда має взяти вверх… Я хочу подякувати меру, місту і всім тим, хто взявся за цю велику справу – відроджувати пам’ять», – зазначив Кравчук.

У своєму виступі в.о. генерального директора Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова поставила під сумнів офіційні дані про кількість жертв аварії та наголосила, що розстріли у Бабиному Яру та Куренівська трагедія схожі спробами замовчати й стерти з пам’яті людей ці події з боку тодішньої влади.

Пам’ятна інсталяція виконана у вигляді збільшеної вдесятеро цеглини та складається із більш ніж 100 різновидів цегли, виготовлених на київських цегельних заводах протягом останніх 200 років. Під час виробництва цегли утворювалася пульпа – непридатна до використання вода, яку зливали здебільшого у Бабин Яр. Вгорі артоб’єкта в акваріумі зібрано 600 літрів пульпи, які б знадобилися для створення усіх цеглин монументу. За словами автора монумента Олега Шовенка, інсталяція є нагадуванням про вітальне значення дбайливого ставлення та поваги до природи.

У цегляну стіну вмонтовані монокуляри, що показують кадри з документального проєкту «Бабин Яр. Контекст», створеного режисером Сергієм Лозницею за підтримки Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». За словами Лозниці, безпам'ятство є руйнівним не лише у моральному сенсі.

«Спроби закопати небажану історію в бетон, пульпу, сміття від будівництва «нового світлого життя» закінчуються катастрофою. У нас, на жаль, немає іншої історії. Треба мати мужність, сміливість і політичну волю сказати правду про те, що сталося в нашому місті, в нашій країні в ті трагічні роки», – відзначив режисер.

Інсталяція стала частиною мережі об'єктів у міському просторі Києва «Погляд у минуле», присвячених здебільшого трагедії Бабиного Яру. У вересні минулого року було відкрито перші чотири об’єкти інсталяції на території Бабиного Яру, а інсталяцію «Погляд у минуле. Дерево» відкрив на проспекті Перемоги президент України Володимир Зеленський під час вшанування Дня жертв Голокосту в січні цього року.

13 березня 1961 року о 8:30 потужний селевий потік прорвав дамбу, збудовану для заповнення Бабиного Яру промисловими відходами, що надходили з Петровських цегельних заводів. Величезна хвиля багна і пульпи вмить затопила житлові квартали Куренівки, Подільське трамвайне депо, стадіон «Спартак» та околиці. Тільки за офіційними радянськими даними, техногенна катастрофа забрала життя 145 людей. Деякі дослідники називають значно більші цифри. За альтернативними підрахунками, мова може йти про понад 1500 загиблих.