Віталій Кличко і Меморіал Голокосту "Бабин Яр" відкрили інсталяцію до роковин Куренівської трагедії

У Києві відкрили нову інсталяцію із серії "Погляд у минуле" до 60-х роковин Куренівської трагедії.

Інсталяція авторства українського художника Олега Шовенка з'явилась у Бабиному Яру саме на тому місці, де у березні 1961 року прорвало дамбу та утворився смертоносний селевий потік, що затопив житлові квартали та забрав життя щонайменше 145 людей.

Участь у церемонії відкриття арт-об'єкта взяли міський голова Києва Віталій Кличко, перший президент України Леонід Кравчук, перший заступник міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв, в.

генерального директора Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" Роза Тапанова, автор інсталяції Олег Шовенко, відомий український режисер Сергій Лозниця та інші відомі особи.

Церемонію відкрив міський голова Віталій Кличко.

"Куренівська трагедія – одна зі сторінок історії Києва і України, про яку треба знати і пам'ятати.

Бо без розуміння уроків минулого жодна нація не має майбутнього.

Ми з вами сьогодні в Бабиному яру.

Це місце можна назвати символом трагічних сторінок нашої історії.

Ми все пам’ятаємо… І понад 100 тисяч розстріляних невинних жертв нацизму.

І жертв радянської влади, що загинули внаслідок Куренівської трагедії", – наголосив він.

Перший заступник міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв підкреслив, що відкриття інсталяції стало можливим завдяки ефективній співпраці з Національним історико-меморіальним заповідником "Бабин Яр", Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" і державної та місцевої влади.

У церемонії взяв участь перший президент України Леонід Кравчук.

"Більшовицька система замовчувала історію трагедії Бабиного Яру, Чорнобильської трагедії, Куренівської трагедії, замовчували усе.

Як людина, яка пережила дуже багато, я певний: ніщо не має бути забутим.

Все має бути оціненим, і правда має взяти вверх… Я хочу подякувати меру, місту і всім тим, хто взявся за цю велику справу – відроджувати пам’ять", – зазначив Кравчук.

За словами в.

Основа монументу виконана у вигляді збільшеної вдесятеро цеглини та складається із більш ніж 100 різновидів цеглин, з яких будувався Київ впродовж останніх 200 років.

Під час виробництва утворювалися відходи, а саме непридатна до використання вода – пульпа, яку зливали у Бабин Яр.

Вгорі інсталяції в акваріумі зібрано всі 600 літрів пульпи, які б знадобилися для створення усіх цеглин з основи.

За словами автора монумента Олега Шовенка, інсталяція розповідає про дві катастрофи: людську та природну.

Артоб'єкт є нагадуванням про те, що дбайливе ставлення та повага до природи – це не примха, а спосіб вижити.

Пульпа в акваріумі є символом підкореної людиною природи: щоденно корисної нам і руйнівної.

У монумент вмонтовані монокуляри, які показують кадри з документального проєкту Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" та режисера Сергія Лозниці "Бабин Яр.

Епізоди присвячені будівництву у Бабиному Яру та наслідкам Куренівської катастрофи.

За словами режисера Сергія Лозниці, безпам'ятство є руйнівним не лише у моральному сенсі.

"Спроби закопати небажану історію в бетон, пульпу, сміття від будівництва "нового світлого життя" закінчуються катастрофою.

У нас, на жаль, немає іншої історії.

Треба мати мужність, сміливість і політичну волю сказати правду про те, що сталося в нашому місті, в нашій країні в ті трагічні роки", – наголосив Лозниця.

Інсталяція, яку відкрили на роковини Куренівської трагедії, є частиною мережі об'єктів у міському просторі Києва "Погляд у минуле".

У вересні минулого року було відкрито перші чотири об’єкти інсталяції на території Бабиного Яру, а у січні цього року інсталяція "Погляд у минуле.

Дерево" з'явилася на проспекті Перемоги.

Це найбільша техногенна аварія за всю історію Києва, яку замовчували довгі роки.

Того дня потужний селевий потік із Бабиного Яру крізь прорвану дамбу затопив Куренівку та призвів до численних жертв.

Лавина багна і пульпи затопила житлові квартали Куренівки, Подільське трамвайне депо, стадіон "Спартак" і околиці.

За різними оцінками, техногенна аварія забрала близько півтори тисячі людських життів.