Вакцини від COVID-19: скільки існує видів та чим відрізняються

Майже 50 тисяч українців прищепилися від коронавірусу. Лише 50 тисяч. Тим часом епідемія прогресує. Цього тижня фіксували 13 тисяч хворих за добу. Такої кількості ми не мали з грудня минулого року. У "червоній" зоні вже опинилися Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська та Чернівецька області. У "помаранчевій" – Київ та область, Вінниччина, Донецька, Львівська, Миколаївська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська області. Чи не опинимось ми знову в локдауні? Можна хіба що здогадуватися. Бо якщо області поступово заходитимуть у "червону" зону, то локдаун неминучий.

Але все ж таки будемо сподіватися на краще. І вірити в колективний імунітет. Тим часом у світі вже зробили більш ніж 300 мільйонів щеплень. Світ імунізується різними препаратами. І поки в нас сперечаються про ефективність індійської вакцини, якою щеплять українців, ми вирішили розказати про всі сім вакцин, які винайшло людство в боротьбі з коронавірусом. Усі вони різні – і за виробником, і за протидією вірусу. Про них – у сюжеті "Підсумків тижня".

Найбільша в історії кампанія з вакцинації. Від коронавірусу у світі вже зробили понад 320 мільйонів щеплень, однак пандемію поки що не вдається спинити. Цього тижня в більшості країн Європи знову фіксують істотне зростання кількості хворих на COVID-19. Зупинити недугу намагаються сімома вакцинами. Це американсько-німецька розробка Pfizer i BioNTech, британсько-шведська AstraZeneca, американська Moderna, російська "Спутнік V", китайські Sinopharm і Sinovac та американська Johnson&Johnson.

Кожна з них відрізняється як процесом виготовлення, так і способом протидії коронавірусу. І хоча першою свою вакцину зареєструвала Росія – ще в серпні торік, нині її купують неохоче. А все тому, що третю стадію випробувань країна-виробник підтвердила лише проміжними результатами, та й то лише місяць тому. Тож масові щеплення "Спутніком" фактично стали експериментом на людях. Купують її переважно країни колишнього соцтабору. ЄС таку вакцину не схвалив. А у Словаччині, яка закупила частину доз, це призвело до політичної кризи.

Цього тижня однією вакциною побільшало в медичному арсеналі Євросоюзу – регулятор схвалив препарат Johnson&Johnson. Її також використовують США, Канада, Бахрейн та Південна Африка. На відміну від Pfizer та Moderna, Johnson&ohnson показала нижчу ефективність – від 66 до 72%, однак потребує лише однієї дози та може кілька місяців зберігатися за температури 2-8 градусів. Це значно заощаджує кошти на її транспортування й використання. Як і AstrаZeneca, вакцина Johnson&Johnson діє на основі аденовірусу, тобто ослабленої версії звичайного вірусу застуди, в якому закодована частинка коронавірусу. Коли він потрапляє в організм, то змушує його виробляти імунну реакцію.

"Зараз ми закінчуємо запуск трьох підприємств із виробництва ліків у різних країнах. Окрім них, у світі вже працюють понад сім наших компаній. Вся ця мережа до кінця року випустить мільярд вакцин від коронавірусу", – пояснив головний науковий співробітник компанії Johnson&Johnson.

Pfizer та Moderna натомість використовують технологію матричної РНК, тобто молекули, яка містить генетичний код вірусу. Після ін’єкції клітини самі виробляють білок коронавірусу, а організм – антитіла до нього. Це перші в історії РНК-вакцини, якими офіційно дозволили щепити людей.

"Найдивовижніше те, що ми вперше отримали дані про дієвість вакцини у випадку безсимптомної інфекції. Pfizer ефективна проти асимптомних випадків коронавірусу на 94%. Це дуже важливо для суспільства, бо люди без симптомів – приховані розповсюджувачі недуги", – зазначив головний виконавчий директор компанії Pfizer Альберт Бурла.

Китайська вакцина Sinovac дієва на 83,5%. У її складі – мертві частинки вірусу, які не здатні викликати хворобу, але викликають імунну відповідь. Розробники заявляють, що Sinovac захищає й від південноафриканського та британського штамів. А цього тижня попередні результати досліджень показали, що вакцина дієва ще й проти бразильської мутації.

"Якщо подивитися на глобальну мапу вакцин, то найбільший виробник вакцин від коронавірусу – це Китай. Його наздоганяють Сполучені Штати, Європа та Індія", – уточнив голова компанії з розробки програмного забезпечення Расмус Бех Гансен.

Pfizer, Moderna, AstraZeneca та Johnson&Johnson також захищають від різновидів COVID-19, які є більш заразними. Однак штами зменшують ефективність антитіл в організмі. Найгірший показник зафіксували в AstraZeneca – південноафриканському варіанту вона протидіє лише на 22%.

"Навіть якщо ефективність вакцини знизиться при серйозному перебігу хвороби, ми все одно
рекомендуємо її для використання. Це саме стосується й випадків мутованого коронавірусу. Ми рекомендуємо AstraZeneca для всіх осіб віком від 18 років – навіть тим, кому більше 65", – зазначив голова Стратегічної консультативної групи експертів ВООЗ з імунізації Алехандро Кравіото.

Як і вірус грипу, коронавірус постійно видозмінюється та потребує дієвішої відповіді. Тому науковці досліджують, чи потрібно колоти три дози вакцини замість двох для боротьби з мутаціями та вдосконалюють потужність уже наявних препаратів. Натомість британські вчені з Ноттінгемського університету працюють над вакциною, яка захищатиме від усіх штамів COVID-19. Вона руйнуватиме ядро вірусу, а не білок у вигляді шипів. Саме завдяки їм він прикріплюється до тканин і проникає в клітини. І саме цей білок схильний до мутацій. Відповідно, новий препарат зможе знищувати вірус, незалежно від його видозміни.

Загалом у світі нині розробляють понад дві сотні вакцин від COVID-19. Одна з найперспективніших – американська Novavax. У її складі шипоподібний білок коронавірусу, а також спеціальна речовина, яка посилює імунну відповідь та змушує організм виробляти високий рівень антитіл. Значна перевага вакцини – невибаглива температура зберігання: 2-8 градусів за Цельсієм. Зараз розробники планують отримати ліцензію на використання у США, Євросоюзі, Великій Британії та низці інших країн. 15 мільйонів доз Novavax закупила й Україна. Але досі їх не отримала.

Як довго тримається імунітет, вироблений  у результаті щеплення, поки що невідомо. Утім досвід країн-лідерок свідчить: вакцини знижують рівень захворюваності та ушпиталень. Найбільше ін’єкцій проти COVID-19 натепер зробили Сейшели, Об'єднані Арабські Емірати, Велика Британія, США, Чилі, Бахрейн та Сербія. Чемпіон за темпами вакцинації на душу населення – Ізраїль. Щонайменше одну дозу препарату там отримали майже 57% громадян, тоді як 44% повністю вакциновані. Це вдалося завдяки раннім домовленостям про поставки препарату Pfizer i Biontech, а також розвиненій системі медичного страхування. Ізраїль почав першим у світі видавати вакцинованим так звані "зелені паспорти" з даними про щеплення від COVID-19, а також результатами тестів на коронавірус. Документи надають переваги під час послаблення карантину, а також є перепусткою для поїздок за кордон.

"У нас буде взаємне визнання "зелених паспортів" з іншими країнами. За кілька тижнів ми плануємо вакцинувати все доросле населення Ізраїлю та вже домовилися про обмін документами зі Сполученими Штатами", – заявив прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу.

Цифрові сертифікати вакцинації також планують запровадити Китай, Велика Британія, Євросоюз та й сама Україна. А от Всесвітня організація охорони здоров’я проти, оскільки вакцини між країнами розподілені нерівномірно. До того ж темпи щеплення у країнах, що розвиваються, повільніші. В Україні вакцинацію взагалі назвали провальною. На офіційні дати старту кампанії з імунізації – середину лютого – у країні не було жодної дози вакцини. Які офіційний Київ планував отримати в межах програми COVAX. Нині ж українців щеплюють індійською вакциною CoviShield компанії AstraZeneca. Але саме ця вакцина не надто користується популярністю серед медиків. У ВООЗ підрахували: щоб виробити колективний імунітет та повернутися до нормального життя, слід вакцинувати бодай 75% населення Землі, а на це піде щонайменше 5 років.

Христина Катарина, "Час. Підсумки тижня"