/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F64%2F9df1e24bc59e5b63fac403a9a58450f7.jpg)
Уродженка Києва обійняла високий пост в Ізраїлі
17 березня 1969 року 4-м прем'єр-міністром Ізраїлю стала уродженка України Голда Меїр.Жінка народилася 1898 року в Києві в родині теслі Моше-Іцхака Мабовича і Блюми Найдич з білоруського Пінська. 1903-го, після чорносотенних єврейських погромів в Києві, родина повернулася до Пінська, а за 3 роки перебралася до США. Там Голда долучилася до сіоністського руху. Взимку 1918 року стала наймолодшою делегаткою Єврейського конгресу, що проходив у Філадельфії.1921 року Голда Мабович переїхала до Палестини. Вступили в кібуц в Мерхавії. Займалася збором мигдалю, роботою в саду та приготуванням їжі для громади. Після переїзду в Єрусалим долучилася до політичного життя країни. Познайомилася із Давидом Бен-Гуріоном та Іцхаком Бен-Цві, які раніше формували єврейський легіон для визволення Палестини.Під час протистояння із арабськими країнами та британською підмандатною владою Голда неодноразово поверталася до Америки і збирала гроші для підтримки руху. На початку 1948 року зібрала $50 млн від американської єврейської громади. Кошти використали для закупівлі зброї в Європі. Бен-Гуріон згадував, що цей успіх уможливив створення держави.14 травня 1948 року, в день закінчення дії британського мандата над Палестиною, в Тель-Авіві Бен-Гуріон зачитав прокламацію про створення держави Ізраїль. Під декларацією підписались 24 найвпливовіші політики, зокрема і Голда.Після проголошення незалежності вона стала першим послом Ізраїлю в СРСР, згодом міністром праці. На посаді розробила план грандіозного будівництва житла, завдяки якому тисячі людей отримали помешкання, а також план побудови доріг. Пізніше Меїр очолила міністерство закордонних справ.Ставши прем'єр-міністром знизила податки для найбідніших верств населення, затвердила програму побудови житла для робітників. Намагалася стримувати конфлікти із арабськими країнами. Її урочисто прийняв Папа Римський Павло VI.Але в ті часи зовнішні суперечності наростали. В жовтні 1973 року між Ізраїлем та коаліцією Сирії, Єгипту, Іраку й Йорданії почався збройний конфлікт, відома як війна Судного дня. Тривав 18 діб і завершився перемогою Ізраїлю. Але після розпочалися антиурядові акції протесту. Політиків звинувачували у неготовності до війни та військових невдачах. Створили спеціальну комісію для розслідування.Голду Меїр не звинуватили, але, вважаючи себе винною у початку війни, 11 квітня 1974 року подала у відставку.29 листопада 1947 року Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення про розділення підмандатної території Палестини і створення незалежної єврейської держави. Це привело до збройних сутичок між арабами і євреями.В 1947 році в Палестині проживало 1.2 мільйони арабів і 650 тисяч євреїв. Згідно з рішенням ООН, територія єврейської держави мала включати прибережну рівнину (за винятком Яффського анклаву), Східну Галілею і малозаселену пустелю Негев (для майбутніх переселенців); араби ж отримували більшу частину Іудеї і Самарії, Північно-Західну Галілею, сектор Газа з частиною Негева і Яффський анклав. Єрусалим оголошувався міжнародною підопічною територією, відкритою для обох народів.У травні 1948 року на наступний день після виводу з Палестини британських військ і проголошення держави Ізраїль почалась перша арабо-ізраїльська війна - країна була атакована Трансіорданією (нині Іорданія), Єгиптом, Сирією, Іраком та Ліваном.
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала