Proton проти України, хто може дати відсіч?

Лихоманка з припиненням поставок нафтопродуктів Proton Energy, до цих пір тримає ринок в напруженні. 

Через накладання санкцій,  Proton Energy, який постачав на Україну близько 20-25% російського дизеля та автогазу (у 2020 році - 1,74 млн тонн дизеля і 443 тис. тонн скрапленого  газу.) розіслав усім контрагентам листа про припинення поставок  з 1 квітня .

Напередодні квітня з його піковим весіннім споживанням - новина про зупинку поставок стала неприємним сюрпризом для аграріїв, хоча можна відмітити, що більшість споживачів в агросекторі вже накопичили певну кількість палива необхідну для посівної компанії.

Історія з зупинкою поставок не нова, і повторюється  майже перед кожним весняно - осіннім сезоном

УЕА поділяє позиції профільних експертів про те, що одним з швидких шляхів виходу з ситуації є збільшення морських поставок, які необхідно наростити майже вдвічі і це лише справа часу. 

Але хотілось би звернути увагу на інше. Історія з зупинкою поставок не нова, і повторюється  майже перед кожним весняно - осіннім сезоном.

Проте, жодних висновків, а головне конструктивних і цілеспрямованих кроків в цьому напрямі не зроблено. Все що відбувається на ринку було цілком прогнозованим, але після того, як сезон проходить все забувається. Остання ситуація з подібним розвитком подій  була в 2019 році, але нас це нічому не навчило. 

Роблячи ставку на Україну як агарну країну, енергетична безпека стає ключовим фактором забезпечення безпеки економічною та продовольчої. Ситуації під час посівних і прибиральних компаній наглядно демонструють «міцність «ринку нафтопродуктів. Диверсифікація джерел і головне зменшення обсягу постачання з боку країни-агресора це те, що держава має забезпечити заради енергобезпеки в першу чергу.

А що ж по факту? Загальні поставки дизельного пального з РФ збільшились у 2020 році до 42% в порівнянні з 40 % у 2019 р. Рішення Ради національної безпеки і оборони від 2 грудня 2019 року, введене в дію  Указом Президента України від 2 грудня 2019 року № 874/2019, яке передбачає диверсифікації джерел постачання нафтопродуктів до 30%, досі не виконано. 

Диверсифікація і зміна залежності від імпорту можлива лише при розвинутому внутрішньому виробництві. 

За технологією переробки нафти НПЗ на виході в середньому отримує 25-30% бензину, 25-40% дизелю та 4% скрапленого газу. Тобто, щоб збільшити виробництво одного продукту, відповідно потрібно розуміти як і кому продавати інші продукти, адже збільшення виробництва дизелю збільшить і виробництво бензину. 

Потужностей  вітчизняних НПЗ достатньо, щоб виробляти 100 тис.тонн дизелю та 35-38 тис.т. скрапленого газу на місяць. Проте існує проблема зі збутом  додаткових обсягів бензину. 

Постає питання – а хіба в Україні не купують бензин? Купують, але цей ринок в Україні зменшився вдвічі з 4,2 млн. т в 2010 році до 2  млн. т. в 2020 році. І причиною цьому стало те, що українці стали масово переходити на скраплений газ, який значно дешевший за рахунок вчетверо меншого акцизного податку. При цьому, 80 % скрапленого газу ми імпортуємо (в т.ч. половина з цього імпорту це РФ). Коли російські імпортери в чергове обмежують поставки скрапленого газу, то інтерес до бензину частково повертається, але по суті ми все одно залишаємось країною куди імпортувати його дуже вигідно.

Постає питання – а хіба в Україні не купують бензин? Купують, але цей ринок в Україні зменшився вдвічі

Якщо не зробити бензин дешевшим за рахунок того ж акцизу і не вирівняти перекоси на ринку, тоді про розвиток вітчизняної нафтопереробки можна забути.

Але держава має це підтримати змінами в законодавство. Законопроект, який це вирішує вже зареєстрований в Верховній Раді України за № 4098, проте теж досі не розглянутий.

Українська енергетична асоціація наголошує, що задля енергетичної безпеки України ці питання потребують невідкладного розгляду та прийняття дієвих рішень.

Юлія Підкоморна, Президент Української енергетичної асоціації

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram