Bloomberg: Криза з водою в Криму "топить" Путіна

Криза в Криму, яка виникла через нестачу води, поглинає мільярди російських рублів. Оскільки Росія намагається "залатати" проблему, яка бере свій початок з самої анексії.  Її неможливо вирішити.

Тож чорноморська перлина Володимира Путіна все більше стає схожою на камінь на шиї, - пише Bloomberg. Україна перекрила Північно-кримський канал 7 років тому, перекривши джерело майже 90% прісної води, яку споживав півострів. Таким чином, Крим повернувся до свого стану до 1960-х років, коли більшість його територій були посушливим степом. А ще до рівняння варто додати сильні посухи й спека минулого року, а також роки поганого фінансування розвитку трубопроводів й свердловин. І все, поля на півострові висихають. В Сімферополі й інших містах водопостачання строго обмежене.

Крим приніс користь Путіну, коли він окупував його після повалення проросійського уряду в Києві. Площа півострова дорівнює менш ніж 0,2% від загальної російської території. Але її захоплення підвищило популярність Путіна до рекордних рівнів на кілька років. Але цей ефект вже минув.

В 2014 році кримчанам дали амбітні обіцянки. Але тепер вони страждають від масштабної націоналізації, яка часто не в їхніх інтересах, від пандемії коронавірусу, з якою погано боряться, а також від відсутності води в кранах. Санкції зробили ціли дуже високими і вони такими лишаються навіть після побудови мосту через Керченську протоку за 3,7 мільярди доларів, який сполучає окупований Крим з російською територією. Тож інфляція зжерла будь-які підвищення зарплат і пенсій.

Необхідність вливати ще більше грошей в Крим означає, що росіяни в інших частинах країни будуть втрачати. Вони вже страждають від сповільнення економіки через санкції Заходу, які були запроваджені, щоб покарати Кремль за анексію й інші злочини. Також росіяни пожинають плоди рішення Кремля зосередитися на стабільності замість зростання. Виплати допомоги на тлі пандемії обмежені. Тож криза в 2020 році була, напевне, настільки ж тяжкою, як і в 2014-2015 роках, завдаючи удар в першу чергу і найбільше по звичайних громадянах.

Перші п'ять років утримання Криму обходилося в 1,5 трильйона рублів або більш ніж 20 мільярдів доларів. Це приблизно дорівнює витратам на освіту в усій Росії за два роки. Цього року субсидії, гранти й субвенції додадуть до цієї цифри ще 1,4 мільярда доларів. І цінник буде зростати й далі.

Вода - не єдина проблема, але її найважче вирішити, особливо зважаючи на те, що повернення Криму лишається пріоритетом для президента України Володимира Зеленського. Минулого місяця водосховище Сімферополя було заповненим лише на 7%. Без води з Дніпра орні землі в Криму скоротилися зі 130 тисяч гектарів в 2013 році до 14 тисяч в 2017-му. Врожаї вибагливих до води культур, таких як рис, обвалилися.

Навіть якщо в 2021 році буде більше дощів, це не вирішить проблему. Криму потрібен довгостроковий доступ до дешевої води. Його може забезпечити відкриття Північно-кримського каналу, але Київ виключає таку можливість. Зважаючи на це, сама ідея самодостатнього Криму - це дуже далека перспектива. Однак, туристів з Китаю заохочують приїхати на окупований півострів з надією, що це принесе нове джерело готівки. Також суперечки точаться за воду з Нілу, з річки Меконг в південній Азії, а також через греблю Великого ефіопського ренесансу.

В Криму проблема б'є в саме серце російських пошуків балансу між геополітичними амбіціями, національною гордістю й зростанням невдоволення. Крім того, вона викриває дорогу реальність санкцій, які стримують розвиток окупованої території й не дозволяють досягти точки, в якій Кремль зміг би запропонувати анонімність інвесторам з великими гаманцями.

"Якщо все не вирішиться найближчим часом, криза ризикує дійти до критичної точки в дуже важливі для Путіна часи. Йому потрібна велика перемога на виборах депутатів Думи у вересні, а також на регіональних виборах. І це останній виборчий сезон перед 2024 роком, коли закінчиться його нинішній президентський термін", - йдеться в статті.

Більшість росіян досі підтримують анексію Криму. Не відомо, чи збережеться ця підтримка на тлі підвищення цін, посилення стагнації національного економічного зростання, а також втрат через пандемію. Іншим регіонам теж можуть знадобитися значні вливання.

Кремль постав перед важким поворотом. Безпрецедентні вуличні протести після ув'язнення Олексія Навального підштовхнули його до ще більших зусиль, націлених затулити рота незгодним. Соціальні мережі в Росії вимикають, а минулого тижня пройшли масові арешти депутатів місцевого рівня.

Чи наважиться Росія на нове вторгнення в Україну через зростання політичного тиску й спраги? Це могло б допомогти Москві отримати доступ до перекритого українського каналу й забезпечити короткочасний націоналістичний сплеск. Але такий сценарій здається малоймовірним. Це спровокує питання про російські плани щодо Донбасу, де триває війна. Експерт Інституту зовнішньополітичних досліджень Максиміліан Гесс також зауважив, Росії зараз зручно звинувачувати Україну в тому, що Крим страждає від нестачі води. Легше спихнути всю вину на Київ, ніж обговорювати недостатнє фінансування й звинувачення в розкраданні.

Реальність в тому, що немає жодних перспектив вирішення проблеми води на окупованому півострові. Пересохлий Крим, на території якого навіть російські банки бояться працювати, нагадує, що ціна міжнародної ізоляції - це висока ціна підтримки життя й стагнація всіх причетних.

Ситуація з водопостачанням в окупованому Криму

• Україна забезпечувала до 85% потреб півострова в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після окупації Криму Росією в 2014 році поставку води на півострів припинили.
• У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму досягла критичного рівня через посуху і обміління водосховищ. У багатьох містах і селах окупаційна влада ввела обмеження на подачу води.
• Влада України заявляє, що відновлення подачі води через Північно-Кримський канал до Криму можливе тільки після деокупації півострова.
• Водночас фахівці вважають, що відновити подачу води до Криму Північно-Кримським каналом технічно неможливо, оскільки за минулі роки він прийшов в повну непридатність.

Читайте новини світу і переклади зарубіжної преси на каналі УНІАН ІноЗМІ

Переклад: Лесь Димань